Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №688/1432/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/1432/26

Провадження № 33/820/392/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

захисника Вітюка С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вітюка С.В. на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, перед баченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, 24 березня 2026 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 по вул. Оврашка, буд. 1 в с. Коськів Шепетівського району, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DragerAlcotest 6810, що підтверджується тестом №1175 від 24 березня 2026 року, результат огляду становить 0,30 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 не згідний. Від проходження огляду у медичному закладі КНП Шепетівська багатопрофільна лікарня, з метою підтвердження стану алкогольного сп`яніння водій відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вітюк С.В. просить скасувати постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року і закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначив, що ОСОБА_1 висловив незгоду із показниками приладу, оскільки він здійснив продувку на алкотестері, із проміжком у 5 хв., показники спочатку були 0,36 а згодом 0,30. Така обставини викликає об?єктивний сумнів у тому, чи проходив прилад технічне обслуговування (градуювання).

З матеріалів справи не вбачається даних про проходження газоаналізатором Drager

«Alcotest 6820», за допомогою якого проводився огляд водія на стан алкогольного сп?яніння, технічного обслуговування один раз на 6 місяців.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 р.

№1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається - 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп?яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.

Проте, Інструкцією з експлуатації газоаналізатору «Alcotest 6820», а саме розділом

«Інтервали технічного обслуговування» передбачено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка градуювання, яка має проводитися кожні шість місяців. Таким чином, захисник вважає, що технічне обслуговування (градуювання) газоаналізатору «Alcotest 6820» має проводитись кожні шість місяців, згідно вимог Інструкції з експлуатації даного технічного засобу, що також узгоджується із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Також звертає увагу на протиправність зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 . Із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний, а причина зупинки не названа взагалі.

Позиції учасників судового провадження

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поважних причин неявки не повідомив, що відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної Вітюк С.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Керівництво Хмельницької обласної прокуратури було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, прокурор у судове засідання не з`явився, що відповідно до вимог ст.250, частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, оскільки участь прокурора у розгляді справ цієї категорії не є обов`язковою, а є правом прокурора, згідно вимог статей 7, 250 КУпАП.

Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вітюка С.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вітюк С.В. оскаржує безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також порядок проведення огляду особи на стан сп`яніння.

Так, суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що 24 березня 2026 року о 19.30 год. ОСОБА_1 , в с. Коськів, Шепетівського району, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду становив 0,30 проміле, з результатом огляду ОСОБА_1 не погодився, але відмовився від проходження огляду у медичному закладі КНП Шепетівська багатопрофільна лікарня, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відтак, у ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам, передбаченими статтями 283-284 КУпАП, та справу суддею суду першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 623284 від 24 березня 2026 року (а/с 1); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, яким виявлені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та результат огляду на місці зупинки (а/с 2); направлення на медичний огляд водія транспортного з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції до КНП «Шепетівська БПЛ» від 24 березня 2026 року, яким зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медзакладі (а/с 3); результати тестування на алкоголь №1174 та №1175 від 24 березня 2026 року, здійснених за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810», рівень алкоголю в організмі ОСОБА_1 за тестом №1174 становив 0,36‰, а за тестом №1175 - 0,30‰ (а/с 4); відеозапис з нагрудних камер працівників поліції місця події від 24 березня 2026 року, з якого вбачається незгода водія з результатами огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу та його відмова від проходження подальшого огляду в закладі охорони здоров`я (а/с 9).

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, з наступними змінами, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015, з наступними змінами, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, з наступними змінами.

Апеляційний суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Так, з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результати 0,36‰ та 0,30‰ , однак не погодився із таким результатом, при цьому пройти повторний огляд у медичному закладі відмовився.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, відповідно до встановленого законом порядку.

Згідно з апеляційною скаргою, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 24 березня 2026 року не оскаржується, однак захисником з поміж іншого зазначається, що працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Однак вважаю такі доводи апеляційної скарги неспроможними з огляду на наступне.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений виключний перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який навіть в умовах дії воєнного стану не може бути розширений.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За змістом п. 2,3 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей,транспортних засобів,багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 №1456, поліцейський має право здійснювати перевірку транспортних засобів, а також вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, предметом доказування у якому є фактичні дані щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що у випадку незгоди водія з причинами зупинки працівниками поліції, він має можливість, відповідно до вимог статті 267 КУпАП, а також п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наданих відеозаписів, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Після спілкування із ним, працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Drager Alkotest». ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд на місці зупинки і працівники поліції забезпечили йому таку можливість. Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «DragerAlcotest 6810», результати тесту 0,36 та 0,30 проміле. ОСОБА_1 не погодився із таким результатом, тому працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти повторний огляд у медичному закладі, однак останній відмовився від такого огляду.

Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції вимог «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі - Порядок №1103) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) та вимог ст. 266 КУпАП.

Згідно з частинами 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в оскаржуваній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема з відеозапису вбачається, що після проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти повторний огляд у медичному закладі, однак останній від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.

Апеляційний суд звертає увагу, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння, відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тоді як ОСОБА_1 не погодившись із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Захисник у поданій апеляційній скарзі наголошує на використанні працівниками поліції приладу DRAGER «ALKOTEST 6810», який не пройшов вчасно технічне обслуговування, оскільки ОСОБА_1 здійснив продувку на алкотестері із проміжком часу у 5 хв. і показники спочатку були 0,36, а згодом 0,30, що викликає об?єктивний сумнів у тому чи прилад проходив технічне обслуговування (градуювання).

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не погодившись із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, судом його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, у зв`язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому у даному випадку не має вирішального значення та не впливає на суть вчиненого правопорушення результати огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів - приладу DRAGER «ALKOTEST 6810».

На підставі викладеного та встановленого в ході апеляційного розгляду, доходжу висновку, що процедура проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складення щодо нього протоколу за порушення вимог п.2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, були проведені з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП, Інструкцією №1452/735, Порядком №1103 від 17 грудня 2008 року.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, з дотриманням передбаченого статтею 38 КУпАП строку.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вітюка С.В., оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вітюка С.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя