Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №663/2301/17 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Херсон

Номер справи: 663/2301/17

Номер провадження: 22-ц/819/288/26

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.

секретар Середюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16 серпня 2021 року у складі суду Шабрацького Г.О., у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області про виділ частки із спільного майна в натурі,

в с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст заяви

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.05.2017 року, позивачам належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим співвласником житлового будинку є відповідачка ОСОБА_4 . Для обслуговування житлового будинку була закріплена земельна ділянка площею 412 кв.м. на підставі рішення виконкому Скадовської міської ради від 16.08.1989 року №144. На даний час фактична площа спільної земельної ділянки складає 437 кв.м. Просили виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі в спільну часткову власність з рівними частками належну їм ідеальну частку у розмірі 1/2 із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за, адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної часткової власності на виділене майно та припинити право спільної часткової власності на виділене майно із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходитеся за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити порядок користування земельною ділянкою яка розташована по АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами.

13.12.2018 року позивачами в судовому засіданні надано уточнену позовну заяву в якій просили: виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі в спільну часткову власність з рівними частками належну їм ідеальну частку у розмірі 1/2 із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праве спільної часткової власності на житлову кімнату літ. 2-3 площею 5,3 кв.м. в житловому будинку літ. "А", будівлю літ. "В" площею 17,3 кв.м., туалет літ. "З", туалет літ. "Н", душ літ. "Т", та припинити право спільної часткової власності на виділене майно із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно ідеальних часток співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, відповідно до третього варіанту висновку експерта № 121/16 ( т.1 а.с.139).

22.01.2020 року позивачами, в зв`язку отримання висновку експерта, надано уточнену позовну заяву в якій, пославшись на те, що у зв`язку з пожежею, відповідно до технічного паспорту на житловий будинок та господарські споруди, в їх користуванні знаходиться майно, яке складається з наступного: житлова кімната літ. 2-3 площею 5,3 кв.м. в житловому будинку літ. “А”, будівля літ. “В” площею 17,2 кв.м., туалет літ. “З”, туалет літ. “Н”, душ літ “Т” просили: виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з натурі в спільну часткову власність з рівними частками належну їм ідеальну частку у розмірі 1/2 із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями; спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності на виділену частку: у тому числі: на житлову кімнату літ. 2-3 площею 5,3 кв.м. в житловому будинку літ. “А”, будівлю літ. “В” площею 17,2 кв.м., туалет літ. “З”, туалет літ. “Н”, душ літ “Т” та припинити право спільної часткової власності на виділене майно із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно ідеальних часток співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями варіанту висновку експерта №184/19 ( т. 2 а.с.92)

Позивачі зазначили, що вони є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1 . 29.04.2011 року в будинку сталася пожежа внаслідок чого згоріла частина будинку яка належала ОСОБА_5 , спадкоємцями якої є позивачі які отримали свідоцтво про спадщину. Для вирішення питання щодо реконструкції частини будинку який пошкоджено позивачам необхідно виділити майно в натурі та визначити порядок користування земельною ділянкою яка виділялась співвласників будинку у користування, тобто 412 кв м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 16 серпня 2021 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Скадовська міська рада Херсонської області, про виділ частки із спільного майна в натурі та визначення порядку користування спільною земельною ділянкою – задоволено частково. Суд ухвалив:

Визначити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 у відповідності до другого варіанту висновку експерта №184/19 від 05.11.2019:

