Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №145/131/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/131/26

Провадження №2/145/433/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», адреса: вулиця Смаль-Стоцького, буд. 1, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236

від імені та в інтересах якого діє представник - Усенко Михайло Ігорович,

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 2607809, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці кредит в сумі 15000 грн строком на 30 днів із нарахуванням процентів за стандартною процентною ставкою 1,90% на день, а відповідачка зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідачка, у свою чергу, не виконала умови кредитного договору та надані кредитні кошти із нарахованими процентами в строки, обумовлені кредитним договором не повернула.

21.04.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21042021.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2607809 від 03.07.2020.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 43900 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 15000 грн, заборгованість за процентами – 28900 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 43900 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Вказану ухвалу направлено ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 16.02.2026 вручено особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50).

Відповідачка 02.03.2026 подалавідзив на позовну заяву, згідно з яким вона заперечує проти задоволення позову ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором №2607809 від 07.03.2020. Не визнає позовних вимог у зв`язку з тим, що ніколи не перебувала у кредитних відносинах з ТОВ «Авентус Україна», також ніколи не мала електронного цифрового підпису, яким відбувалося підписання кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» № 2607809 від 07.03.2020.

Окрім того, за договором ТОВ "Авентус Україна" № 2607809 від 07.03.2020 сплинули будь-які строки позовної давності, передбачені ст. 257 та ст. 258 ЦК України, оскільки з моменту закінчення строку кредиту (30 днів) сплинуло 5 років 9 місяців 23 дні. Пролонгація за цим договором не здійснювалася, оскільки між нею та ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір не укладався.

Навіть з врахуванням того припущення, що, можливо, змінювалася юридична назва ТОВ «Авентус Україна», і такий договір міг бути укладений, - загальний строк позовної давності за цим договором сплинув, оскільки пройшло більше 3-х років з того моменту, як зобов`язання за цим договором мали б бути виконані, тобто - з 07.04.2020.

Просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2607809 від 07.03.2020 з неї відмовити повністю у зв`язку із спливом строку загальної позовної давності.

09.03.2026 від ТОВ «ФК «Кредит Капітал» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає аргументи відповідача у відзиві на позовну заяву безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. З огляду на це, можна дійти висновку, що дотримано всіх умов правомірності кредитного договору №2607809 від 03.07.2020, передбачених законодавством. Аналізуючи кредитний договір, слід зауважити щодо наявності електронного підписання Договору № 2607809 від 03.07.2020, а саме: підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М412168 03.07.2020 22:36:47 Моргун М.М.

В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію клієнта, яка підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою було укладено договір №2607809 від 03.07.2020, отримала одноразовий ідентифікатор М412168 та вказано номер телефону, на який відправлено ідентифікатор. Крім того, у Довідці про ідентифікацію передбачено усі персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП та дату народження, що дає можливість його ідентифікувати. За вказаними у Довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір № 2607809 від 03.07.2020. Це однозначно підтверджує, що відповідач був належним чином ідентифікований, отримав одноразовий ідентифікатор та використав його для підтвердження своєї згоди на умови договору.

Отже, даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.

Позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними в заяві про застосування строків позовної давності, та вважає їх безпідставними, оскільки відповідач неправильно обчислив початок перебігу строку давності та не врахував об`єктивні обставини, які продовжували та зупиняли його.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин. Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.

Крім того, відповідно до п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в редакції, яка діяла з 17.03.2022 по 29.01.2024, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257, 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в редакції, яка діяла з 30.01.2024 по 03.09.2025, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану. З урахуванням вказаних «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду.

Просить відхилити доводи, викладені у відзиві відповідача, як безпідставні та необґрунтовані.

