Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №904/1511/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1511/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)

суддів: Фещенко Ю.В., Джепи Ю.А.

у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЕО" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026, суддя Юзіков С.Г.

у справі №904/1511/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КГ АГРО", Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, селище міського типу Покровське,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЕО", Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Рені

про стягнення коштів

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

До Господарського суду Дніпропетровської області ТОВ "КГ АГРО" звернулось з позовом до ТОВ "СОЛЕО" про стягнення 22 393 782,65 грн. боргу за Договором поставки №С/БВ/28/10-1, укладеним 28.10.2025, 219 057, 28 грн. – 3% річних, 1 131 795, 95 грн. – пені та збитків, яких Позивач зазнав, для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), загальною сумою 510 264, 56 грн. і судові витрати, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору поставки № С/БВ/28/10-1, укладеним 28.10.2025.

Позов мотивований порушенням Відповідачем умов Договору поставки №С/БВ/28/10-1, укладеним 28.10.2025, в частині оплати боргу за поставлений товар.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КГ АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю " СОЛЕО" про стягнення коштів і додані до неї документи постановлено передати для розгляду за територіальною підсудністю справ до Господарського суду Одеської області (проспект Шевченка, 29, Одеса, Одеська область, 65000).

Судове рішення мотивоване тим, що предметом позову в даній справі є стягнення коштів за поставлений товар, що можливе фактично шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів з одного банківського ранку на інший банківський рахунок та не пов`язано з певним місцем виконання.

Суд першої інстанції зазначив, що даний спір має розглядатися за місцезнаходженням Відповідача Господарським судом Одеської області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись з ухвалою, ТОВ «СОЛЕО» подало через систему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року у справі №904/1511/26 про передачу позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КГ АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЕО» про стягнення коштів разом із доданими до неї документами для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області (проспект Шевченка, 29, м. Одеса, 65000) та направити справу №904/1511/26 до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі та продовження її розгляду.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У поданій скарзі Скаржник посилається на те, що Позивачем у поданому позові до Відповідача за наявної можливості про обрання підсудності за вибором Позивача, зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України вбачається, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Скаржник зазначає, що предметом розгляду даної справи є зокрема стягнення заборгованості з ТОВ «СОЛЕО» на користь ТОВ «КГ АГРО» за Договором поставки № С/БВ/28/10-1 від 28 жовтня 2025 року, в рамках якого згідно п. 2 Специфікації № 1 від 28 жовтня 2025 року поставка Товару за даною Специфікацією здійснюється на умовах СРТ склад Постачальника – склад Покупця за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Старочумацька 9 (згідно Інкотермс 2010).

Тобто, місцем виконання спірного Договору поставки є: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старочумацька 9 (згідно Інкотермс 2010).

Скаржник вважає, що даний спір має розглядатись саме за місцем виконання договору в порядку ч. 5 ст. 20 ГПК України.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У поданій 07.05.2026 заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "КГ АГРО" просить суд розглядати апеляційну скаргу за наявними матеріалами.

РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Мартинюка С.В. (доповідач), судді – Фещенко Ю.В., Джепа Ю.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СОЛЕО" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026. Постановлено розглядати апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

07.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "КГ АГРО" надійшла заява про надання пояснень та розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

28 жовтня 2025 року між Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «КГ АГРО» (згідно договору – «Постачальник») та Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛЕО» (згідно договору – «Покупець») було укладено Договір поставки № С/БВ/28/10-1 (далі – Договір поставки).

Відповідно до п.1.1. Договору поставки, Постачальник брав на себе обов`язок в порядку та на умовах визначених цим Договором передавати у власність Покупця товар – Насіння соняшнику 2025 року, українського походження (далі Товар), а Покупець відповідно брав на себе обов`язок прийняти Товар та розрахуватися за нього в порядку та на умовах передбачених цим Договором.

28 жовтня 2025 року Постачальником ТОВ «КГ АГРО» (Позивачем) та Покупцем ТОВ «СОЛЕО» (Відповідачем) було погоджено умови Специфікації № 1 від 28 жовтня 2025 року (далі -Специфікація) до Договору поставки № С/БВ/28/10-1 від 28 жовтня 2025 року, згідно умов якої Сторони домовилися, що Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених Договором і цією Специфікацією передати у власність Покупцю партію Товару – Насіння соняшнику врожаю 2025 року, українського походження, а Покупець зобов`язується прийняти партію Товару та розрахуватися за нього в порядку та на умовах передбачених Договором та цією Специфікацією.

Згідно п. 2 Специфікації, поставка Товару за даною Специфікацією здійснюється на умовах СРТ склад Постачальника – склад Покупця за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старочумацька 9 (згідно Інкотермс 2010).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала про передачу справи за підсудністю.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці акцентував увагу на тому, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29.04.1988 у справі "Белілос проти Швейцарії").

Юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії").

Тож поняття "суд, встановлений законом" містить у собі у тому числі таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

За своєю правовою природою судова юрисдикція є інститутом права, що покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства.

Компетенцію із розгляду господарських справ однорідними судами за просторовим критерієм розмежовує територіальна юрисдикція (підсудність) господарських судів.

Вимоги щодо такого розмежування викладено у параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України.

За загальним правилом позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи -підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (частини 1, 2 статті 27 ГПК України).

Разом із тим статтею 29 ГПК України визначено правила альтернативної територіальної підсудності.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина 1 статті 29 ГПК України).

За змістом положень частини 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз зазначеної норми процесуального закону свідчить про те, що нею встановлено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності: 1) якщо спір виник із договору, в якому визначено місце виконання; 2) якщо спір виник із договору, в якому не визначено місце його виконання, проте з огляду на специфіку врегульованих ним правовідносин виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Отже, у питанні, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець керується тим, що це позов у спорі, що виник із договору, який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці).

Обмежень про те, що зазначений спір має бути виключно спором про виконання цього договору, частина 5 статті 29 ГПК України не містить.

Натомість саме місце пред`явлення позову у спорі, що виник із договору, законодавець визначає за вибором позивача за місцем виконання відповідного договору.

Таким чином, для застосування встановленого частиною 5 статті 29 ГПК України правила альтернативної територіальної підсудності спір між сторонами має бути таким, що виник із договору, однак не обов`язково спором про його виконання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділено обидві сторони договору.

До договірних спорів належать, зокрема, спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, виконанні правочинів, а також тлумаченні їх умов.

Спір про визнання договору недійсним, як і про застосування наслідків його недійсності, є спором, що виникає з договору, оскільки такий спір полягає в оспорюванні правомірності правочину. Якщо суд установить, що договір є недійсним, це призведе до відсутності юридичних наслідків, які породжує його дійсність.

З`ясування наявності чи відсутності підстав для визнання договору недійсним безпосередньо пов`язане із дослідженням змісту оспорюваного правочину та перевіркою дотримання вимог законодавства при його укладенні.

У справі, що переглядається, предметом спору є визнання недійсними двох додаткових угод до договору № 43 і повернення коштів, сплачених через збільшення за їх умовами ціни за одиницю товару.

Правовідносини між сторонами цієї справи виникли на підставі договору поставки, за яким ТОВ "КГ АГРО" - постачальник, а ТОВ "СОЛЕО" - споживач.

Отже, спір у справі №904/1511/26 є спором, що виник із договору.

Відповідний договір, що регулює правовідносини Сторін містить погоджені сторонами умови, відповідно до яких було погоджено умови Специфікації № 1 від 28 жовтня 2025 року, яка є невід`ємною частиною Договору поставки № С/БВ/28/10-1 від 28 жовтня 2025 року, згідно умов якої Сторони домовилися, що Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених Договором і цією Специфікацією передати у власність Покупцю партію Товару – Насіння соняшнику врожаю 2025 року, українського походження, а Покупець зобов`язується прийняти партію Товару та розрахуватися за нього в порядку та на умовах передбачених Договором та цією Специфікацією. Згідно п. 2 Специфікації, поставка Товару за даною Специфікацією здійснюється на умовах СРТ склад Постачальника – склад Покупця за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старочумацька 9 (згідно Інкотермс 2010).

З огляду на наведене між сторонами справи №904/1511/26 виник спір із договору, в якому визначено місце його виконання.

Отже, зважаючи на предмет та підстави заявленого у справі №904/1511/25 позову, її підсудність має визначатися з урахуванням встановленого у частині 5 статті 29 ГПК України правила, і, як наслідок, за вибором позивача ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду за місцем виконання договору, тобто - до юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області.

Колегія суддів апеляційного суду в тому числі взяла до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.04.2026 по справі №924/698/23

Підсумовуючи вищенаведене, врахувавши доводи та вимоги апеляційної скарги щодо оскарження судового рішення, а також з огляду на зазначені вище мотиви та норми чинного законодавства України, колегія суддів дійшла до висновку про скасування оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За змістом ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 у справі №904/1511/26 про передачу справи за підсудністю є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак, підлягає скасуванню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Витрати зі сплати судового збору, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, підлягають розподілу за результатами розгляду справи по суті за загальними правилами, передбаченими статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЕО" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 про передачу справи №904/1511/26 за підсудністю до Господарського суду Одеської області - скасувати.

Справу №904/1511/26 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі та продовження її розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя Ю.В. Фещенко