Суд: Харківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві
Дата: 10 травня 2026 р.
Справа: №635/3446/24
Суддя: Савченко Д. М.
11.05.26
Справа № 635/3446/24
Провадження № 2/635/82/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2026 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді -Савченка Д.М.
секретар судового засідання - Устіч О.Л.,
учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ,
Представник позивача - адвокат Найда Катерина Володимирівна,
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Нацоінальна акціонерна страхова компанія «Оранта»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяною смертю фізичної особи,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Найда К.В. звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», в якому просила стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_1 , суму страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 80400 гривень 00 коп., страхове відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену шкоду втратою годувальника в сумі 239600 грн.00 коп., судові витрати пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги в сумі 50000 грн.00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02.12.2023 року в Закарпатській області, Мукачівському районі, м. Мукачево, відбулася дорожньо- транспортна пригода, в якій водійка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Opel Zafira», р.н. НОМЕР_1 здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок завданої ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув.
03.12.2023 року за фактом настання даної ДТП Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області було внесено відомості про таку подію до Єдиного рееєстру досудових розслідувань за № 12023070000000372 з кваліфікацією по статті 286 КК України та розпочато досудове розслідування.
В ході проведення досудового розслідування, було проведено судово-медичну експертизу №439-2023 від 04.12.2023р., згідно висновку якого смерть ОСОБА_3 настала внаслідок тупої травми грудної клітини, забою та розриву тканини лівої легені, множинних переломів ребер, здавлення грудної клітки, з розвитком гострої емфіземи та набряку легень, що і стало безпосередньою причиною його смерті. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень п.2.1.2, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення і перебувають в прямому причино- наслідковому зв`язку з настанням смерті. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів по механізму удару та механізму здавлення і являються характерними для виникнення при переїзді колесом легкового автомобіля на рівні грудної клітки з одночасним ударом та сдавленням днищем на рівні грудної клітки В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 знаходився в положенні лежачи лівою стороною повернутий до рухаючогося транспортного засобу. Вище вказані тілесні ушкодження можуть вкладатися в дату ДТП , яка мала місце 02.12.2023 року, згідно висновку експерта.
В результаті вказаної ДТП близьким родичам ОСОБА_3 , а саме його матері ОСОБА_1 було завдано шкоду, яка проявилася у моральній та у матеріальній шкоді, через втрату годувальника (для батьків), у зв`язку із чим виникло право на їх відшкодування за рахунок відповідача.
Щодо загального розміру страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, сторона позивача зазначає, що особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди, у зв`язку зі смертю потерпілого є матір загиблого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .. Оскільки батько загиблого помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.12.2023 серії № НОМЕР_2 , яке додається до позовної заяви. На день настання страхового випадку, ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6 700 ( шість тисяч сімсот) гривень. Тому,з урахуванням вищевикладеного, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 80 400 ( вісімдесят тисяч чотириста) гривень.
Станом на дату настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Opel Zafira», р.н. НОМЕР_1 за спричинену шкоду майну, здоров`ю та/або життю третіх осіб, внаслідок якої загинув ОСОБА_3 , була застрахована у відповідача відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії 213509250,який діяв на момент настання ДТП станом на 02.12.2023 року.
Щодо відшкодування шкоди у зв`язку із загибеллю сина (втрати годувальника) сторона позивача зазначає, що, позивач - ОСОБА_5 є особою, яка, за життя свого сина, була на його утриманні та мала право на утримання, оскільки досягла пенсійного віку встановленого законом та відносилась до непрацездатних осіб, а тому підпадає під п.2 ч. 1 ст. 1200 ЦК України. Факт досягнення пенсійного віку позивачем підтверджується ст. 26 ЗУ від 0907.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та довідкою про доходи пенсіонера ОСОБА_1 . Крім цього, згідно Акту про засвідчення факту потреби та факту перебування на утримання від 14 лютого 2024 року виданої Виконавчим комітетом Білківської сільської ради, станом на день смерті, потерпілий був зареєстрований та проживав разом із матір`ю. Отже, з наведеного вище слідує те, що позивач - ОСОБА_5 являється особою пенсійного віку , яка проживала разом з сином та вела спільне господарство. Таким чином, Позивач є особою, яка має право на відшкодування шкоди, у зв`язку із загибеллю сина, оскільки на день його смерті була на його утриманні та мала право на одержання від нього утримання. П. 27.2 ст.27 ЗУ № 1961IV від 01.07. 2004: «Страховик ( у випадках, передбачених ст. 41 цього закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяною смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування ( регламентної виплати) утримання одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку». На день настання страхового випадку, ст.8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6 700 ( шість тисяч сімсот) гривень. Тобто, при покладенні обов`язку по відшкодуванню шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого на страховика, діюче законодавство передбачає певні межі такої відповідальності. Зокрема, загальний розмір страхового відшкодування ( регламентної виплати) утриманця одного померлого не може бути меншим , ніж 36 мінімальних заробітних плату місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спеціально-правовим механізмом, який запроваджено державою для захисту майнових інтересів, як власників транспортних засобів, так і осіб, права яких можуть бути порушені під час використання джерела підвищеної безпеки. Саме баланс таких інтересів у визначених законом межах забезпечується страховиком. Отже, мінімально гарантований загальний розмір страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника, обрахований відповідно до п.27.2.ст.27 ЗУ № 1961IV від 01.07. 2004, становить 241 200 ( двісті сорок одну тисячу двісті) гривень, який розрахований за формулою: 36* 6 700.
