Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №333/5616/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/5616/25 Головуючий в 1 інст. Стоматов Е.Г.

Провадження №33/807/544/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Михайлова Д.О., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Михайлова Д.О. на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362062 від 15 червня 2025 року, 15 червня 2025 року о 23 годині 34 хвилині в м. Запоріжжя, вул. Шенвізька, буд. 2-а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем «JEEP CHEROKEE», державний номерний знак б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,87%. Тест № 3248. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Велась відеофіксація на бодікамеру.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Михайлов Д.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вона є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що в долучених до матеріалів справи відеозаписах відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та взагалі відсутній момент руху та зупинки співробітниками поліції транспортного засобу під його керуванням. Відтак, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Стверджує про помилковість висновку судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять доказів, які би вказували на доведеність факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом за обставин, які відбулися 14 червня 2025 року о 23 год. 34 хв., що дали б поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останнім автомобілем.

Вважає, що працівники поліції без наявності будь-якого прямого доказу керування транспортним засобом, без встановлення статусу водія, запропонували ОСОБА_2 пройти незаконний огляд.

Зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що матеріалами справи підтверджується, що коли поліцейські на службовому автомобілі під`їхали до місця події, ОСОБА_1 перебував біля транспортного засобу, який був припаркований на узбіччі. Двигун транспортного засобу був вимкнений. Колесо автомобіля було спущене, що виключало його подальший рух. Крім того згідно з відеозапису, ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що чекає на евакуатор та заперечував факт керування автомобілем, на чому неодноразово наголошував.

З урахуванням наведеного, захисник просить скасувати постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 , провадження в справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції шляхом смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його захисника адвоката Михайлова Д.О., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Під час апеляційного перегляду справи, адвокат Михайлов Д.О. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Стверджував, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а перебував біля нього. Зауважив, що матеріали справи не містять доказів того, що в момент ДТП ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, не зафіксовано співробітниками поліції часу настання ДТП.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Михайлова Д.О., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.

Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №262262 від 15 червня 2025 року та визнаних судом доведеними підтверджується:

- актом огляду на стан сп`яніння, який проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «DRAGER» Alkotest 6820 – проба позитивна, 0,87 проміле. В вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 6);

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест № 3248 виготовленою о 23 годині 49 хвилин 14 червня 2025 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в розмірі 0,87% (а.с. 5);

- відеозаписом події (а.с.9).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів, (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

На переконання судді апеляційного суду працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зафіксовані на відео події наявні в достатньому об`ємі задля встановлення обставин, які мають значення в рамках даної справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, суддя апеляційного суду, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає непереконливими з огляду на наступне.

Так відеозаписом події, долученим до справи, зафіксовано рух службового автомобілю працівників поліції, яким, засобами службового зв`язку повідомляють про факт ДТП. По приїзду на місце події, поліцейськими виявлений транспортний засіб Jeep Cherokee б/н з пошкодженим кузовом. Біля автомобілю знаходиться ОСОБА_1 у якого на руці наявні кров`яні садна характерні для ДТП. ОСОБА_1 пояснює, що у автомобіля лопнуло колесо. Зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на установлення стану алкогольного сп`яніння з результатом 0,87 проміле. Згода ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду. Роз`яснення останньому його процесуальних прав. Повідомлення про складання відносно ОСОБА_1 протоколів за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Складання та підписання протоколів.

Слід зазначити, що на протязі тривалого часу з початку відео фіксації події до її закінчення, жодної особи, яка б заявила про керування ним транспортним засобом Jeep Cherokee б/н не з`явилося.

На переконання судді апеляційного суду факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний в протоколі час та у зазначеному місці, не викликає сумніву, а позиція сторони захисту спрямована на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за допущене правопорушення.

Отже, сукупність досліджених доказів усуває будь-які сумніви стосовно доведеності винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.

На посилання захисника про відсутність фіксації часу дорожньої – транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 слід зазначити, що вказана обставина не є предметом розгляду даної справи.

Разом із цим, суддя апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що відеозаписом події зафіксовано як 14 червня 2025 року о 23 годині 34 хвилини по службовій рації поліцейськими отримано виклик про настання дорожньої – транспортної пригоди, де в подальшому поліцейськими було виявлено транспортний засіб Jeep Cherokee б/н та встановлено водія ОСОБА_1 . Наведені обставини узгоджуються з відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1362066 від 15 червня 2025 року та відомостями рапорту поліцейського В. Іванова.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 лютого 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 333/5616/25