Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №450/5719/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №450/5719/25

Суддя: Білінська Г. Б.

Справа № 450/5719/25

Провадження № 2/466/1827/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря с/з Ханас С.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Львова з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 03 серпня 2010 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Галицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №168.

Від подружнього життя у сторін народилася дочка- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що на даний час виникли обґрунтовані причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, оскільки подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя неможливе та збереження шлюбу суперечитиме її інтересам, оскільки позивач систематично застосовував до неї домашнє насильство, психологічний тиск, погрози, приниження та контроль. Наміру зберегти шлюб немає. Також у подружжя відсутнє почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто те, що є моральною основою шлюбу. Підсвідоме терпіння одне одного утворює постійну моральну напругу між ними і створює негативну атмосферу. Вони з відповідачем мають різні погляди на життя та шлюб, що стає підгрунтям суперечок та сварок, які переходять в скандали, особисті образи одне одного. Через таке постійне непорозуміння - примирення між подружжям не можливе, як і збереження самого шлюбу. Оскільки шлюбні відносини між подружжям остаточно припинилися, подружжя проживає окремо - підстав для їх відновлення немає. Просить суд розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Гандзюлевич Я.А. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, зазначив, що відповідач проживає разом з позивачкою, утримує її і дитину, наголосив на тому, що сторони по справі подавали спільну заяву про наданя терміну для примирення, оскільки намагалися зберегти сім`ю.

Заслухавши думку позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.08.2010, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 03 серпня 2010 року у Галицькому відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №168.

Від подружнього життя у сторін народилася дочка- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.01.2006.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що сторони тривалий час, з 03.11.2025 року спільно не проживають, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, а їх сім`я фактично розпалася й подальше подружнє життя є неможливим. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам, зокрема позивача, шлюб підлягає розірванню.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції, і є частиною національного законодавства України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Виходячи з положень ст. 112 Сімейного кодексу України, враховуючи дійсні взаємовідносини, які склалися між сторонами, суд вважає, що сім`я позивача та відповідача фактично розпалася, спільного подружнього життя не ведуть, спільного господарства також, збереження сім`ї за таких обставин стало неможливим подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідатиме взаємним інтересам сторін, і шлюб має бути розірвано.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

На підставі ст.110, 112, Сімейного кодексу України та керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , який зареєстровано 03 серпня 2010 року Галицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №168.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Г. Б. Білінська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua