Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №645/1459/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/1459/26

Провадження № 3/645/448/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Мартинової О.М.,

секретаря судового засідання – Кривченко Т.В.,

захисника – адвоката Майбороди С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

24.02.2026 року до Немишлянського районного суду міста Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 590539 від 13.02.2026 року, ОСОБА_1 , 18.02.2026 року о 15-52 год. в м. Харкові по Салтівськоу шосе, 276, керував транспортним засобом BMW 520 державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, відмовився на місці зупинки транспортного засобу.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Також захисник Майборода С.С. зазначив, що процесуальна позиція сторони захисту узгоджена, а тому вважав за можливе проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 ..

У судовому засіданні захисник Майборода С.С. просив справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення; в обґрунтування свого клопотання зазначив, що поліцейськими не доведено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , разом з тим матеріали справи не містять доказів, які свідчили про законність зупинки транспортного засобу на підставі п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», захисник зазначив, що зазначені поліцейськими ознаки наркотичного сп`яніння не були належним чином зафіксовані на відеозаписах, при цьому проігноровані доводи ОСОБА_1 , що в нього болить зуб, який в той день пломбував, разом з тим, останній був не проти пройти огляд пізніше та враховуючи той факт, що наркотичні засоби тривалий час виводяться з організму людини, поліцейські могли б виписати направлення на проходження огляду на виявлення наркотичного сп`яніння на пізніший час, а вже у разі неявки ОСОБА_1 у визначений час, скласти протокол за неявкою. Крім того, ОСОБА_1 , через 10 днів, а саме 23.02.2026 року був пройдений огляд на стан наркотичного сп`яніння, де ознак наркотичного сп`яніння виявлено не було. Разом з тим, поліцейськими не роз`яснено положень ст. 55,56, 59 Конституціїї України, а направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не вручалося ОСОБА_1 та в ньому відсутній підпис останнього. Наявні в матеріалах справи відеозаписи не є безперервними, оскільки в на них відсутній момент зупинки та не зафіксовано водія транспортного засобу під час керування ним. Оскільки ОСОБА_1 поспішав повернутися до виконання своїх бойових завдань, таким чином діяв в умовах крайньої необхідності.

Суд, вислухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ст.23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

п. 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп`яніння за наявності певних умов. В усіх решта випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров`я).

Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п.3 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 розділу ІІІ Інструкції).

Судовим розглядом встановлено, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 590539 від 13.02.2026 року;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.02.2026 року;

- рапортом поліцейського роти №5, батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП К. Істоміної.

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, зробленим під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який зафіксовані на DVD-R диски.

На оглянутих відеозаписах зафіксовано момент виходу ОСОБА_1 з автомобіля зі сторони водійського сидіння, надалі поліцейськими було повідомлено, що останнього було зупинено на території контрольно-пропускного пункту з метою здійснення перевірки, під час розмови поліцейські повідомили, що вбачають в нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме тремтіння пальців рук, блідість обличчя та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога, на що останній відмовився та зазначив, що у нього болить зуб, на що працівниками поліції роз`яснено наслідки відмови від проходження такого огляду та повідомлено його права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.

Доводи захисника про те, що поліцейськими не доведено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та матеріали справи не містять доказів, які свідчили про законність зупинки транспортного засобу на підставі п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», не знайшли свого підтвердження та спростовуються переглянутими відеозаписами, а також не спростовують висновків про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України. Так, вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу. Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, як вбачається з матеріалів судового провадження дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством стороною захисту не оскаржувалися. Отже, твердження, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу. Крім того, всупереч доводам сторони захисту, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі заст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Зазначене, те що ознаки наркотичного сп`яніння не були належним чином зафіксовані на відеозаписах, при цьому проігноровані доводи ОСОБА_1 , що в нього болить зуб, який в той день пломбував, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підстави вважати чи перебуває особа у стані сп`яніння відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд, у відповідному медичному закладі, що і було запропоновано останньому.

Разом з тим, посилання на те, що поліцейськими не роз`яснено положень ст. 55,56,59 Конституціїї України, що є порушення права на захист, спростовується переглянутими відеофайлами, так працівниками поліції повідомлені його права та обов`язки та роз`яснено право на захист.

Щодо твердження сторони захисту, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не є безперервними, оскільки в на них відсутній момент зупинки та не зафіксовано водія транспортного засобу під час керування ним, суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність. Таким чином, відомості зафіксовані на відеозаписі, повністю спростовують доводи сторони та свідчать, що поліцейський діяв з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою визначено порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння.

Разом з тим, інші доводи про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 590539 від 13.02.2026 року стосовно ОСОБА_1 , складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

З врахуванням наведеного вище, суддя вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 2.5 ПДР України, який зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Як вбачається з довідки, виданої старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Чаговець Д., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент вчинення адміністративного правопорушення становить – 665,6 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Майбороди Сергія Сергійовича про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Також роз`яснюємо що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Мартинова