Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №904/3752/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

.

12.05.2026 м.Дніпро

Справа № 904/3752/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Кошлі А.О., суддів: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 у справі № 904/3752/25,

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (49111, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 9А, прим. 1; ідентифікаційний код 40466766)

про стягнення 194 761 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:

Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» (відповідач, апелянт, скаржник) 194 761 грн. 22 коп., що складає 192 665 грн. 65 коп. — основної заборгованості за необліковану електричну енергію, 554 грн. 24 коп. — 3% річних та 1 541 грн. 33 коп. — інфляційних нарахувань. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представниками позивача 10.03.2025 було здійснено перевірку щодо дотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, у житловому будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 7, управителем якого є відповідач. За результатами перевірки встановлено самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, до електромережі, що не є власністю позивача, з порушенням схеми обліку. На підставі виявленого порушення складено акт про порушення від 10.03.2025 № Дн 007465 та здійснено донарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно до протоколу комісії від 24.04.2025 № 4-19.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 у справі № 904/3752/25 позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (49111, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 9А, прим. 1; ідентифікаційний код 40466766) про стягнення 194 761 грн. 22 коп. – задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 9А, прим. 1; ідентифікаційний код 40466766) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (49111, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034) 192 665 (сто дев`яносто дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн. 65 коп. - основної заборгованості за необліковану електричну енергію, 554 (п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 24 коп. - 3% річних, 1 541 (одна тисяча п`ятсот сорок одна) грн. 33 коп. - інфляційних нарахувань та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, як управитель багатоквартирного будинку за адресою м. Дніпро, вул. Новоселівська, 7, є відповідальним за технічний стан, обслуговування, ремонт внутрішньобудинкових електричних мереж даного будинку та за правомірне придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування. Суд першої інстанції зазначив, що саме на відповідача, як управителя відповідного будинку, нормами чинного законодавства покладений обов`язок з укладання договорів про надання послуги з постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Суд встановив, що споживання електричної енергії у місцях загального користування будинку здійснювалося несанкціоновано, за відсутності укладених відповідачем договорів на розподіл та постачання електричної енергії, без погодженого з позивачем підключення електроустановок та електропроводки до електричної мережі, за відсутності улаштованого відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузла обліку. Суд визнав Акт про порушення від 10.03.2025 № Дн 007465 таким, що складений з дотриманням вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, та містить всі відомості, необхідні та достатні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії. Застосувавши стандарт вірогідності доказів, суд дійшов висновку, що докази позивача є більш вірогідними, ніж докази відповідача, та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний», в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 у справі 904/3752/25, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Управбуд «Західний» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2025, додаткове рішення (ухвалу) від 19.12.2025 року та ухвалу від 22.10.2025 року у справі № 904/3752/25, задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2025 року у справі № 904/3752/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» - відмовити повністю, скасувати додаткове рішення (ухвалу) Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 року у справі № 904/3752/25 про розподіл судових витрат, здійснити новий розподіл судових витрат, стягнувши з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ТОВ «Управбуд «Західний» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанцій.

Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у відповідача статусу споживача електричної енергії, з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 5, пункт 6 частини 4 статті 8, частину 1 статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункти 1, 4, 5, 8, 9, 13 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Апелянт послідовно зазначає, що не є стороною отримання послуг з розподілу або постачання електроенергії, не має на балансі електроустановок, діє виключно як управитель будинку та не здійснює господарську діяльність зі споживання електроенергії. Згідно з пунктом 84 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ, споживач — це фізична або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Позивачем не доведено факту купівлі відповідачем електричної енергії для власного споживання. Власниками електричних мереж у багатоквартирному будинку є співвласники на праві спільної сумісної власності, саме вони є фактичними споживачами електричної енергії. Обов`язок управителя укласти договір не є доказом факту укладення договору та факту споживання електроенергії. Суд визнав факт правовідносин без доказів їх існування, поклавши висновки на припущення, чим порушив стандарт доказування, встановлений статтями 13, 74, 75, 86 ГПК України.

Суд першої інстанції не з`ясував обставин щодо наявності у позивача права, яке нібито порушено. Позивачем не надано у матеріали справи доказів на підтвердження наявності у нього права на проведення перевірок у житловому будинку за адресою м. Дніпро, вул. Новоселівська, 7. У матеріалах справи відсутня ліцензія на провадження діяльності з розподілу електричної енергії, видана позивачу. Судом не з`ясовано, до кола яких саме учасників ринку належить позивач — електропостачальник чи оператор системи розподілу, що впливає на обсяг його прав. При цьому оператор системи не має права на стягнення сум поставленої, але необлікованої електричної енергії, оскільки постачання електроенергії здійснюється саме електропостачальником. Судом не встановлено, хто з операторів системи розподілу — АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» або ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» — є ОСР щодо електричних мереж за спірною адресою, кому належать ці електромережі та електроустановки. У матеріалах справи відсутні паспорти точок розподілу, акти розмежування балансової належності електромереж, що унеможливлює визначення меж балансової належності та встановлення, чиї саме права порушено.

Акт про порушення від 10.03.2025 № Дн 007465 складений безпідставно та має істотні дефекти, що унеможливлює його застосування для визначення сум збитків. Позивачем не доведено, що саме він є оператором системи, від якого споживач одержує електричну енергію. У матеріалах справи відсутні докази проведення перевірки саме представниками оператора системи, відсутні документи про проходження ними відповідного навчання та інструктажів, пред`явлення ними службових посвідчень. Зі схеми, відображеної в Акті, вбачається наявність трифазного електроживлення об`єкта та відсутність головного вимикача, що свідчить про відсутність можливості проведення відповідних вимірювань. Без повного або поетапного пофазного знеструмлення встановити наявність або відсутність самовільного підключення та достовірно визначити обсяг необлікованої електроенергії технічно неможливо. Позивачем не доведено виконання вимог пункту 6.5.5 ККО щодо комплексу робіт під час технічної перевірки. Акт не містить достовірних даних щодо меж балансової належності, номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, фазування лічильника. Суд безпідставно встановив, що Акт складений за участі особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт, оскільки представники позивача ввели Моїсеєву С.А. в оману щодо предмету перевірки та змісту Акту, що підтверджується змістом відеофайлів. Докази того, що представники позивача ознайомили споживача з програмою перевірки, правами споживача та правовими наслідками порушень, у матеріалах справи відсутні.

Позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права. Предметом позову мала бути вимога про відшкодування збитків, а не стягнення «заборгованості за спожиту електричну енергію». Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний відшкодовувати збитки, завдані оператору системи, у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії. Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки, шкідливого результату, причинного зв`язку та вини. Суд першої інстанції фактично застосував принцип об`єктивного ставлення, поклавши на відповідача відповідальність без вини, що суперечить статті 614 ЦК України та статті 61 Конституції України. Позивач не надав суду доказів вини відповідача. Відсутність комерційного обліку на об`єкті є наслідком протиправної бездіяльності самого позивача, який, отримавши заяву про приєднання у 2021 році, не виконав обов`язків за пунктами 5.2.2– 5.2.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії щодо розроблення та надання технічних рекомендацій і технічних умов для влаштування вузла обліку. Протягом чотирьох років позивач продовжував постачати електричну енергію на об`єкт, не здійснюючи відключення.

Розрахунки позивача є арифметично невірними. Показник загального струму проводу 24,4 А не був встановлений у спірному Акті про порушення. У формулі розрахунку застосовано невідомий коефіцієнт 0,22, який не зафіксований в Акті. Позивачем не надано обґрунтування правомірності застосування показників тарифу. Невірно визначено суму 3% річних — 554,24 грн., оскільки за розрахунком апелянта за 34 дні вона має становити 538,41 грн.

Судом першої інстанції допущено системне порушення норм процесуального права. Суд необґрунтовано відмовив у призначенні судової електротехнічної експертизи, хоча для встановлення факту самовільного підключення у складній схемі електропостачання необхідні спеціальні технічні знання. Суд безпідставно відмовив у зобов`язанні позивача надати відповіді на питання в порядку статті 90 ГПК України, що позбавило відповідача можливості з`ясувати ключові обставини справи — балансову належність мереж, технічну можливість виявлення порушення, спосіб проведення перевірки. Розгляд справи відбувався з порушенням принципів змагальності та процесуальної рівності сторін: обґрунтовані клопотання відповідача не задовольнялися, тоді як позивачу обмежень не створювалося. Суд обмежився викладенням доказів позивача, не надавши належної правової оцінки запереченням відповідача.

Щодо ухвали суду першої інстанції від 19.12.2025 про відмову ухвалити додаткове рішення апелянт зазначає, що вона є похідною від незаконного рішення суду першої інстанції та підлягає скасуванню. Відповідач своєчасно подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн., підтвердивши їх документально. Єдиною підставою для відмови стало посилання суду на задоволення позову, що при скасуванні основного рішення відпаде.

Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу

Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, посилаючись на наступне:

Відповідачем взагалі не спростовано факт порушення ПРРЕЕ, виявленого у будинку № 7 по вул. Новоселівська у м. Дніпро, а саме самовільне підключення до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ об`єктивною стороною такого порушення є непогоджене з ОСР підключення електроустановок до електричної мережі без законних підстав, тобто без укладення відповідних договорів та без належного обліку. На роздрібному ринку електричної енергії правомірне споживання можливе лише за наявності укладених та чинних договорів на розподіл та постачання електричної енергії. У матеріалах справи відсутні докази наявності чинного договору на постачання електричної енергії за спірною адресою. Відповідно до пунктів 3.2.13, 3.2.14 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії між відповідачем та постачальником фактично не набув чинності через відсутність належно улаштованого вузла обліку та відкриття особового рахунку. Факт відсутності за спірною адресою опломбованого, повіреного, введеного в експлуатацію та прийнятого до розрахунків вузла обліку підтверджує, що підключення місць загального користування було проведено несанкціоновано та незаконно. До матеріалів справи долучені фото- та відеоматеріали, з яких вбачається, що місця загального користування освітлюються, а отже відбувається несанкціоноване споживання електричної енергії.

Щодо статусу споживача позивач зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 9 Правил, частини 1 статті 5 зазначеного Закону, пункту 13 Правил, саме на відповідача як управителя будинку покладений обов`язок з укладання договорів про постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Вищенаведені положення законодавства не передбачають зобов`язань управителя з постановки будинку на свій баланс, тому твердження відповідача про відсутність на його балансі електричних мереж є недоречними. До тотожних висновків дійшли суди при розгляді аналогічних справ за позовом позивача до відповідача: справи № 904/5209/23, № 904/5206/23, № 904/5203/23, № 904/5772/24, № 904/1678/25.

Щодо повноважень позивача як оператора системи розподілу зазначено, що 16.11.2018 НКРЕКП прийнято постанову № 1440, якою видано позивачу ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Дніпропетровської області. Будинок за спірною адресою заживлений від ТП-1461 ПЛ-0,4 кВ, які є власністю позивача та перебувають на його балансі. Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 11 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ, підпункту 3 пункту 2.5.2 ККОЕЕ, пункту 8.2.5 ПРРЕЕ саме на операторів системи розподілу покладено повноваження із здійснення контролю за дотриманням ПРРЕЕ та складання актів про порушення. Норми ПРРЕЕ (пункти 8.2.4, 8.4.1, 8.2.7) наділяють саме операторів системи повноваженнями на визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та на стягнення її вартості у судовому порядку.

Щодо Акту про порушення позивач зазначає, що до матеріалів справи долучено копії витягів з посадових інструкцій працівників, протоколи засідань комісії з перевірки знань та витяг з журналу реєстрації інструктажів, що підтверджують повноваження та кваліфікацію працівників. Акт складений за участі Моїсеєвої С.А., яка є мешканкою будинку, мала доступ до нього, надала доступ представникам позивача та посвідчена за паспортними даними. Твердження відповідача про введення її в оману є голослівними. Представники позивача намагалися залучити директора відповідача до перевірки, однак вона проігнорувала дзвінок.

Щодо необхідності знеструмлення позивач зазначає, що на момент складання Акту споживання електричної енергії у місцях загального користування загалом здійснювалося несанкціоновано, за відсутності чинного договору та без приладів обліку, тому для встановлення факту самовільного підключення повне знеструмлення будинку не було необхідним.

Щодо способу захисту позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 та від 05.10.2022 у справі № 906/513/18, згідно яких вартість необлікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками.

Щодо розрахунків позивач пояснює, що показник сили струму для точок 1, 2 (сумарно 1,4 А) виміряний токовимірювальними кліщами, а для точки 3 визначений виходячи з допустимого тривалого струму згідно з главою 1.3 ПУЕ (23 А для мідних жил перерізом 1,5 ммІ). Коефіцієнт 0,22 є стандартизованим показником номінальної фазної напруги (220 В = 0,22 кВ). Тарифи визначені відповідно до постанов НКРЕКП. Розрахунок 3% річних здійснено за 35 календарних днів (з 06.06.2025 по 10.07.2025 включно), що становить саме 554,24 грн.

