Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №460/3420/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2026 року м. Рівне№460/3420/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) за про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022. з урахуванням фактично сплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.з урахуванням фактично сплачених сум.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що відповідно до довідки №3102 від 14.10.2022, з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 11.09.2022 по 26.09.2022, 02.10.2022 по 12.10.2022, він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області, у складі Військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), куди його було відряджено Військовою частиною НОМЕР_3 . Однак, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» йому за цей період не виплачено додаткову винагороду з розрахунку до 100 000 грн. Крім того, вважає, що Наказ №392-АГ від 30.07.2022 не підлягав застосуванню під час позбавлення позивача права на збільшену додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за спірний період. Враховуючи, що позивачем виконувались бойові завдання саме на підставі бойових наказів та розпоряджень, це є додатковим доказом його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Однак, реалізація цього права обмежена власними діями відповідача та Військової частини НОМЕР_4 , в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату. Тому просить позов задовольнити повністю.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 виданим 18.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 №3102 лейтенант ОСОБА_2 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , та зазначено, що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної на території Чернігівської області з 05.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 12.10.2022. Підстава: бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №104 гриф від 22.06.2022; бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №106 гриф від 27.06.2022.

При цьому у спірний період Позивач отримував заробітну плату та додаткову грошову винагороду у розмірі 30 000 грн відповідно пункту 1 Постанови № 168, тоді як додаткова грошова винагорода із розрахунку до 100 000 грн за участь у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів йому не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно з списком військовослужбовців військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_6 , які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах у липні 2022 року у складі військової частини НОМЕР_4 , який є додатком 2 до наказу від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», лейтенант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або заходах з 06.07.2022 по 31.07.2022 на підставі: б/р від 04.07.2022 №445/дск, б/р від 06.07.2022 №295/дск, ЖОСД №413/дск (2 ПБЗ) :с.27-76.

12.12.2025 Представник Позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом з проханням: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць, передбачену постановою №168, за його безпосередню участь в бойових діях/заходах протягом періодів з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 11.09.2022 по 26.09.2022, 02.10.2022 по 12.10.2022; надати витяги із наказів начальника про вибуття (прибуття) ОСОБА_1 у (з) відрядження у зазначені періоди у заяві; виготовити та направити довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби в Військовій частині НОМЕР_4 .

Листом від 31.06.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь про те, що за період з серпня 2022 року по жовтень 2022 року Позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн щомісячно в наступному місяці за попередній у порядку, передбаченому Наказами №164-АГ, №392-АГ, а саме: за серпень 2022 року на підставі наказу начальника НОМЕР_7 прикордонного загону від 06.09.2022 №462-ОС «Про виплату додаткової винагороди», за вересень 2022 року на підставі наказу начальника НОМЕР_7 прикордонного загону від 06.10.2022 №532-ОС «Про виплату додаткової винагороди», за жовтень 2022 року на підставі наказу начальника НОМЕР_7 прикордонного загону від 07.11.2022 №596-ОС «Про виплату додаткової винагороди». Стосовно виплати збільшеного розміру додаткової винагороди зазначено, що за період перебування у відрядженні у складі Військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), саме наведена військова частина повинна була щомісячно до 5 числа повідомляти Військову частину НОМЕР_3 про безпосередню участь позивача у бойових діях, виключно у формі, передбаченій додатком 2 до наказу №164-АГ, наказу №392-АГ. Таким чином, підтверджений період з 06.07.2022 по 31.07.2022, а тому виплачена збільшена грошова допомога (до 70000 грн пропорційно часу участі) на підставі наказу начальника НОМЕР_7 прикордонного загону від 12.09.2022 №476-ОС «Про виплату додаткової винагороди». Так як відповідач не отримував від Військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) інформації щодо участі позивача у бойових діях за період з 01.08.2022 по 12.10.2022, у формі, передбаченої додатком 2, наказ на виплату збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди не видавався.

Листом від 23.12.2025 Військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено, що враховуючи вищевказані вимоги Наказу №392 та листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 № 21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» (володільцем даного листа є Адміністрація Державної прикордонної служби України), підстави щодо формування довідки, передбаченої додатком 2 до Наказу №392 за серпень, вересень та жовтень 2022 року відносно ОСОБА_3 відсутні.

Не погоджуючись з бездіяльністю Відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди до 100 000 грн, Позивач звернувся з позовом до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII"Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи).

Згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168, в редакції чинній у спірний період).

Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою виконання вимог Постанови № 168 та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого цієї постановою грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі Наказ № 164).

Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2 Наказу № 164-АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.

Щодо "списків військовослужбовців", на які зіслався Відповідач, то суд зауважує, що відповідно до пункту 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

А згідно з пунктом 12 Наказу № 164-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).

