Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №145/2266/23 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 145/2266/23

Провадження № 22-з/801/62/26

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Панасюк О. С.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 рокуСправа № 145/2266/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя – доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці ОСОБА_1 – адвокатки Шикунової А. О. про постановлення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, об`єднаній в одне провадження з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,

встановив:

30 квітня 2026 року представниця ОСОБА_1 – адвокатка Шикунова А. О. звернулася до суду з цією заявою, за якою просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000 грн 00 к. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Обґрунтовуючи заяву адвокатка Шикунова А. О. зазначала, що ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 15 квітня 2026 року, актом виконаних робіт від 29 квітня 2026 року, звітом про витрачений час на надання правничої допомоги, квитанцією про оплату гонорару за надану професійну правничу допомогу від 29 квітня 2026 року.

Дослідивши матеріали цивільної справи апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року – без змін.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої вказаної статті до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої – шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша, друга статті 15 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представницею ОСОБА_1 – адвокаткою Шикуновою А. О. надано суду: договір про надання правничої допомоги від 15 квітня 2026 року; акт виконаних робіт від 29 квітня 2026 року; звіт про витрачений час на надання правничої допомоги; квитанцію про оплату гонорару за надану професійну правничу допомогу від 29 квітня 2026 року.

Відповідно до звіту про витрачений час на надання правничої допомоги адвокаткою Шикуновою А. О. були проведені такі роботи: вивчення та аналіз апеляційної скарги, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні – 2 години; консультування – 1 година.

З наданих документів встановлено, що розмір гонорару адвокатки за надання правничої допомоги становив 6 000 грн 00 к.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

У пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокаткою Шикуновою А. О. надані відповідні письмові докази, клопотання про зменшення цих витрат від ОСОБА_2 не надходило, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 6 000 грн 00 к. судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

Заяву представниці ОСОБА_1 – адвокатки Шикунової А. О. задовольнити.

Постановити у справі додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000 (шість тисяч) грн 00 к. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

Т. М. Шемета