Щодо відмови в експертизі та у зобов`язанні надати відповіді на питання позивач зазначає, що для встановлення факту самовільного підключення не потрібні спеціальні знання, а відповідачем порушено процесуальні норми при постановці запитань у порядку статті 90 ГПК України.

Також, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання доказів, що підтверджують знаходження будинку в межах розташування системи розподілу електричної енергії позивача, а саме:

- Копії довідок про перебування на балансі об`єктів електроенергетики з доказами підписання за допомогою ЕЦП.

Щодо вищевказаних додатково поданих доказів колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно правових позицій ВС КГС, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі №909/722/14 та від 1 липня 2021 року по справі 46/603, положення ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи» і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Недоведеність таких обставин виключає процесуальні підстави для дослідження апеляційним судом таких додаткових доказів. Положення статті 269 ГПК України є універсальними і застосовуються судом апеляційної інстанції у всіх категоріях спорів.

У висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 зі справи №916/3130/17 та від 18.06.2020 зі справи №909/965/16, від 26.02.2019 зі справи №913/632/17 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Разом з тим, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

З матеріалів справи вбачається, що вказані документи не надавались під час розгляду справи судом першої інстанції, отже, подані позивачем докази, які останній просить долучити до матеріалів справи, судом першої інстанції не досліджувались.

Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16, за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

За наведеного, колегія суддів не бере до уваги подані в суді апеляційної інстанції нові додаткові докази.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), судді Демчина Т.Ю., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 у справі № 904/3752/25 (суддя Загинайко Т.В.). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 у справі № 904/3752/25 (суддя Загинайко Т.В.). Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 у справі № 904/3752/25 (суддя Загинайко Т.В.). Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/3752/25. Розгляд справи вирішено здійснити у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

04.03.2026 матеріали справи №904/3752/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку

Як вбачається, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» з 04.04.2018 є управителем житлового будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська,7, зазначений будинок було передано в управління відповідачеві з 04.04.2018 (лист Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 17.04.2025 №3/16-1919) (т.1, а.с. 9).

Позивач зазначає, що представниками позивача - Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» 10.03.2025 було здійснено перевірку відповідача щодо дотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ) у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська,7.

За результатами перевірки встановлено, що споживач порушив пункт 1.2.1 ПРРЕЕ, що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, до електромережі, що не є власністю Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано: Т1, Т2 - алюмінієвим дротом АППВ 2х2,5 мм2 від розподільчих коробок в 1,2 під`їздах; Т3 – мідним дротом ШВВП 2х1,5 мм2 від розподільчої коробки в підвалі 1 під`їзду.

На підставі виявленого порушення представниками позивача складено акт про порушення від 10.03.2025 № Дн 007465 (надалі - Акт про порушення) (т.1, а.с. 10), у якому, зокрема, зазначено зміст виявленого порушення з посиланнями на відповідні пункти ПРРЕЕ.

Як вбачається, Акт про порушення був складений за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, а саме – Моісеєвої С.А.

Позивач зазначає, що 13.03.2025 на адресу відповідача бу направлений лист від 13.03.2025 №11635/1001 із запрошенням на засідання комісії по розгляду Акту про порушення на 24.04.2025 о 13:30 за адресою вул. Князя Ярослава Мудрого, 40, каб. 58.

На підтвердження вказаного позивачем надано копії вказаного листа та списку згрупованих відправлень (форма 103. Рекомендовані листи) від 13.03.2025 (т.1, а.с. 11-12).

В подальшому 24.04.2025 відбулося засідання Комісії з розгляду Актів про порушення по розгляду Акту про порушення від 10.03.2025 №Дн 007465. На засідання представник відповідача не з`явився.

За результатами розгляду Акту про порушення було прийнято рішення про здійснення нарахувань по Акту про порушення у відповідності з пунктом 8.4.12 та за формулою №8, визначеними главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

Засідання комісії по розгляду Акту про порушення оформлене протоколом від 24.04.2025 №4-19 (т.1, а.с. 13-14).

Позивач зазначає, що, враховуючи те, що у будинку 7 по вул. Новоселівська, у м. Дніпро було виявлено самовільне підключення без наявності відповідних договорів про розподіл, постачання електричної енергії, період нарахування по Акту про порушення був визначений з 10.03.2024 по 10.03.2025, що не перевищує 12-місячного строку, передбаченого підпунктом 4 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ.

Відповідно до протоколу від 24.04.2025 № 4-19 обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої відповідачу за формулою №8, склав 19 269,54 кВт*год., а її вартість - 192 665 грн. 65 коп.

Як вбачається, копію протоколу від 24.04.2025 № 4-19, розрахунку по Акту про порушення та рахунок від 24.04.2025 було направлено на адресу відповідача 28.04.2025 разом із листом від 28.04.2025 №19593/1001 (поштове відправлення № 0601139897726) (т.1, а.с. 16-18).

З наданої позивачем роздруківки трекінгу з вебпорталу Укрпошти вбачається, що поштове відправлення № 0601139897726 було повернуто відправнику за закінчення встановленого терміну зберігання (т.1, а.с. 18).

Позивач зазначає, що, враховуючи положення пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, копія протоколу № 4-19 від 24.04.2025, розрахунок по Акту про порушення та рахунок від 24.04.2025 вважаються отриманими відповідачем 06.05.2025, тому, керуючись пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ, відповідач мав оплатити рахунок по Акту про порушення на суму 192 665 грн. 65 коп. не пізніше 05.06.2025, однак, відповідач виставлений позивачем рахунок не сплатив, внаслідок чого позивачем нараховано 3% річних у розмірі 554 грн. 24 коп. за період з 06.06.2025 по 10.07.2025 включно, а також здійснено інфляційні нарахування у розмірі 1 541 грн. 33 коп. за червень 2025; відповідач проти вказаного заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025, яким задоволено позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» про стягнення 194 761 грн. 22 коп., та додаткове рішення від 19.12.2025, яким частково задоволено заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн. 00 коп.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, а також надавши оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом скорочено НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 затверджено «Правила роздрібного ринку електричної енергії» (далі за текстом скорочено ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ (в редакції станом на момент виявлення порушення) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Положеннями п. 1.2.15. Правил унормовано, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

В пункті 1.1.2. ПРРЕЕ наведено визначення термінів:

- необлікована електрична енергія обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;

Відповідно до умов п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з вимогами п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи розподілу має право, зокрема, проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів (п. 5.5.5 ПРРЕЕ).

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ).