16.03.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала заперечення, у яких підтримує свої вимоги, викладені у відзиві, заперечує проти задоволення позову у зв`язку із сплином строків позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

03.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 2607809 (а.с.9-11).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір, додаток № 1 до нього та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора М412168.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з умовами п. 1.3., 1.4. кредитного договору: сума кредиту складає 15000 грн; строк кредиту 30 днів.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору тип процентної ставки - фіксована; знижена процентна ставка - 1,43% в день від суми кредиту застосовується у межах строку, визначеного в п. 1.4. договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в п.п. 1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6. цього договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначених в п. 1.4. договору, якщо сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2-4.5 Договору.

Згідно з п. 4.2. кредитного договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору.

Відповідно до п. 4.3. пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Відповідно до п. 4.4 договору товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

Згідно з п. 4.5. договору у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Пунктом 4.6. визначено, що вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі.

Згідно з листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 16.12.2025 № 6513-ВП відповідно до договору ВП-200417-1 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» наступний успішний переказ коштів: 03.07.2020 на суму 15000,00 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 15).

Відповідно до відповіді АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" № 20.1.0.0.0/7-260209/29410 від 17.02.2026 на ухвалу суду на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 03.07.2020 відбулось зарахування коштів в сумі 15000 грн (а.с.51).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 2607809 від 03.07.2020, виконаним ТОВ «Авентус Україна» станом на 20.04.2021 заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає 43900 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 15000 грн, заборгованість за процентами 28900 (а.с.16-22).

Із вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за період з 03.07.2020 по 29.07.2020 здійснено за зниженою процентною ставкою. 29.07.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі нарахованих на дату платежу процентів в сумі 5771,25 грн та відповідно до розділу 4 договору відбулась пролонгація строку кредитування на 30 днів. В подальшому проценти нараховувались за стандартною процентною ставкою відповідно до умов п. 1.5.2. договору. 23.08.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі нарахованих на дату платежу процентів в сумі 7125,00 грн та відповідно до розділу 4 договору відбулась пролонгація строку кредитування на 30 днів. 22.09.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі нарахованих на дату платежу процентів в сумі 8550,00 грн та відповідно до розділу 4 договору відбулась пролонгація строку кредитування на 30 днів. В період з 23.09.2020 по 22.10.2020 за кредитним договором нараховано проценти за стандартною процентною ставкою відповідно до абз. 2 п. 1.5.2. договору. В подальшому умови пролонгації, визначені розділом 4 договору не виконані та в період з 23.10.2020 по 20.01.2021 за кредитним договором нараховано проценти за стандартною процентною ставкою відповідно до абз. 3 п. 1.5.2., п. 3.1. договору за 90-денний період прострочення. При цьому, 30.10.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі 1900 грн та 23.11.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі 3400 грн.

21.04.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21042021, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна» (а.с.22 зворот - 26).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21042021 від 21.04.2021 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2607809 від 03.07.2020 в сумі 43900 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 15000 грн, заборгованість за процентами – 28900 грн (а.с. 27).

Застосовані судом норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності) тощо.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до положень ст. 512, 513, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» правонаступником якого відповідно до договору про відступлення прав вимоги є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Факт укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача повністю підтверджується наданими позивачем та витребуваними судом доказами, зокрема самим договором, підписаним електронним ідентифікатором, з додатками до нього, довідкою про ідентифікацію, листом ТОВ ФК "Вей Фор Пей" про перерахування грошових коштів, інформацією з АТ КБ "ПриватБанк" про належність відповідачці банківської карти, на яку перераховано кошти, та наявність зарахування на неї грошових коштів в сумі 15000 грн. З урахуванням викладеного суд відхиляє доводи відповідачки про відсутність у неї договірних правовідносин з ТОВ "Авентус Україна".

Таким чином, судом встановлено, що первісним кредитодавцем виконано свої зобов`язання за умовами кредитного договору, натомість відповідачка свої зобов`язання за умовами договору в повному обсязі не виконала, лише частково сплативши кошти на виконання взятого на себе зобов`язання, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість. Враховуючи викладене, ТОВ «Авентус Україна» відступило права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору про відступлення прав вимоги. Укладений договір про відступлення прав вимоги відповідає вимогам цивільного законодавства. Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором по відношенню до боржника ОСОБА_1 за укладеним 03.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитним договором №2607809.

Суд вважає помилковими посилання відповідачки на сплив строку позовної давності як підставу для відмови у позові, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» № 3450-IX від 08.11.2023 пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Зокрема, Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 "Про продовження строку, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX, який набув чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Отже, в період з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а в період з 24 лютого 2022 року по 03.09.2025 зупинено.

За вказаних обставин заявлена відповідачкою вимога про застосування до вказаних правовідносин позовної давності задоволенню не підлягає.

Водночас суд не погоджується із заявленим позивачем до стягнення розміру заборгованості виходячи з наступного.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за період з 03.07.2020 по 29.07.2020 здійснено за зниженою процентною ставкою. 29.07.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі нарахованих на дату платежу процентів в сумі 5771,25 грн та відповідно до розділу 4 договору відбулась пролонгація строку кредитування на 30 днів. В подальшому проценти нараховувались за стандартною процентною ставкою відповідно до умов п. 1.5.2. договору. 23.08.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі нарахованих на дату платежу процентів в сумі 7125,00 грн та відповідно до розділу 4 договору відбулась пролонгація строку кредитування на 30 днів. 22.09.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі нарахованих на дату платежу процентів в сумі 8550,00 грн та відповідно до розділу 4 договору відбулась пролонгація строку кредитування на 30 днів. В період з 23.09.2020 по 22.10.2020 за кредитним договором нараховано проценти за стандартною процентною ставкою відповідно до абз. 2 п. 1.5.2. договору. В подальшому умови пролонгації, визначені розділом 4 договору не виконані та в період з 23.10.2020 по 20.01.2021 за кредитним договором нараховано проценти за стандартною процентною ставкою відповідно до абз. 3 п. 1.5.2., п. 3.1. договору за 90-денний період прострочення. При цьому, 30.10.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі 1900 грн та 23.11.2020 відповідачкою здійснено платіж в розмірі 3400 грн.

Отже, в період з 23.10.2020 по 20.01.2021 за кредитним договором нараховано проценти відповідно до абз. 3 п. 1.5.2., п. 3.1. договору за понадстрокове користування кредитом у межах 90-денного періоду прострочення.

Суд вважає, що визначені абз. 3 п. 1.5.2., п. 3.1. умови кредитного договору щодо нарахування процентів у межах 90-денного періоду прострочення, тобто за понадстрокове користування кредитом, є узгодженою сторонами мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновками, здійсненими Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22). Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у п. 141 зазначеної постанови вказала, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Водночас, суд звертає увагу на те, що 24.12.2023 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Зазначеним законом пункт 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» викладено в такій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Враховуючи викладене, нараховані за період з 23.10.2020 по 20.01.2021 за понадстрокове користування кредитом проценти в розмірі 25650,00 грн підлягають списанню кредитодавцем, а в даному випадку позивачем, як його правонаступником.

За встановлених обставин, з урахуванням сплачених відповідачкою 30.10.2020 та 23.11.2020 платежів в загальній сумі 5300,00 грн, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 18250,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 15000,00 грн, заборгованість за процентами - 3250,00 грн.

Розподіл процесуальних витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,4 грн, сплату якого підтверджено платіжною інструкцією від 20.01.2026 №4194 (а.с.6), та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень, розмір яких підтверджує договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 № 0107 (а.с.31), актом № 107 наданих послуг від 12.01.2026 (а.с.32) та детальним описом наданих послуг до акту №107 (а.с. 31 зворот).

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог у відсотковому співвідношенні 41,57%, судові витрати, які поніс позивач, підлягають стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1106,76 грн сплаченого судового збору та 3325,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 03.07.2020 № 2607809 у розмірі 18250 (вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на сплату судового збору в сумі 1106 (одна тисяча сто шість) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»витрати на правничу допомогу в розмірі 3325 (три тисячі триста двадцять п`ять) гривень 60 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 12 травня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», адреса: вулиця Смаль-Стоцького, буд. 1, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Патраманський І. І.