Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №951/852/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 951/852/25Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б.

Провадження № 22-ц/817/506/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, цивільну справу № 951/852/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Головацький Василь Федорович, на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2026 року, повний текст якого складено 09 лютого 2026 року, ухваленого суддею Гриновець О.Б., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юніт Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2025 року ТзОВ “Юніт Капітал” звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 208323442 від 17.06.2023 у розмірі 47302,34 грн.

В обґрунтування позову посилаються на те, що 17.06.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» й ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 208323442 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору кредитор надав відповідачу грошові кошти в розмірі 28900 грн шляхом перерахування через банк-провайдер, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі, сплатити відсотки за користування таким.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, однак ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав і в останнього утворилася заборгованість - 47302, 34 грн, з яких: 27375, 62 грн - тіло кредиту, 19 926, 72 грн - відсотки.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. Далі укладалися додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. 24.10.2023 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 255 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю згідно з умовами якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на загальну суму 47302,34 грн.

З огляду на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, не погашає заборгованість за кредитним договором, представник позивача в силу вимог статей 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, 4, 15, 84, 133, 134, 137, 141, 175 ЦПК України просить, серед іншого, позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 208323442 від 17.06.2023 в розмірі 47302,34 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи 2422,40 грн судового збору й 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2026 року задоволено частково позов ТзОВ “Юніт Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ “Юніт Капітал” заборгованість за кредитним договором № 208323442 від 17.06.2023 у розмірі 47302,34 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ “Юніт Капітал” судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 4500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Головацький В.Ф. просить скасувати рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що позивач не довів: факту переходу права вимоги на кожному етапі від «Манівео» до «Таліон Плюс» до «Онлайн Фінанс» до «Юніт Капітал»; факту передачі реєстрів прав вимоги; факту сплати фінансування за договорами факторингу.

Відсутність хоча б однієї ланки є підставою для відмови в позові.

Також позивач не довів оплати за договором факторингу, а це є обов`язковим елементом правочину факторингу (ст. 1077 ЦК України).

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач не подав акт прийому–передачі реєстру № 255 від 24.10.2023, а сам по собі реєстр — не є доказом передачі прав.

Представник ТзОВ “Юніт Капітал” - Кукса К.О. подала відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Головацького В.Ф., у якому зазначила, що 28.11.2018 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до п. 8.2. Договору факторингу 1, строк його дії закінчується 28.11.2019.

У подальшому Первинний кредитор та ТОВ «Талін Плюс» уклали ряд додаткових угод, якими вносилися зміни до Договору факторингу 1, зокрема: № 19 від 28.11.2019, відповідно до якої строк дії Договору факторингу 1 продовжено до 31.12.2020; № 26 від 31.12.2020, якою строк дії Договору факторингу 1 продовжено до 31.12.2021; № 27 від 31.12.2021, відповідно до умов якої строк дії Договору факторингу 1 продовжено до 31.12.2022; № 31 від 31.12.2022, якою строк дії Договору факторингу 1 продовжено до 31.12.2023; № 32 від 31.12.2023, згідно якої продовжено строк дії Договору факторингу 1 до 31.12.2024.

Таким чином, Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.

24.10.2023 Первинний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 255 до Договору факторингу 1, відповідно до якого останній набув право вимоги до Відповідача на загальну суму 47 02,34 грн. Даний факт свідчить про те, що відступлення права вимоги здійснювалося не щодо майбутніх чи умовних зобов`язань, а конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов`язання відповідача перед первинним кредитором.

Таким чином, перехід права вимоги спрямований на фактично існуюче зобов`язання, що підтверджує реальність предмета передачі та узгоджується з вимогами чинного законодавства щодо допустимості та правомірності відступлення права вимоги. Отже, факт підписання Реєстру прав вимог після укладення кредитного договору, виключає сумніви щодо наявності у первинного кредитора прав, які могли бути передані фактору, та підтверджує, що перехід прав вимоги відбувся на законних підставах і в межах чинного договірного регулювання.