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Згідно з п. 8.4.1. Правил ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

Відповідно до підпункту 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення струмоприймачів без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу постачання електричної енергії до електромережі, що не є власністю Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», з порушенням схеми обліку. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у п.і 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без укладення договору з оператором системи, - з дня останньої технічної перевірки або огляду електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку або огляд у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості календарних днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчить з матеріалів справи, представниками позивача - Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» 10.03.2025 було здійснено перевірку відповідача щодо дотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ) у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська,7.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» з 04.04.2018 є управителем житлового будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська,7, зазначений будинок було передано в управління відповідачеві з 04.04.2018 (лист Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 17.04.2025 №3/16-1919) (т.1, а.с. 9).

За результатами перевірки встановлено, що споживач порушив пункт 1.2.1 ПРРЕЕ, що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, до електромережі, що не є власністю Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку.

На підставі виявленого порушення представниками позивача складено акт про порушення від 10.03.2025 № Дн 007465 (надалі - Акт про порушення) (т.1, а.с. 10), у якому, зокрема, зазначено зміст виявленого порушення з посиланнями на відповідні пункти ПРРЕЕ.

Як вбачається, Акт про порушення був складений за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, а саме – Моісеєвої С.А.

В акті зазначено, що самовільне підключення виконано: Т1, Т2 - алюмінієвим дротом АППВ 2х2,5 мм2 від розподільчих коробок в 1,2 під`їздах; Т3 – мідним дротом ШВВП 2х1,5 мм2 від розподільчої коробки в підвалі 1 під`їзду.

В Акті про порушення зазначені усі необхідні дані для визначення обсягу необлікованої електроенергії із зображенням схеми самовільного підключення.

Відтак, порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог п.п. 8.4.2, 8.2.5 ПРРЕЕ.

Споживача було повідомлено про місце, час і дату засідання комісії з дотриманням вимог пункту 8.2.6 ПРРЕЕ.

Так, 13.03.2025 на адресу відповідача було спрямовано лист від 13.03.2025 №11635/1001 із запрошенням на засідання комісії по розгляду Акту про порушення на 24.04.2025 о 13:30 за адресою вул. Князя Ярослава Мудрого, 40, каб. 58.

На підтвердження вказаного позивачем надано копії вказаного листа та списку згрупованих відправлень (форма 103. Рекомендовані листи) від 13.03.2025, який містить перелік документів, надісланих відповідачеві, зокрема, лист-запрошення від 13.03.2025 №11635/1001 на засідання комісії ДРЦ-24.04.2025 та другий примірник Акту про порушення від 10.03.2025 №Дн 007465.

24.04.2025 відбулося засідання комісії позивача по розгляду Акту про порушення від 10.03.2025 №Дн 007465 на яке представник відповідача не з`явився.

Враховуючи те, що у будинку 7 по вул. Новоселівська, у м. Дніпро було виявлено самовільне підключення без наявності відповідних договорів про розподіл, постачання електричної енергії, період нарахування по Акту про порушення був визначений з 10.03.2024 по 10.03.2025, що не перевищує 12-місячного строку, передбаченого підпунктом 4 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ.

На засіданні комісії позивача було прийнято рішення, оформлене протоколом від 24.04.2025 №4-19, про здійснення нарахувань по Акту про порушення у відповідності з пунктом 8.4.12 та за формулою №8 ПРРЕЕ.

Вказаним рішенням відповідачеві за період з 10.03.2024 по 10.03.2025 нараховано за необліковану електричну енергію 192 665 грн. 65 коп. за 19 269,54 кВт*годин.

Для оплати донарахованого обсягу необлікованої активної електричної енергії на адресу відповідача 28.04.2025 надіслано копію протоколу від 24.04.2025 № 4-19, розрахунку по Акту про порушення та рахунок від 24.04.2025, 28.04.2025 разом із листом від 28.04.2025 №19593/1001 (поштове відправлення № 0601139897726).

З наданої позивачем роздруківки трекінгу з вебпорталу Укрпошти вбачається, що поштове відправлення № 0601139897726 прибуло до відділення відповідача 29.04.2025 та 13.05.2025 було повернуто відправнику за закінчення встановленого терміну зберігання.

Матеріалами справи підтверджено, що розрахункові документи за необліковану електричну енергію (поштове відправлення № 0601139897726) прибули до відділення відповідача 29.04.2025.

Колегія суддів констатує, що акт про порушення № Дн 007465 від 10.03.2025 та протокол №4-19 від 24.04.2025 не оскаржувались у судовому порядку.

Таким чином, позивачем доведено, що відповідач безобліково користувався електричною енергією від технологічних електричних мереж АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».

Підпунктом 4 п. 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено обов`язок споживача електричної енергії здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

Згідно з п. 8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Враховуючи положення п. 8.2.7 ПРРЕЕ, а також ст. 254 Цивільного кодексу України строк оплати рахунку №250140481644 від 24.04.2025 на суму 192 665,65 грн є таким, що настав - 05.06.2025 (06.05.2025 (день отримання рахунку) + 30 календарних днів).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач зобов`язання по сплаті вартості необлікованої електричної енергії не виконав, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості, у розмірі 192 665,65 грн коп. підлягають задоволенню.

Змістом статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

З огляду на встановлений факт прострочення ТОВ «Управбуд «Західний» виконання основного грошового зобов`язання, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 554,24 грн за період з 06.06.2025 по 10.07.2025 та інфляційні втрати у розмірі 1 541,33 грн за червень 2025.

Колегія суддів відхиляє доводи Відповідача щодо помилковості розрахунку 3 % річних.

Як убачається з матеріалів справи, Позивач здійснив нарахування 3 % річних за період з 06.06.2025 по 10.07.2025 включно, тобто за 35 календарних днів. Саме виходячи із зазначеного періоду Позивачем було визначено суму 3 % річних у розмірі 554,24 грн.

Натомість Відповідач, заперечуючи правильність такого розрахунку, посилається на інший період прострочення - 34 дні, однак не наводить жодного обґрунтування такого визначення періоду заборгованості.

Детальний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат був долучений Позивачем до позовної заяви, перевірений судом та відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин доводи Відповідача щодо нібито помилковості розрахунку вартості необлікованої електричної енергії та 3% річних є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Доводи скаржника в частині того, що ТОВ «Управбуд «Західний» є неналежним відповідачем у даній справі колегією суддів відхиляються як безпідставні з огляду на наступне.

Відповідач є управителем будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 7.

Згідно з пунктом 7 ст. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Аналогічне визначення управителя багатоквартирного будинку наведено і в Законі України «Про житлово-комунальні послуги».

Порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком визначається Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджені постановою КМУ від 05.09.2018 № 712 (надалі - Правила).

