Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №731/207/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/207/26

Провадження №3/731/45/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Смаглюк В.Ю.

розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ІПН НОМЕР_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має середню спеціальну освіту, на утриманні перебуває 2 неповнолітні дитини, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,–

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу 13 квітня 2026 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння висловлював погрози в сторону своєї дружини ОСОБА_2 чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, (а.с. 7), звернулась до суду із заявою у якій зазначила, що не підтверджує обставини, викладені у протоколі, ніякого домашнього насильства вона не зазнала (а.с. 8).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Звернувся до суду з клопотанням про здійснення розгляду справи за його відсутності, вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнає та заперечує щодо обставин події які вказані в протоколі.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, незалежно від факту спільного проживання, поширюється на подружжя, колишнє подружжя, батьків та дітей, а також на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, а також іншими документами.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, судом досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №941414, складеним 14 квітня 2026 року (а.с. 2), що підтверджує особу порушника, потерпілої, час, місце та обставини вчинення адміністративного правопорушення;

- копія термінового заборонного припису кривдника, який було складено 14 квітня 2026 року за результатами вказаної події (а.с. 4);

- копією рапорту чергового Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 13 квітня 2026 року (а.с. 3), згідно з яким, 13 квітня 2026 року о 23:26 на службу 102 від ОСОБА_3 надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_1 , її вітчим який є військовим б`є маму, просить направити поліцію.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші). Отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 до початку розгляду справи подала заяву, у якій зазначила, що не підтверджує обставини, викладені у протоколі, ніякого домашнього насильства вона не зазнала.

Таким чином, подія вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не була доведена в ході судового розгляду, оскільки в матеріалах справи недостатньо належних та допустимих доказів на підтвердження події правопорушення, а потерпіла заперечує факт застосування щодо неї будь-якого домашнього насильства.

У зв`язку з наведеним, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 252 КУпАП, приходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 247, 251, 266, 280, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя А.І. Савенко