Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №504/1349/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1309/26

Справа № 504/1349/25

Головуючий у першій інстанції Литвинюк А. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, на рішення Доброславського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Литвинюк А.В. 22 липня 2025 року у смт. Доброслав Одеської області, -

встановила:

У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її користь у розмірі однієї чверті від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подання заяви безстроково.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 вказано, що з 12.04.2007 року вона знаходилась у шлюбних відносинах з відповідачем, втім, з липня 2024 року позивачка з відповідачем разом не проживають. Від шлюбу позивачка і відповідач мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її вихованні та утриманні. Позивачка зазначала, що з липня 2024 року відповідач переїхав до іншої жінки, з якою мешкає разом, до дітей не приходить, матеріальної підтримки не надає.

У період шлюбу ОСОБА_2 отримала інвалідність 3 групи безстроково та отримує пенсію по інвалідності, що складає 2300 грн. щомісяця. У позові вказано, що наразі позивачка знаходиться у скрутному матеріальному становищі, обумовленому постійним прийомом хіміотерапевтичних медикаментів, та необхідністю виїзду за кордон для лікування захворювання два рази на рік.

Рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 22.07.2025 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 , на її утримання, у розмірі однієї чверті від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подання заяви безстроково.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено та встановлено матеріальний стан відповідача та його фактичну фінансову спроможність здійснювати витрати на утримання колишньої дружини того обсягу та характеру, які були заявлені у позовній заяві.

Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги відсутність обмежень у трудовій діяльності ОСОБА_2 , а отже, і відсутність у останньої об`єктивних перешкод для працевлаштування.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб виконавчим комітетом Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, актовий запис № 3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого 18.06.2024 року Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданого 18.06.2024 року Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.04.2025 року у справі № 504/1171/25 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12.04.2007 року виконавчим комітетом Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, актовий запис № 3.

З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 522242 вбачається, що 21.02.2022 року, при повторному огляді ОСОБА_2 , останній було встановлено третю групу інвалідності на загальних підставах безстроково з 01.03.2022 року.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області 31.03.2025 року, ОСОБА_2 потребує постійного лікування та обстеження, постійного прийому ліків, повним діагнозом є справжня поліцитемія (діагностована в Україні більш 8 років тому). Мутація JAK2 V617F, поверхневий флебіт, вторинна поліцитемія, хвороба Бехтерєва, віддалені симптоми ГПНК.

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації та отримує пенсію по інвалідності, щомісячний розмір якої складає 2361,00 грн. Наведене підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 09.07.2025 року за № 1553-25-31294.

Згідно ч. 1-3 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, II чи III групи.

Чинне законодавство у ч. 2 ст. 75 СК України надає перелік загальних умов для надання утримання одному з подружжя: 1) його непрацездатність; 2) потреба у матеріальній допомозі; а також здатність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу. В даному випадку мова йде про юридичний склад, який містить юридичні факти, що є підставою для набуття одним з подружжя права на утримання і створення обов`язку для іншого з подружжя таке утримання надавати.

Згідно ч. 4 ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. У даному випадку можна вести мову про кореляцію нужденності із розміром прожиткового мінімуму, яка неодноразово критикувалась в доктрині сімейного права з огляду на саме визначення прожиткового мінімуму, наведене у ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року. Тобто, цей мінімум можна визнати допустимим у випадках лише нормального життєзабезпечення людини, але він не є достатнім у разі, якщо мова йде про непрацездатну особу, зокрема, яка позбавлена можливості працювати.

Аналіз норм СК України свідчить, що четвертою істотною умовою виникнення права одного із подружжя на утримання є відсутність зловживання правом з її боку. Форми такого зловживання визначені у ч. 1 ст. 83 СК України, згідно з якою рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного кримінального правопорушення;

3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

Таким чином, за умови відсутності зловживань, визначених у ч. 1 ст. 83 СК України, або передумов обмеження права одного із подружжя на утримання з боку іншого подружжя, які передбачені ч. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, непрацездатне подружжя має право на матеріальну допомогу в сенсі ст. 75 СК України.

Рішенням Конституційного Суду№1-р/2024від 29.10.2024 року ч. 4 ст. 75 Сімейного кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України, а саме те, що один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у цьому ж рішенні вказав, що нужденність одного з подружжя, який є непрацездатним, повинна встановлюватися із урахуванням співвідношення між його заробітною платою, пенсією, іншими доходами та тими потребами, які є важливими для його нормального життєзабезпечення.

Конституційний Суд України також зазначив, що потребу в матеріальній допомозі за наявності спору слід визначати в судовому порядку у кожному конкретному випадку у спосіб зіставлення доходів і витрат позивача та відповідача, а також перебування в особи (відповідача) на утриманні інших осіб (батьків, дітей від інших шлюбів тощо), що дасть можливість повною мірою визначити матеріальну потребу одного з подружжя і можливості іншого з подружжя в наданні утримання (аліментів) та забезпечить тому з подружжя, хто є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, можливість її отримати, а призначення особі відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого з подружжя. Призначення державою соціальних виплат не може впливати на призначення аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати можливість такого призначення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Таким чином, зміст ч. 4 ст. 75 СК України слід тлумачити системно, враховуючи встановлений іншими статтями СК України обов`язок подружжя утримувати інше подружжя й міжнародні стандарти правового захисту осіб з інвалідністю, яким у даній справі є подружжя, яке потребує матеріальної допомоги.

У даному випадку доведеним та не спростованим відповідачем є той факт, що позивачка є непрацездатною особою, інвалідність останній встановлена під час перебування сторін у шлюбі, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у розумінні ч. 3 ст. 75 СК України позивачка є особою, яка має право на утримання.

Ознаки зловживання позивачкою правом на утримання, визначені ч. 1 ст. 83 СК України, у матеріалах справи відсутні.

Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_2 посилалась на те, що за станом здоров`я вона змушена виїжджати закордон для отримання необхідного лікування, з огляду на що її майновий стан є вкрай нужденним.

На підтвердження вказаних обставин, позивачкою було надано до суду належним чином засвідчений переклад довідки Територіального медичного закладу Мачерати Область Марке від 21.05.2025 року. Відповідним документом доктор відділення гематології лікарні м. Чівітанова-Марке Центру трансплантації стовбурових клітин – СІС 419 Франческо Алезіані засвідчив, що пані ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у Молдові та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повинна підтримувати постійний зв`язок з гематологічним відділенням лікарні Чівітанова-Марке, оскільки вона страждає на первинну поліцитемію та проходить спеціалізоване лікування в цьому закладі.

Щодо доводів ОСОБА_1 щодо безпідставності заявлення позивачкою вимоги про стягнення аліментів на її утримання з огляду на наявність у її володінні нерухомого майна.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 429800255 від 03.06.2025 року, ОСОБА_2 дійсно на праві приватної власності належить нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 80,4 кв.м., та земельна ділянка, кадастровий номер: 5122785500:02:001:0275, загальною площею 0,25 га.

Однак, судом першої інстанції правильно прийнято до уваги, що у вказаному житловому будинку ОСОБА_2 зареєстрована та проживає зі своїм сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 , які знаходяться на її утриманні. Наведене також підтверджено довідкою № 113 від 31.03.2025 року, виданою Сербківським старостинським округом Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області.

З довідки Одеського морехідного фахового коледжу морського та рибопромислового флоту імені Олексія Соляника від 24.03.2025 року за № 403 вбачається, що ОСОБА_3 є курсантом денного судноводійного відділення 2 курсу Одеського морехідного фахового коледжу морського та рибопромислового флоту імені Олексія Соляника, спеціальність 271 «Морський та внутрішній водний транспорт», спеціалізація 271.01 «Навігація і управління морськими суднами» згідно з наказом про зарахування від 14.08.2024 року № 183-КС. Початок навчання 01.09.2024 року. Закінчення навчання 07.07.2027 року. Навчається на контрактній формі.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 14.07.2025 року за № KQ5T5TIRI2Q2S128, на картку/рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC000110373891 від 24.09.2024 року за період 01.08.2024 року - 14.07.2025 року позивачкою було здійснено грошові перекази на загальну суму 76245,02 грн.

З урахуванням наданих доказів, колегія суддів погоджується із доводами позивача про самостійне утримання нею свого сина ОСОБА_3 , в той час як доводи відповідача щодо періодичного надання ним грошових коштів своєму сину є безпідставними.

Крім того, ОСОБА_2 самостійно сплачує житлово-комунальні послуги на утримання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де вона мешкає разом зі своїми дітьми, що підтверджено актом № 3924913-в від 21.07.2025 року звірки взаємних розрахунків за період з 01.012024 року по 21.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і споживачем природного газу ОСОБА_2 , Довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 18.07.2025 року за № M3DSVIUKLSQ9B04P.

За вищенаведених обставин суд дійшов правильного висновку, що вартість лікування позивачки, витрат на утримання дітей та сплату комунальних послуг у сукупності перебільшує розмір прожиткового мінімуму, гарантованого державою, та фактичного розміру пенсії, який вона отримує. В результаті цього, право останньої на достатній життєвий рівень для себе, гарантований ст. 48 Конституції України, буде порушено і обов`язок держави щодо створення умов, які б забезпечували всім медичну допомогу і медичний догляд у разі хвороби, буде невиконаний (стаття 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права).

Одночасно, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у останнього, з липня 2022 року, як офіційного, так і не офіційного працевлаштування, доказом чого є довідка з Пенсійного фонд України форми ОК-7 від 03.06.2025 року.

Таким чином, доказів наявності у ОСОБА_1 фінансової можливості надавати матеріальну допомогу ОСОБА_2 у розмірі, визначеної останньою, а саме - 1/4 від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, позивачем не надано.

У той же час, колегія суддів приймає до уваги, що відповідач є повнолітньою особою працездатного віку, інших непрацездатних осіб на утриманні немає, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає, спроможний здійснювати трудову діяльність, а відтак, правові підстави для звільнення його від обов`язку, передбаченого положеннями ст. 75 СК України, щодо надання матеріальної допомоги на утримання колишньої дружини - відсутні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки, якій встановлена третя група інвалідності та яка потребує матеріальної допомоги, аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. При визначенні розміру аліментів колегія суддів враховує встановлені обставини справи, матеріальне становище та стан здоров`я сторін.

Також колегія суддів враховує, що сторони перебували в шлюбних відносинах тривалий час, а саме з 2007 по 2025 роки, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для обмеження права позивачки на її утримання певним строком відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 83 СК України.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин, у зв`язку із чим рішення Доброславського районного суду Одеської області від 22.07.2025 року підлягає зміні.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Доброславського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року - змінити, викласти абзаци перший-другий резолютивної частини судового рішення у наступній редакції:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (1986 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , уродженця с. Сербка Комінтернівське Одеської області) аліменти на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), на її утримання, у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 03 квітня 2025 року і безстроково.

В решті рішення – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11 травня 2026 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

Є.С. Сєвєрова

О.М. Таварткіладзе