Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №505/4257/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/4257/25

№ 2/505/2069/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої - судді Ващук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту майна.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5122985600:01:005:0066, що розташована на території колишньої Новоселівської сільської ради Подільського району Одеської області, на даний час це територія Куяльницької сільської ради за межами с. Федорівка. У червні 2025 року вона вирішила продати вказану земельну ділянку, однак, дізналась, що відповідно до запису у реєстрі речових прав №8609914 від 03 квітня 2009 року на майно накладено арешт згідно постанови державного виконавця ВДВС Котовського МРУЮ Пономарьова В.В. АА 205983 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

Рішенням Подільського міськрайонного суду Одеської області від 05.09.2025 року у справі №505/2336/25 за позовом ОСОБА_1 до Пересипського ВДВС було скасовано арешт, що був накладений на її майно, відповідно до постанови державного виконавця другого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ Семко Б.О., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 24.11.2011 року №В-9/1190, запис у реєстрі прав власності на нерухоме майно №11884199 від 24.11.2011 року.

28 жовтня 2025 року позивачка звернулась до Подільського ВДВС із запитом щодо надання інформації по виконавчому провадженню у рамках якого було накладено арешт на майно. Згідно відповіді від 07.11.2025 року Подільського ВДВС надати копії документів виконавчого провадження, виконати розрахунок заборгованості, тощо - неможливо через знищення матеріалів виконавчого провадження.

Позивачка зазначив, що оскільки підстав для продовження обтяження на майно відсутні, а наявний арешт на майно, порушує її права, оскільки вона позбавлена можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а тому просила суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2026 року вищевказану заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

19 січня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 21 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заву про розгляд справи у її відсутності, просила задовольнити її позовні вимоги.

Представник Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, також зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 08.06.2021 за законом від ОСОБА_1 , успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 5122985600:01:005:0066, що розташована на території Новоселівської сільської ради Подільського району Одеської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 260564322 від 08.06.2021, реєстраційний номер 1480006651229, земельна ділянка, площею 2,0000 га, кадастровий номер 5122985600:01:005:0066, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Новоселівської сільської ради Подільського району Одеської області, підстава державної реєстрації свідоцтво про право на спадщину, серія та номер:5-61, виданий 08.06.2021 Приморською державною нотаріальною конторою у м. Одеса, форма власності приватна, власник ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - ОСОБА_1 №460700580 від 19.01.2026 року вбачається: підстава обтяження на зазначену земельну ділянку - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА№205983, 19.01.2007, ВДВС Котовського МРУЮ.

Відповідно до листа № 51217/21.19.31/2 від 07.11.2025 року Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) – щодо наявності обтяження нерухомого майна, реєстраційний номер 8609914 від 03.04.009 року на підставі постанови про накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна боржника АА№205983, яка винесена державним виконавцем ВДВС Котовського МРУЮ Пономарьовим В.В. - Подільський ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного МУМЮ (м. Одеса) повідомляє, що згідно інформації яка міститься в АСВП/спец розділ/ЄДРВП неможливо однозначно ідентифікувати виконавче провадження, за яким накладено вищезазначений арешт. Також зазначено, що надати копії будь-яких документів, або більш детальну інформацію по виконавчому провадженню неможливо, так як виконавчі провадження знищенні згідно положень «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» від 25.12.2008 р. №2274/5, за якими термін зберігання виконавчих проваджень та книг обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю, становить 3 роки.

З наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного реєстру боржників від 01.12.2025 відносно ОСОБА_1 - в Єдиному реєстрі боржників інформація відсутня.

Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1. ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частина 1 ст.319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ч. 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 391ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наведеного суд приходить висновку, що оскільки виконавче провадження знищене, а наявний арешт порушує права позивача, так як він не має можливості реалізувати свої права, як власника.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно п. 6 ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна органом державної виконавчої служби можливе в разі отримання державним виконавцем рішення суду про скасування заходів забезпечення позову, раніше застосованих судом у відношенні даного майна.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішення, встановлених цим Законом, не упереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

Згідно вказаного Закону України державний виконавець зобов`язаний використовувати наданні йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, він знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Тобто, законодавець пов`язує можливість звернення особи з даним позовом у разі порушення права власності на майно, на яке накладено арешт.

За правилами ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Отже, на час звернення з позовною заявою обтяження з майна не знято, цим в свою чергу порушується право приватної власності позивача, та внаслідок чого позивач позбавлений змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Арешт на майно було накладено органом виконавчої служби, на даний час виконавчі провадження завершені, однак, арешт, накладений на майно боржника, знято не було.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для обтяження у вигляді арешту, а вимога позивача про скасування арешту, накладеного на майно, відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Котовського МРУЮ Пономарьовим В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА205983, запис обтяження у реєстрі прав власності на нерухоме майно №8609914 від 03.04.2009 року, яке належить ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 141, 258-259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати арешт накладений на майно, відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Котовського МРУЮ Пономарьовим В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА205983, запис обтяження у реєстрі прав власності на нерухоме майно №8609914 від 03.04.2009 року.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: с. Федорівка, Подільський район, Одеська область.

Відповідач: Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місце знаходження: 66300, Одеська область, м. Подільськ, проспект Шевченка, 16).

Текст рішення складено 06 квітня 2026 року.

Суддя О.В. Ващук