27.05.2024 між ТзОВ “Таліон Плюс” та ТзОВ “Фінансова компанія “Онлайн Фінанс” укладено договір факторингу № 27/0524-01. На виконання Договору факторингу 2, підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Ондайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Надані позивачем витяги з Реєстру прав вимоги (Реєстрів Боржників) до Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, № 27/0524-01 від 27.05.2024 та № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також тут зазначена вся важлива інформація, а саме: номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін.

Отже, виходячи із сутності Договорів факторингу, їх предметом є не відступлення права вимоги за конкретним договором, а передання Фактору прав вимоги, перелік яких наведений у відповідних Реєстрах прав вимоги. Таким чином, сторони визначили механізм відступлення прав вимоги як щодо зобов`язань, які існували на момент укладення договору, так і щодо зобов`язань, що можуть виникати в подальшому, із закріпленням їх передачі у наступних Реєстрах прав вимоги, що цілком відповідає змісту та правовій природі договору факторингу.

Таким чином, кожна із сторін Договорів факторингу на всіх етапах переходу прав вимоги дотрималася вимог цивільного законодавства та спеціальних норм законодавства про фінансові послуги. Істотні умови договорів факторингу зазначені у тексті договорів та деталізовані у Реєстрах прав вимоги до них, які є їх невід`ємними частинами, що свідчить про належність та законність укладених правочинів.

Отже, оплата не є предметом доказування, однак для повного та всебічного розгляду справи позивачем додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон Плюс» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 255 від 24.10.2023 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (Додаток 13 до позовної заяви) та платіжні інструкції за договорами факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 та № 04/06/25-Ю від 04.06.2025.

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 17.06.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» й ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 208323442 у формі електронного документа з використанням електронного підпису відповідно до умов якого кредитор надав останньому грошові кошти в розмірі 28900 грн строком на 122 дні. Відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі і сплатити проценти за користування таким (зворот а.с. 12 -21).

Як видно з матеріалів справи відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV74YT4 (а.с. 21).

17.06.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти в сумі 28900 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 90а8ее4а-d209-4е4а-8с51-43а3687d09b1 від 17.06.2023 (а.с. 37).

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 20.12.2025 банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 .. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою за період з 17.06.2023- 22.06.2023 - 097 319 39 90 був/є фінансовим номером та знаходиться в анкетних даних останнього. 17.06.2023 на картковий рахунок відповідача було зарахування коштів в сумі 28900 грн, що також підтверджується випискою по рахунку (а.с. 119-121).

Згідно з розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 208323442 становить 47302,34 грн, з яких: 27375,62 грн - тіло кредиту, 19926,72 грн — відсотки (а.с. 80-81).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 43-46) відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 208323442 від 17.06.2023, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 255 від 24.10.2023.

Згідно з додаткової угоди № 19 від 28.11.2018 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» п. 8.2. договору виклали в такій редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором» (зворот а.с. 48).

Як видно з додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», зокрема, п. 8.2. договору виклали в такій редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором» (а.с. 49-52).

Відповідно до додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31.12.2022 включно (п. 1 додаткової угоди) (а.с. 54).

Згідно з додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» дійшли згоди продовжити строку дії договору факторингу до 31.12.2023 включно (п. 1 додаткової угоди) (зворот а.с. 54).

Як видно з додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» домовилися продовжити строку дії договору факторингу до 31.12.2024 включно (п. 1 додаткової угоди) (а.с. 55).

Згідно з розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 208323442 становить 47302,34 грн, з яких: 27375,62 грн - тіло кредиту, 19926,72 грн — відсотки (а.с. 92).

27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 208323442 від 17.06.2023, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 (а.с. 59-62, 64-65).

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (а.с. 67-70).

Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2024 до договору факторингу № 04/06/25-Ю, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 208323442 від 17.06.2023 в сумі 47302,34 грн (а.с. 73-74).

Як видно з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 208323442 від 17.06.2023, сформованої представником ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 становить 47302,34 грн, з яких: 27375,62 грн - тіло кредиту, 19926,72 грн — відсотки (а.с.93).

Представником позивача разом з позовною заявою надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 255 від 24.10.2023, протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстру прав вимоги № 255 від 24.10.2023, які підтверджують факт фінансування за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 й платіжні інструкції, що свідчать про сплату суми фінансування за договорами факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024, № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 58).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Юніт Капітал» довело факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на умовах визначених у договорі, що підтверджується платіжним дорученням від 17.06.2023, випискою по рахунку останнього.

Водночас відповідачем не надано належних й допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості, чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Також, право вимоги за кредитним договором було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому позивачу на підставі реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання таких реєстрів, тобто вже після укладення кредитного договору.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отож будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від: 9.09.2020 у справі № 732/670/19, 23.03.2020 в справі № 404/502/18, 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами 17.06.2023 укладено кредитний договір № 208323442 шляхом підписання відповідачем такого за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV74YT4.

Подаючи апеляційну скаргу заявник зазначає, що позивачем не доведено факт переходу до нього від первісного кредитора вимог за кредитним договором № 208323442 від 17.06.2023.

Однак дані твердження не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

28.11.2018 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до п. 8.2. Договору факторингу 1, строк його дії закінчується 28.11.2019.

У подальшому Первинний кредитор та ТОВ «Талін Плюс» уклали ряд додаткових угод, якими вносилися зміни до Договору факторингу 1, зокрема: № 19 від 28.11.2019, відповідно до якої строк дії Договору факторингу 1 продовжено до 31.12.2020; № 26 від 31.12.2020, якою строк дії Договору факторингу 1 продовжено до 31.12.2021; № 27 від 31.12.2021, відповідно до умов якої строк дії Договору факторингу 1 продовжено до 31.12.2022; № 31 від 31.12.2022, якою строк дії Договору факторингу 1 продовжено до 31.12.2023; № 32 від 31.12.2023, згідно якої продовжено строк дії Договору факторингу 1 до 31.12.2024.

Пунктом 4.1 вказаних договорів факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.

24.10.2023 Первинний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 255 до Договору факторингу 1, відповідно до якого останній набув право вимоги до Відповідача на загальну суму 4702,34 грн. Даний факт свідчить про те, що відступлення права вимоги здійснювалося не щодо майбутніх чи умовних зобов`язань, а конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов`язання відповідача перед первинним кредитором.

Таким чином, перехід права вимоги спрямований на фактично існуюче зобов`язання, що підтверджує реальність предмета передачі та узгоджується з вимогами чинного законодавства щодо допустимості та правомірності відступлення права вимоги. Отже, факт підписання Реєстру прав вимог після укладення кредитного договору, виключає сумніви щодо наявності у первинного кредитора прав, які могли бути передані фактору, та підтверджує, що перехід прав вимоги відбувся на законних підставах і в межах чинного договірного регулювання.

27.05.2024 між ТзОВ “Таліон Плюс” та ТзОВ “Фінансова компанія “Онлайн Фінанс” укладено договір факторингу № 27/0524-01. На виконання Договору факторингу 2, підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Ондайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ “Юніт Капітал” укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Надані позивачем витяги з Реєстру прав вимоги (Реєстрів Боржників) до Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, № 27/0524-01 від 27.05.2024 та № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також тут зазначена вся важлива інформація, а саме: номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін.

Таким чином, кожна із сторін Договорів факторингу на всіх етапах переходу прав вимоги дотрималася вимог цивільного законодавства та спеціальних норм законодавства про фінансові послуги. Істотні умови договорів факторингу зазначені у тексті договорів та деталізовані у Реєстрах прав вимоги до них, які є їх невід`ємними частинами, що свідчить про належність та законність укладених правочинів.

Щодо оплатності договору факторингу, то разом з позовною заявою надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 255 від 24.10.2023, протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстру прав вимоги № 255 від 24.10.2023, які підтверджують факт фінансування за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 й платіжні інструкції, що свідчать про сплату суми фінансування за договорами факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024, № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 66, 76-79).

З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених заявником підстав відсутні.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Головацький Василь Федорович, підлягає залишенню без задоволення, а рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2026 року - без змін.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишається без змін, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Головацький Василь Федорович, залишити без задоволення.

Рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів