Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №766/18655/25 — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №766/18655/25

Суддя: Воронцова Л. П.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/18655/25 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьміна О.І.

Номер провадження: 22-ц/819/893/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

секретар: Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року, ухвалене суддею Кузьміною О.І., в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Акціонерне товариство "Універсал Банк"(скорочене найменування - АТ "Універсал Банк")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 червня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг "Мonobank" та отримав кредит у розмірі 50 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом є платіжна картка. Відповідач погодився, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів, що складають договір, у мобільному додатку, та зобов`язався виконувати його умови. АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач в порушення умов договору зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 30 березня 2023 року прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів та на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу II Умов вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

30 березня 2023 року позивач направив відповідачу повідомлення "пуш" про істотне порушення умов договору та необхідність погасити суму заборгованості, проте останній не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. Таким чином, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Універсал Банк" станом на 23 жовтня 2025 року становить 65 606 грн 02 коп. (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Херсонського міськогосуду Херсонської області від 18 лютого 2026 року позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог та обґрунтованості заявленої до стягнення із відповідача суми заборгованості.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись частково із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просив заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року змінити, а саме: виключити 16 405 грн 33 коп. як відсотки, нараховані у період воєнного стану та окупації, визначити розмір заборгованості у сумі 49 200 грн 69 коп. та здійснити перерозподіл судових витрат.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_2 , судді: Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.

22 квітня 2026 року матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, посилаючись на направлення йому SMS-повідомлень, оскільки відповідач не подавав заяви про згоду на отримання повідомлень у такий спосіб, перебував за межами України та фактично не проживав за зареєстрованим місцем проживання. Суд, усупереч вимогам статей 77, 81, 89 ЦПК України, не перевірив розрахунок заборгованості та її складові і не врахував обставин непереборної сили, спричинених тимчасовою окупацією м. Херсона, відсутністю доходу та доступу до банківських сервісів у період окупації, відтак безпідставно визнав усю суму заборгованості, що становить 65 606 грн 02 коп., тілом кредиту. Зазначив, що не заперечує наявність основної заборгованості за кредитом та не ухиляється від виконання зобов`язань, однак заперечує проти її штучного збільшення за рахунок нарахування відсотків у період тимчасової окупації та дії обставин непереборної сили. Просив суд визначити фактичний розмір заборгованості без урахування безпідставно нарахованих платежів.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 17 червня 2018 року. Відповідно до анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 17 червня 2018 року, ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (п. 2). Відповідач просив відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 на його ім`я у гривні. Просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі УЕП) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися у мобільному додатку з метою засвідчення її дій. Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях, усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору; надав право та доручив банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у банку, без додаткових його розпоряджень для погашення будь-яких грошових зобов`язань перед банком (п. 10) (а.с. 21).

Згідно з довідкою про наявність рахунку від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 , картка № НОМЕР_3 , тип рахунку: картка Чорна, валюта рахунку: UAH, статус картки: активна до 10/30 (а.с. 23).

Відповідно до довідки про встановлення кредитного ліміту відповідачу ОСОБА_1 17 червня 2018 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 14 000 грн, 30 червня 2018 року збільшено до 17 500 грн, 24 вересня 2018 року - до 40 000 грн, 21 листопада 2018 року - до 50 000 грн, 07 лютого 2019 року - зменшено до 1 900 грн, 07 лютого 2019 року - збільшено до 50 000 грн (а.с. 20).

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 станом на 23 жовтня 2025 року складає 65 606 грн 02 коп. (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с. 6-13).

Відповідно до виписки з рахунку НОМЕР_2 (рух коштів по картці від 23 жовтня 2025 року) за період з 17 червня 2018 року до 23 жовтня 2025 року, кредитний ліміт на картці ОСОБА_1 станом на 23 жовтня 2025 року становить 50 000 грн, заборгованість - 65 606 грн 02 коп., сума витрат - 337 370 грн 32 коп., сума зарахування за вказаний період становить 271 764 грн 30 коп. (а.с. 15-19).

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи

Згідно з частиною шостою статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до відповіді № 2172929 від 24 грудня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру за заданими параметрами щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , особу не знайдено.

Згідно з частиною 11 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено 24 грудня 2025 року про дату, час і місце судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 60), а також шляхом направлення судової повістки в месенджері Viber (а.с. 61).

Відповідно до пунктів 2, 5, 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28, надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 подавав до суду першої інстанції заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленням чи у месенджер Viber.

Верховний Суд зазначає, що суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20 провадження № 61-3992св23).

За відсутності заяви учасника справи, його представника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі такі документи суд не може надсилати у додатку "Viber" на телефонний номер, який вказав позивач у позовній заяві чи інших процесуальних документах (див. постанову Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 761/319/22, провадження № 61-17707св23).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 345/5811/23, провадження № 61-15850св24.

Таким чином, довідки про доставку повідомлення ОСОБА_1 у месенджер "Viber", що містяться у матеріалах справи, не є підтвердженням належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, оскільки не вбачається підстав, передбачених частинами 9, 13 статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд.

Разом з цим, оскільки суд здійснив виклик відповідача ОСОБА_1 з дотриманням вимог частини 11 статті 128 ЦПК України, з урахуванням відсутності інформації про місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача, який крім того зазначив у апеляційній скарзі про місце проживання за межами України, відтак суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають відхиленню.

Крім того, апеляційним судом реалізовано скаржнику право на доступ до суду під час апеляційного перегляду справи.

Щодо суті позовних вимог

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 17 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.

Таким чином, доведеним є факт укладення кредитного договору відповідачем, підписання його сторонами, в тому числі з використанням власноручного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" та отримання відповідачем кредитних коштів, що останнім не заперечується.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №645/5557/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 станом на 23 жовтня 2025 року складає 65 606 грн 02 коп. (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Заперечуючи щодо вказаного розміру заборгованості, скаржник посилається на наявність обставин непереборної сили, спричинених тимчасовою окупацією м. Херсона та військовими діями, тому вважав безпідставним нарахування відсотків у розмірі 16 405 грн 33 коп. у період воєнного стану та окупації.

Так, відповідно до частини першої статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі №910/8580/22.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між введенням воєнного стану в Україні внаслідок військової агресії російської федерації, тимчасовою окупацією м. Херсона, яка тривала з 2 березня до 11 листопада 2022 року, та неможливістю виконати умови кредитного договору.

У справі, що переглядається, відповідач по суті не заперечує проти укладеного кредитного договору, визнає умови договору, викладені в Анкеті-заяві, Умовах і правилах надання банківських послуг, Тарифах та Паспорті споживчого кредиту, водночас, заперечуючи проти позову, послався на неспроможність розрахунку боргу.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, враховує, що станом на 30 березня 2023 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30 березня 2023 року направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач не вчинив дій, направлених на погашення заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку відповідача, що надана позивачем, заборгованість відповідача становить 65 606 грн 02 коп., яка складається з повністю використаного відповідачем кредитного ліміту у сумі 50 000 грн та суми офердрафту (мінус по картці), яка становить мінус 15 606 грн 02 коп.

Встановивши відповідно до розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів, що у відповідача перед позивачем станом на 23 жовтня 2025 року наявна заборгованість в розмірі 65 606 грн 02 коп., (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, стягнувши вказану заборгованість.

Вказане підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з рахунку, що відповідачем не спростовано і власного контррозрахунку не наведено.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не ствердженні належними засобами доказування, висновки суду не спростовують, зводяться до незгоди відповідача із судовим рішенням, на результат вирішення даного спору не впливають, тому підлягають відхиленню.

Таким чином, матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що передбачені як підстави для скасування рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2026 року- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua