Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №400/3193/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 р. № 400/3193/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача, що полягають у невірному застосуванні складової заробітної плати для призначення пенсії позивачці, а саме: не врахованні довідки від 07.07.2025 № 24, № 23, виданих виконавчим комітетом Миколаївської міської ради;

зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачці з 10.07.2025 з урахуванням довідок, виданих виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 07.07.2025 № 24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією); № 23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

Позов позивачка аргументувала тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 400/8499/25 її позов до відповідача задоволено частково, зокрема зобов`язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачці пенсію за віком згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі – Закон № 3723-ХІІ) з 10.07.2025 з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців. При переведенні на пенсію за віком на виконання вищенаведеного судового рішення, відповідач не врахував довідки від 07.07.2025 № 23 і від 07.07.2025 № 24, оскільки судовим рішенням не було покладено на відповідача таких зобов`язань. На переконання позиваки, такі дії відповідача є протиправними, оскільки вказані довідки відповідають вимогам законодавства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 09.04.2026 заперечив проти позову, обґрунтувавши свою позицію тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 400/8499/25 зобов`язань на відповідача щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідко про складові заробітної плати не покладалися.

30.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (без виклику сторін у судове засідання).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі її обставини в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

10.07.2025 позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».

До цієї заяви вона додала довідки виконавчого комітету Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області:

від 07.07.2024 № 23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (далі – Довідка № 23);

від 07.07.2024 № 24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (далі – Довідка № 24).

Однак, відповідач відмовив позивачці у вказаному переведенні та перерахунку пенсії.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідний позов.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 400/8499/25, яке набрало законної сили 19.02.2026, позов задоволено частково, зокрема зобов`язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачці пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 10.07.2025 з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Листом від 18.03.2026 № 1400-0304-8/21609 відповідач повідомив позивачку, що в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 07.07.2025 № 23 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 24 (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) відмовлено. При перерахунку пенсії за віком на виконання рішення суду з 10.07.2025 розмір пенсійної виплати зменшується та становить 2361,00 грн в порівнянні з попереднім розміром пенсії. З метою захисту соціальних прав позивачки відповідачем забезпечується поточна виплата пенсії у розмірі, що був розрахований до виконання рішення суду.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII цей Закон набирає чинності з 1 травня 2016 року.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менше як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, – у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, право на одержання пенсії державного службовця мають чоловіки, які досягли віку 62 роки і станом на 01.05.2016:

або займали посади державної служби та мали не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців;

або мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, не залежно від місця роботи.

Аналогічний правовий висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 295/16375/16-а, від 17.05.2021 у справі № 607/5615/17 та від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22.

Згідно з частиною восьмою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзаців першого-п`ятого пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі – Порядок № 622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, – заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Отже, пенсія державного службовця призначається особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади (посад) та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Форми довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, встановлені додатками до Порядку № 622.

Натомість, у Довідці № 23 і Довідці № 24 зазначено, що їх видано за формами, які затверджені Постановою правління Пенсійного фонду України 12.07.2024 № 823.

Проте, правління Пенсійного фонду України 12.07.2024 будь-яких постанов не приймало.

За такими реквізитами була прийнята постанова Кабінету Міністрів України (12.07.2024 № 823), якою було внесено зміни до Порядку № 622, зокрема доповнено додатками, якими визначено форми довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям.

За своєю формою Довідки № 23 і Довідка № 24 не відповідають формам, встановленим додатками до Порядку № 622.

Крім цього, зі змісту пунктів 4-42 Порядку № 622 слідує, що у цих довідках вказуються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців.

Структура та умови оплати праці державних службовців встановлені розділом VI Закону № 889-VIII та постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів».

Натомість суд встановив, що у Довідці № 23 і Довідці № 24 зазначено суми заробітної плати позивачки за посадою: «головного спеціаліста відділу з національно-патріотичного виховання управління у справах ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб Миколаївської міської ради».

У Довідці № 23 розміри заробітної плати визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Постанова № 268), а саме:

посадовий оклад згідно з додатком № 50 до Постанови № 268 «Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату (крім мм. Києва та Севастополя), селищних, сільських рад та їх виконавчих комітетів» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 № 484) – 8601 грн;

надбавка за ранг (11 ранг) згідно з додатком № 57 до Постанови № 268 «Розмір надбавок до посадових окладів за ранги посадових осіб місцевого самоврядування» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 525) – 400 грн;

надбавка за вислугу років згідно з абзацом третім підпункту 4 пункту 3 Постанови № 268 – 30 %.

Постановою № 268 упорядковано структуру та умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад – органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, виконавчий комітет Миколаївської міської ради Миколаївської області є виконавчим органом Миколаївської міської ради Миколаївської області, який є представницьким органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Таким чином, посада головного спеціаліста виконавчого органу Миколаївської міської ради за своїм правовим статусом є посадою посадової особи місцевого самоврядування, а не державного службовця.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 622 у разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.

У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.

За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.

Відтак довідки, форми яких визначені додатками до Порядку № 622, видаються виключного державними органами. Тобто органи місцевого самоврядування, зокрема Миколаївська міська рада Миколаївської області та її виконавчий комітет, такими повноваженнями не наділені.

Отож Довідка № 23 і Довідка № 24 складені та видані з порушенням пункту 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII, статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктів 4 5, 6 Порядку № 622, оскільки:

вони видані некомпетентним (неуповноваженим органом);

вони не відповідають формам, встановленим додатками до Порядку № 622;

в них зазначені дані про заробітну плату посадової особи місцевого самоврядування, а не працюючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади за останнім місцем роботи позивачки на державній службі.

Отже, органи Пенсійного фонду України не мали права враховувати ці довідки при призначенні позивачці пенсії державного службовця, а тому відповідні оскаржувані дії відповідача є правомірними.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ 13844159).

6. Повний текст рішення суду складений 11.05.2026.

Суддя В.Г.Ярощук