Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №671/350/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 671/350/26

Провадження № 22-ц/820/1083/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 671/350/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником -адвокатом Сергійчуком Юрієм Вікторовичем, на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФГ «Золоте Поле ІІ», в якому просила визнати відсутність з 06.02.2026 права оренди ФГ «Золоте Поле ІІ» на земельні ділянки з кадастровими номерами 6820988600:04:008:0516 площею 2,6500 га та 6820988600:04:008:0031 площею 2,6475 га та повернути вказані земельні ділянки у її власність.

Також ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0516 площею 2,6500 га та заборони користуватися ФГ «Золоте поле ІІ» вказаною земельною ділянкою; накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0031 площею 2,6475 га та заборони користуватися ФГ «Золоте поле ІІ» користуватися вказаною земельною ділянкою.

В обґрунтування поданої заяви представник позивачки вказував, що ФГ «Золоте поле ІІ» всупереч волі власника щодо не продовження оренди земельних ділянок та їх використання у власних потребах, зареєстрував право оренди на підставі підроблених додаткових угод, у зв`язку з чим існує потреба у накладенні арешту на земельні ділянки та забороні користуватися ними. Крім того накладений арешт унеможливить передачу їх недобросовісним орендарем у суборенду, а заборона користуватися унеможливить продовження використання земельних ділянок у власних потребах орендаря.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сергійчук Ю.В. подали апеляційну скаргу, вважають ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, тому просять її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову.

Представник апелянтки зазначає,що в заяві про забезпечення позову було вказано, що на підставі Додаткових угод, яку не підписувала позивачка ОСОБА_1 , за відповідачем - ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» протиправно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на земельні ділянки: кадастровий номер 6820988600:04:008:0516 та кадастровий номер 6820988600:04:008:0031 до 29.12.2035 року. Сам факт використання ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» завідома підроблених документів для розпорядження земельними ділянками, які їм не належать однозначно свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення було наведено підстави, які свідчать про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.

Крім того, ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» всупереч волі власника - ОСОБА_1 , яка висловлена у листі-повідомленні від 19.10.2025 року свою незгоду щодо продовження оренди земельних ділянок та вказала про намір використання земельних ділянок у власних потребах, однак відповідач зареєстрував право оренди на земельні ділянки на підставі підроблених додаткових угод, якими збільшило строк оренди до 29.12.2035 року, а тому існує потреба у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та забороною ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» користуватися земельними ділянками. Представник апелянтки вважає, що такі види забезпечення позову є співрозмірним та адекватним ситуації, яка склалась та тим позовним вимогам, які міститимуться у позовній заяві. Арешт земельних ділянок унеможливить передачу їх недобросовісним орендарем у суборенду, заставу або унеможливить внесення до статутного капіталу права оренди (п. 33 Додаткової угоди, що не підписувалася Орендодавцем). Враховуючи, що орендар підробив додаткову угоду, це не виключає можливість підробити будь-яку згоду власника на передачу земельних ділянок у суборенду. Це в свою чергу є підставою яка свідчить про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФГ «Золоте Поле ІІ», в якому просила визнати відсутність з 06.02.2026 права оренди ФГ «Золоте Поле ІІ» на земельні ділянки з кадастровими номерами 6820988600:04:008:0516 площею 2,6500 га та 6820988600:04:008:0031 площею 2,6475 га і повернути вказані земельні ділянки у її власність.

В обгрунтування позову вказала, що за життя ОСОБА_2 як власник земельної ділянки 29 грудня 2015 року уклав з ФГ «Золоте Поле ІІ» договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6820988600:046008:0516, строком на 10 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_3 , яка стала власником в порядку спадкування земельної ділянки, кадастровий номер 6820988600:046008:0516.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, спадщину після її смерті прийняла позивач, яка в порядку спадкування стала власником земельної ділянки, кадастровий номер 6820988600:046008:0516.

Також за життя ОСОБА_3 як власник земельної ділянки 29 грудня 2015 року уклала з ФГ «Золоте Поле ІІ» договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6820988600:046008:0031, строком на 10 років.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла позивач, яка в порядку спадкування стала власником земельної ділянки, кадастровий номер 6820988600:046008:0031.

В листопаді 2025 року позивачці стало відомо, що 03.11.2025 року від її імені нібито було укладено додаткові угоди до вищевказаних договорів оренди земельних ділянок, кадастрові номери 6820988600:046008:0516, 6820988600:046008:0031, за умовами яких договори оренди даних земельних ділянок продовжено до 29.12.2035 року, однак вказані додаткові угоди вона не підписувала та було відсутнє її волевиявлення на їх укладення.

Також позивачем подано суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони ФГ «Золоте поле ІІ» користуватися ними

Оскаржуваною ухвалою суду в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Також при вирішенні справи колегія суддів приймає до уваги, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

В даній цивільній справі позивач просить забезпечити позов шляхом шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони ФГ «Золоте поле ІІ» користуватися ними

Однак з врахуванням викладеного, змісту позовних вимог позивача про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок, колегія суддів вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову не є необхідним для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, так як відсутні підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення у вигляді арешту на земельні ділянки та заборони ними користуватись може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за вищевказаними позовними вимогами позивача.

Позивач є власником земельних ділянок, а відповідач в силу вимог закону не може ними розпорядитись на власний розсуд, в тому числі і відчужити.

При цьому, за наявності на даний час чинних договорів оренди землі з врахуванням вимог ст. 204 ЦК України, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, відсутні підстави забороняти відповідачу користуватись даними земельними ділянками, фактично це є втручання в його господарську діяльність, і знову ж з врахуванням предмету спору таке забезпечення не є необхідним для можливого виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, що сам факт використання ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» завідома підроблених документів для розпорядження земельними ділянками, які їм не належать однозначно свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, відповідач зареєстрував право оренди на земельні ділянки на підставі підроблених додаткових угод, якими збільшило строк оренди до 29.12.2035 року, а тому існує потреба у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, оскільки арешт земельних ділянок унеможливить передачу їх недобросовісним орендарем у суборенду, заставу або унеможливить внесення до статутного капіталу права оренди (п. 33 Додаткової угоди, що не підписувалася Орендодавцем) слід відхилити.

Дані доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, що обраний позивачем захід забезпечення позову з врахуванням предмету і підстав позову не є необхідним для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, мотиви відхилення таких доводів наведені вище в мотивувальній частині постанови.

Що стосується посилань апелянт на п. 33 Додаткових угод до договорів оренди землі, то за змістом даного пункту орендар має право передавати земельні ділянки в суборенду лише за письмовим погодженням з орендодавцем, що унеможливлює передачу земельних ділянок в суборенду без згоди позивача.

Щодо посилань апелянта, що орендар підробив додаткову угоду і це не виключає можливість підробити будь-яку згоду власника на передачу земельних ділянок у суборенду, то такі доводи апелянта є лише її твердженнями, оскільки на даний час не встановлено, що додаткові угоди підроблені, дані обставини є предметом розгляду і дослідження справи по суті позову.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником -адвокатом Сергійчуком Юрієм Вікторовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 травня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк