Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №400/1350/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 р. № 400/1350/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у невизначенні правової позиції та відсутності належного підтвердження щодо врахування періодів моєї служби, вже зарахованих на пільгових умовах для встановлення надбавки за вислугу років, до календарної вислуги років, яка дає право на пенсію відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-XII);

визнання, що періоди моєї служби, підтверджені висновком комісії з обчислення вислуги років та встановлена вислуга років наказом державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» №152/ос-25, станом на 03.12.2025 25 років 0 місяців 1 день, підлягають зарахуванню до календарної вислуги років, яка дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при вирішенні питання про призначення мені пенсії після мого звільнення зі служби врахувати зазначені періоди служби відповідно до правової оцінки, наданої судом у цій справі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить службу в Державній кримінально-виконавчій службі. Станом на 03.12.2025 його вислуга років відповідно до розрахунку Комісії з обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років і наказу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 03.12.2025 № 152/ос-25 становила 25 років 0 місяців 1 день. У позивача сформувалося легітимне очікування, що вказана вислуга уже визначена державою відповідно до пенсійного законодавства для цілей визначення надбавки матиме таке саме правове значення і при вирішенні питання щодо права на пенсію.

У відзиві на позовну заяву від 25.02.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що до відповідача від уповноваженого органу (структурного підрозділу) заява про призначення позивачу пенсії з усіма необхідними документами відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

26.02.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи як його письмові пояснення. В цих поясненнях він наголосив на тому, що предметом цієї справи є юридична визначеність щодо складових вислуги, яка буде врахована при майбутньому призначенні пенсії, а не призначення йому пенсії.

У клопотанні про долучення доказів від 18.03.2026, яке за своїм змістом є письмовими поясненнями, позивач зазначив, що відповідач зобов`язаний надавати допомогу особам щодо визначення їх права на пенсію, зокрема до звільнення з посади, яка дає право на її призначення. Тому відмова відповідача у наданні йому допомоги щодо визначення періодів служби, які встановлені станом на 03.12.2025 та враховуються при визначенні права на пенсійне забезпечення після звільнення зі служби, є підставою для визнання таких дій протиправними.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13.02.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 КАС України (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповідача доказів.

До відзиву на позовну заяву від 25.02.2026 відповідач додав витребувані в нього докази.

19.02.2026 позивач подав до суду клопотання про залучення ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «МИКОЛАВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» як співвідповідача, у задоволенні якої ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 відмовлено.

29.04.2026 позивач подав клопотання про прискорення розгляду справи.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі її обставини в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 29.02.2025 № 20/8 позивач з 22.05.2017 по теперішній час проходить службу в Державній кримінально-виконавчій службі.

21.10.2025 позивач подав через вебпортал електронних послуг Пенсійному фонду України заяву про надання роз`яснень щодо порядку призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, за результатами розгляду якої відповідач надав позивачу листом від 26.11.2025 № 22977-21555/Т-02/5-1400/25 відповідні роз`яснення.

Згідно з висновком Комісії з обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років і наказу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 03.12.2025 № 152/ос-25 стаж позивача для виплати надбавки за вислугу років станом на 03.12.2025 становить 25 років 00 місяців 01 день.

Наказом Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 03.12.2025 № 152/01-25 «Про особовий склад» позивачу переоголошено стаж служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу станом на 03.12.2025, а саме: 25 років 00 місяців 01 день.

26.01.2026 відповідачу електронною поштою надійшла заява позивача від 23.01.2026, в якій він просив здійснити перевірку наданого Комісіє з обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років і наказу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» висновку щодо його вислуги років і надати рішення щодо зарахування періодів його вислуги років, які відповідно до чинного законодавства зараховані йому для встановлення надбавки за вислугу років, до вислуги років, що дає право на призначення пенсії.

У листі від 08.02.2026 відповідач зазначив, що до його повноважень не входить перевірка розрахунку вислуги років, у зв`язку з цим, щодо обчислення вислуги років для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ йому рекомендовано звернутись до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Вважаючи таку відповідь протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ цим Законом визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії (частина друга статті 49 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно з підпунктом 17 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280).

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 3.3. розділу ІІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, надає у разі необхідності – допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Отже, до обов`язків відповідача належить розгляд звернень громадян з питань надання допомоги щодо визначення права на пенсію, зокрема передбаченої Законом № 2262-ХІІ, до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Суд встановив, що 23.01.2026 позивач подав відповідачу заяву, в якій просив здійснити перевірку наданого Комісіє з обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років і наказу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» висновку щодо його вислуги років і надати рішення щодо зарахування періодів його вислуги років, які відповідно до чинного законодавства зараховані йому для встановлення надбавки за вислугу років, до вислуги років, що дає право на призначення пенсії.

Тобто зміст звернення позивача зводився до того, щоб відповідач надав допомогу щодо визначення його права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а саме: чи підлягають зарахуванню в повному обсязі періоди служби, які надають право для встановлення надбавки за вислугу років, до періодів служби, які надають право на призначення пенсії за вислугу років.

У листі від 08.02.2026 відповідач зазначив, що до його повноважень не входить перевірка розрахунку вислуги років, у зв`язку з цим, щодо обчислення вислуги років для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ йому рекомендовано звернутись до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. У відповіді відповідач звернув увагу на те, що обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Тобто відповідач надав позивачу відповідь на поставлене у його зверненні питання, а саме, що обчислення вислуги років позивача, яка надає право на отримання пенсії за віком, здійснює Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (його органи, установи). У нього таких повноважень нема.

Роз`яснення щодо порядку подання документів (їх переліку) для призначення пенсії за віком відповідач надав позивачу у листі від 26.11.2025 № 22977-21555/Т-02/5-1400/25.

Таким чином, відповідач об`єктивно і всебічно розглянув заяву позивача від 23.01.2026.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на те, що позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).

6. Повний текст рішення суду складений 11.05.2026.

Суддя В.Г.Ярощук