Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №522/7672/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1435/26

Справа № 522/7672/24

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради у справі за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Федчишеної Т.Ю. 04 грудня 2024 року у м. Одеса -

встановила:

У травні 2024 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одинокій матері у розмірі 2199,96 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що з квітня 2017 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як отримувач державної соціальної допомоги на дітей одинокій матері та малозабезпеченим сім`ям, до складу якої входить син ОСОБА_2 , 2010 року народження, та ОСОБА_3 , 2017 року народження.

Згідно із заявою від 17.03.2020 року, відповідачу була призначена допомога на дитину як одинокій матері, передбачена Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, на період з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року.

У декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх виді соціальної допомоги, ОСОБА_1 зазначила, що вона не працює та доходів не має.

Однак, згідно з даними Державної Фіскальної служби України ОСОБА_1 мала незадекларовані доходи, а саме дохід, виплачений ТОВ «Колос».

Таким чином, внаслідок приховування інформації про доходи та майновий стан, а також надання неповних даних про доходи, ОСОБА_1 було надміру нараховано кошти державної допомоги за період з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року на загальну суму 2199,30 грн., які підлягали поверненню на користь позивача, однак не були повернуті відповідачкою.

На підставі викладеного, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь надміру виплачену державну соціальну допомогу на дітей одинокій матері у розмірі 2199,96 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2024 року у задоволенні позову Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при заповненні у 2020 році декларації про доходи та майновий стан осіб, відповідач не вказала у ній відомості про отриманий дохід від ТОВ «Колос», який отримала у грудні 2019 року, що підтверджує факт свідомого приховування доходу, а також те, що надмірне нарахування допомоги відбулось не з причини рахункової помилки, а саме з причин недобросовісності набувача такої допомоги.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п.п. 1-3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Приморського району із заявою про призначення державної допомоги на дітей одинокій матері.

У заяві ОСОБА_1 засвідчила своїм підписом, що наведені нею відомості про доходи та майно, що вплинули або можуть вплинути на прийняте рішення щодо надання соціальної допомоги, компенсації та пільг, будуть перевірені згідно з чинним законодавством України. Їй повідомлено, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, компенсації та пільг, вона зобов`язується повідомити органи праці та соціального захисту населення та її попереджено про відмову в призначенні або припиненні виплат призначеної соціальної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї.

Також ОСОБА_1 подано до управління декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, згідно якої до складу її сім`ї входять сини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У декларації ОСОБА_1 власноруч зазначено, що за період з 01.09.2019 року по 29.02.2020 року нею отримано допомогу в Управлінні соціального захисту населення, в ТЕР та ГУМ Центрах на обліку відповідач не перебуває, інших доходів не має.

Рішенням Управління соціального захисту населення в Приморському районі та соціальної політики Одеської міської ради про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 20.03.2020 року призначено ОСОБА_1 допомогу одиноким матерям (з урахуванням доходів) з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року у розмірі 3423,66 грн.

Згідно із довідкою Управління соціального захисту населення в Приморському районі та соціальної політики Одеської міської ради від 09.11.2020 року, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Приморському районі та соціальної політики Одеської міської ради та за період з березня 2020 року по серпень 2020 року отримала допомогу на двох дітей одинокій матері в загальному розмірі 20901,96 грн.

Згідно довідки про завантажені доходи від 10.07.2020 року, ОСОБА_1 у період з жовтня 2019 року по грудень 2019 року, тобто у період, який охоплювався декларацією про доходи, отримала дохід у розмірі 3300,00 грн.

З відповіді ТОВ «Колос» на ім`я Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси № 104 від 23.11.2020 року вбачається, що виплати ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки здійснювались, починаючи з 2019 року.

Згідно з довідкою про доходи № 0000-000132 від 20.11.2020 року, виданої ТОВ «Колос», ОСОБА_1 у грудні 2019 року нараховано дохід у розмірі 3300 грн., загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по грудень 2019 року становить 2706,00 грн.

Розпорядженням № 463577 від 09.11.2020 року Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси вирішено утримати надміру виплачені кошти за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року у розмірі 2199,96 грн. на підставі відповіді Державної фіскальної служби в Одеській області на запит від 10.07.2020 року.

Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі та соціальної політики Одеської міської ради були направлені ОСОБА_1 повідомлення про відшкодування коштів надміру виплаченої суми допомоги за період з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року в розмірі 2199,96 грн., які залишились невиконаними відповідачем.

Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Порядок призначення та виплати соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 (надалі «Порядок») передбачено, що відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до п. 36 Порядку допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Згідно п. 48 Порядку органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім`ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже зазначена у ст. 1215 ЦК України допомога підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Чинне законодавство не визначає такого поняття, як «рахункова помилка».

Разом із тим, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про працю» надається роз`яснення визначенню поняття лічильної (рахункової) помилки, під якою розуміється помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів доходить зазначає, що ОСОБА_1 достеменно було відомо про факт виплати їй у грудні 2019 року доходу у розмірі 3300 грн., однак, вказана сума не була зазначена відповідачкою в декларації за період 01.09.2019 року - 29.02.2020 року про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Жодних пояснень щодо поважних причин ненадання інформації про отримання ОСОБА_1 у грудні 2019 року орендної плати від ТОВ «Колос» у розмірі 3300 грн. відповідачем та її представником суду першої інстанції не надано.

Відтак, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_1 , подаючи декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, не вказавши у ній відомості про наявність доходів - виплат від ТОВ «Колос», про які їй було відомо, діяла вочевидь недобросовісно, та мала на меті навмисно приховати вказану інформацію.

Встановивши наявність однієї з умов, згідно якої відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України можливе повернення безпідставно виплаченої допомоги - недобросовісності/зловживання з боку відповідача, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одинокій матері у розмірі 2199,96 грн.

Щодо доводів представника ОСОБА_1 про пропуск позивачем строку позовної давності, встановленої законом.

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення відповідачкою вимог закону позивачу стало відомо 1007.2020 року, при отриманні довідки про доходи ОСОБА_1 , тобто, саме з цієї дати розпочався відлік трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки, визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено.

Законом України від 08.11.2023 року № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: п. 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024 року.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що позовна давність щодо вимог про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги не була пропущена Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного її вирішення, і вказане є підставою для скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2024 року та постановлення нового судового рішення про задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради підлягають стягненню судові витрати за подачу позову та апеляційної скарги в загальній сумі 7570,00 грн. (3028 грн.+4542 грн.).

Керуючись ст. 367, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2024 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160) суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одинокій матері у розмірі 2199,96 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160) судові витрати в сумі 7570,00 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 08 травня 2026 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

Є.С. Сєвєрова

О.М. Таварткіладзе