Пунктом першим Правил встановлено, що ці Правила визначають порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - договір управління), укладеного відповідно до ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” та “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно п. 4 Правил управитель не пізніше ніж протягом 20 днів з моменту набрання чинності договором управління здійснює огляд технічного стану багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, про що складає відповідний акт. Уповноважена особа співвласників, а у випадку підписання договору уповноваженою особою органу місцевого самоврядування - представники відповідного органу місцевого самоврядування можуть брати участь в такому огляді. Копія відповідного акта передається уповноваженій особі співвласників.

Пунктами 5,8 Правил визначено, що протягом строку, визначеного договором управління, уповноважена особа співвласників чи попередній управитель передають управителю наявну технічну документацію на будинок згідно з переліком, визначеним Мінрозвитку, а також технічну документацію на прибудинкову земельну ділянку. У разі покладення співвласниками обов`язку щодо виготовлення (відновлення) відсутньої документації на управителя такі витрати відшкодовуються співвласниками в порядку та на умовах, що погоджуються управителем та співвласниками.

Основним обов`язком управителя багатоквартирного житлового будинку є забезпечення належного утримання та ремонту спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Належне утримання багатоквартирного будинку якраз і включає в себе прибирання, забезпечення освітлення місць загального користування та прибудинкової території, обслуговування ліфтів, інженерних систем, поточні та планові ремонти, а також забезпечення функціонування спільного обладнання.

Пунктами 1, 2, 6 ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання цього договору та контроль якості цих послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 9 Правил послуга з управління включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Положеннями пункту 6 ч.4 ст.8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаній укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг.

Відповідно до пункту 13 Правил, управитель укладає з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші договори, необхідні для надання послуги.

За частиною 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 13 Правил визначено, що управитель укладає з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші договори, необхідні для надання послуги.

Обов`язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 27.07.2018 № 190), включає: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем – водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання, газопостачання; технічне обслуговування ліфтів; поточний ремонт внутрішньобудинкових систем - водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання, газопостачання; придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Таким чином, відповідач, як управитель будинку № 7 по вул. Новоселівська у м. Дніпро, є відповідальним за технічний стан, обслуговування, ремонт внутрішньобудинкових електричних мереж даного будинку та є відповідальним за правомірне придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування та правомірне користування електроенергією в місцях загального користування. При цьому, саме на відповідача, як управителя відповідного будинку, нормами чинного законодавства покладений обов`язок з укладання договорів про надання послуги з постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інших договорів, необхідних для надання відповідної послуги, та обов`язок із забезпечення виконання умов цих договорів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, споживання електричної енергії у будинку 7 по вул. Новоселівська у м. Дніпро у місцях загального користування, на момент складання Акту від 10.03.2025 №Дн 007465 про порушення, здійснювалося несанкціоновано, за відсутності укладених відповідачем договорів на розподіл та постачання електричної енергії, без погодженого з позивачем підключення електроустановок та електропроводки до електричної мережі, без наявності проєктних рішень та договорів на відповідне підключення, за відсутності улаштованого відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузла обліку.

З огляду на зазначене, а також враховуючи норми ПРРЕЕ, позивач, при виявленні порушення ПРРЕЕ у будинку № 7 по вул. Новоселівська у м. Дніпро, вправі був скласти Акт від 10.03.2025 №Дн 007465 про порушення відносно відповідача, як управителя відповідного будинку, та здійснити відповідні донарахування.

Слід зауважити, що підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами (пункт 2.3.3 ПРРЕЕ).

Разом з тим Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (надалі - ККО) визначені вимоги до комерційних приладів обліку, якими обліковується електрична енергія, що споживається споживачами.

Так, за підпунктом 14 пункту 1.2.1 ККО вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.

Нормами Кодексу комерційного обліку електричної енергії чітко розписані вимоги порядку улаштування вузла обліку споживача, вимоги до введення його в експлуатацію та опломбування.

Пунктом 4.1.1. ККО визначено, що підключення до електричних мереж та експлуатація електроустановок, призначених для передачі, розподілу, виробництва, споживання електричної енергії та зберігання енергії, без організації приладового комерційного обліку електричної енергії та реєстрації відповідних ТКО в реєстрі АКО забороняється (крім випадків, передбачених цим Кодексом).

У пунктах 5.2.1, 5.2.2 ККО визначено, що електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні. Вузли обліку у замовників встановлюються відповідно до технічних рекомендацій, технічних умов (у разі приєднання до електричних мереж) та проектних рішень (проектів).

Згідно з пунктом 5.2.11 ККО встановлення, налаштування, заміни ЗКО або модернізації вузла обліку здійснюється на підставі звернення замовника.

Послуги комерційного обліку щодо улаштування ВОЕ (зокрема встановлення, налаштування, параметризація, заміна, модернізація, реконструкція, технічне переоснащення, а також введення в експлуатацію/облік, виведення з експлуатації/обліку вузла обліку та його складових) надаються на підставі заяви замовника (пункт 5.2.15 ККО).

Вузли обліку (ЗВТ та інше обладнання вузлів обліку) після їх улаштування мають бути введені в експлуатацію (пункт 5.2.18 ККО).

Вузол обліку вважається введеним в експлуатацію з дати підписання сторонами акта введення у промислову експлуатацію (пункт 5.2.20 ККО).

Введений в експлуатацію вузол обліку має бути опломбованим та прийнятим до розрахунків за електричну енергію (введеним в облік) (пункт 5.2.21 ККО).

Вузол обліку вважається введеним в облік з дати підписання сторонами акта пломбування (пункт 5.2.22 ККО).

Введення в облік вузла обліку здійснюється у присутності замовника, оператора системи та ППКО (за рішенням замовника), що надавав послуги з улаштування вузла обліку відповідно до договору, протягом семи робочих днів з дня оплати замовником вартості цієї послуги (пункт 5.2.23 ККО).

Послуга з введення в облік вузла обліку передбачає проведення технічної перевірки ЗВТ та інших складових вузла обліку, схеми їх підключення, а також пломбування ЗВТ, пристроїв та місць, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл комерційного обліку (пункт 5.2.24 ККО).

Уповноважені представники оператора системи та ППКО здійснюють технічну перевірку вузла обліку, а також перевірку технічної документації та, у разі відсутності обґрунтованих зауважень, проводять опломбування ЗВТ, пристроїв та місць вузла обліку, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл (схеми) комерційного обліку, а також у разі потреби установлюють індикатори зовнішнього впливу (пункт 5.2.25 ККО).