ОСОБА_1 - виділити в користування земельну ділянку площею 0,02225 га, в т.ч. ділянка загального користування площею 0,00075га, що припадає на площу загального користування під проходом. Ділянка, що виділяється ОСОБА_4 складається з однієї окремо виділеної ділянки площею 0,0215 га з проходом по АДРЕСА_1 , та частки ділянки загального користування 0,00075га (з ділянки площею 0,0015га). Ділянка АДРЕСА_2 площею 0,0215га з геометричними розмірами по периметру (по лівій межі за годинниковою стрілкою) межі 9,5 м, по задній межі 16,5 м, по правій межі 12,8 м, лінії розподілу 1,58 м; по осі перегородки у жилому будинку 3,05 м, 2,4 м, 2,9 м; по зовнішній стіні житлового будинку 0,45 м, по осі перегородки у прибудові літ. «а» 2,3 м, по лінії розподілу 2,4 м, 5,1 м, 4,7 м. Ділянка загального користування №1 площею 0,0015 га під проходом з геометричними розмірами по периметру (по фасадній межі за годинниковою стрілкою) по існуючій огорожі 1,6 м, по лінії розподілу 3,65 м, по зовнішній стіни у житловому будинку 6,05 м, по лінії розподілу 1,58 м, по правій межі 9,7 м.

Савенко ОСОБА_6 та ОСОБА_3 - виділити в користування земельну ділянку площею 0,01895 га, в т.ч. ділянка загального користування площею 0,00075га, що припадає на площу загального користування під проходом. Ділянка, що виділяється ОСОБА_2 і ОСОБА_3 складається з однієї окремо виділеної ділянки площею 0,0182 га з проходом по АДРЕСА_1 , та частки ділянки загального користування 0,00075га (з ділянки площею 0,0015га). Ділянка АДРЕСА_2 площею 0,0182га з геометричними розмірами по периметру (по лівій межі за годинниковою стрілкою) по лівій межі 6,68 м, 1,3 м, 3,73 м, 5,9 м, по лінії розподілу 4,7 м, 5,1 м, 2,4 м, по осі перегородки у прибудові літ. «а» 2,3м; по зовнішній стіні житлового будинку 0,45 м; по осі перегородки у жилому будинку 2,9 м, 2,4 м, 3,05 м; по зовнішній стіні житлового будинку 6,05 м; по лінії розподілу 3,65 м, по фасадної межі 19,5 м. Ділянка загального користування №1 площею 0,0015 га під проходом з геометричними розмірами по периметру (по фасадної межі за годинниковою стрілкою) по існуючої огорожі 1,6 м, по лінії розподілу 3,65 м, по зовнішній стіни у житловому будинку 6,05 м, по лінії розподілу 1,58 м, по правій межі 9,7 м.

Даний варіант визначення порядку користування земельною ділянкою житлового будинку АДРЕСА_1 площею 0,0412 га графічно відображений у додатку №9 до висновку експерта №184/19 від 05.11.2019.

Частини будівель не повинні розділятися огорожами, які затемнюють вікна.

Зобов`язати співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за особисті кошти перенести водопровід №1 на виділену ОСОБА_1 земельну ділянку.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

На рішення суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка втрачена та судом першої інстанції не відновлена з підстав, зазначених в ухвалі суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Втрата апеляційної скарги та неможливість її відновлення, оскільки сторони не надали відповідних документів на відновлення, не виявили заінтересованості у її відновленні, не надає можливості викладу доводів та її обґрунтування.

(2) Позиція інших учасників

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

2. Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.

Враховуючи, що апеляційна скарга не відновлена з підстав зазначених судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції щодо законності його ухвалення відносно апелянта.

Як вбачається з рішення суду, представник відповідача позов не визнала та пояснила, що оскільки спадкове майно фактично повністю зруйновано, а уцілілі господарські будівлі є приналежністю до головної речі яка знищена то неможливо провести виділ належної частки майна. Крім того, земельна ділянка якою фактично користуються сторони площею 437 кв.м. їм не виділялась, а виділялась земельна ділянка площею 412 кв.м. та позивачами не відновлено меж земельної ділянки, а тому неможливо визначити порядок користування земельною ділянкою.

Представник Скадовської міської ради Херсонської області проти задоволення позову не заперечував.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи:

- Рішенням Скадовської міської ради №144 від 16.08.1989 року виділено для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 412 кв м, крім того дозволено ОСОБА_7 внести в технічну документацію побудовані тамбур 1,9х2,6 м, сарай для палива 1,7х2,05м.(а.с.50 інв. спр.).

