Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №303/6095/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/6095/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Джуга С.Д., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ «Закарпаттяобленерго» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 грудня 2024 року у справі № 303/6095/24 (Головуючий: Куцкір Ю.Ю.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024 року ПрАТ «Закарпаттяобленерго» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи тим, що 03.04.2022 року біля 20 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21140», д.н.з.: НОМЕР_1 , по вул.Корятовича в с.Кленовець, Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 було вчинено ДТП, а саме здійснено наїзд на електроопору №16 ПЛ-0,4 фідер Л-1 «Село», яка проходить від комплектної трансформаторної підстанції КТП-216 та належить позивачу. У результаті вказаного ДТП залізобетонна електрична опора була пошкоджена та потребувала заміни і розмір завданих збитків складає 7 496,03 грн.

За фактом вказаного ДТП Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області було ухвалено вирок від 16.09.2022 року, яким відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення.

31.03.2023 року позивачем було подано заяву про страхове відшкодування у розмірі 3 496,33 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром завданої шкоди та виплатою страховика складає 3 999,70 грн., яку позивач просив стягнути із відповідача, так як останній добровільно добровільно сплатити дану суму відмовляється.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03 грудня 2024 року у задоволенні позову ПрАТ «Закарпаттяобленерго» відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ПрАТ «Закарпаттяобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як вбачається із вищевказаних норм ЗУ «Про ОСЦПВ» страховик відшкодовує оцінену шкоду у межах страхових сум (ліміту страхового відшкодування), разом з цим маючи законні підстави для зменшення розміру страхового відшкодування, такі як фізичний знос та втрата товарної вартості майна. Для заміни пошкодженої залізобетонної опори №16 ПЛ-0,4 фідер Л-1 «Село» від КТП - 216 використовувались, нові матеріали та комплектуючі, у т.ч. новий стояк опори. Оцінена та виплачена страховиком шкода, що свідчить про виконання страховиком своїх зобов`язань, може бути меншою за фактично понесені потерпілою особою збитки, а також, меншою від ліміту страхового відшкодування. У даній справі ліміт страхового відшкодування становить 160 000 грн., що значно перевищує суму завданого збитку. Висновок суду про неможливість встановлення ступеню відповідальності винуватця у відшкодуванні різниці між страховою виплатою та фактичними збитками, через відсутність можливості встановити ліміт страхового відшкодування є необґрунтованим. Матеріалами справи стверджується, що у даній справі — ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати різницю у розмірі 3 999,70 грн. між фактичним розміром завданих збитків, які поніс позивач, внаслідок ДТП та виплатою страховика (7 496,03 грн. (сума завданих збитків) — 3 496,33 (виплата ТДВ СК «Гардіан»). Таким чином, у позивача не було обов`язку доводити ліміти страхового відшкодування або звертатись до страховика з метою виплати різниці між страховим відшкодуванням та фактичним розміром збитків, а також, позивач діяв добросовісно та у відповідності до положень вищезазначеного Закону і ЦК України як при врегулюванні відшкодування із страховиком так і при підготовці та поданні позовної заяви та визначенні міри матеріальної відповідальності відповідача у даній справі.

Заслухавши пояснення представника ПрАТ «Закарпаттяобленерго» - адвоката Кльофа В.І., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про що свідчить розписка про повернення поштового відправлення у зв`язку із відсутністю адресата за місцем проживання і його неявка не перешкоджає розгляду справи у відсутності відповідача відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що станом на 03.04.2022 року на балансі та у власності ПрАТ «Закарпаттяобленерго» перебувала повітряна лінія електропередачі ПЛ-0,4 кВ, фідер Л-1 «Село» інвентарний номер 19097, яка проходить від комплектної трансформаторної підстанції КТП-216 в с.Кленовець, Мукачівського району, Закарпатської області, складовою частиною якої є пошкоджена внаслідок ДТП, яка мала місце 03.04.2022 року, залізобетонна електрична опора №16.

Вартість робіт щодо ремонту ПЛ становить 7 496,03 грн. за актом №05-1П виконаних робіт з ремонту ПЛ напругою 0,4 кВ.

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2022 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 4 (чотири) роки.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 03.04.2022 року, близько 20 год. 30 хв., керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки «ВАЗ 21140», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул.Корятовича у с.Кленовець Мукачівського району Закарпатської області, проїжджаючи заокруглення (поворот) на автодорозі ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого втратив керованість і допустив виїзд автомобіля на ґрунтове узбіччя по ходу руху та з`їхав у правий кювет навпроти будинку по вул.Корятовича, 4 у с.Кленовець Мукачівського району від чого автомобіль перекинувся, і в результаті пасажир керованого ним автомобіля – ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому нижньої третини правої плечової кістки, нейропатії променевого нерву правої верхньої кінцівки, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день.

ПрАТ «Закарпаттяобленерго» 31.03.2023 року подало до ТДВ «СК «Гардіан» заяву про страхове відшкодування у розмірі 7 496,03 грн., і страхова компанія перерахувало позивачу суму 3 496,33 грн. за пошкодження транспортним засобом пошкодження опори.

Відповідно до ч 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, винною особою у дорожньо – транспортній пригоді є відповідач ОСОБА_1 і дана дорожньо – транспортна пригода є страховим випадком.

У відповідності до п.22.1, ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо – транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 вищезазначеного Закону, розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Так, ст.. 32 вищезазначеного Закону містить положення при яких страховик не відшкодовує шкоду, а отже, страховик відшкодовує оцінену шкоду у межах стразових сум (ліміту страхового відшкодування), разом з цим, маючи законні підстави для зменшення розміру страхового відшкодування, такі як фізичний знос та втрата товарної вартості майна.

Оцінена та виплачена страховиком шкода може бути меншою за фактично понесені потерпілою особою збитки, а також меншою від ліміту страхового відшкодування.

У даній справі ліміт страхового відшкодування становить 160 000 грн., що значно перевищує суму завданого збитку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу, яка передбачає, що особа, яка застосувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Беручи до уваги вищезазначене судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати різницю у розмірі 3999,70 грн. між фактичним розміром завданих збитків, які поніс позивач внаслідок скоєного ДТП та виплатою страховика (7496,03 грн. ( сума завданих збитків) – 3496,33 ( виплата ТДВ «СК «Гардіан»).

Суд першої інстанції при постановленні рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог не звернув увагу на вищезазначене і рішення підлягає скасуванню з підстав передбачених ч 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги у частині стягнення завданих позивачу збитків у розмірі 3999,70 грн. підлягають стягненню із відповідача.

Судові витрати у відповідності до ст.. 133 ЦПК України у вигляді сплати позивачем судового збору у розмірі 2422 грн. за подання апеляційної скарги підлягають стягненні із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» у розмірі 5239 грн. 28 коп.

Відповідно до ст.. 137 ЦПК України заявлений позивачем витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката підлягають стягненню у сумі 1000 грн., при цьому суд апеляційної інстанції виходить із складності справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову і такі витрати є спів мірними із сумою яка підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «Закарпаттяобленерго» задовольнити.

Рішення Мукачіського міськрайонного суду від 03 грудня 2024 року скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» - 3999,70 грн. завданих збитків, понесених судових витрат у розмірі 5239 грн. 28 коп. та 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 травня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