Згідно з пунктами 5.2.27, 5.2.28 ККО факт проведення технічної перевірки вузла обліку має бути зафіксований в акті технічної перевірки, який повинен, зокрема, містити інформацію про технічні параметри та покази лічильників на момент їх пломбування. Акт технічної перевірки вузла обліку складається у двох примірниках представниками оператора системи у присутності замовника або уповноваженої ним особи та підписується ними. Один примірник акта технічної перевірки передається замовнику. Факт установлення оператором мережі, ППКО та заінтересованими сторонами пломб, а також індикаторів та їх стан мають бути зафіксовані в акті пломбування, що складається відповідно до вимог цього Кодексу в необхідній кількості примірників представниками оператора мережі у присутності замовника та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється вузол обліку, або уповноважених ними осіб та підписується ними. По одному примірнику акта пломбування передається замовнику та власнику об`єкта, де встановлений вузол обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що для приєднання об`єкта за адресою: Новоселівська вулиця, 7 до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та здійснення споживання електричної енергії на законних підставах відповідач був зобов`язаний подати заяву-приєднання до договору розподілу, звернутися із заявою про улаштування вузла обліку та здійснити оплату вартості відповідних послуг.

Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що станом на момент складання Акта про порушення від 10.03.2024 № Дн 007465 договір про надання послуг з розподілу електричної енергії щодо вказаного об`єкта укладено не було, а вузол обліку електричної енергії не був улаштований, повірений, введений в експлуатацію та прийнятий до розрахунків відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

При цьому в пункті 1 Акта про порушення від 10.03.2024 № Дн 007465 («Відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання Акта про порушення») зазначено, що прилад обліку електричної енергії відсутній. Крім того, у пункті 3 зазначеного Акта («Відомості про комутаційні апарати та/або запобіжники, задіяні у схемі електроживлення споживача») відповідні відомості відсутні, про що проставлено прочерки.

Доказів, які б спростовували наведені обставини, а також доказів звернення відповідача до позивача із заявою про улаштування вузла обліку, матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не надано.

Щодо посилань Скаржника на те, що мешканці будинку самостійно укладають індивідуальні договори постачання електричної енергії, слід зазначити, що за такими договорами здійснюється постачання та розподіл електричної енергії виключно до приватних помешкань відповідних мешканців.

Водночас обов`язок щодо забезпечення освітлення місць загального користування, а також належного та правомірного використання електричної енергії у місцях загального користування відповідно до вимог чинного законодавства покладається саме на Відповідача як управителя будинку за адресою: № 7 по вул. Новоселівська у м. Дніпро.

Відповідно до п.1.1.2 ПРРЕЕ самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

З вищезазначеної норми законодавства можна дійти висновку, що об`єктивною стороною такого порушення ПРРЕЕ, як самовільне підключення з порушенням схеми обліку, є непогоджене з ОСР підключення електроустановок до електричної мережі без законних на те підстав, тобто без укладення відповідних договорів та/або без належного обліку, що призводить до протиправного споживання електроенергії.

В свою чергу, відповідно до п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

За п. 3.1.9 ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

За п. 2.1.3 ПРРЕЕ ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

За п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».

Отже, на роздрібному ринку електричної енергії правомірне споживання електричної енергії можливе лише за наявності укладених та чинних договорів на розподіл електричної енергії та договорів на постачання електричної енергії. Адже ці договори є взаємопов`язаними, оскільки договір на розподіл електричної енергії стосується транспортування електроенергії мережами оператора системи розподілу, що є послугою, а договір на постачання стосується продажу електричної енергії споживачам, тобто надання самої енергії, як товару. Розподіл є процесом, а постачання - це продаж товару. При цьому, договір на розподіл електричної енергії укладається з оператором системи розподілу, а договір з постачання електричної енергії - з постачальником електричної енергії.

Споживання електричної енергії у місцях загального користування у будинку № 7 по вул. Новоселівська у м. Дніпро, здійснювалося за відсутності укладання договорів на розподіл та постачання електричної енергії.

Окрім того, відповідно до п. 2.3.3 ПРРЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проєктних рішень.

За п. 4.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 (надалі - ККО), встановлено, що підключення до електричних мереж та експлуатація електроустановок, призначених для передачі, розподілу, виробництва, споживання електричної енергії та зберігання енергії, без організації приладового комерційного обліку електричної енергії та реєстрації відповідних ТКО в реєстрі АКО забороняється (крім випадків, передбачених цим Кодексом).

На об`єкті за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 7, до моменту складання акту про порушення № Дн 007465 від 10.03.2025, вузол обліку не був улаштований, повірений, введений в експлуатацію та прийнятий до розрахунків відповідно до вимог, встановлених ККО.

Щодо доводів Відповідача про нібито відсутність доказів складання Акту про порушення уповноваженими представниками Позивача у присутності уповноважених осіб Відповідача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) для проведення перевірки, колегія суддів зазначає таке.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на те, що матеріали справи нібито не містять доказів наявності у працівників Позивача повноважень на складання Акту про порушення, а також доказів його оформлення у присутності належних осіб. Вказані доводи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, 08.09.2025 Позивачем подано до суду першої інстанції додаткові пояснення (вх. № Мо38984/25), до яких долучено докази наявності у працівників Позивача відповідних повноважень на складання Акту про порушення.

Зокрема, до матеріалів справи долучено копії витягів із посадових інструкцій працівників Позивача, якими передбачено обов`язок брати участь у проведенні рейдової роботи з виявлення порушень споживачами ПРРЕЕ, а також складати акти про порушення ПРРЕЕ (п. 2.5, 2.25 посадової інструкції інженера, а.с. 213, том 1; п. 2.4 посадової інструкції електромонтера, а.с. 204, том 1). Крім того, Позивачем надано копії протоколів засідання комісії з перевірки знань та витяг із журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, що підтверджують проходження відповідними працівниками необхідних навчань та інструктажів.

Отже, Акт про порушення складено уповноваженими працівниками Позивача в межах наданих їм посадових повноважень.

Також матеріалами справи підтверджується, що Акт про порушення було складено за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, а саме - Моісеєвої С.А., паспортні дані якої зазначені в Акті про порушення.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з мою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

У постанові ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2022 по справі Мо 910/18902/20 наведено наступний висновок: «Отже, за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕБЕ, поняття «інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)», наведеного в абзацах першому і восьмому пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - об`єкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено об`єкт; має можливість допуску представників оператора системи до об`єкта, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено об`єкт, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи.»

Як убачається з матеріалів справи, Моісеєва С.А. фактично проживає у будинку АДРЕСА_1 , мала доступ до вказаного об`єкта та забезпечила допуск представників Позивача для проведення перевірки. Її особу було належним чином встановлено за паспортними даними, зазначеними в Акті про порушення. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що Моісеєва С.А. відповідає критеріям «іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки» у розумінні п. 8.2.5 ПРРЕЕ.

