Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №487/9670/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 р. № 487/9670/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо включення на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації відомості у Єдиний державний у реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Ухвалою від 12.11.2025 року суд передав справу на розгляд до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.02.2026 року суд передав справу на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 17.03.2026 року суд прийняв справу до свого провадження та продовжити її розгляд. Розгляд справу ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що виключений з військового обліку на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», про що йому видано довідку. Відповідно до електронного військово-облікового документу позивач перебуває на обліку військовозобов`язаних. У зв`язку з цим, 17.09.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та надати йому інформацію про виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Однак, листом ІНФОРМАЦІЯ_5 йому повідомили, що «… ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку і відсутні підстави для його виключення, оскільки відповідно до п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами) норма про виключення осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину відсутня». Позивач вважає протиправними підстави відмови у задоволенні його заяви, викладені листом ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що відповідно до вимог п. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані зобов`язані дотримуватись правил військового обліку. Відповідно до вимог Закону України від 11.04.2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок та військову службу», на підставі якого з військового обліку виключались призовники, військовозобов`язані та резервісти засуджені за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів – виключений. Закон № 3633-ІХ набрав законної сили 18.05.2024 року та відповідно до вимог абз. 8 п. 2 ч. 1 ст.3 7 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку. Відповідно до вимог абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. На підставі вище викладено Позивач був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 як такий, що старший 25 років і раніше не перебував на військовому обліку.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач був особою, яка виключена з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції від 01.01.2014 року.

Факт виключення позивач з військового обліку підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 .

У тимчасовому посвідченні зазначено, що позивача було виключено з військового обліку 09.09.2022 відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII, в редакції від 01.01.2014 року, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Проте, як зазначив позивач у позовній заяві, відповідно до електронного військово- облікового документу № 180320230680955300004 позивач перебуває на обліку військовозобов`язаних.

Для виправлення неточних даних в Реєстрі, 13.08.2025 року позивач звернувся зі скаргою на гарячу лінію Міністерства оборони України щодо неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_7 .

18.09.2025 року отримано відповідь на скаргу, яку надано ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якій зазначено, що неправомірні дії, на їх думку, не знайшли підтвердження. А також, про те, що 07.08.2025 року відносно позивача подано звернення до органів Національної поліції щодо громадян, які вчинили адміністративне правопорушення за статтею 210, 210-1 КУпАП.

17.09.2025 року позивач через свого представника подав до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву про внесення даних про виключення його з військового обліку . Зазначену заяву відповідач отримав 22.09.2025 року, що підтверджується перевіркою відстеження листа з офіційного сайту «Укрпошти».

Відповідь на дану заяву було направлено відповідачем 19.10.2025 року через «Укрпошту» простим листом, а фактично її отримано 28.10.2025 року.

У відповіді зазначається, що позивач перебуває на військовому обліку і відсутні підстави для його виключення, оскільки відповідно до п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами) норма про виключення осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину відсутня.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке:

Закон України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі та раніше за текстом – Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Закон України від 21.10.1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі – підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України – Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України – відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

За змістом п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі – Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

У відповідності до п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Так, п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІ, у редакції, чинній станом на 26.02.2014 року, виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

У зв`язку із прийняттям Закону України від 11.04.2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав законної сили 18.05.2024 року (далі – Закон № 3633-ІХ), редакція ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.

За змістом ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції, чинній станом з 18.05.2024 ркоу, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України – у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Крім того, 18.05.2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі – Порядок № 560).

Згідно п. 4 розділу «Загальні питання» Порядку № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Отже, з 18.05.2024 року редакція ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.

Чинною станом на дату звернення позивача до відповідача з відповідною заявою, редакцією Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачено такої підстави для виключення громадян з військового обліку, натомість пп. 2 п. 1 ст. 37 цього Закону містить норму, відповідно до якої взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

…

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що він не є військовозобов`язаним.

Суд зазначає, що перебування громадян придатних за віком та станом здоров`я до військової служби на військовому обліку є обов`язком, а не правом громадянина.

Відповідно, зняття позивача в 2005 році з військового обліку не є свідченням того, що позивач не підлягає військовому обліку на теперішній час.

Додатково суд звертає увагу, що відомості щодо перебування позивача на військовому обліку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів були внесені без участі посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 автоматично у зв`язку з внесенням змін у нормативно-правові акти щодо військового обов`язку і військової служби.

В зв`язку з чим вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо взяття його на військовий облік військовозобов`язаних є завідомо безпідставною та необґрунтованою.

Решта доводів позивача (представника позивача) висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, щодо правомірності відмови позивачу у виключенні з військового обліку військовозобов`язаних, з огляду на відсутність у ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, станом на час розгляду поданою позивачем заяви, такої підстави як виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Отже, доводи позовної заяви повністю спростовуються наявними в справі доказами та нормами чинного Законодавства.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доводи позовної заяви повністю спростовуються наявними в справі доказами та нормами чинного Законодавства.

З урахуванням викладених обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 194, 241 – 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про: визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо включення на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації відомості у Єдиний державний у реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 ; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.05.2026 року.

Суддя О.В. Малих