- На підставі договору купівлі-продажу, від 25.08.1989 року ОСОБА_5 стала власником частини жилого будинку АДРЕСА_1 . При цьому їй було відчужено жилі кімнати 2-2, 2-3, 2-1 веранда, тамбур «а», сарай «В», огорожа.( а.с.55-56 інв. спр).

- Рішенням №250 від 10.11.1993 року дозволено внести в технічну документацію прибудову 3,15х8,25 м та побудувати топкову та санвузол 2,5х5,1 м.(а.с.67 інв. спр.).

- Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.05.2017 виданого державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області та зареєстрованого в реєстрі за №475, ОСОБА_2 успадкувала 1/2 частку майна померлої ОСОБА_5 яке складалось з 1/2 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Скадовською державною нотаріальною конторою Херсонської області «25» серпня 1989 року за р.№708, що зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації «15» вересня 1989 року за номером 1535 в книзі 6. Житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами до нього в цілому складається з житлового будинку літ. «А», що має житлову площу - 11,9 (одинадцять цілих дев`ять десятих) кв. м., загальну площу - 31,1 (тридцять одну цілу одну десяту) кв. м., матеріали стін: саман; крім нього є: літня кухня літ. «Б»; літня кухня літ. «В»; сарай літ. «Д»; сарай літ. «И»; душ літ. «К»; душ літ. «Т»; навіс літ. «Л»; туалет літ. «З»; туалет літ. «Н»; водопровід № 1; огорожа № 2-4 (а.с.4).

- Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.07.2017 виданого державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області та зареєстрованого в реєстрі за №475, ОСОБА_3 успадкував 1/2 частку майна померлої ОСОБА_5 яке складалось з 1/2 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Скадовською державною нотаріальною конторою Херсонської області «25» серпня 1989 року за р.№708, що зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації «15» вересня 1989 року за номером 1535 в книзі 6. Житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами до нього в цілому складається з житлового будинку літ. «А», що має житлову площу - 11,9 (одинадцять цілих дев`ять десятих) кв. м., загальну площу - 31,1 (тридцять одну цілу одну десяту) кв. м., матеріали стін: саман; крім нього є: літня кухня літ. «Б»; літня кухня літ. «В»; сарай літ. «Д»; сарай літ. «И»; душ літ. «К»; душ літ. «Т»; навіс літ. «Л»; туалет літ. «З»; туалет літ. «Н»; водопровід № 1; огорожа № 2-4 (а.с.7).

- Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи №184/19 від 05.11.2019, запропоновано два варіанти поділу земельної ділянки.

Перший варіант визначення порядку користування земельною ділянкою:

ОСОБА_4 - виділити в користування земельну ділянку площею 0,02245 га (додаток №8), в т.ч. ділянка загального користування площею 0,00075га, що припадає на площу загального користування під проходом (таблиця №1). Ділянка, що виділяється ОСОБА_4 складається з однієї окремо виділеної ділянки площею 0,0217 га з проходом з ділянки загального користування, та частки ділянки загального користування 0,00075га (з ділянки площею 0,0015га). Ділянка АДРЕСА_2 площею 0,0217 га з геометричними розмірами по периметру (по лівій межі за годинниковою стрілкою) по лівій межі 9,5м, по задній межі 16,5 м, по правій межі 12,8 м, лінії розподілу 1,58 м; по осі перегородки у жилому будинку 3,05 м, 2,4 м, 2,9 м; по зовнішній стіні житлового будинку 0,45 м, по осі перегородки у прибудові літ. «а» 2,3м, по лінії розподілу 2,4 м, 1,2 м, 1,76 м, 1,0 м, 1,76 м, 2,9 м, 4,7 м. Ділянка загального користування №1 площею 0,0015 га під проходом з геометричними розмірами по периметру (по фасадній межі за годинниковою стрілкою) по існуючій огорожі 1,6 м, по лінії розподілу 3,65 м, по зовнішній стіни у житловому будинку 6,05 м, по лінії розподілу 1,58 м, по правій межі 9,7 м.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - виділити в користування земельну ділянку площею 0,01875га, в т.ч. ділянка загального користування площею 0,00075га, що припадає на площу загального користування під проходом. Ділянка, що виділяється ОСОБА_2 і ОСОБА_3 складається з однієї окремо виділеної ділянки площею 0,0180 га з проходом по АДРЕСА_1 , та частки ділянки загального користування 0,00075га (з ділянки площею 0,0015га). Ділянка АДРЕСА_2 площею 0,0180га з геометричними розмірами по периметру (по лівій межі за годинниковою стрілкою) по лівій межі 6,68 м, 1,3 м, 3,73 м, 5,9 м, по лінії розподілу 4,7 м, 2,9 м, 1,76 м, 1,0 м, 1,76 м, 1,2 м, 2,4 м, по осі перегородки у прибудові літ. «а» 2,3м; по зовнішній стіні житлового будинку 0,45 м; по осі перегородки у жилому будинку 2,9 м, 2,4 м, 3,05 м; по зовнішній стіні житлового будинку 6,05 м; по лінії розподілу 3,65 м, по фасадної межі 19,5 м. Ділянка загального користування №1 площею 0,0015 га під проходом з геометричними розмірами по периметру (по фасадної межі за годинниковою стрілкою) по існуючої огорожі 1,6 м, по лінії розподілу 3,65 м, по зовнішній стіни у житловому будинку 6,05 м, по лінії розподілу 1,58 м, по правій межі 9,7 м.

Перший варіант визначення порядку користування земельною ділянкою житлового будинку АДРЕСА_1 площею 0,0412га графічно відображений у додатку №8.

Другий варіант визначення порядку користування земельною ділянкою:

Співвласники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , позивачі по справі, надали згоду за особисті кошти перенести водопровід №1 на виділену ОСОБА_4 земельну ділянку. С урахуванням цієї умови надається другий варіант визначення порядку користування земельною ділянкою площею 0.0412га.

ОСОБА_4 - виділити в користування земельну ділянку площею 0,02225 га, в т.ч. ділянка загального користування площею 0,00075га, що припадає на площу загального користування під проходом. Ділянка, що виділяється ОСОБА_4 складається з однієї окремо виділеної ділянки площею 0,0215 га з проходом по АДРЕСА_1 , та частки ділянки загального користування 0,00075га (з ділянки площею 0,0015га). Ділянка АДРЕСА_2 площею 0,0215га з геометричними розмірами по периметру (по лівій межі за годинниковою стрілкою) межі 9,5 м, по задній межі 16,5 м, по правій межі 12,8 м, лінії розподілу 1,58 м; по осі перегородки у жилому будинку 3,05 м, 2,4 м, 2,9 м; по зовнішній стіні житлового будинку 0,45 м, по осі перегородки у прибудові літ. «а» 2,3 м, по лінії розподілу 2,4 м, 5,1 м, 4,7 м. Ділянка загального користування №1 площею 0,0015 га під проходом з геометричними розмірами по периметру (по фасадній межі за годинниковою стрілкою) по існуючій огорожі 1,6 м, по лінії розподілу 3,65 м, по зовнішній стіни у житловому будинку 6,05 м, по лінії розподілу 1,58 м, по правій межі 9,7 м.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - виділити в користування земельну ділянку площею 0,01895 га, в т.ч. ділянка загального користування площею 0,00075га, що припадає на площу загального користування під проходом. Ділянка, що виділяється ОСОБА_2 і ОСОБА_3 складається з однієї окремо виділеної ділянки площею 0,0182 га з проходом по АДРЕСА_1 , та частки ділянки загального користування 0,00075га (з ділянки площею 0,0015га). Ділянка АДРЕСА_2 площею 0,0182га з геометричними розмірами по периметру (по лівій межі за годинниковою стрілкою) по лівій межі 6,68 м, 1,3 м, 3,73 м, 5,9 м, по лінії розподілу 4,7 м, 5,1 м, 2,4 м, по осі перегородки у прибудові літ. «а» 2,3м; по зовнішній стіні житлового будинку 0,45 м; по осі перегородки у жилому будинку 2,9 м, 2,4 м, 3,05 м; по зовнішній стіні житлового будинку 6,05 м; по лінії розподілу 3,65 м, по фасадної межі 19,5 м. Ділянка загального користування №1 площею 0,0015 га під проходом з геометричними розмірами по периметру (по фасадної межі за годинниковою стрілкою) по існуючої огорожі 1,6 м, по лінії розподілу 3,65 м, по зовнішній стіни у житловому будинку 6,05 м, по лінії розподілу 1,58 м, по правій межі 9,7 м.