Твердження Відповідача про нібито введення Моісеєвої С.А. в оману щодо предмета перевірки та змісту Акту про порушення є безпідставними та такими, що не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Щодо доводів Відповідача про те, що предметом позову у даній справі мала бути вимога про відшкодування збитків, колегія суддів зазначає таке.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 викладено правовий висновок про те, що вартість необлікованої електричної енергії є платою за фактично поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками у розумінні законодавства про електроенергетику. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 906/513/18 та у постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 923/171/20.

Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ під терміном «необлікована електрична енергія» слід розуміти обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Норми ПРРЕЕ також прямо розмежовують поняття вартості необлікованої електричної енергії та збитків.

Так, відповідно до підпункту 4 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що у разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 цих Правил, у протоколі комісії зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. При цьому споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а також розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Крім того, відповідно до пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи саме на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами.

Отже, із наведених норм убачається, що у разі виявлення порушень ПРРЕЕ оператор системи визначає саме обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, яка підлягає оплаті споживачем, а не розмір збитків у розумінні цивільного чи господарського законодавства.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що Позивач обрав належний спосіб захисту свого права, звернувшись із вимогою про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, а доводи Відповідача про необхідність заявлення вимог саме про відшкодування збитків є безпідставними.

Доводи апелянта щодо помилковості здійснених Позивачем розрахунків за Актом про порушення та неправильність визначення суми 3 % річних, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на нібито безпідставне визначення Позивачем показника потужності самовільного підключення у розмірі 4,8312 кВт, що, на думку Відповідача, свідчить про помилковість визначення розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії у розмірі 57,9744 кВт*год. Такі доводи є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи і положеннями ПРРЕЕ.

Як встановлено судом, 10.03.2025 під час проведення перевірки у будинку № 7 по вул. Новоселівська у м. Дніпро представниками Позивача було виявлено порушення, передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі з порушенням схеми обліку.

Відповідно до пункту 8.4.12 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, визначених підпунктами 6– 8 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснено самовільне підключення, визначається за встановленою формулою, виходячи з потужності самовільного підключення, сили струму, номінальної фазної напруги, коефіцієнта потужності та часу використання самовільного підключення.

Матеріалами справи підтверджується, що за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 7 було виявлено три точки самовільного підключення, а саме:

- Т1, Т2 - алюмінієвим дротом АППВ 2Ч2,5 ммІ від розподільчих коробок у 1 та 2 під`їздах на освітлення сходових клітин;

- Т3 - мідним дротом ШВВП 2Ч1,5 ммІ від розподільчої коробки у підвалі 1 під`їзду для самовільного підключення розетки.

При цьому показник сили струму для кожної точки самовільного підключення визначався окремо.

Так, для точок Т1 та Т2 сумарний показник сили струму становив 1,4 А та був визначений шляхом вимірювання струмового навантаження токовимірювальними кліщами при увімкненні наявних струмоприймачів на повну потужність.

Щодо точки Т3, оскільки під час перевірки не було забезпечено увімкнення всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність, сила струму визначалась відповідно до положень пункту 8.4.12 ПРРЕЕ, виходячи з найменшого допустимого струму, який може протікати через провід відповідного перерізу згідно з главою 1.3 ПУЕ.

Згідно з пунктом 1.3.4 Правил улаштування електроустановок допустимий тривалий струм для проводів з мідними жилами перерізом 1,5 ммІ становить 23 А. Відтак сумарна сила струму для всіх трьох точок самовільного підключення була визначена шляхом додавання показників та становила 24,4 А.

Безпідставними є також доводи Відповідача щодо застосування Позивачем «невідомого коефіцієнта 0,22». Як правильно зазначив Позивач, у формулі розрахунку використано показник номінальної фазної напруги , який на момент проведення перевірки відповідно до пункту 11.4.7 Кодексу систем розподілу становив 220 В, тобто 0,22 кВ. Зазначений показник є нормативно встановленим та застосовується для всіх кінцевих споживачів електричної енергії.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії за Актом про порушення здійснено Позивачем відповідно до вимог пункту 8.4.12 ПРРЕЕ, а доводи Відповідача щодо його помилковості є необґрунтованими.

Щодо доводів Відповідача про нібито неправомірне застосування тарифів при визначенні вартості необлікованої електричної енергії, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 8.4.7 ПРРЕЕ вартість необлікованої електричної енергії визначається виходячи із середньомісячних витрат оператора системи на купівлю електричної енергії для компенсації незапланованих втрат, а також тарифів на передачу та розподіл електричної енергії у відповідному періоді.

Тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії встановлюються НКРЕКП та є загальнодоступними. Зокрема, тариф на послуги з передачі електричної енергії на 2024 рік встановлено постановою НКРЕКП № 2322 від 09.12.2023, а на 2025 рік - постановою НКРЕКП № 2200 від 19.12.2024. Тариф на послуги з розподілу електричної енергії для АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» встановлено постановами НКРЕКП № 2326 від 09.12.2023 та № 2204 від 19.12.2024.

Крім того, відповідно до пункту 8.4.7 ПРРЕЕ оператор системи щомісячно оприлюднює інформацію про середню ціну купівлі електричної енергії на балансуючому ринку, яка також використовується при здійсненні розрахунку вартості необлікованої електричної енергії.

Матеріалами справи підтверджується, що всі тарифи, використані Позивачем при розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, були наведені у самому розрахунку, долученому до Акту про порушення, та визначені відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Водночас Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що Позивачем були застосовані неправильні тарифи або порушено порядок здійснення розрахунку.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у призначенні експертизи у даній справі, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, на об`єкті за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 7, до моменту складання Акту про порушення споживання електричної енергії у місцях загального користування здійснювалося за відсутності чинного договору на постачання електричної енергії, а також без належним чином улаштованого, повіреного, введеного в експлуатацію та прийнятого до розрахунків вузла обліку, що свідчить про несанкціоноване та незаконне споживання електричної енергії.

За таких обставин факт самовільного підключення та порушення ПРРЕЕ встановлюється на підставі наявних у справі доказів та не потребує спеціальних знань у розумінні статті 99 ГПК України.

При цьому Відповідачем у межах розгляду даної справи не спростовано самого факту порушення ПРРЕЕ, зафіксованого Актом про порушення від 10.03.2025 № Дн 007465.

