Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №510/2320/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2320/25 Провадження 2/510/1325/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14.05.2025 року вона домовилась із відповідачем ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв ОСОБА_3 про дарування нежитлової будівлі (птахоферми) №1-б, що розташована по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим був укладений договір дарування, який не було посвідчено в нотаріальному порядку. Сторони домовились про усі суттєві умови договору, відбулось повне виконання договору, однак відповідач ухиляється від посвідчення укладеного договору дарування у нотаріальному порядку.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилась, справу просила розглянути за її відсутності позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені: нотаріально не посвідчений договір дарування від 14.05.2025 р., згідно якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар нежитлову будівлю (птахоферму) №1-б, що розташована по АДРЕСА_1 ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31554494 від 05.10.2011 р.; свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.06.2010 р.; рішення РМР Ізмаїльського району Одеської області від 24.02.2022 року №501-VIII; технічний паспорт на нежитлову будівлю (птахоферму) №1-б, що розташована по АДРЕСА_1 ; паспорт громадянки України ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером; паспорт ОСОБА_2 з ідентифікаційним номером та паспорт ОСОБА_3 з ідентифікаційним номером і довіреністю від 29.04.2025 року на його ім`я.

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що 14.05.2025 р. позивачка прийняла від відповідача у дар нежитлову будівлю (птахоферму) №1-б, що розташована по АДРЕСА_1 . Того ж днябуло укладено відповідний письмовий договір дарування, який не було посвідчено у нотаріальному порядку. Згідно умов пунктів 3.1.3. та 3.3.2. договору дарування сторони взяли на себе зобов`язання з`явитися 20.05.2025 року об 10 год 00 хв. до нотаріуса у місті Рені, Одеської області для нотаріального посвідчення договору без додаткових нагадувань про це, а понесення цих витрат відповідач зобов`язався взяти на себе.

Але, після укладання договору дарування відповідач повідомив про відсутність фінансової можливості оплатити витрати, які пов`язані з нотаріальним посвідченням договору дарування. У зв`язку з цим, договір дарування до теперішнього часу нотаріально не посвідчений, оскільки відповідач ухиляється від цього.

Усі прохання та вимоги позивачки до відповідача щодо нотаріального посвідчення договору є безрезультатними. Відповідач ігнорує позивачку, відмовляється від зустрічі у нотаріуса, та не вживає заходів з посвідчення договору дарування у встановленому порядку. Відповідач порадив позивачці звернутися до нотаріуса або до суду та запевнив, що не буде заперечувати проти будь-яких вимог позивачки, пов`язаних з переоформленням майна.

В результаті звернення позивачки до державного нотаріуса Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області для нотаріального посвідчення договору, в терміни, обумовлені договором, йому нотаріусом було роз`яснено в усній формі, про неможливість нотаріального його посвідчення у односторонньому порядку без участі відповідача або його довіреної особи, у зв`язку з чим було рекомендовано звернутися до суду з метою вирішення даного питання.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду документи в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність, що регламентовано ч. 1 ст. 717 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 4 ст. 722 ЦК України, прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Згідно норм ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору дарування була досягнута угода по всіх істотних умовах, крім того відбулось повне виконання договору, а саме відповідач передав позивачці нерухоме майно та документи на нього, а позивачка прийняла майно, фактично вступила у володіння цим майном.

Відповідач жодного разу не висував вимоги щодо повернення об`єкту нерухомості, не заперечував проти визнання права власності за позивачкою, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачкою, судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на нежитлову будівлю(птахоферму) №1-б, що розташована по АДРЕСА_1 .

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 220, 328, 717, 719 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

2.Визнати дійсним договір дарування нежитлової будівлі (птахоферми) №1-б, що розташована по АДРЕСА_1 , укладеного 14.05.2025 року між ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

3.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) право приватної власності на нежитлову будівлю (птахоферму) № 1-б, що розташована по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя К.В. Сорокін