Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №521/3608/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/3608/26

Номер провадження 3/521/1727/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А., з секретарем Литвиненко А.Г., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №604330 від 02.03.2026 року, який надійшов з УПП в Одеській області, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 02.03.2026 року о 13 годині 26 хвилин, у м. Одесі по вул. Косовська, буд. 2Д, керував транспортним засобом «MAN» д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіри обличчя. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

За даним фактом співробітниками поліції складено протокол серії серії ЕПР1 №604330 від 02.03.2026 року про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, з`явився його представник у судовому засіданні клопотав про закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Подав клопотання про приєднання доказів де додав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складений 03.03.2026 р. о 13.15 год № 000416.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і його дії суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Підпунктом «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктом 2.9-а Правил дорожнього руху України визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів, а статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування в стані алкогольного сп`яніння будь-яким транспортним засобом, а не виключно механічним.

Таким чином, водій, реалізувавши своє право володіти та/або керувати будь-яким транспортним засобом, автоматично погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Згідно п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставини правопорушення та вина порушника підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серія серії ЕПР1 №604330 від 02.03.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.03.2026 року, відеозаписом з портативного відео реєстратора ПВР №№ 471721.

Суд вважає, що інспекторами поліції були вжиті всі необхідні заходи для встановлення наявності чи відсутності алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , разом з тим останній відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим своїми діями порушив п 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

Данна обставина підтверджується відео де на бодікамері № 471721 ОСОБА_1 о 13:32 відмовився від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», та відмовився пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ України 09.11.2015 р. за № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Враховуючи вказану норму суд не приймає як доказ того, що ОСОБА_1 не перебував у алкогольному сп`янінні висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складений 03.03.2026 р. о 13.15 год № 000416, бо він зроблений майже через 24 години з часу зупинки, а саме з 13:26 год. 02.03.2026 р. тобто час вийшов.

А також суд наголошує, що ОСОБА_1 взагалі на місці зупинки відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому він це право вичерпав 02.03.2026 р. коли працівники поліції запитали його чи згоден він пройти відповідний огляд у медичному закладі, на що відповів, що «Ні.».

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність суддею при розгляді справи не встановлено.

Обставини встановлені суддею свідчать про необхідність застосування стягнення до ОСОБА_2 у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 23, 33, 124, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, СУДДЯ,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 665 гривні 60 копійок на користь держави.

Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Одеського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Повний текст постанови виготовлений 11.05.2026 року.

СУДДЯ: І.А. Бобуйок