Колегія суддів також враховує, що призначення судової експертизи є доцільним лише у випадку, коли для встановлення обставин справи необхідні спеціальні знання, а відповідні обставини неможливо встановити на підставі поданих доказів. Водночас у даній справі всі обставини, необхідні для правильного вирішення спору, могли бути встановлені судом на підставі письмових доказів, відеозапису та інших матеріалів справи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що відмова суду першої інстанції у призначенні експертизи була правомірною, обґрунтованою та спрямованою на недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Доводи Відповідача про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у зобов`язанні Позивача надати відповіді на поставлені питання, колегія суддів також вважає необґрунтованими.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, Відповідач пов`язує ненадання відповідей на поставлені ним питання із ненаданням Позивачем акта розмежування балансової належності електромереж. Однак надання відповідей на питання у порядку статті 90 ГПК України та витребування доказів у порядку статті 81 ГПК України є різними процесуальними інститутами, що регулюються різними процесуальними нормами.

Фактично частина поставлених Відповідачем запитань була спрямована не на отримання пояснень, а на витребування документів та доказів, що мало здійснюватися із дотриманням вимог статті 81 ГПК України.

Крім того, як правильно встановив суд першої інстанції, Відповідачем при поданні запитань у порядку статті 90 ГПК України було порушено вимоги процесуального закону, оскільки кількість поставлених запитань перевищувала встановлену законом межу, а частина з них за своєю суттю не була запитаннями.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання Відповідача.

Колегія суддів також відхиляє доводи Відповідача про те, що акт розмежування балансової належності електромереж міг би спростувати факт самовільного підключення.

Як встановлено матеріалами справи та зафіксовано в Акті про порушення, самовільне підключення було здійснено від розподільчих коробок у 1 та 2 під`їздах, а також у підвалі 1 під`їзду будинку № 7 по вул. Новоселівська у м. Дніпро. При цьому зазначений Акт був підписаний допускаючою особою без будь-яких зауважень чи заперечень.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» внутрішньобудинкові електричні мережі належать до спільного майна співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, самовільне підключення, зафіксоване Актом про порушення, було здійснене саме від внутрішньобудинкових мереж житлового будинку, які не належать Позивачу як оператору системи розподілу.

Твердження Відповідача про те, що підключення могло бути здійснено від мереж Позивача, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях та спрямовані на уникнення відповідальності за допущене порушення ПРРЕЕ.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що дії Позивача щодо складання Акту про порушення № Дн 007465 від 10.03.2025 та здійснення на його підставі донарахування обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, оформленого протоколом № 4-19 від 24.04.2025, відповідають вимогам чинного законодавства України та ПРРЕЕ.

Колегія суддів також звертає увагу, що в апеляційній скарзі Відповідач зазначає про нібито нез`ясування у справі питання щодо того, до кола яких учасників ринку електричної енергії належить АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», а також про недоведеність Позивачем наявності у нього повноважень на проведення контрольного огляду, технічної перевірки та складання акта про порушення від 10.03.2025 № Дн 007465. Окрім того, Відповідач стверджує, що оператор системи не наділений правом на визначення та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Зазначені доводи є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Подаючи позов, Позивач прямо зазначив, що є оператором системи розподілу, що не заперечувалося з боку Відповідача ані в письмових документах по суті справи, ані в усних поясненнях, наданих Відповідачем у суді першої інстанції.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1440, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» видано ліцензію на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії, що підтверджує його статус оператора системи розподілу відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з п. 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), оператор системи має право здійснювати контрольні огляди, технічні перевірки, доступ до електроустановок споживачів, а також складати акти про порушення у разі виявлення відповідних порушень. Аналогічні повноваження закріплені також у Кодексі системи розподілу та Кодексі комерційного обліку електричної енергії.

Крім того, відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ саме уповноважений представник оператора системи у разі виявлення порушень оформлює акт про порушення у присутності споживача або іншої особи, яка допустила представників до об`єкта перевірки. Пунктом 8.4.1 ПРРЕЕ передбачено, що саме оператор системи визначає обсяг та вартість необлікованої електричної енергії у разі виявлення порушень.

Отже, законодавством прямо передбачено, що оператор системи розподілу наділений повноваженнями щодо здійснення контрольних заходів, фіксації порушень та визначення обсягів необлікованої електричної енергії, у зв`язку з чим доводи Відповідача про відсутність у Позивача відповідних повноважень є необґрунтованими.

Колегія суддів враховує, що до моменту подання апеляційної скарги Відповідач не заперечував факту знаходження будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 7, у межах мереж оператора системи розподілу Позивача.

Лише на стадії апеляційного перегляду Відповідач почав ставити під сумнів статус Позивача як оператора системи та його повноваження, що суперечить принципу процесуальної добросовісності та вимогам щодо належного заперечення обставин у порядку ст. 165 ГПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України, у разі незазначення заперечень щодо обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сторона позбавляється права заперечувати їх у подальшому, крім визначених законом випадків.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 909/1054/19.

Відтак, відповідно до приписів частини 4 статті 165 ГПК України, Відповідач втратив процесуальне право заперечувати проти зазначених обставин на стадії апеляційного перегляду, оскільки такі заперечення не були заявлені своєчасно, а винятки, передбачені цією нормою, у даному випадку відсутні та Відповідачем не доведені.

Таким чином, доводи Відповідача щодо недоведеності статусу Позивача як оператора системи розподілу та відсутності у нього повноважень на здійснення перевірок і складання акта про порушення є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга Відповідача є необґрунтованою, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи і наявних у ній доказів.

У зв`язку із залишенням рішення суду першої інстанції без змін підстави для нового розподілу судових витрат відсутні, а тому такий розподіл не здійснюється.

Колегія суддів зазначає, що у тексті апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції Відповідач виклав заперечення щодо ухвали суду про відмову у прийнятті додаткового рішення. Водночас у резолютивній частині апеляційної скарги вимоги про скасування зазначеної ухвали повністю або частково не заявлено.

Крім того, апелянтом було подано окрему апеляційну скаргу на вказану ухвалу, яка ухвалою апеляційного господарського суду повернута на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин вимоги Відповідача щодо перегляду ухвали про відмову у прийнятті додаткового рішення не підлягають розгляду в межах даної апеляційної скарги на рішення суду, оскільки відповідний предмет оскарження у її резолютивній частині відсутній, а окремий спосіб апеляційного оскарження реалізований Відповідачем із процесуальними наслідками повернення скарги.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р.» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку наявним доказам і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а відтак підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 р. у справі № 904/3752/25 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» задоволенню не підлягає.

Вирішення питання щодо розподілу судових витрат

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,00 грн покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 у справі № 904/3752/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2025 по справі № 904/3752/25 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Кошля А.О.

Суддя Демчина Т.Ю.

Суддя Стефанів Т.В.