Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №511/2310/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2310/25

Номер провадження: 2/511/88/26

24 квітня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання – Кіндракевич В.Ф.,

представника відповідача – адвоката Яресько Т.В. (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов зазначений позов через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», згідно з яким позивач просив стягнути з відповідача:

-заборгованість за Кредитним договором у розмірі 18 300,00гривень;

-судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень;

-витрати на правничу допомогу у розмірі 10 500,00 гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

15 вересня 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі – Первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір № 1050797 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі – Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 гривень, а відповідач зобов`язався повернути його та сплатити проценти за користування, у строк, встановлений Кредитним договором.

Поряд із цим, 28 квітня 2021 року відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-28/04/2021, позивач набув права грошової вимоги, у тому числі за Кредитним договором № 1050797, загальний розмір заборгованості за яким становить 18 300,00 гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 5 000,00 гривень;

- заборгованість за комісіями і відсотками у розмірі 4 750,00 гривень;

- прострочена заборгованість за процентами у розмірі 8 550,00 гривень.

Стислий виклад позиції відповідача.

Представник відповідача – адвокат Яресько Тарас Віталійович подав відзив, згідно з яким частково визнав позовні вимоги, зазначивши, що відповідач визнає факт укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак не погоджується із заявленим розміром заборгованості, оскільки він є завищеним, суперечить нормам чинного законодавства та сталій практиці Верховного Суду.

Пунктом 1.3. Кредитного договору встановлено строк кредиту – 30 днів

Жодний інший строк сторонами Кредитного договору не узгоджувався.

Таким чином строк кредитування закінчився 14 жовтня 2020 року.

Відтак, відповідно до пункту 1.6.2. Кредитного договору відповідач повинен сплатити 7 850,00 гривень, з яких 5 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 2 850,00 гривень заборгованість за процентами.

Разом із цим, відповідач не погоджується з розміром заявлених витрат на професійну правничу допомогу та просив їх зменшити до 2 000,00 гривень.

Стислий виклад позиції позивача на відзив.

Представник позивача – Пархомчук Сергій Валерійович подав відповідь на відзив, згідно з якою просив відзив залишити без задоволення, зазначивши, що нарахування процентів за Договором здійснювалось на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позичальник погодився на умови визначені Договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими.

Також, позивач надав суду достатні, належні та достовірні докази для підтвердження витрат на правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі.

24 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

20 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача – Яресько Т.В. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

13 квітня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача – Титаренко Н.Б. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15 вересня 2020 року між Первісним кредитором та відповідачем було укладено Кредитний договір № 1050797 на наступних умовах:

-сума виданого кредиту: 5 000,00 гривень;

-дата надання кредиту: 15 вересня 2020 року;

-строк кредиту: 30 днів;

-цільове призначення - на споживчі потреби;

-стандартна процентна ставка – 1,90 % в день.

Згідно пункту 2.1. Кредитного договору кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити: № НОМЕР_1 .

Сторонами не заперечується факт перерахування Кредитних коштів.

Разом із цим, пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно) Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.

Пунктом 4.2. Пропозиція (оферта) Клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «ПРОДЛИТЬ/ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ» в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі НЕ менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності – штрафних санкцій). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява Клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою.

Доказів подання пропозиції (оферти) про продовження строку користування кредитом та акцептування Товариством після закінчення строку Кредитного договору матеріали справи не містять.

Поряд із цим, 28 квітня 2021 року відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-28/04/2021, позивач набув права грошової вимоги, у тому числі за Кредитним договором № 1050797, загальний розмір заборгованості за яким становить 18 300,00 гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 5 000,00 гривень;

- заборгованість за комісіями і відсотками у розмірі 4 750,00 гривень;

- прострочена заборгованість за процентами у розмірі 8 550,00 гривень.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Як встановлено судом, відповідач не заперечує факт укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак не погоджується із заявленим розміром заборгованості.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до положень статей 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 300/438/18.

Згідно з укладеним між Первісним кредитором та відповідачем Кредитним договором, строк кредиту становить 30 днів (пункт 1.3.).

Відповідно до пункту 1.4. Кредитного договору тип процентної ставки – фіксована.

Відповідно до пунктів 1.6.1. та 1.6.2. Кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за зниженою ставкою складає 5 285,00 гривень, за стандартною ставкою складає 7 850,00 гривень.

Суд погоджується із запереченнями, викладеними у відзиві, щодо строку нарахування процентів за користування кредитом, оскільки Первісний кредитор мав право на нарахування процентів за 30 днів користування кредитом, тобто по 14 жовтня 2020 року, однак розрахунок процентів здійснено по 05 лютого 2021 року, що не відповідає вимогам статей 1048, 1054 ЦК України.

Доказів на підтвердження позиції сторони позивача щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, на умовах, у порядку та у спосіб, що визначені в Розділі 4 Кредитного договору, матеріали справи не містять.

Таким чином позивач має право на нарахування процентів у межах строку, визначеного пунктом 1.3. Кредитного договору.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін та фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із цим, пункт 3 частини другої вказаної статті ЦПК України визначає, що у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При визначенні сум відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір – обґрунтованим.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача було надано наступні документи:

-копію Договору №16/06/2025 від 16 червня 2025 року;

-акт про отримання правової допомоги від 21 жовтня 2025 року;

-рахунок від 27 жовтня 2025 року;

-платіжну інструкцію.

Надавши оцінку реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (42,90%).

Разом із цим, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником відповідача було надано наступні документи:

-копію Договору про надання правничої (правової) допомоги №23060 від 18.05.2023 року з Додатком №4;

-копію розрахункової квитанції №24/09/25 від 24 вересня 2025 року;

-копію акту приймання-передачі послуг №1 від 07 жовтня 2025 року, згідно з яким розмір правничої допомоги становить 10 000,00 гривень.

Надавши оцінку реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (57,10 %).

Відносно детальної відповіді на кожен аргумент сторін, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29—30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91).

Керуючись статтями 4, 12, 81, 133, 137, 141, 200, 206, 247, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», код ЄДРПОУ 44334170, адреса: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, заборгованість за Кредитним договором № 1050797 від 15 вересня 2020 року у загальному розмірі 7 850,00 гривень, з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5 000,00 гривень,

-заборгованість за нарахованими процентами – 2 850,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», код ЄДРПОУ 44334170, адреса: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12,витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 039,21 та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 504,50 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», код ЄДРПОУ 44334170, адреса: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу у розмірі 5 710,00 гривень.

В іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», код ЄДРПОУ 44334170, адреса: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: І. В. Бобровська