Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №308/743/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/743/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

під головуванням судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород кримінальне провадження № 12025071030001309, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.06.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вірменії міста Гюмрі, вірменина за національністю, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Ужгородського міськрайонного суду від 29.09.2022 року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

19.06.2025 близько 21:20 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, діючи повторно, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілої та інших осіб, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння відвернула свою увагу витягнув із задньої кишені її шортів належний їй мобільний телефон марки «Apple IPhone 14 Pro Max» IMEI: НОМЕР_1 , вартість якого становить 25 067 гривень, тобто викрав чуже майно. Зазначеними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій матеріального збитку на загальну суму 25 067 гривень.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю при обставинах, вказаних в обвинувальному акті. Пояснив, що, проходячи вулицею, побачив жінку, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння та стояла на узбіччі. Позаду у кишені її одягу він помітив мобільний телефон, який частково виступав назовні. Скориставшись ситуацією, обвинувачений таємно заволодів зазначеним телефоном, після чого з місця події пішов. У подальшому, в літній період, викрадений телефон продав. Обвинувачений зазначив, що усвідомлює протиправність своїх дій, визнав факт вчинення злочину, щиро та сердечно розкаюється у скоєному та просив суд суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину) при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, в судовому засіданні доведена повністю.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та за ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться за ч. 4 ст. 185 КК України до тяжкого злочину;

особу винного, який має постійне зареєстроване місце проживання, раніше судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає те, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині), активно сприяв його розкриттю.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого - рецидив.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 50 КК України, яким визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, з огляду на положення ст. 65 КК України, яким встановлено, що особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи вищевказані дані. За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року у справі №308/15665/25 яким його визнано винним за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України та на підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, суд відповідно до ст. 71 КК України вважає, що до покарання, призначеного за даним вироком, слід частково приєднати покарання, визначене вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов в порядку статті 128 КПК України, суд виходить з наступного.

У рамках кримінального провадження № 12025071030001309, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.06.2025 року, потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на суму 25 067 грн. (двадцять п`ять тисяч шістдесят сім гривень).

Згідно з обвинуваченням, яке визнано судом доведеним, ОСОБА_4 внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, викрав майно та заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 25067 грн. (двадцять п`ять тисяч шістдесят сім гривень).

Виходячи зі змісту ст. 128 КПК України потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, у залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

У разі визнання відповідачем позову суд, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та заподіяння внаслідок його вчинення шкоди потерпілій у зазначеному в обвинуваченні розмірі, а саме ОСОБА_6 у розмірі 25 067 грн. (двадцять п`ять тисяч шістдесят сім гривень), повне визнання обвинуваченим своєї вини та заявленого цивільного позову, що відповідає вимогам закону та не порушує нічиїх прав, свобод чи інтересів, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_6 підлягає до задоволення відповідно до розміру заподіяної шкоди, визнаної судом доведеною.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати, оскільки він вже відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вироком суду.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_4 не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 1 (один) місяць за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 04.03.2026 року та за сукупністю вироків шляхом часткового складання, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 2 (два) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 запобіжний захід не обирати.

Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 у розмірі 25 067 грн. (двадцять п`ять тисяч шістдесят сім гривень) на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-25/8969-ТВ від 15.07.2025 у розмірі 1782,80 гривень.

Вирок, якщо інше не передбачено, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1