Другий варіант визначення порядку користування земельною ділянкою житлового будинку АДРЕСА_1 площею 0,0412 га графічно відображений у додатку №9.

Частини будівель не повинні розділятися огорожами, які затемнюють вікна.

- Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 суду пояснила, що під час проведення експертизи вона користувалась матеріалами інвентарної справи, та зазначила , що в зруйнованому будинку можливо визначити частки належні сторонам по чіткому фундаменту та залишкам перегородок.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю ( ч.1 ст. 356 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог про виділ позивачам частки в майні, виходив з того, що після виділу частки позивачам залишається лише один співвласник, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивачів є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється, тому заявлені позовні вимоги про виділ частки з спільного майна є неналежним способом захисту цивільних прав позивачів та в їх задоволенні слід відмовити. Крім того, оскільки позовні вимоги про визнання за позивачами права власності на виділену частку та припинення права спільної часткової власності на виділене майно із житлового судинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами є похідними вимогами від виділу частки з спільного майна, то вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Задовольняючи вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що фактичний розподіл домоволодіння здійснений з 1989 року, коли на підставі договору купівлі-продажу, від 25.08.1989 року ОСОБА_5 стала власником конкретної частини жилого будинку АДРЕСА_1 , а саме їй було відчужено жилі кімнати 2-2, 2-3, 2-1 веранда, тамбур «а», сарай «В», огорожа, приймаючи до уваги, що другий варіант поділу житлового будинку є найбільш прийнятним, оскільки він найбільш наближений до визначених ідеальних часток співвласників, то суд дійшов до висновку, що можливо встановити порядок користування земельною ділянкою у відповідності до другого варіанту висновку експерта №184/19 від 05.11.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні нор ми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.04.2025 року, справа №357/3145/20 конкретизувала висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц, з урахуванням правового висновку, викладеного в розділі 6 цієї постанови, який полягає у тому, що:

– у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному зі співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень – також з урахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК України, частини першої статті 50 Житлового кодексу України;

– поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається;

– за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві;

– за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому за бажанням можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку;

– винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

Велика Палата Верховного Суду у п. 106 постанови від 08.04.2026 року у справі № 607/10858/22 звертала увагу, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18).

З урахуванням наведеного, обставин справи, висновки суду про неможливість виділу внаслідок того, що при такому виділі залишається один- інший співвласник не ґрунтуються на вищевикладеному.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відомості з ЄДРСР свідчать, що сторони протягом років намагаються у судовому порядку вирішити спірні питання щодо поділу будинку та визначення порядку користуванням земельною ділянкою ( справи №2119/2-947/2011, №2119/3368/12, № 663/2261/15-ц) та звернути увагу на те, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, спірний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами до нього в цілому складається з житлового будинку літ. «А», що має житлову площу - 11,9 (одинадцять цілих дев`ять десятих) кв. м., загальну площу - 31,1 (тридцять одну цілу одну десяту) кв. м., матеріали стін: саман; крім нього є: літня кухня літ. «Б»; літня кухня літ. «В»; сарай літ. «Д»; сарай літ. «И»; душ літ. «К»; душ літ. «Т»; навіс літ. «Л»; туалет літ. «З»; туалет літ. «Н»; водопровід № 1; огорожа № 2-4 (а.с.4-9).