Отже, шкода по втраті годувальника, яка підлягає стягненню з відповідача на користь матері загиблого, становить 241 200 гривень мінімально гарантованого розміру страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника. З урахуванням ліміту відповідальності, сума становить 239 600 гривень.
Щодо відшкодування збитків на правничу допомогу, сторона позивача зазначає, що 01.02.2024 між позивачем та Адвокатським об`єднанням « Центр захисту при ДТП «Автопоміч» укладено договір про надання професійної правничої допомоги № Ж332/6302180 , предметом якого сторони визначили, що Адвокатське об`єднання « Центр захисту при ДТП « Автопоміч» бере на себе зобов`язання за відповідну плату надавати клієнту ( в даному випадку позивачу) правничу допомогу, в обсязі та на умовах, передбаченим договором, по стягненню грошової компенсації за спричинену шкоду, внаслідок ДТП, як мала місце 02.12.2023 р. в Закарпатській області Мукачівського району м. Мукачево, відбулася ДТП, в якій водійка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Opel Zafira», р.н. НОМЕР_1 , здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок даної ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув. Адвокатське об`єднання « Центр захисту при ДТП « Автопоміч» є однією із організаційно- правових форм здійснення діяльності у сфері права ( КВЕД №69.10), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Право на користування професійною правничою допомогою гарантоване кожному Конституцією Укаїни, Цивільним кодексом України, а також іншими нормативно- правовими актами, в тому числі і міжнародними, які діють на території України. Саме професійна правнича допомога забезпечує можливість кожному громадянину звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки таке звернення потребує спеціальних знань та навичок в галузі права.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилаючись на ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підпункт «г» пункту 20 постанови Пленуму ВСУ від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ЗУ «Про пенсійне забезпечення», зазначає, що непрацездатними членами сім`ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час смерті, можуть бути визнані утриманці потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним та постійним джерелом їх існування. Посилається на суперечності зазначення місця проживання потерпілого в долучених до позову документах. Крім того, відповідно до додатку 3 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024, потерпілий офіційно не працював. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази перебування позивача на утриманні ОСОБА_3 , відсутні відомості про доходи останнього та його можливість утримувати позивача, також, відсутні докази, що позивач потребувала такої допомоги. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди зазначила, що 24.03.2023 між сторонами досягнуто згоди, про те що розмір страхового відшкодування складає 72400.00 грн, які були сплачені позивачу. Вважала відсутніми підстави для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позов є безпідставним.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2024 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24.09.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13.03.2025 р. позовну заяву задоволено повністю.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23.04.2025 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження судді Савченка Д.М.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03.06.2025, заяву про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 13.03.2025 скасовано.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04.12.2025 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023070000000372 вбачається, що 03.12.2023 р. внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та зазначено, що 02.12.2023 близько 18:55 за адресою: м. Мукачево, вул.Зелена неподалік будинку №3 водій автомобіля марки « Опель Зафіра» червоного кольору р.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканка АДРЕСА_1 . проїхавши ділянку дороги, яка має заокруглення в ліву сторону по ходу руху транспортного засобу, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , який на той момент знаходився на проїзній частині дорроги.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 від отриманих травм помер на місці ДТП, що підтверджується висновком експерта №439/2023 від та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 06.12.2023р.
У свідоцтві про народження потерпілого ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 від 15.06.1977р. матір`ю вказана ОСОБА_1 , яка є позивачем у справі.
Станом на дату настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Opel Zafira», р.н. НОМЕР_1 за спричинену шкоду майну, здоров`ю та/або життю третіх осіб, внаслідок якої загинув ОСОБА_3 , була застрахована у відповідача відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії 213509250, який діяв на момент настання ДТП станом на 02.12.2023 року.
Встановлено, що мати потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , пенсіонер, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 від 25.11.1996 року, довідкою Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про доходи. Щомісячний розмір її пенсії складає 8144,59 грн., станом на 2023 р.
Батько потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_6 від 14.06.2006р.
05 березня 2024 року між ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_9 , з метою врегулювання страхового випадку (дорожньо-транспортна пригода), що мав місце 02.12.2023 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №213509250 від 24.02.2023, укладено угоду про припинення зобов`язання переданням відступного , відповідно до якого сторони досягли згоди про те, що розмір страхового відшкодування шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_3 складає 72400,00 грн.
Відповідно до п. 3 зазначеної вище Угоди, після підписання цієї Угоди та належного виконання
страховиком взятого на себе обов?язку щодо виплати страхового відшкодування, а ОСОБА_1 не матиме до Страховика будь-яких майнових вимог та претензій стосовно здійснення страхового відшкодування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.12.2023 за участю транспортного засобу Opel Zafira, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , забезпеченого за страховим полісом N? 213509250 від 24.02.2023, щодо виплати моральної шкоди.
Сплата коштів підтверджується платіжним відповідним дорученням.
Суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні доказів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно до ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.2 ст. 27 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі ЗУ № 1961-IV) страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до ч.1-3 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: … 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; … Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
Відповідно до ст. 35 ЗУ № 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. До заяви додаються: … е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника.
Відповідно до ст. 75 СК України Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У постанові від 09 липня 2020 року у справі № 756/8644/19 Верховний суд дійшов таких висновків.
Положеннями ЗУ № 1961-IV визначено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, виключно лише на умовах, встановлених ст. 1200 Цивільного кодексу України.
За змістом абзацу 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Частиною 2 ст. 1200 ЦК України встановлено, що особам, визначеним у пунктах 1 - 5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання та дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.
Також у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 584/1166/15-ц Верховний суд дійшов таких висновків, які враховуються судом при вирішені даного спору.
Факт перебування особи на утриманні померлого має місце, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц та від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18 (провадження № 61-8512св20).
Відповідно до п.п. «г» п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» непрацездатні члени сім`ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного із них, була основним і постійним джерелом їх існування. Розмір відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у цих випадках визначається з його заробітку без врахування заробітку або пенсії, що одержували зазначені особи.
Як вбачається із зазначених вище норм права та висновків Верховного суду для встановлення перебування особи на утриманні слід дослідити розмір та періодичність доходів позивача та її загиблого внаслідок ДТП сина на час ДТП та його смерті. Суд має порівняти розміри цих доходів, а вирішення питання про перебування позивача на утриманні залежить від співвідношення розмірів допомоги, яку вона отримувала від померлого чоловіка та інших одержуваних нею доходів.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером з 1996 р. Натомість, відомості щодо отримання доходів ОСОБА_3 , на час смерті, їх регулярність та розмір не підтверджено належними та допустимими доказами.
Викладені обставини не дають суду можливості переконатися, що наявні у загиблого доходи були основним і постійним джерелом засобів до існування позивачки, а сумісне проживання не може підтвердити даний факт.
На думку суду позивач не довела належними та допустимими доказами, що вона перебувала на утриманні сина, а в матеріалах справи відсутні докази про доходи останнього та його можливість утримувати позивача , як і докази того, що вона потребувала такого утримання.
Крім того, сторонами було погоджено розмір моральної шкоди, що в обумовленому розмірі відшкодована відповідачем на корить позивача, а так, відповідно до п.3 зазначеної угоди позивач зобов`язалась не мати претензій щодо відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Враховуючи встановлені судом обставини і зміст зазначених вище норм права та висновків Верховного суду, суд дійшов висновку про те, що позовна заява не підлягає задоволенню через недоведеність, адже позивач не надала достатніх доказів того, що вона на час ДТП та смерті сина перебувала на його утриманні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи ту обставину, що позивач при пред`явленні позову був звільнений від сплати судового збору, судові витрати в частині судового збору відносяться за рахунок держави, а судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені стороною позивача відносяться за рахунок останнього.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України.
ВИРІШИВ :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяною смертю фізичної особи -відмовити.
Судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені стороною позивача віднести за рахунок останнього.
Судові витрати в частині судового збору віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», місце реєстрації: м.Київ, вул.Здолбунівська, 7Д, код ЄДРПОУ 00034186.
Суддя Д.М. Савченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua