Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №766/2864/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/2864/26 Головуючий в І інстанції: Булах Є.М.

Номер провадження: 22-ц/819/928/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Приходько Л.А.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Позика";

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" в особі директора Міньковської Анастасії Володимирівни на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 14 квітня 2026 року, постановлену у складі судді Булах Є.М. в м. Херсоні, дата складення повної ухвали – не зазначено, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

06 березня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" в особі директора Міньковської Анастасії Володимирівни звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 44576056 від 03.09.2021 року у розмірі 20 400 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Позов обґрунтований наступним.

03.09.2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Ірбіс" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Відповідач) було укладено Кредитний договір № 44576056 в електронному вигляді в порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію". Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.

У відповідності з укладений договором Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 6 000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

01.09.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Ірбіс" та ТОВ "Фінансова компанія "Позика" (Новий кредитор) відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 44576056 від 03.09.2021 року, а саме сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 20 400 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6 000 грн; заборгованість за відсотками становить 14 400 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Відповідач має зареєстроване місцезнаходження/проживання: АДРЕСА_1 , що знаходиться на окупованій території, у зв`язку із чим позивач не має змоги здійснити досудове врегулювання спору.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19 березня 2026 року вказана позовна заява була залишена без руху, позивачу був наданий строк тривалістю 5 днів з моменту отримання тієї ухвали для усунення недоліків.

Оскаржуваною ухвалою того ж суду від 14 квітня 2026 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції, пославшись на ч.3 ст.185 ЦПК України, виходив з того, що станом на 14.04.2026 року ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху заявником (представником) не виконано, недоліки позову не усунуто.

На вказану ухвалу від 14 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" в особі директора Міньковської Анастасії Володимирівни подало апеляційну скаргу, вимогою якої є її скасування й направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому скаржник послався на порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права. Крім того, скаржник просить вирішити питання про розподіл судових витрат за подання ним апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу.

Зокрема, вказала, що суд не прийняв до уваги, що після отримання 08.04.2026 року в кабінеті "Електронного суду" ухвали від 19.03.2026 року про залишення позовної заяви без руху представником позивача через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" подано 10 квітня 2026 року заяву про усунення недоліків, у якій надано пояснення суду щодо вимоги про направлення відповідних документів на окуповану територію. Ця дата (подання заяви про усунення недоліків) зафіксована в картці руху справи. Тобто, позивач повністю дотримався встановленого судом процесуального строку. Фактична реєстрація документа судом лише 14.04.2026 року (через внутрішні особливості документообігу суду) не може свідчити про пропуск строку позивачем, оскільки дата подання через "Електронний суд" є фіксованою та автоматичною.

При цьому зазначила, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що дата подання документів через систему "Електронний суд" фіксується автоматично. У постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 591/6212/23 Верховний Суд зазначив, що документи, надіслані через підсистему "Електронний суд", вважаються поданими належним чином з використанням ЕЦП. У постанова від 17 лютого 2026 року у справі №420/16364/24 Верховний Суд підкреслив, що застосування процесуальних норм має уникати "надмірного формалізму", який порушує право на доступ до суду. Повернення заяви, коли недоліки фактично усунуті (хоч і зареєстровані пізніше), є саме таким порушенням.

Також вказала, що відповідно до сталої практики Верховного Суду (зокрема, постанови від 11.09.2024 у справі № 591/6212/23) документи, подані через "Електронний суд", вважаються поданими в день їх фактичного відправлення. Позивач виконав вимоги ухвали 10.04.2026 року, що підтверджується автоматичною квитанцією системи. Затримка в реєстрації документа апаратом суду (14.04.2026) є обставиною, що не залежить від волі позивача. Повернення заяви за таких умов є проявом надмірного формалізму, що прямо заборонено практикою Верховного Суду (постанова від 17.02.2026 у справі № 420/16364/24) та принципом доступу до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається таке.

Цей позов пред`явлено 06 березня 2026 року.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19 березня 2026 року вказана позовна заява була залишена без руху, позивачу був наданий строк тривалістю 5 днів з моменту отримання тієї ухвали для усунення недоліків.

Серед недоліків зазначені такі:

--- у поданому представником позивача позові позовні вимоги про стягнення заборгованості не містять конкретизації, а саме не зазначено з чого вона складається (тобто її складові та їх розмір) та за який період стягується з урахуванням положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також підстави їх нарахування;

--- представником позивача не долучено до позову первинні документи, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, зокрема, виписки заборгованості відповідача за кредитним договором та її складові;

--- позовна заява з додатками подана в електронній формі через систему "Електронний суд", однак до неї не додано доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу поданих до суду документів засобами поштового зв`язку, чим порушено абз. 1 ч.1 ст.177 ЦПК України;

--- позивачем не надано доказів обов`язку відповідачем зареєструвати Електронний кабінет (ст.14 ЦПК України), також не надано доказів виконання приписів ч.1 ст.177 ЦПК України (додання до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб).

Підсумовуючи свій висновок, суд вказав, що позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення особам, які є учасниками справи, копій поданих до суду документів або виконати вимоги ч.1 ст.177 ЦПК України, надіславши на адресу суду копії поданих до суду документів у паперовому вигляді для вручення їх судом відповідачу.

Копія ухвали від 19.03.2026 року про залишення позовної заяви без руху була вручена позивачу 08.04.2026 року в кабінеті "Електронного суду".

Після цього позивач у визначений судом строк, а саме 10 квітня 2026 року через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків, у якій надано пояснення суду щодо вимоги про направлення відповідних документів на окуповану територію. Дата подання заяви про усунення недоліків зафіксована в картці руху справи.

Отже, позивач повністю дотримався встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Фактична реєстрація документа судом лише 14.04.2026 року (через внутрішні особливості документообігу суду) не може свідчити про пропуск строку позивачем, оскільки дата подання через "Електронний суд" є фіксованою та автоматичною.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Верховний Суд неодноразово наголошував, що дата подання документів через систему "Електронний суд" фіксується автоматично, що документи, надіслані через підсистему "Електронний суд", вважаються поданими належним чином з використанням ЕЦП та що повернення заяви, коли недоліки фактично усунуті (хоч і зареєстровані пізніше), є проявом "надмірного формалізму", який порушує право на доступ до суду і який є саме таким порушенням (постанови від 11 вересня 2024 року у справі № 591/6212/23, від 17 лютого 2026 року у справі №420/16364/24).

У цій справі оскаржуваною ухвалою того ж суду від 14 квітня 2026 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції, пославшись на ч.3 ст.185 ЦПК України, виходив з того, що станом на 14.04.2026 року ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху заявником (представником) не виконано, недоліки позову не усунуто.

Проте з мотивом погодитися не можна, оскільки він суперечить дійсним обставинам.

У відповідності до вимог п.п.2-5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, крім іншого:

--- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2);

--- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3);

--- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них (пункт 4);

--- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5);

--- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8).

За приписами ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з ч.7 ст.43 ЦПК України:

--- у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи (абзац 1);

--- такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету – у паперовій формі листом з описом вкладення (абзац 2).

У відповідності до вимог ст.185 ЦПК України:

--- суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина 1);

--- в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен визначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2);

--- якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3).

Отже, як вже вказувалось, у справі встановлено, що після отримання 08.04.2026 року копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач у визначений судом строк, а саме 10 квітня 2026 року через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків, у якій надано пояснення суду щодо вимоги про направлення відповідних документів на окуповану територію. Дата подання заяви про усунення недоліків зафіксована в картці руху справи.

У своїй позовній заяві позивач визначив спосіб поновлення своїх прав, виходячи з принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у ст.ст.12, 13 ЦПК України. Він зазначив необхідні, на його думку, докази, що підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог. А саме, долучив до позовної заяви копії необхідних, на його думку, договорів та документів тощо.

За процесуальним законом перевірка обґрунтованості заявлених вимог та визначення способу відновлення порушених прав суд має встановлювати лише на стадії судового розгляду. Крім того, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (ч.ч.2 і 3 ст.49 ЦПК України).

Крім того, слід зазначити й таке.

Згідно позовної заяви відповідач ОСОБА_1 має адресу АДРЕСА_1 , яка знаходиться на тимчасово окупованій території, що є загальновідомим фактом.

Відповідно до 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України":

--- якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання (абзац 1);

--- суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії (абзац 2);

--- з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (абзац 3).

Отже, у цій справі необхідно враховувати вказані обставини, подання позову в електронній формі через електронний кабінет, відсутність у відповідача електронного кабінету чи відсутність відомостей про наявність в нього електронного кабінету (як вказує позивач), наявність відомої адреси відповідача, яка знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює надіслання йому документів у паперовій формі листом з описом вкладення (відповідно до абзацу 2 ч.7 ст.43 ЦПК України).

Суд же належної уваги на зазначене не звернув, не врахував положення вказаних норм процесуального й матеріального законів, а також вчасне подання заяви про усунення недоліків, відтак невірно зазначив про порушення процесуальних норм при поданні позовної заяви, а тому помилково застосував норми процесуального права, якими встановлені вимоги до змісту і форми позовної заяви.

Отже, суд помилково вважав, що станом на 14.04.2026 року ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху заявником (представником) не виконано, недоліки позову не усунуто, тобто по суті помилково вважав, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 175 і 177 ЦПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За приписами п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційний суд не може визнати законною і обґрунтованою оскаржувану ухвалу, що відповідно до п.6 ч.1 ст.374 та п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Херсонський апеляційний суд, як суд апеляційної інстанції, за результатом апеляційного перегляду скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, не ухвалюючи власного судового рішення, тому розподіл судових витрат не здійснюється, адже вказане питання підлягає вирішенню при остаточному розгляді справи по суті.

Керуючись ст.ст.367, п.6 ч.1 ст.374 та п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" в особі директора Міньковської Анастасії Володимирівни задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 14 квітня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повної постанови – 11 травня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.А. Приходько