Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №520/28935/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 травня 2026 р. справа № 520/28935/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо проведення розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку – отримання 02.03.2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поранень під час ракетного обстрілу збройними силами російської федерації адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Жон Мироносиць 5;

- зобов`язати ГУНП в Харківській області провести розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку – отримання 02.03.2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поранень під час ракетного обстрілу збройними силами російської федерації адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Жон Мироносиць 5.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідачем протиправно не проведено розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку, який стався 02.03.2022 внаслідок ракетного обстрілу адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області, під час якого позивачі отримали тілесні ушкодження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивачі не повідомили у встановленому порядку про факт отримання тілесних ушкоджень, як це передбачено Порядком № 705, у зв`язку з чим у керівництва ГУНП в Харківській області не було підстав та можливості для своєчасного ініціювання процедури розслідування. Також відповідач зазначає, що протягом трирічного строку з моменту події з 02.03.2022 по 02.03.2025 до уповноважених підрозділів не надходило жодних повідомлень чи медичних документів, які б підтверджували факт настання нещасного випадку у розумінні Порядку № 705. Відповідач зазначає, що позивачі звернулися із відповідними рапортами лише 16.04.2025, тобто після спливу строку давності, визначеного пунктом 6 розділу І Порядку № 705, що, на думку відповідача, унеможливлює проведення розслідування.

Щодо позивача ОСОБА_2 відповідач зазначає, що наявні в матеріалах справи відомості свідчать про його залучення до виконання службових обов`язків у період, коли він, за його твердженням, перебував на лікуванні, що, на думку відповідача, виключає факт втрати працездатності та свідчить про відсутність відомостей у керівництва щодо настання нещасного випадку.

Щодо позивача ОСОБА_1 відповідач вказує, що останній проходив амбулаторне лікування без встановлення тимчасової непрацездатності, а відтак відсутні передбачені Порядком № 705 ознаки нещасного випадку, які б зумовлювали обов`язок проведення розслідування.

Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що доводи відповідача про неповідомлення про нещасний випадок спростовуються матеріалами службового розслідування, зокрема поясненнями безпосереднього керівника, який підтвердив обізнаність про погіршення стану здоров`я позивачів після обстрілу.

Щодо відсутності оформленої тимчасової непрацездатності, вказано, що її неоформлення було зумовлене об`єктивними обставинами воєнного стану та не спростовує факту отримання тілесних ушкоджень.

Стосовно строку, представник зазначає, що законодавством встановлено строки для проведення розслідування роботодавцем, а не строки звернення потерпілих осіб.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 27.04.2026 по 10.05.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 02.03.2022 о 08.09 збройні сили рф ракетами «Калібр» обстріляли адміністративну будівлю ГУНП в Харківській області, розташовану за адресою: вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, внаслідок чого частину будівлі Головного управління було зруйновано, а в центральній частині будівлі сталася пожежа, загинули та отримали поранення різної тяжкості поліцейські ГУНП в Харківській області.

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом отримання поранення помічниками начальника ГУНП в Харківській області полковниками поліції Марковим В.В. та Магдичем Д.Ю. від 19.05.2025, дисциплінарна комісія вважає, що факт отримання ними поранень знайшов своє підтвердження.

16 квітня 2025 року помічники начальника ГУНП в Харківській області: полковник поліції Магдич Д.Ю. та полковник поліції Марков В.В. звернулись до ГУНП в Харківській області з рапортами (вх. № 4792 від 17.04.2025 та № 4793 від 17.04.2025) про те, що останні отримали поранення 02.03.2022 під час ракетного обстрілу збройними силами рф адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Жон Мироносиць 5, м. Харків. У зв`язку з чим, просили призначити розслідування нещасного випадку за даним фактом поранення.

29 липня 2025 року представником позивачів направлено адвокатський запит до відповідача, про надання інформації стосовно проведення розслідування нещасного випадку за даним фактом поранення.

Листом№133934-2025 від 30.07.2025 відповідач повідомив представника позивачів, що з 02.03.2022 до 16.04.2025 інформації про отримання тілесних ушкоджень 02.03.2022 під час обстрілу збройними силами російської федерації адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до сектору державного нагляду за охороною праці управління логістики та матеріально-технічного забезпечення не надходило. Відповідно до пункту 6 розділу I Порядку строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліції України» від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 580-VIII поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 статті 8 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений наказом МВСУ від 05.10.2020 року № 705 та зареєстрований в Мінюстиції України 17.11.2020 року за № 1139/35422 (далі - Порядок №705).

Пунктом 1 Порядку №705 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

Відповідно до абц.6 п. 2 Порядку №705 нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції поранення (контузії, травми або каліцтва), гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Пунктом 4 Порядку №705 передбачено, що розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.

