Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №331/3462/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/3462/26

Провадження № 2-о/331/209/2026

РІШЕННЯ

іменем України

11.05.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді: Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в с. Українка, Михайлівського району, Запорізької області померла її рідна мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Гринівка, Роменського р-ну, Сумської області.

З метою отримання свідоцтва про смерть державного зразка України, заявник звернулася до Олександрійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції, однак отримала усну відмову в проведені державної реєстрації смерті матері - ОСОБА_2 .

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно для здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту смерті матері, отримання свідоцтва про смерть державного зразка України та оформлення спадщини, яка відкрилась після її смерті.

Отримати свідоцтво про смерть своєї матері державного зразка України не може, оскільки вона померла на тимчасово окупованій території України.

Просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Гринівка, Роменського району, Сумської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Українка, Михайлівського району, Запорізької області, Україна.

Заявник до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні заяви наполягає.

Представник заінтересованої особи до судового засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заперечення щодо розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

До суду надано копію паспорту громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Гринівка, Роменського р-ну, Сумської області.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в с. Українка, Михайлівського району, Запорізької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Гринівка, Роменського р-ну, Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис про смерть № 170269900000900031002, територіальним ЗАГС Михайлівського району Управління ЗАГС Михайлівського району, Управління ЗАГС Запорізької області, довідкою про смерть №С-00039, медичним свідоцтвом по смерть серії 23 №202160164, протоколом встановлення смерті.

ОСОБА_3 є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.04.2026 року, свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 25.08.1990 року.

Отримати свідоцтво про смерть своєї матері заявник не може, оскільки вона померла на тимчасово окупованій рф території.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 р. „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до листа-роз`яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду на адресу голів апеляційних судів (вх. № 312/0/207-21 від 16.04.2021 року) встановлено, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 ЦК України смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який, послідуючими Указами Президента України, неодноразово подовжувався та триває і на даний час.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Михайлівська сільська територіальна громада Запорізької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 01.02.2023 року.

Судом встановлено, що встановлення факту смерті необхідно заявнику для проведення державної реєстрації смерті матері компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку.

Як встановлено судом наявні у заявника документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , а саме свідоцтво про смерть, медичне свідоцтвом про смерть, довідка про смерть, не відповідають вимогам законодавства України, оскільки були видані на тимчасово окупованій території України, визначеній Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року.

У зв`язку з цим, вказані документи не можуть бути прийняті відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п. 11.3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року №296/5 при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, заявник надає свідоцтво про смерть спадкодавця, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Суд бере до уваги, що факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть, медичним свідоцтвом про смерть, довідкою про смерть, проте вказані документи є недійсними, оскільки видані незаконним органом на тимчасово окупованій території.

При цьому, суд зазначає, що вказані вище письмові докази не містять жодних суперечностей і надають можливість зробити висновок про смерть ОСОБА_2 в с. Українка, Михайлівського району, Запорізької області.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17 викладено правову позицію згідно із якою документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

За змістом частини четвертої статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 10 травня 2001 року у справі "Cyprus v. Turkey" (заява № 25781/94) ЄСПЛ вказав, що "зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів далеке від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним від влади de facto, включаючи й їхні суди; і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які стосуються сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, зокрема і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавити людей, які проживають на цій території, всіх їхніх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це також означало б позбавити їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (§ 96)."

Надані суду документи, що підтверджують факт смерті, видані незаконно створеними органами, хоч і не мають юридичної сили, проте дозволяють встановити фактичні обставини, необхідні для вирішення справи.

Враховуючи, що заявник позбавлений можливості провести державну реєстрацію смерті своєї у позасудовому порядку, а встановлення даного факту не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.,81,263-265,273,293,315-319 ЦПК України, Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Гринівка, Роменського району, Сумської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Українка, Михайлівського району, Запорізької області, Україна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізької апеляційного суду.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення виготовлений 11 травня 2026 року.

Суддя Н.В.Фісун