Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №129/2095/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2095/25

Провадження по справі № 2/129/311/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Капуша І.С.,

розглянувши без участі сторін та їх представників в місті Гайсині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прудивус Микола Анатолійович до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору про поділ спадкового майна, свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2025 року до Гайсинського районного суду Вінницької області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору про поділ спадкового майна, свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 .

Після смерті батьків відкрилася спадщина, до складу якої входило нерухоме майно, а саме:

-житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0109, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

-земельна ділянка площею 0,2992 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0108;

-земельні ділянки площею по 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

Після смерті матері спадкоємцями за законом стали позивачка та її рідна сестра ОСОБА_5 , які прийняли спадщину та 30.10.2018 року уклали договір про поділ спадкового майна, посвідчений приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Кобилянською О.А.

За умовами зазначеного договору позивачці було передано у власність житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а також одну із земельних ділянок для ведення ОСГ.

Разом з тим земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0109, яка є присадибною земельною ділянкою та знаходиться безпосередньо під вказаним житловим будинком, було передано іншому спадкоємцю — ОСОБА_5 .

У подальшому після смерті останньої право власності на вказану земельну ділянку перейшло до її сина — відповідача ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.2023 року.

Позивачка вказує, що внаслідок такого оформлення спадкових прав будинок належить їй, а земельна ділянка під будинком — іншій особі, що суперечить вимогам закону, порушує її права власника та унеможливлює повноцінне розпорядження належним їй нерухомим майном

Ухвалою суду від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано необхідні докази.

26.03.2026 року представник позивачки адвокат Прудивус Микола Анатолійович подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність його та позивачки, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

24.02.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву, відповідно до якої позов визнав повністю, проти його задоволення не заперечував та просив справу розглянути без його участі.

З огляду на подані сторонами заяви, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина.

Із договору про поділ спадкового майна від 30.10.2018 року вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 були ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які домовилися про розподіл спадкового майна між собою.

Зі змісту договору встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 передано позивачці ОСОБА_1 .

Разом із тим земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0109, призначена для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, передана ОСОБА_5 .

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17.08.2023 року підтверджено, що право власності на спірну земельну ділянку надалі перейшло до відповідача ОСОБА_2 .

Із технічного паспорта на житловий будинок вбачається, що будинок, господарські будівлі та споруди розташовані саме на спірній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведені обставини сторонами не заперечуються.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Частиною першою ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Аналогічне правило закріплене у ст. 120 Земельного кодексу України.

Зміст наведених норм права свідчить про дію принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній об`єкта нерухомості.

Тобто земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, не може існувати у відриві від права власності на сам будинок, якщо інше прямо не передбачено законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїх правових висновках неодноразово звертала увагу, що при переході права власності на будинок до набувача переходять і права на земельну ділянку, необхідну для його обслуговування.

Отже, передача позивачці житлового будинку та одночасна передача присадибної земельної ділянки під цим будинком іншому спадкоємцю суперечила вимогам ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Таке оформлення спадкових прав створило ситуацію, за якої позивачка, будучи власником будинку, позбавлена можливості належним чином користуватися та розпоряджатися нерухомим майном, зокрема відчужити його у встановленому законом порядку.

За правилами ст. 215 ЦК України правочин є недійсним у разі невідповідності його змісту вимогам закону.

Тому підпункт 4 пункту 2 договору про поділ спадкового майна від 30.10.2018 року в частині передачі земельної ділянки площею 0,2500 га іншому спадкоємцю підлягає визнанню недійсним.

Оскільки свідоцтва про право на спадщину були видані саме на підставі зазначеного договору та порушують права позивачки, вони також у відповідній частині підлягають визнанню недійсними згідно ст. 1301 ЦК України.

Враховуючи, що позивачка прийняла спадщину, є належним спадкоємцем та фактичним власником будинку, суд вважає вимогу про визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку належним та ефективним способом захисту порушеного права.

Відповідач письмово визнав позов повністю.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом перевірено, що визнання позову відповідачем є добровільним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, з`ясувавши характер спірних правовідносин, перевіривши доводи позову та врахувавши визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 120 ЗК України, 215, 321, 377, 392, 1216, 1268, 1301 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору про поділ спадкового майна, свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати недійсним підпункт 4 пункту 2 договору про поділ спадкового майна від 30 жовтня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в частині оформлення права спадщини на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0520880600:01:004:0109, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 .

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 30 жовтня 2018 року, видане ОСОБА_5 приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Кобилянською О.А. за реєстровим №1045, у частині оформлення права спадщини на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0520880600:01:004:0109, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 серпня 2023 року, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Костюк Ю.В. за реєстровим №6572, у частині оформлення права спадщини на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0520880600:01:004:0109, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 0520880600:01:004:0109, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: