Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №465/3548/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/3548/26

1-кп/465/983/26

Вирок

Іменем України

11.05.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові виділене кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000234 від 21.08.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.1 ст.201 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого постійного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , 10.03.2025 запакував монети, у прозорий зіп- пакет, а також заповнив митну декларацію № RM060193095UA. Водночас, для приховання вмісту поштового відправлення ОСОБА_4 умисно вніс до митної декларації завідомо неправдиві відомості, вказавши у графі опису вкладення до міжнародного поштового відправлення лише, що у такому знаходяться звисаючі металеві прикраси (1 Bijouterie metal pendants»).

В подальшому, 12.03.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи на території відділення № 53 АТ «Укрпошта» за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 22, діючи умисно, в порушення вимог ст. 3 Конвенції ООН про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності від 14.11.1970 (ратифікованої Указом Президії ВР УРСР N 5396-XI від 10.02.88), п. 6.1 Всесвітньої поштової конвенції від 11.10.2012 (затвердженої Указом Президента № 316/2017 від 10.10.2017), ст.ст. 12, 13 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», п. 2 Порядку вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження від 21.05.2012 (затвердженого Постановою КМУ № 448), ст. 69 Митного кодексу України та Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428, та не маючи передбаченого законодавством України дозволу на вивезення культурних цінностей за межі України відправив монети у поштовому відправленні за номером № RM060193095UA через можливості оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» до Іспанії за адресою: La Masia, Valencia, Carrer Gregal 8, SPAIN».

Однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_4 , у зв`язку з виявленням та вилученням зазначеного предмета працівниками митного органу під час митного огляду.

11 травня 2026 року між прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.1 ст.201 КК України та обставини вчинення злочину.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.1 ст.201 КК України у виді трьох років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.1 ст.201 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.15 – ч.1 ст.201 КК України, вид покарання, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, вказує, що така була укладена з його участю, добровільно, угода та погоджене сторонами покарання відповідають вимогам закону та інтересам суспільства.

Заслухавши думку прокурора, який просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, пояснення обвинуваченого, захисника, суд приходить до висновку, що угода підлягає затвердженню.

Відповідно до вимог ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.1 ст.201 КК України, тобто у вчиненні закінченого замаху на контрабанду, а саме переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

Зазначений злочин, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім цього, суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, здійснив благодійну пожертву на користь Збройних Сил України у розмірі 10000,00 гривень.

Отже, застережень, які б перешкоджали затвердженню угоди, встановлені частиною сьомою статі 474 КПК, у підготовчому судовому засіданні встановлені не були. Узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним засадам кримінального закону щодо призначення кримінального покарання, визначені у статтях 50 і 65 КК, згідно з якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім цього, з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню в дохід держави витрати пов`язані з залученням експерта у розмірі 13 740,30 грн., що підтверджується Актом №2 здачі – приймання висновку судового експерта №5567-Е.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст.ст.314, 371, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України,

у х в а л и в :

затвердити угоду про визнання винуватості від 11 травня 2026 року, укладену між прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю його захисника – адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.1 ст.201 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 06.10.2025 року у справі №461/7404/25, провадження №1-кс/461/6091/25– скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 18.03.2026 року у справі №461/7404/25, провадження №1-кс/461/1516/26– скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 13 740 (тринадцять тисяч сімсот сорок) гривень 30 копійок.

Речові докази:

ноутбук марки «ASUS», моделі UX430U, синього кольору із зарядним пристроєм до нього в чорному кольорі, ноутбук чорного кольору моделі: ПМ601R із зарядним пристроєм до нього, моделі: А20-240Р1А, мобільний телефон марки «Samsung», синього кольору з пошкодженим заднім корпусом телефона та на якому прикріплена наліпка біля камери, мобільний телефон марки «Samsung», моделі: Galaxy S8 Active ІМЕІ: НОМЕР_1 , сірого кольору – повернути ОСОБА_4 ;

прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходяться монети в кількості 8 шт. та маркувальну етикетку – повернути до Львівського історичного музею.

супровідний лист від Державної митної служби України до Національного музею історії України за №7.8-5/2002/5.9/9469 від 26.05.2025, висновок від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Національного музею історії України від 16.07.2025 №77, акт про взяття проб (зразків) товарів від 21.05.2025, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.03.2025, акт форми Ф.51 про фактичне викладення міжнародного поштового відправлення від 13.03.2025, копію митної декларації, службову записку від 12.08.2025 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

упакування міжнародного відправлення №RM060193095UA, а саме пакет жовтого кольору, обмотаний жовтою стрічкою, на верхній стороні якого знаходиться митна декларація, на нижній стороні акт про взяття проб (зразків) товарів від 21.05.2025, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.03.2025, акт форми Ф.51 про фактичне викладення міжнародного поштового відправлення від 13.03.2025 – знищити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1