Судом встановлено, що у спірний період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 Позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 . При цьому Позивачу не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода відповідно пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100 000 грн.

Разом з тим суд враховує, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Сумської та Чернігівської областей у період здійснення зазначених заходів підтверджується належним, допустимим й достатніми доказом, який Відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

Йдеться про довідку Військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 №3102 в якій зазначено, що Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та в період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у складі військової частини НОМЕР_2 , куди його було відряджено для несення служби на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПС України від 22.06.2022 № 104 гриф та №106 гриф від 27.06.2022.

Суд відхиляє твердження Відповідача про те, що вказана довідка є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, але не дає підстав для проведення спірної виплати, що можливо лише за наявності списків за формою згідно додатку № 2 до Наказу № 164-АГ.

В цьому контексті суд зауважує, щодо довідка від 14.10.2022 №3102 містить усю необхідну та аналогічну інформацію, що передбачена вказаним додатком 2, зокрема про період безпосередньої участі Позивача у бойових діях або заходах та підставу участі в них.

Суд враховує, що під час розгляду справи Відповідачем не надано доказів щодо визнання вищевказаної довідки недійсною або її відкликання.

Також Відповідач не надав суду вмотивованих пояснень щодо правових підстав видання такої довідки, зокрема щодо її видачі третьою особою не на підставі положень Наказу № 164-АГ.

При цьому суд бере до уваги, що Наказом № 164-АГ механізм реалізації права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ та в подальшому воно є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Під час розгляду справи суду не надано жодних переконливих доказів на спростування безпосередньої участі Позивача у бойових діях або заходах з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022. Водночас право позивача на отримання додаткової винагороди за це не може порушуватися (залишатися нереалізованим) через формальні недоліки, які не залежать від його волі, зокрема через те, що, як зазначає відповідач, йому не було надіслано інформації за встановленою формою та у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 Наказу № 164-АГ, що й стало перешкодою для виплати позивачу спірної додаткової винагороди.

Відтак суд не погоджується з доводами відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди можуть бути лише списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач, але попри це доходить висновку, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 14.10.2022 № 3102 (видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПС України від 22.06.2022 № 104 гриф та від 27.06.2022 №106 гриф).

Суд вважає, що у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документа та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.

Крім того, як вже зазначалося вище, за своєю формою та змістом видана Позивачу довідка від 14.10.2022 №3102 відповідає довідці за формою згідно з додатком 1 до Наказу № 164-АГ.

Водночас пунктом 3 цього наказу визначено, що така довідка оформляється щодо військовослужбовців, які відряджені з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, для підтвердження днів їхньої безпосередньої участі у бойових діях або заходах.

Наведене додатково свідчить про те, що відповідна довідка доводить участь Позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаній у довідці період.

При вирішенні справи суд також застосовує правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23.

У вказаній справі Верховний Суд зазначив, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи , до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Відтак Верховний Суд дійшов висновку, що довідки є належними доказами підтвердження наявності права у позивача на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі.

Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що введення документів, передбачених законодавством, які б підтверджували участь відряджених військовослужбовців у бойових діях або у здійсненні заходів, належить до виключної компетенції військових частин за місцем несення служби та перебування у відрядженні, а тому відсутність таких документів за умови наявності інших належних, достовірних, допустимих та неспростованих доказів, які доводять факт безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або здійсненні заходів, не може позбавляти права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди. Тягар за неналежне ведення документації має нести військова частина, а не військовослужбовець.

На думку суду, наведені вище обставини додатково підтверджують право Позивача на виплату спірної додаткової винагороди, а також те, що це право позивача залишилось нереалізованим не через неучасть позивача у бойових діях або здійсненні заходів, а виключно через невиконання військовими частинами 2193 та 2253 усіх формальних процедур щодо оформлення необхідних для здійснення виплати документів.

Крім того, суд бере до уваги практику Верховного Суду з вирішення справ цієї категорії.

Так, постановою КАС ВС від 23.09.2024 у справі № 120/4138/23 залишено без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.09.2023 про задоволення позову до військової частини НОМЕР_1 , а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 про відмову у задоволенні позовних вимог скасовано.

Аналогічно постановою КАС ВС від 10.10.2024 у справі 120/14641/23 залишено без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2023 про задоволення позову військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди знідно з Постановою № 168 за безпосередню участю позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів на території Чернігівської та Сумської областей, підтверджені довідкою військової частини НОМЕР_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць відповідно до Постанови № 168 у зв`язку з безпосередньою участю в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022. з урахуванням фактично сплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.з урахуванням фактично сплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11 травня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 )

Відповідач - ДЕРЖАВНА ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_9 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) Адреса: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_10 ).

Суддя К.М. Недашківська