Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №462/3835/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3835/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12026141390000223, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2026, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Воронеж, українки, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, працюючої на посаді заступника директора ТзОВ «Чарівна Лілея» та продавця-консультанта ФОП ОСОБА_6 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 близько 13:20 год. 02.04.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи біля приміщення ритуальної агенції «Dolorem» на вул. Патона, 6 у м. Львові, умисно заподіяла працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинене за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 близько 13:20 год. 02.04.2026, перебуваючи біля приміщення ритуальної агенції «Dolorem» на вул. Патона, 6 у м. Львові, маючи умисел на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень при виконанні ним службових обов`язків, а саме старшому дільничному офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітану поліції ОСОБА_7 , який виконував покладені на нього службові обов`язки відповідно до ч.2 ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», згідно якої у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах та який перебував в спільній групі оповіщення разом із працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі плану дислокації нарядів по виявленню правопорушень, пов`язаних із мобілізаційними процесами Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області від 02.04.2026, затвердженого начальником Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області та при цьому був одягнутий у формений одяг з відповідними знаками розрізнення, діючи умисно, з метою перешкоджання виконання ОСОБА_7 своїх службових обов`язків, нанесла останньому один удар правою ногою в нижню частину лівої ноги останнього, чим заподіяла потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця та поверхневого садна на лівій гомілці, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.345 КК України, при вищезазначених обставинах визнала повністю та підтвердила обставини вчинення нею кримінального правопорушення, при цьому суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати і вона разом з синам та братом поїхала у ритуальну агенцію, що на вул. Патона, 6 у м. Львові. Перебуваючи з братом в приміщенні агенції, почула крики, а відтак вибігла на вулицю. Побачивши, як працівники ТЦК та поліцейський заламують руки її синам за спину, вона, перебуваючи в емоційно стресовому стані, підійшла до поліцейського ОСОБА_7 , який виконував свої службові обов"язки, і копнула його в ногу. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 не оспорювала фактичні обставини справи і судом було встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За викладених вище обставин суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.345 КК України, оскільки вона вчинила умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

При призначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, враховує відомості про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не перебуває на спеціальних обліках, позитивно характеризується за місцем праці та проживання, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій ч.2 ст.345 КК України.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, викладені дані про особу винної, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, працює заступником директора ТзОВ «Чарівна Лілея» та продавцем–консультантом ФОП ОСОБА_6 , а також, що потерпілий не має жодних претензій до неї, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне застосувати до неї ст.75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та особою винної.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючсь ст.ст. 373, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: DVD-R диски, на яких містяться відеозаписи із нагрудних камер відеоспостереження працівників поліції і ТЦК, камер спостереження ритуальної агенції «Dolorem», що на вул. Патона, 6 у м. Львові - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Заставу, визначену ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.04.2026 у розмірі 66560 /шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят/ гривень, внесену за обвинувачену ОСОБА_4 заставодавцем ОСОБА_8 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, (р/р UA918201720355299001500000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, ЄДРПОУ 26306742, відкритий у Державній казначейській службі України (МФОМФО 820172,), відповідно до ст.182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя: