Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №442/3290/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3290/26

Провадження №3/442/708/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 травня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 122-2, ч.2 ст. 130КУпАП,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 22.04.2026 о 00:12 год. на вул. Самбірська, 30 у м. Дрогобич керував транспортним засобом марки BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки, тест №2278 – результат 1,35 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №646893 від 22.04.2026.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 2 ст. 130 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 22.04.2026 о 00:12 год. на вул. Самбірська, 30 у м. Дрогобич керуючи транспортним засобом марки BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейські здійснили шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору і гучномовцем, чим порушив п. 8.9. ПДР України, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №646888.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 122-2 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вчиненого не заперечив, вказав, що алкогольні напої за обідом, вважав, що тверезий, а тому сів за кермо. Щодо невиконання законної вимоги поліцейського про зупинку, пояснив, що не побачив поліцейського авто. Просив розстрочити сплату штрафу, з огляду на те, що сума штрафу є значною і він не має змоги одразу сплатити всю суму одним платежем.

Перевіривши матеріали справи, доходжу наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно положень пункту 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 8.9. ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до п.2.4. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил

Частиною 1 статті 122-2 передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу

Пункт 2.9.а. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вчинене повторно протягом року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підтвердження факту порушення ОСОБА_1 невиконання вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначених правопорушень підтверджуються відомостями із протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646888 від 22.04.2026; серії ЕПР1 №646893 від 22.04.2026; результатами тесту на алкоголь №2278 від 22.04.2026; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 22.04.2026, що підтверджує скерування ОСОБА_1 до КНП «Дрогобицька міська лікарня №1»; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду – позитивний 1,35 проміле; довідкою Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про повторність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП; копією постанови судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.11.2025 у справі №442/8412/25.

Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. На виконання вказаних вимог Закону поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначених правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Вказані справи відповідно до постанови від 12.05.2026 об`єднано в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номера 442/3290/26, провадження 3/442/708/2026.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.2 ст.130 КУпАП, а тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, які відносяться до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З врахуванням вимог ст. 23 КУпАП, призначене судом адміністративне стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Враховую також висновки із рішення по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

У даному випадку ОСОБА_1 вчинив нове адміністративне правопорушення 22.04.2026, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом - до закінчення строку дії таких же стягнень, застосованих до ОСОБА_1 раніше, згідно постанови суду від 18.11.2025. Тому, згідно із вказаними вимогами ч. 3 ст. 30 КУпАП, підлягає приєднанню невідбута частина усіх раніше призначених стягнень.

Разом з тим, зважаючи на клопотання ОСОБА_1 розстрочити сплату штрафу з огляду на те, що він перебуває в скрутному матеріальному становищі, для нього сума штрафу є значною і не має змоги одразу сплатити всю суму одним платежем, вважаю за можливе розстрочити сплату штрафу на 5 місяців шляхом сплати ним щомісячних платежів.

Керуючись ст. 283-284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 та ч.2 ст.130 КУпАП та на підставі статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП. До призначеного строку покарання у виді позбавлення права керування приєднати невідбуту частину раніше призначеного стягнення у виді позбавлення права керування.

Розстрочити ОСОБА_1 оплату штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень у дохід держави, строком на 5 (п`ять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами: по 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень, щомісяця, із сплатою кожного платежу до 25 числа кожного місяця, починаючи з травня 2026 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

У разі невиконання постанови суду, звернути постанову до примусового виконання, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Курус Р.І.