Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №748/851/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 748/851/26 Головуючий у 1 інстанції Кухта В. О.

Провадження № 33/4823/476/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді Разгуляєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягається до адімінстративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП

У С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Від сплатисудового збору звільнено відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Місцевим судом встановлено, що 5 березня 2026 року о 23:35 годині на території пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що розташована на території Черніівського району Чернігівської області, в умовах особливого періоду, був виявлений військовослужбовець ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, втрата координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з грубим порушенням процедури збору доказів. У обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність порушень при складанні протоколу, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази об`єктивної неможливості здійснення відеозапису посадовими особами. Вважає, що ознаки, які некомпетентно трактувалися посадовими особами як сп`яніння є прямими клінічними симптомами закритої черепно-мозкової травми або гострої реакції на стрес, оскільки перед складанням протоколу він зазнав фізичного нападу з боку іншого військовослужбовця. Також вказує, що свідки у справі є прямо зацікавленими особами, або перебувають у залежності від командування, якими було складено протокол.

У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, надіславши суду заяву з проханням розглядати справу без його участі. За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

За ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Процедура проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 Порядку уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п.8 Порядку).

У разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду (п.11 Порядку).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За змістом ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період , що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 264/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який діє на даний час.

Як зазначено у протоколі А0407 №11 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 06.03.2026, військовослужбовець ОСОБА_1 05.03.2026 о 23 год. 35 хв. на території пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що розташоване на території АДРЕСА_2 , було виявлено стрільця-зенітника зенітного взводу радіолокаційної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, незв`язну мову, втрату координації рухів, під час дії особливого періоду на території України, який в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 06.03.2026 №24 чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП. Даний протокол був підписаний ОСОБА_1 з поясненнями, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння і не відмовлявся від проходження на стан сп`яніння і просив надати сертифікат на Алкотестер і незалежних свідків.

Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом серії А0407 № 11 про військове адміністративне правопорушення від 06.03.2026 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів; копією рапорту командира 2 радіолокаційної роти в/ч НОМЕР_1 , згідно якого солдат ОСОБА_1 виявлений командиром з явними ознаками алкогольного сп`яніння, доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в ході огляду відмовився від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу № 24 від 06.03.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; службовою характеристикою ОСОБА_1 ; копією військового квитка серії НОМЕР_2 , витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 31.12.2025 №379; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких зазначено, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не зв`язна мова, втарта координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці (агресія, неадекватна реакція), перед вимірюванням вмісту алкоголю ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів об`єктивної неможливості здійснення відеофіксації, є безпідставними, оскільки п.6 Порядку, передбачає, що у разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою з дотриманням вимог закону та підписано двома свідками, які підтвердили обставини, викладені у ньому.

Посилання в апеляційній скарзі, що свідками у справі виступили військовослужбовці військової частини в якій ОСОБА_1 проходить військову службу, та являються зацікавленими та залежними від командування особами, судом апеляційної інстанції до уваги не примаються, оскільки відсутні обґрунтовані обставини, які б вказували на упередженість зазначених свідків або будь-яку зацікавленість особи, що складала протокол відносно ОСОБА_1 .

Крім того, КУпАП та Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32, не містить обмежень в залученні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони не перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, та відносно свідків відсутні сумніви щодо їх неупередженості.

Апеляційний суд не примає до уваги посилання ОСОБА_1 , що перед складанням протоколу він зазнав фізичного нападу з боку іншого військовослужбовця, оскільки будь-яких достовірних даних, щодо нанесення йому тілесних ушкоджень, на момент встановлення ознак сп`яніння та відмови від проходження огляду, матеріали справи не містять, а тому, доводи апеляційної скарги у цій частині є непереконливими.

Наявний в матеріалах справи талон-повідомлення Єдиного обліку №22385 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.03.2026, вказує лише на те, що 24.03.2026 о 21.55 за адресою: АДРЕСА_1 до ЧРУП звернувся ОСОБА_1 , у якій просить провести перевірку за фактом нанесення тілесних ушкоджень іншим військовим ОСОБА_4 , дана подія трапилась 05.03.2026 в с. Павлівка Ріпкинського району, не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння 05.03.2026 о 23.35год.

Крім того, роздруківка фото з телефону (а.с.32) яка долучена ОСОБА_1 у суді першої інстанції, на якій наявні садна на обличчі останнього, містить відомості, що зазначене фото було здійснено 05.03.2026 о 16.00, а згідно матеріалів справи, що не спростовується апелянтом, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду мав місце 05.03.2026 о 23.35.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 , що внаслідок фізичної та психологічної нездатності адекватно реагувати на вимоги внаслідок отриманих травм, несвідомо відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, судом апеляційної інстанції до уваги не примаються, оскільки являються необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційний суд висновує про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відтак, доводи апелянта мають формальний характер, не спростовують доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення суду не надано.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Накладене стягнення відповідає вимогами ст. 33 КУпАП, розмір передбачений санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу Українит про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, що притягається до адімінстративної відповідальності ОСОБА_1 ,залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Разгуляєва