Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №751/197/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/197/26

Провадження №2/751/1054/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого - судді Діденко А. О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,

Встановив:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Кушнеренка Є.Ю., звернулася до суду з позовом до Новозаводського відділу ДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з 1/3 частини квартири померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття заборони відчуження на майно, а саме: 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування свого позову вказала, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та після нього була відкрита спадщина. Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Юрієм Олександровичем 06.06.2025 року було заведено спадкову справу №21/2025 та зареєстрована у Спадковому реєстрі за №74178500. До складу спадщини входить: 1/2 частка у праві власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 ; 1/3 частка у праві власності на квартиру за АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_2 .

Позивач звернулась до нотаріуса, під час перевірки документів нотаріус виявив, що відповідно до інформації з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровано обтяження від 18.09.2006 за № 3748143, реєстратор: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження – постанова Новозаводського районного управління юстиції АА560852 від 30.08.2003, об`єкт обтяження – 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 . Однак, жодної інформації, стосовно відкритого виконавчого провадження, підстав відкриття виконавчого провадження, позивачу не відомо. Позивач звернувся до Новозаводського ВДВС у м. Чернігові Східного МУЮ з заявою про зняття арешту з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь, щодо зняття арешту, накладеного на 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , відповідач повідомив, що, в ході перевірки даних в автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі електронного архіву виконавчих проваджень та спецрозділу, інформації щодо виконавчого провадження, під час виконання якого винесено постанову АА 560852 від 30.08.2003 та накладено арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_2 , не знайдено. Відсутність в автоматизованій системі виконавчого провадженнь відомостей щодо виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_2 являється боржником, виконавчих проваджень. свідчить про завершення таких виконавчих проваджень. Тож, станом на сьогодні, ідентифікувати виконавче провадження, в межах якого було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 , та встановити наслідки його завершення немає можливості. в межах виконавчих проваджень, що перебувають у нього на виконанні. Згідно даних атоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на сьогодні, відсутні виконавчі документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи викладені обставини, Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не має правових підстав та технічної можливості для зняття арештів з майна належного ОСОБА_2 . Додатково повідомлено, що в даному випадку, арешт з майна боржника може бути знятий відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням суду. Таким чином, вважаю, що арешт, накладений Новозаводським ВДВС у м. Чернігові Східного МУМЮ, на 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , порушує право позивача на користування та володіння майном..

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 12 січня 2026 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання. Витребував з Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості щодо виконавчого провадження, в межах якого на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладеного постановою АА560852 від 30.08.2003 на 1/3 частини квартири померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Витребував у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюги Юрія Олександровича належним чином завірену копію спадкової справи №21/2025 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.02.2026 приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюга Ю.О. надіслав копію спадкової справи №21/2025 (№74178500 у Спадковому реєстрі) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 12.03.2026 року залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також закрив підготовче провадження у цивільній справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивача не з`явився, представник позивача подав заяву, у якій просив розглянути справу без участі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні участь не приймав.

Треті особи будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.22) .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.03.2025(а.с.14).

Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Юрієм Олександровичем 06.06.2025 року було заведено спадкову справу №21/2025 та зареєстрована у Спадковому реєстрі за №74178500, згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, а також це підтверджується копію спадкової справи наданою нотаріусом на виконання ухвали (а.с.21, 44-91).

До складу спадщини входить: 1/2 частка у праві власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 ; 1/3 частка у праві власності на квартиру за АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_2 (а.с.20).

Згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.08.2003 на все майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 накладено арешт (а.с.19). що також підтверджується інформацією з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої зареєстровано обтяження від 18.09.2006 за № 3748143, реєстратор: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження – постанова Новозаводського районного управління юстиції АА560852 від 30.08.2003, об`єкт обтяження – 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16).

Як зазначає представник, позивач звернулась до Новозаводського ВДВС у м. Чернігові Східного МУМЮ з заявою про зняття арешту з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідь, щодо зняття арешту, накладеного на 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , відповідач повідомив, що, в ході перевірки даних в автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі електронного архіву виконавчих проваджень та спецрозділу, інформації щодо виконавчого провадження, під час виконання якого винесено постанову АА 560852 від 30.08.2003 та накладено арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_2 , не знайдено. Відсутність в автоматизованій системі виконавчого провадженнь відомостей щодо виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_2 являється боржником, виконавчих проваджень. свідчить про завершення таких виконавчих проваджень. Тож, станом на сьогодні, ідентифікувати виконавче провадження, в межах якого було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 , та встановити наслідки його завершення немає можливості. в межах виконавчих проваджень, що перебувають у нього на виконанні. Згідно даних атоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на сьогодні, відсутні виконавчі документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи викладені обставини, Новозаводський відціл державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не має правових підстав та технічної можливості для зняття арештів з майна належного ОСОБА_2 . Додатково повідомлено, що в даному випадку, арешт з майна боржника може бути знятий відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням суду(а.с.17).

На виконання ухвали суду від 12.01.2026 від Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист, у якому вказують, що Новозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України розглядалась заява ОСОБА_1 від 23.09.2025 про зняття арешту з 1/3 квартири померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття заборони відчуження на дане майно. В ході перевірки даних в автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі електронного архіву виконавчих проваджень та спецрозділу, інформації щодо виконавчого провадження, під час виконання якого винесено постанову АА 560852 від 30.08.2003 та накладено арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_2 , не знайдено. Повідомляють, що матеріали завершених виконавчих проваджень, переданих до архіву державної виконавчої служби, підлягають знищенню у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання, встановленого розділом XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5. Так, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Строк зберігання в електронному архіві завершених, повернутих без прийняття до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить десять років. Відсутність в автоматизованій системі виконавчого провадження відомостей щодо виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_2 являється боржником, свідчить про завершення таких виконавчих проваджень. Тож, станом на сьогодні, ідентифікувати виконавче провадження, в межах якого було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 , та встановити наслідки його завершення немає можливості. Також інформують, що вчинення заходів примусового виконання та винесення процесуальних документів здійснюється державним виконавцем виключно в межах виконавчих проваджень, що перебувають у нього на виконанні. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на сьогодні, відсутні виконавчі документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи викладені обставини, Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не має правових підстав та технічної можливості для зняття арештів з майна належного ОСОБА_2 (а.с.93, 96).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 травня 2023 року в справі № 463/3251/22.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

В порядку статей 76-81 ЦПК України вимоги позивача доведені належними та достатніми доказами.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вказувалося вище, у позивача як спадкоємця, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину, виникли права володіння та користування спадковим майном з часу відкриття спадщини, тому вона має право захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На сьогодні позивач має намір оформити свої спадкові права на майно та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити.

На час звернення до суду з позовною заявою про зняття арешту зі спадкового майна, за наявності арешту (обтяження) на майно, порушується право позивачки, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а саме позбавлена можливості оформити спадкові права на нерухоме спадкове майно, яке належить померлому ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження необхідності існування на даний час арешту спадкового майна, вказаного в позовній заяві.

Також із вищевказаного листа Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що відсутні документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .

Отже, враховуючи вищевказане, доказів існування відкритого виконавчого провадження не встановлено.

Щодо вимоги позивача виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду (див. Постанова від 07.11.2018 № 488/5027/14-ц), метою віндикаційного позову є забезпечення фактичного введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку нерухомого майна таке введення реалізується шляхом внесення до Державного реєстру речових прав запису про державну реєстрацію права власності за належним власником, адже державна реєстрація виконує функцію офіційного підтвердження належності майна певній особі та гарантує достовірність, повноту й об`єктивність відповідних відомостей.

Однією з підстав для проведення державної реєстрації права власності є судове рішення, що набрало законної сили. При цьому рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є самостійною та достатньою підставою для внесення відповідного запису про право власності за позивачем, без необхідності попереднього чи окремого скасування запису про право власності за відповідачем. Отже, вимога про скасування такого запису не є необхідною для ефективного захисту порушеного права.

Водночас положення абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачають, що у разі скасування державної реєстрації прав або документів, на підставі яких її проведено, відповідні речові права чи обтяження припиняються, а одночасно може проводитися державна реєстрація набуття відповідних прав. При цьому державна реєстрація обтяжень, згідно з пунктом 1 частини другої статті 27 зазначеного Закону, здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження, що набрало законної сили.

Як зазначено у висновку Верховного Суду (постанова від 19 грудня 2022 року у справі № 359/3951/17), державна реєстрація прав здійснюється державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі заяви зацікавленої особи, а відтак саме відповідне судове рішення є підставою для вчинення реєстраційних дій.

Крім того, процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована підзаконними нормативними актами, зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого нотаріус знімає таку заборону, зокрема, на підставі рішення суду. Ведення Державного реєстру речових прав також передбачає можливість внесення записів про припинення обтяжень або їх скасування державним реєстратором на підставі прийнятого рішення.

Отже, чинне законодавство передбачає спеціальний порядок припинення обтяжень та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав, який реалізується на підставі судового рішення без необхідності окремого заявлення вимоги про скасування запису.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування запису обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є належним та необхідним способом захисту порушеного права, а тому не підлягає задоволенню.

Водночас судове рішення, яким скасовано арешт нерухомого майна, являє собою підставу для проведення відповідних реєстраційних дій щодо виключення запису про арешт майна.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та часткового задоволення.

Враховуючи відсутність висловленого позивачем бажання стягнути з відповідача судовий збір у відповідності до ст.13, 141 ЦПК України, суд відносить його на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.3-710, 12, 81, 141, 260-261, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 316-320,321,328,386-393,722 ЦК України, суд

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт, накладений постановою АА 560852 від 30.08.2003 Новозаводського районного управління юстиції, на 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зняти заборону відчуження на майно, а саме 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .

У решті заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 травня 2026 року.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - Новозаводський відділ державної виконавчої служби у м. Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Княжа, буд. 28, м. Чернігів, 14000);

Третя особа - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Третя особа - ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Суддя А. О. Діденко