Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №505/1957/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/1957/25

Провадження № 3/505/33/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.04.2026 р. Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі судового засідання Киларь Н.А.

за участю:

адвоката Опалько О.М.

особи відносно якої складено адміністративний протокол ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний протокол який надійшов від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, військовозобов`язаного, який

зареєстрований та мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

25 травня 2025 року о 19 годині 06 хвилин по вул. Велика Деповська в м. Подільськ, Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До Подільського міськрайонного суду Одеської області протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшов 10 червня 2025 року та судовий розгляд призначався на 11 липня 2025 року, 20 листопада 2025 року, 01 грудня 2025 року, 24 грудня 2025 року, 21 січня 2026 року, 12 лютого 2026 року, 13 березня 2026 року, 20 березня 2026 року та 01 квітня 2026, про що ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Опалько О.М. повідомлялись належним чином. Однак за неодноразовими клопотаннями ОСОБА_1 та його адвоката Опалько О.М. розгляд справи було відкладено.

11 липня 2025 року ОСОБА_1 в судовому засіданні вину за ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав. Суду пояснив, що 25 травня 2025 року біля 18 години він випив 200 гр. вина і керував автомобілем Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Велика Деповська в м. Подільськ, Одеської області і був зупинений працівниками поліції та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Проте в подальшому ОСОБА_1 пояснив, що вину за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнаває так як автомобілем керував його знайомий ОСОБА_2 , на відео його не видно, оскільки він пішов у приватний будинок. Пояснив, що він просто так сказав поліцейським на відео, що багато вживав горілки – 0,5л., оскільки вони знають, що він спиртного не п`є та не відмовлявся їхати в медичний заклад для огляду на стан сп`яніння.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він є інспектором СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області. 25 травня 2025 року йому зателефонував поліцейський іншого екіпажу та попросив під`їхати і скласти протокол на його службовому планшеті, оскільки їх планшет з технічних причин не працював. Вказав, що коли він приїхав, переглянув відео з бодікамери яке надав поліцейський іншого екіпажу на якому було зафіксовано, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. Окрім нього в салоні автомобіля і біля автомобіля інших осіб не було. У ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп`яніння і він запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в Подільській міській лікарні, ОСОБА_1 наче відмовився. Після чого він склав протокол, а автомобіль було евакуйовано на штрафмайданчик.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Опалько О.М.. просив справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки він вважає, що поліцейські порушили Закон України «Про Національну поліцію» та Кодекс України про адміністративне правопорушення. Вказав, що на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний був повідомити ОСОБА_1 підставу зупинки транспортного засобу, однак вони йому не повідомили. Також поліцейський частково зачитав права ОСОБА_1 . Окрім того відеофіксація проводилась небезперервна, чим порушено вимогу ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Адвокат Опалько О.М. звернув увагу суду, що на відеозаписах долучених до матеріалів справи не зафіксовано, що саме ОСОБА_1 керував вище вказаним автомобілем.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , покази свідка ОСОБА_3 , думку адвоката Опалько О.М. та дослідивши письмові докази і диск з відеозаписами, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 341521 від 25 травня 2025 року, водій ОСОБА_1 25 травня 2025 року о 19 годині 06 хвилин по вул. Велика Деповська в м. Подільськ, Одеської області керував транспортним засобом Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місті зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 травня 2025 року (а.с. 2);

- диск з відеозаписами (а.с. 9).

Аналіз досліджених під час судового розгляду доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .

Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 25 травня 2025 року.

При перегляді в судовому засіданні:

- файл Whatsapp Video 2025-05-26 at 12.08.41 аmр4, вбачається, що поліцейські їдуть за автомобілем, Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 , подають сигнал з службового автомобіля про зупинення транспортного засобу, автомобіль зупиняється. Поліцейські підходять до автомобіля, водій ОСОБА_1 відкриває дверку. Повідомляють водію, що він не вмикає покажчик повороту та пропонують надати посвідчення водія. ОСОБА_1 говорить: -«Я сьогодні забухав». Поліцейський пропонує пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 пропонує все вирішити на місці щоб він не телефонував Віті.

- файл 2025_0525_191811_0000000_000000_0022) на 19:18:20 - поліцейські пропонують пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в лікарні. ОСОБА_1 відмовився.

- файл 2025_0525_191811_0000000_000000_0022) на 19:19:24 ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що він вживав горілку, багато – 0,5л.

Крім того на а.с. 21 є розписка про роз`яснення суддею прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 , а пояснення написані ним, де зазначено, що він вину за ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав. Пояснив, що 25 травня 2025 року біля 18 години він випив 200 грам вина і керував автомобілем Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 по вулиці В. Деповська та був зупинений працівниками поліції, які пропонували продути в прилад Драгер або проїхати в лікарню, однак він відмовився. Вказав, шо все було зафіксовано на бодікамеру.

На відео зафіксовано, як поліцейський озвучує ОСОБА_1 протокол, він постійно відходить в різні сторони. Від підпису та отримання тимчасового посвідчення водія відмовився.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України»).

Суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів не надано. Не встановлено таких і під час судового розгляду справи. Зафіксовані відеозаписами обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає їх як належні докази у справі.

Обставини, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути його до відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: ГУК в Одеській області /м.Подільськ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA848999980313080149000015001.

Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, номер справи.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя Г.В. Павловська