Відповідно до пункту 5 Порядку №705 спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.

Згідно з п.6 Порядку №705 строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання. У разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку проводиться незалежно від дати його настання.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №705 передбачено, що про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові.

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №705 передбачено, що прямий керівник після отримання відомостей про настання нещасного випадку зобов`язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому поліцейському, забезпечити (за потреби) його направлення до закладу охорони здоров`я;

негайно поінформувати керівника органу (підрозділу) поліції та посадову особу з державного нагляду за охороною праці про нещасний випадок і надіслати технічними засобами електронних комунікацій повідомлення про нещасний випадок / випадок поранення (контузії, травми або каліцтва) (додаток 2);

зберегти до прибуття комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших осіб), ужити необхідних заходів для запобігання таким випадкам.

Якщо потерпілий поліцейський є працівником іншого органу (підрозділу) поліції, відомості одночасно повідомляють керівникові органу (підрозділу) поліції, у якому проходить службу потерпілий поліцейський.

Нещасний випадок, що стався в органі (підрозділі) поліції з поліцейським іншого органу (підрозділу) поліції під час виконання ним службового завдання, розслідується комісією (спеціальною комісією), утвореною керівником органу (підрозділу) поліції, у якому стався нещасний випадок, за участю представника органу (підрозділу) поліції, у якому проходить службу потерпілий поліцейський. Такі нещасні випадки беруться на облік органом (підрозділом) поліції, працівником якого є потерпілий поліцейський.

У разі групового нещасного випадку, нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі смерті поліцейського, керівник органу (підрозділу) поліції, у якому стався нещасний випадок, негайно доповідає про це Голові Національної поліції України та надсилає технічними засобами електронних комунікацій повідомлення про нещасний випадок / випадок поранення (контузії, травми або каліцтва) (додаток 2) до сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України.

У ході судового розгляду судом встановлено, що факт ракетного обстрілу 02.03.2022 адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області, внаслідок якого загинули та отримали поранення працівники поліції, сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

При цьому, відповідно до висновку службового розслідування від 19.05.2025 встановлено, що факт отримання поранень позивачами підтверджено.

Щодо доводів відповідача про неповідомлення про нещасний випадок, суд зазначає, що вони спростовуються матеріалами справи, зокрема поясненнями безпосереднього керівника позивачів, який підтвердив свою обізнаність про погіршення стану їх здоров`я після події.

Крім того, суд враховує, що відповідно до положень Порядку № 705 розслідування проводиться, зокрема, і у випадках, про які своєчасно не було повідомлено керівництво.

Щодо доводів відповідача про відсутність втрати працездатності, суд зазначає, що питання встановлення ступеня втрати працездатності підлягає з`ясуванню саме в межах процедури розслідування нещасного випадку.

Щодо посилання відповідача на пропуск строку для проведення розслідування, суд зазначає таке.

Як зазначалося судом вище відповідно до п.6 Порядку №705 строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання. У разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку проводиться незалежно від дати його настання.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №705 передбачено, що розслідування нещасного випадку проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії з розслідування нещасного випадку.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку №705 зазначено, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом одного місяця з дня утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку №705 передбачено, що розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку може бути продовжено керівником органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, за мотивованим рапортом (доповідною запискою) голови комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку до отримання необхідних матеріалів (експертиз, висновків, постанов, рішень, пояснень тощо) для встановлення обставин і причин нещасного випадку.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку №705 зазначено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 3).

У разі нещасного випадку з поліцейським, який виконував завдання, пов`язані з державною таємницею, акт за формою Н-1 складається без зазначення відомостей, що становлять державну таємницю.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що доводи відповідача про неможливість проведення розслідування у зв`язку із пропуском строку є необґрунтованими, оскільки Порядком № 705 передбачено як процесуальні строки проведення розслідування, так і можливість його продовження, а також виняток щодо обов`язковості проведення розслідування у разі встановлення факту нещасного випадку судовим рішенням.

Суд зазначає, що сам по собі сплив строку, визначеного пунктом 6 Порядку № 705, не звільняє відповідача від обов`язку ініціювати та провести розслідування за наявності ознак нещасного випадку, а у випадку судового встановлення такого факту не перешкоджає його проведенню.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо проведення розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку – отримання 02.03.2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поранень під час ракетного обстрілу збройними силами російської федерації адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Жон Мироносиць 5.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) провести розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку – отримання 02.03.2022 року ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) поранень під час ракетного обстрілу збройними силами російської федерації адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Жон Мироносиць 5.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 11 травня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