Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №136/2481/25 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2481/25

провадження №3/136/864/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Гуці О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Берестівка Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм в ФОП " ОСОБА_2 ", одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №543981 від 18.12.2025 встановлено, що 18.12.2025 о 10:05 год на дорозі між с.Славна в напрямку с.Ганнівка водій ОСОБА_1 керував автомобілем Опель Зафіра державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу Алкотестер Драгер 6820 на місці зупинки та у медичному закладі. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав у повному обсязі, суду пояснив наступне. 18.12.2025 зранку він повернувся з роботи та дома вжив слабоалкогольний напій. В цей час до нього подзвонив його товариш на ім`я ОСОБА_3 з м.Мирноград Донецької області, з яким вони разом проходили службу в ЗСУ та попросив підвезти його в с.Ганівка. При цьому він пояснив, що має там зустрітися з ріелтором з приводу купівлі будинку для батьків ОСОБА_3 , будинок яких в м.Мирноград зруйнований під час бойових дій. У користуванні його сім`ї є автомобіль Опель Зафіра державний номерний знак НОМЕР_1 , який зазвичай використовує його дружина, возить дітей до школи, їздить на роботу до м.Липовець. Він автомобілем майже не користується. Він погодився на пропозицію ОСОБА_3 , втім сказав, що він вживав алкоголь, тому їх повезе його дружина. Після цього він на маршрутці поїхав до м.Липовця, да працює його друдина, туди ж приїхав і ОСОБА_3 . Потім вони втрьох на автомобілі під керуванням його дружини ОСОБА_4 поїхали в напрямку с.Ганнівка. На підїзді до села, де ОСОБА_3 домовився зустрітися з ріелтором вони зупинились та вирішили далі не їхати, щоб не бити свій автомобіль, адже далі дорога була вкрай розбита. Під`їхала жінка ріелтор з водієм на автомобілі Шкода. Його дружина та ОСОБА_3 пересіли до автомобіля ріелтора та поїхали в с.Ганнівка, а він залишився їх чекати. ОСОБА_4 поїхала з ОСОБА_3 , щоб допомогти йому, бо він погано розмовляє українською мовою. Сам же він їхати не хотів бо був випивший. Перебуваючи біля автомобіля він перевірив рівень масла в двигуні, долив рідину для склоочисників та сів в автомобіль на заднє сидіння за водієм, адже після отриманого порінення йому зручніше сидіти на задньому ряду сидінь. В цей час до нього підїхали працівники поліції, вказали на наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд. Він відмовився, адже не керував автомобілем, та пояснив, що чекає на водія. При цьому у ного не було з собою ні посвідчення водія ні документів на автомобіль, адже вони були у дружини. Втім працівники поліції його не слухали та склали матеріали про адміністративне правопорушення. При цьому він категорично заперечував факт керування автомобілем.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 надала суду пояснення аналогічні до показів ОСОБА_1 . Підтвердила, що дійсно 18.12.2025 підвозила товариша чоловіка на ім`я ОСОБА_3 до с.Ганнівка за обставин зазначених ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Гуця О.П., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просив суд про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, мотивуючи тим, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів, що підтверджують факт керування останнім автомобілем.

Суд, вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. В силу вимог ст. 256 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, з огляду на диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, за якою обвинувачується ОСОБА_1 зі сторони особи, уповноваженої на складання протоколу про адміністративні правопорушення, слід було надати суду належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування. А саме, що ОСОБА_1 , будучи особою, що керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

На підтвердження обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, особа уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення надала суду:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №543981 від 18.12.2025, у якому викладені вищевказані обставини;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.12.2025;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказано, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Огляд не проводився. Від підпису відмовився;

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6366435 від 18.12.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП;

- довідку заступника начальника відділу – начальника СВГ ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Кравця О., відповідно до якої ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягався, посвідчення водія отримував;

- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано як працівник поліції спілкується з ОСОБА_1 , який сидить на лівому задньому сидінні автомобіля, двері відкриті. Автомобіль стоїть на узбіччі дороги. В самий перший момент розмови працівник поліції запитує у ОСОБА_1 , що він тут робить і як він тут опинився та попросив документи, які б посвідчували його особу з фотокарткою. Дана обставина вказує, що працівник поліції взагалі не бачив як рухався автомобіль і чи ОСОБА_1 керував ним. На запитання ОСОБА_1 відповів, що чекає водія, який відлучився у справах. В подальшому працівник поліції вказав на наявність запаху алкоголю від ОСОБА_1 , став звинувачувати його у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився, вказуючи, що не керував автомобілем. Після чого зафіксовано процес складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Протягом всього процесу складання матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 жодним чином не підтвердив факт керування автомобілем та категорично заперечував його. Вказав, що чекає товариша з м.Мирноград, який хоче придбати будинок в с.Ганнівка, а автомобіль забере дружина. Дана обставина підтверджує покази, надані ОСОБА_1 та свідком у судовому засіданні та спростовує обставини наведені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вивчивши вказані матеріали судом встановлено, що вони не містять будь-яких належних та допустимих доказів, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем. Сам факт перебування особи в автомобілі, при цьому на задньому лівому сидінні, не може свідчити про здійснення керування транспортним засобом, оскільки до матеріалів справи не долучено будь-яких інших доказів на підтвердження вказаних обставин. Наданий відеозапис не підтверджує вказаного факту, а особа, що притягується до адміністративної відповідальності заперечує факт керування, що є більш ймовірним з огляду на обставини, що були встановлені під час дослідження відеозапису та допиту свідка, про що зазначено вище.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» за №14 від 23.12.2005 року, роз`яснено судам, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, будь-яких об`єктивних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, суду не надано. Сам же факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння в автомобілі та відмова від проходження огляду за зазначених вище обставин, що не заперечується особою, що притягується до адміністративної відповідальності, не може свідчити про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначене виключає об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.

У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, які ставляться у вину особі, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення та обставин які було встановлено в ході судового розгляду судом є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, дослідивши усі матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Отже, аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, ч. 1 ст. 130, 245, 247, 251, 265, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду протягом 10-ти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Повний текст постанови складено 12.05.2026.

Суддя О.Д. Іванець