Матеріали цивільної справи свідчать, що позивачі не заявляли клопотання про призначення судової технічної експертизи на предмет поділу будинку, який можливий у разі можливості облаштування у ньому двох окремо ізольованих квартир відповідно до державних норм і стандартів. Висновку судової технічної експертизи відповідно матеріали справи не містять.

Загальна площа будинку 31, 1 кв.м., право власності позивачів на частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, не доведення позивачами висновком судової технічної експертизи про можливість поділу будинку унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Унеможливлення поділу будинку в натурі не надає підстав для припинення спільної часткової власності, внаслідок чого вимога про її припинення не може бути задоволена.

Порядок користування земельною ділянкою суд першої інстанції вирішив з урахуванням висновку судової земельно-технічної експертизи №184/19 від 05.11.2019 року призначеної ухвалою суду за клопотанням представника позивачів про її призначення щодо земельної ділянки площею 412 кв.м.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі фактично визначений порядок користування житловим будинком та господарськими будівлями.

Одночасно, між сторонами виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, який належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Рішенням Скадовської міської ради №144 від 16.08.1989 року для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 виділено земельну ділянку площею 412 кв.м.

Як зазначено у частинах 1-3 пункту 5.5. Технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах Державного комітету України по земельним ресурсам, затверджених першим заступником Голови Держкомзему 18.05.1998, як і є чинними та містяться на офіційному сайті Верховної Ради України, удосконалення зовнішніх меж земельних ділянок здійснюється за згодою їх власників та інших осіб, майнові інтереси яких пов`язані з цими ділянками (орендарів, заставоутримувачів тощо).

Якщо при удосконаленні меж зміна площі кожної з земельних ділянок не перевищує 6 %, то вважається, що земельна власність залишилася незмінною і права власників не анулюються.

Якщо зміна площі земельних ділянок перевищує 6 %, то цей факт розглядається як скасування старої та утворення нової земельної ділянки, про що готується новий розпорядчий документ на право власності (користування) землею.

Наведене, застосовується з метою наявності в матеріалах справи технічних документів на фактичну площу земельної ділянки 437 кв.м.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що порядок користування визначений відповідно до рішення уповноваженого органу про виділення земельної ділянки площею 412 кв.м.

За змістом частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частинами першою та другою статті 120 ЗК України передбачено, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушень не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Відповідно до вказаних норм визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, та передбачає механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Відповідно до роз`яснень, наданих судам у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», зазначено, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

З метою вирішення питання щодо можливості визначення порядку користування спірною земельною ділянкою суд першої інстанції призначив у справі судову земельно-технічну експертизу.

За результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи висновком від 05.11.2019 року року, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що фактичний розподіл домоволодіння здійснений з 1989 року, коли на підставі договору купівлі-продажу, від 25.08.1989 року ОСОБА_5 стала власником конкретної частини жилого будинку АДРЕСА_1 , а саме їй було відчужено жилі кімнати 2-2, 2-3, 2-1 веранда, тамбур «а», сарай «В», огорожа, приймаючи до уваги, що другий варіант поділу житлового будинку є найбільш прийнятним, оскільки він найбільш наближений до визначених ідеальних часток співвласників, суд першої інстанції, правильно застосувавши наведені норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про встановлення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до другого варіанту висновку експерта №184/19 від 05.11.2019.

Щодо суті апеляційної скарги на рішення суду

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог про виділ частини будинку слід відмовити з підстав наведених у цій постанові, рішення суду підлягає зміні в частині викладу його мотивувальній частині щодо відмовленої позовної вимоги, в редакції цієї постанови. В іншій частині це ж рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 382 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16 серпня 2021 року змінити в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про виділ частини житлового будинку в натурі, виклавши мотивувальну частину рішення в цій частині в редакції цієї постанови. В іншій частині це ж рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду складено 12 травня 2026 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік