Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №953/3160/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 травня 2026 р. справа № 953/3160/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Конюхової Вікторії Анатоліївни (вул. Куликівська, буд.12, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 34952440) визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду міста Харків звернувся ОСОБА_1 з позовом до Старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Конюхової Вікторії Анатоліївни, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову "Про відкриття виконавчого провадження (далі ВП) №80418812 від 06.03.2026 старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Конюхової Вікторії Анатоліївни.

Ухвалою Київського районного суду міста Харків від 19.03.2026 адміністративну справу № 953/3160/26 передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Справа до Харківського окружного адміністративного суду надійшла 10.04.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддя від 10.04.2026 справа розподілена до провадження судді Олексія Котеньова.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 прийнято справу до розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 13.03.2026 у приміщенні Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ним було отримано копію постанови «Про відкриття виконавчого провадження № 80418812» від 06.03.2026. Позивач вказує, що зазначене виконавче провадження відкрито на підставі постанови поліцейського Департаменту патрульної поліції серії 5АВ № 13419208 від 15.12.2025. Разом з тим, на думку позивача, відповідач не мав правових підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки вказана постанова Департаменту патрульної поліції не набула законної сили, з огляду на те, що вона не була належним чином вручена позивачу.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 05.03.2026 до Київського ВДВС у місті Харкові надійшла постанова серії 5АВ № 13419208 від 15.12.2025, винесена Департаментом патрульної поліції, на підставі якої 06.03.2026 державним виконавцем, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80418812.

Відповідач зазначає, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено сторонам рекомендованим листом, який, згідно з даними поштового відстеження, вручено одержувачу 25.03.2026.

Також відповідач вказує, що постанова серії 5АВ № 13419208 відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», містить усі необхідні реквізити виконавчого документа та була правомірно прийнята до виконання. З огляду на викладене відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Позивачем подано до суду додаткові пояснення по справі, в яких він зазначає, що постанова старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №80418812 від 06.03.2026 та похідні від неї постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки виконавчий документ був пред`явлений до виконання з пропуском установленого законом строку, а штраф за постановою Департаменту патрульної поліції серії 5АВ №13419208 від 15.12.2025 був сплачений позивачем у добровільному порядку 30.03.2026, що підтверджується відповідною квитанцією та інформацією із застосунку «Дія» про відсутність несплачених штрафів.

Також позивач зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження він був зареєстрований та проживав на території Харківської міської територіальної громади, яка входить до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, у зв`язку із чим, на його думку, відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень є забороненим.

Суддя перебував у щорічній відпустці з 27.04.2026 по 10.05.2026.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Національна поліція України Департамент патрульної поліції Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху направило заяву про примусове виконання рішення, а саме про стягнення з ОСОБА_1 штраф у розмірі 680 грн, що підтверджується листом від 01.03.2026 №1739748/41/47-2026.

06 березня 2026 року постановою Старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Конюховою Вікторією Анатоліївною відкрите виконаяве провадження ВП №80418812 на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №5АВ 13419208 виданого 15.12.2025.

Зазначена постанова була направлена сторонам для відома та виконання рекомендованим поштовим відправленням (список ф. 103 АТ «Укрпошта», ідентифікатор відправлення RO67117344115). Відповідно до даних відстеження, вказане поштове відправлення отримано позивачем 25.03.2026.

Позивач вважає таку постанову необґрунтованою та протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано положеннями Закону №1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, відповідно до чю1 ст. 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії 5АВ № 13419208 від 15.12.2025, на підставі якої відкрито виконавче провадження, містить усі передбачені законом реквізити, а відтак є належним виконавчим документом у розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення надійшла до органу державної виконавчої служби 05.03.2026, а вже 06.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, тобто у строк та в порядку, визначеному законом.

Щодо доводів позивача про те, що вказана постанова не набула законної сили у зв`язку з її неврученням, суд зазначає, що такі доводи підлягають оцінці лише в контексті наявності підстав для відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження перевіряє виключно відповідність виконавчого документа формальним вимогам закону, а не законність і обґрунтованість рішення, на підставі якого його видано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2026 відсутні.

Щодо доводів позивача, викладених у додаткових поясненнях, про те, що відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень є забороненим у зв`язку з проживанням позивача на території Харківської міської територіальної громади, яка включена до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, суд зазначає таке. Положення пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» дійсно передбачають обмеження щодо відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на територіях, визначених законом.

Разом з тим, сам по собі факт включення територіальної громади до відповідного переліку не є безумовною підставою для визнання протиправною постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки для застосування таких обмежень необхідним є встановлення передбачених законом умов та їх поширення на конкретні спірні правовідносини.

Суд звертає увагу, що спірна постанова винесена державним виконавцем на підставі належного виконавчого документа у межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на момент відкриття виконавчого провадження існували передбачені законом обставини, які унеможливлювали прийняття виконавчого документа до виконання.

Крім того, посилання позивача на практику Верховного Суду не спростовують встановлених судом обставин цієї справи, оскільки наведені правові висновки були сформовані за інших фактичних обставин та не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови у даному випадку.

Також суд зазначає, що обставини щодо добровільної сплати штрафу після відкриття виконавчого провадження не впливають на правомірність дій державного виконавця станом на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не реалізовано такий процесуальний обов`язок, а також не подано відзив на позов, що з урахуванням приписів ч. 4 ст. 159 КАС України може свідчити про визнання позову.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Конюхової Вікторії Анатоліївни (вул. Куликівська, буд.12, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 34952440) визнання протиправною та скасування постанови.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 11 травня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