Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №676/2532/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2532/26

Провадження № 1-кп/676/311/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Кам’янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026242000000387 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з базовою вищою освітою, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює машиністом тепловозу виробничому підрозділі «Локомотивне депо Гречани», раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в першій декаді квітня 2025 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в лісі неподалік с. Скала-Подільська Тернопільської області, за допомогою металошукача, знайшов металевий контейнер, у якому виявив три стандартні 200 грамові тротилові шашки, масою 197,1 грам, 196,9 грам та 200,4 грам відповідно, які відносяться до бризантних вибухових речовин нормальної потужності та заряд М112 вибухової речовини С-4, масою 595,5 грам, який відноситься до пластичних бризантних вибухових речовин, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, на порушення пункту 2 Додатку 1 Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року №2471- XII «Про право власності на окремі види майна», відповідно до якого до видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, серед іншого, віднесено і вибухові речовини, пунктів 2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, якими передбачено, що до предметів, на які поширюється дозвільна система, належать вибухові матеріали та речовини, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, облік, охорону, перевезення і використання яких здійснюється у порядку, визначеному МВС, достовірно знаючи, що не має передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, взяв вищевказаний контейнер з вибуховими речовинами, таким чином незаконно придбав їх та незаконно переніс у гараж, що розташований на території земельної ділянки з кадастровим номером 6810400000:29:001:0023, де зберігав без передбаченого законом дозволу вибухові речовини у виді 3-х стандартних 200-грамових тротилових шашок, масою 197,1 грам, 196,9 грам та 200,4 грам відповідно, які відносяться до бризантних вибухових речовин нормальної потужності та заряду М112 вибухової речовини С-4, масою 595,5 грам, який відноситься до пластичних бризантних вибухових речовин, які є придатними для здійснення вибуху до виявлення та вилучення працівниками поліції в ході проведення санкціонованого обшуку гаражного приміщення, що розташоване на території земельної ділянки з кадастровим номером 6810400000:29:001:0023, Кам`янець-Подільської територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в період часу з 22.24 год 22.05.2025 по 01.15 год 23.05.2025.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, у вчиненому щиро розкаявся.

На підставі частини третьої статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає достатнім обмежитись тільки допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. Судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції, та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює; у якості пом`якшуючої покарання обставини визнання вини та щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Крім того, судом враховано, що відповідно до частин 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Також судом враховано досудову доповідь відносно обвинуваченого, згідно з якою виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства; при цьому, на думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, вимог частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає можливим погодитися з позицією прокурора та призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини 1 статті 263 КК України із застосуванням статті 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати за проведену у провадженні експертизу №СЕ-19/123-258750 від 10.09.2025 у розмірі 7131,20 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі статті 124 КПК України.

Речові докази знищено в ході експертного дослідження.

Обвинуваченому запобіжний захід не обирався і сторонами перед судом питання про його обрання не ставилось, тому у суду відсутні підстави для його застосування.

Керуючись статтями 65, 66, 263 КК України, статтями 100, 124, 349, 367-371, 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведену експертизу у сумі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) грн 20 коп.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1