Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №738/1043/25 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1043/25

№ провадження 1-кп/738/16/2026

Вирок

іменем України

11 травня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025270360000069, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лави Сосницького району Чернігівської області, громадянство України, проживаючого по АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше судимого: вироком Чернігівського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року за частиною третьою статті 185, частиною першою статті 304, 70 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407, частиною першою статті 115 КК України,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілоїОСОБА_10 ,

захисникаОСОБА_11 ,

обвинуваченогоОСОБА_2 ,

встановив:

1.Хронологія судового провадження.

12 травня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025270360000069 надійшов до Менського районного суду Чернігівської області з Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону (том 1 арк. с. 1).

12 травня 2025 року Менський районний суд Чернігівської області постановив ухвалу про призначення підготовчого судового засідання (том 1 арк. с. 26).

16 травня 2025 року Менський районний суд Чернігівської області постановив ухвалу про призначення судового розгляду в провадженні (том 1 арк. с. 51-52).

2.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року Президент України видав Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим почав діяти воєнний стан на території України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 січня 2023 року №15 рядового ОСОБА_2 призначений на посаду гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 січня 2023 року № 16 зарахований на всі види забезпечення та до списків особового складу вказаної військової частини.

Під час проходження військової служби військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відповідно до положень Військової присяги та вимог статтей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

У свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону рядовий ОСОБА_2 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, 07 липня 2023 року, в порушення вимог статтей 17, 65 Конституції України, пунктів 1, 2 статті 1, пункту 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та не з`явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , що розташована у АДРЕСА_2 .

20 лютого 2025 року ОСОБА_2 затримав слідчий у АДРЕСА_3 , на підставі статті 208 КПК України.

Отже, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , внаслідок нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, до військової частини НОМЕР_1 , обов`язки військової служби з 07 липня 2023 року до 20 лютого 2025 року не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Окрім цього, 19 лютого 2025 року у приблизний період часу з 15 години до 18 години ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у будинку, що розташований по АДРЕСА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс останній три удари ножем: в ділянку шиї зліва, у ділянку грудної клітини зліва та у ділянку живота зліва, чим спричинив останній рану в ділянці шиї зліва, рану в ділянці живота зліва та рану що переходить в проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 померла. Смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок проникаючого поранення лівої половини грудної клітки із ушкодженням серця, яке призвело до гострої крововтрати, та яке є тяжким тілесним ушкодженням, за ознакою небезпеки для життя.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

ОСОБА_2 вчинив:

- кримінальне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 407 КК України, а саме: нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану;

- кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

4.Позиції сторін кримінального провадження.

4.1.Позиція сторони обвинувачення.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 09 травня 2025 року слідчим Слідчого відділу Відділення поліції № 1 (м. Мена) ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_13 та затверджений прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_6 (том 1 арк. с. 3-9).

За змістом обвинувального акту, який підтримав прокурор, орган досудового розслідування вважав установленим те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною п`ятою статті 407, частиною першою статті 115 КК України.

Під час виступу у судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за висунутим обвинуваченням та призначити йому покарання за частиною п`ятою статті 407 КК України – п`ять років позбавлення волі, за частиною першою статті 115 КК України – 11 років позбавлення волі, на підставі статті 70 КК України визначити остаточне покарання – 11 років позбавлення волі, до набрання вироком законної сили продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

4.2. Позиція сторони захисту.

Обвинувачений вину у вчиненні кримінальних правопорушень за пред`явленим обвинуваченням не визнав, надав показання, якими заперечував свою причетність до вчинення як кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України так і кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

Захисник під час виступу у судових дебатах просила визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407, частиною першою статті 115 КК України, виправдати ОСОБА_2 у зв`язку із недоведеністю його вини.

4.3.Позиція потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_10 надала показання. У судових дебатах потерпіла не виступала, оскільки була відсутня у судовому засіданні.

5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

5.1. Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України.

5.1.1.Показання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України, не визнав та надав показання про те, що після лікування не повернувся на військову службу до військової частини. Обставини, через які не повернувся на службу не пам`ятає.

5.1.2.Показання свідків.

Свідок ОСОБА_14 надала показання про те, що ОСОБА_2 її односелець та знайомий, проживав по сусідству. ОСОБА_2 був мобілізований та проходив військову службу. З літа 2023 року ОСОБА_2 неодноразово бачила в селі Куковичі. При спілкуванні із ОСОБА_2 , той повідомив, що отримав поранення та лікується.

Свідок ОСОБА_15 надала показання про те, що ОСОБА_2 – її син, проходив військову службу у місті Черкаси. Під час військової служби сину зробили операцію на нозі. Після операції повернувся в село Куковичі, на військову службу не повернувся.

Свідок ОСОБА_16 надав показання про те, що ОСОБА_2 – його пасинок, проходив військову службу. Після операції повернувся в село Куковичі, на військову службу не повернувся, повідомив, що за станом здоров`я не може продовжувати військову службу.

Свідок ОСОБА_17 надав показання про те, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , тимчасово виконуючим обов`язки начальника медичної служби та проходив військову службу разом із ОСОБА_2 . З 13 квітня 2023 року до 14 червня 2023 року ОСОБА_2 перебував на лікуванні. 14 червня 2023 року він ( ОСОБА_17 ) видав ОСОБА_2 медичне направлення на консультацію до медичного закладу у місті Житомирі. Після консультації ОСОБА_2 повинен був прибути до військової частини, а у випадку госпіталізації – повинен був прибути до військової частини після такої госпіталізації. 22 червня 2023 року він ( ОСОБА_17 ) повідомив командира підрозділу про те, що місце перебування ОСОБА_2 не відоме. За повідомлення шпиталю НОМЕР_3 ОСОБА_2 не звертався до шпиталю за медичною консультацією.

Свідок ОСОБА_18 надав показання про те, що з 05 листопада 2022 року проходить військову службу, був заступником командира роти, ОСОБА_2 перебував на військовій службі та був його підлеглим. Охарактеризував ОСОБА_2 негативно, як такого, що проявляв схильність до зловживання алкоголем, був безініціативним. У квітні 2023 року ОСОБА_2 вибув з військової частини на лікування до Баранівської районної лікарні. З червня 2023 року ОСОБА_2 до військової частини не повертався, тому був виведений поза штат для того щоб поповнити військову частину іншими військовослужбовцями.

5.1.3.Документи, надані стороною обвинувачення.

Повідомлення про вчинення злочину від 21 лютого 2025 року, з якого слідує, що керівник СІЗ ДВКР СБУ ОТУ « ОСОБА_19 повідомляє керівника Донецької спеціалізованої прокуратури про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України (том 2 арк. с. 13-14).

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4205052210000604 від 21 лютого 2025 року, яким підтверджується внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за частиною четвертою статті 408 КК України стосовно ОСОБА_2 (том 2 арк. с. 8, 9).

Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення № 4 176 від 23 квітня 2025 року, з якого слідує, що тимчасово виконуючий обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_20 повідомляє ДБР, НП України про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України (том 2 арк. с. 27-29).

Постанова слідчого від 09 травня 2025 року, згідно із якою змінено правову кваліфікацію дій ОСОБА_2 з частини четвертої статті 408 КК України на частину п`яту статті 407 КК України (том 2 арк. с. 11-12).

Постанова прокурора від 09 травня 2025 року, згідно із якою матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях: № 12025270360000069 від 20 лютого 2025 року та № 4205052210000604 від 21 лютого 2025 року – об`єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного номера 12025270360000069 (том 1 арк. с. 99-100).

Витяг із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 січня 2023 року № 15, з якого слідує, що ОСОБА_2 призначений до військової частини НОМЕР_1 гранатометником механізованого взводу роти механізованого батальйону ВОС-103061А, ШПК «солдат» (том 2 арк. с. 34).

Копія Військового квитка, виданого 13 січня 2023 року ОСОБА_2 , у якому наявна відмітка про прийняття ОСОБА_2 військової присяги 04 лютого 2023 року, наявна відмітка про те, що 06 січня 2023 року медичною комісією ОСОБА_2 визнаний обмежено придатним до військової служби, відмітка про зарахування на військову службу до військової частини НОМЕР_1 (том 2 арк. с. 132-135).

Витяг із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 січня 2023 року № 16, з якого слідує, що рядовий ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення (том 2 арк. с. 15, 33).

Витяг із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08 вересня 2023 року № 180-РС, з якого слідує, що рядовий ОСОБА_2 звільнений із займаної посади гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 08 вересня 2023 року (том 2 арк. с. 16).

Направлення на консультацію лікаря-спеціаліста від 14 червня 2023 року, з якого слідує, що ОСОБА_2 видане направлення у військову частину (шпиталь) НОМЕР_3 на консультацію до спеціаліста хірурга (том 2 арк. с. 86).

Повідомлення командира військової частини НОМЕР_3 від 24 лютого 2025 року № 1347, у якому зазначено, що ОСОБА_2 з 14 червня 2023 року до 24 лютого 2025 року на лікуванні не перебував, до лікарів не звертався (том 2 арк. с. 88).

Доповідь по факту неповернення до військової частини № 1 598 від 20 лютого 2025 року, у якій зазначено, що тимчасово виконуючий обов`язки командира військової частини ОСОБА_21 повідомляє про підтвердження факту незаконного перебування поза межами військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , оскільки той був затриманий поліцією в місті Чернігів (том 2 арк. с. 17-19).

Медична характеристика ОСОБА_2 , складена 19 березня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника медичної служби військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_22 , з якої слідує, що ОСОБА_2 до медичного пункту підрозділу не звертався, перебував на стаціонарному лікуванні з 13 квітня 2023 року до 23 травня 2023 року, з 24 травня 2023 року до 14 червня 2023 року; 14 червня 2023 року отримав направлення на консультацію до хірурга (том 2 арк. с. 36).

Витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20 лютого 2025 року № 55, з якого слідує, що ОСОБА_2 з 20 лютого 2025 року призупинено виплату грошового забезпечення (том 2 арк. с. 58).

Витяг із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11 квітня 2025 року «Про результати службового розслідування по факту залишення місця служби військовослужбовцем рядовим ОСОБА_2 » та Акт службового розслідування від 11 квітня 2025 року, зі змісту яких слідує, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 з 15 червня 2023 року до 11 квітня 2025 року дозволи на перебування поза межами військової частини не отримував, повідомлення про перебування на лікуванні не надходили, поважні причини відсутності з 15 червня 2023 року до 19 лютого 2025 року – відсутні; на ОСОБА_2 за відсутність на військовій службі без поважних причин накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана»; ОСОБА_2 припинено виплату грошового забезпечення з 01 лютого 2025 року; ОСОБА_2 позбавлено премії за весь період відсутності на військовій службі; ухвалено рішення про здійснення перерахунку виплаченого грошового забезпечення за період безпідставної відсутності ОСОБА_2 з 15 червня 2023 року до 31 січня 2025 року (том 2 арк. с. 37-99).

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні злочинів від 09 травня 2025 року, з якої слідує, що ОСОБА_2 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407, частиною першою статті 115 КК України (том 2 арк. с. 99-101).

5.1.Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

5.1.1.Показання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 надав показання про те, що ОСОБА_12 – його співмешканка. Із співмешканкою конфліктів не було. Із ОСОБА_23 (кумою ОСОБА_12 ) були гарні стосунки. 19 лютого 2025 року був похорон тестя – батька співмешканки. Після поховання були поминки у будинку тестя. На поминальному обіді були: він (обвинувачений ОСОБА_2 ), ОСОБА_12 (співмешканка обвинуваченого), ОСОБА_10 (донька ОСОБА_12 ), ОСОБА_23 (кума ОСОБА_12 ), ОСОБА_24 (двоюрідна сестра ОСОБА_12 ). Під час поминального обіду він вживав алкоголь. Після поминального обіду з будинку спочатку пішли ОСОБА_10 та ОСОБА_24 , а потім – ОСОБА_23 . Він (обвинувачений ОСОБА_2 ) та ОСОБА_12 залишились у будинку удвох. 19 лютого 2025 року сварок чи конфліктів між ним ( ОСОБА_2 ) та співмешканкою ОСОБА_12 не було. Через деякий час він ( ОСОБА_2 ) пішов з будинку тестя, ОСОБА_12 – залишилася у будинку одна. З будинку тестя пішов без верхнього одягу. Прийшов до будинку, де проживала ОСОБА_25 , бо хотів поговорити із її чоловіком ОСОБА_26 . У ніч з 19 лютого 2025 року на 20 лютого 2025 року перебував у будинку, де проживала ОСОБА_25 , де заснув. Коли прокинувся, то пішов до ОСОБА_27 , купив у неї горілку та попросив шапку. Коли йшов до будинку своєї матері ( ОСОБА_15 ), то побачив, що у будинку тестя увімкнене світло. Зайшов до будинку тестя та побачив на підлозі ОСОБА_12 без ознак життя. Перевірив у неї пульс – пульс був відсутній, тіло холодне. На тілі співмешканки лежав ніж, на одязі та тілі співмешканки побачив сліди від крові. Пішов до матері ( ОСОБА_15 ) та повідомив про смерть співмешканки. Мати викликала фельдшера та поліцію. ОСОБА_2 категорично заперечував свою причетність до заподіяння смерті ОСОБА_12 , повідомив, що не знає осіб, з якими у ОСОБА_12 могли бути конфлікти. Обвинувачений не зміг пояснити чому після поминального обіду залишив будинок тестя, не одягнувши верхній одяг, чому пішов з будинку тестя сам (без співмешканки ОСОБА_12 ) та чому залишився ночувати у будинку, де проживала ОСОБА_28 .

5.1.2.Показання потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_10 надала показання про те, що ОСОБА_12 – її матір, яка співмешкала із ОСОБА_2 . Матір та ОСОБА_2 офіційно не були працевлаштовані, заробляли підробітками по людях, могли зловживати алкоголем. Охарактеризувала ОСОБА_12 як тиху, спокійну та неконфліктну людину. ОСОБА_2 охарактеризувала як такого, що міг «підвищувати голос» на ОСОБА_12 19 лютого 2025 року вона (потерпіла ОСОБА_10 ) була на похоронах, бо помер її дідусь. Поминальний обід був у будинку дідуся в селі Куковичі. Близько 14 години вона ( ОСОБА_10 ) та сестра ОСОБА_24 залишили будинок дідуся та поїхали до міста Чернігова. У будинку залишались ОСОБА_12 , ОСОБА_2 та ОСОБА_23 20 лютого 2025 ранку близько сьомої години їй зателефонував працівник поліції та повідомив, що ОСОБА_12 були спричинені ножові поранення, від яких та померла.

5.1.3.Показання свідків.

Свідок ОСОБА_23 надала показання про те, що ОСОБА_12 її кума. 19 лютого 2025 року вона ( ОСОБА_23 ) була на похоронах батька ОСОБА_12 . Поминальний обід був у будинку батьків ОСОБА_12 . На поминальному обіді вживали алкоголь - горілку. Близько 14 години ОСОБА_10 та ОСОБА_24 поїхали з поминок. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_29 виник короткий словесний конфлікт з приводу відсутності коштів на зв`язок у мобільному телефоні. Вона ( ОСОБА_23 ) пішла з поминок близько 15 години. У будинку, де був поминальний обід, залишилися ОСОБА_12 та ОСОБА_2 . Приблизно з 15 години до 19 години ОСОБА_23 перебувала у себе вдома, а близько 19 години 20 хвилини разом із своєю матір`ю ОСОБА_30 поїхала на роботу на ферму. Близько 22 години 30 хвили з роботи приїхала до себе додому. Коли їхала на роботу, а потім з роботи, то помітила, що у будинку, де були поминки увімкнене світло. 20 лютого 2025 року дізналась, що ОСОБА_12 загинула.

Свідок ОСОБА_31 надала показання про те, що вона є матір`ю ОСОБА_23 19 лютого 2025 року близько 14 години 30 хвилин вона бачила свою доньку – ОСОБА_23 у неї вдома у дворі. Близько 18 години донька прийшла до неї додому, а потім близько 19 години 15 хвилин вони разом поїхали на роботу на ферму, де перебували до 22 години 30 хвилин. Коли проїжджали повз господарства батьків ОСОБА_12 , то бачила, що у будинку було увімкнене світло. 20 лютого 2025 року дізналась про загибель ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_25 надала показання про те, що на початку 2025 року вона із своїми дітьми проживала у будинку, власником якого є ОСОБА_2 . У день, коли були похорони батька ОСОБА_12 , близько 18 години (можливо і раніше) до неї прийшов ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та був чимось стривожений, попросив у неї пляшку горілки. Вона ( ОСОБА_28 ) відповіла, що горілки у неї немає. На запитання: «Де дружина ОСОБА_32 » ОСОБА_2 відповів: «Вона за мною йшла, зараз буде тут». ОСОБА_2 залишався у неї у будинку, а його дружина так і не прийшла. ОСОБА_2 попросив заночувати у неї в будинку. Вона ( ОСОБА_28 ) не змогла відмовити ОСОБА_2 , бо це був його будинок. Хвилювалась за себе та дітей, тому надіслала своїй матері смс повідомлення, у якому повідомила, що ОСОБА_2 знаходиться у неї в будинку, вона боїться, та просила матір прийти до її будинку. Через деякий час прийшли її матір та колишній чоловік ОСОБА_33 . Вони зайшли до будинку, побачили ОСОБА_2 , який на той час заснув. Вирішили, що від ОСОБА_2 немає ніякої загрози, тому пішли з будинку. Близько 1-2 години ночі ОСОБА_2 прокинувся, попросив у неї одяг: куртку та шапку. Такий одяг був у неї відсутній. ОСОБА_2 пішов з будинку. Близько 5 години до неї прийшли працівники поліції та ОСОБА_2 та повідомили, що ОСОБА_12 убили.

Свідок ОСОБА_27 надала показання про те, що вона, обвинувачений ОСОБА_2 та його співмешканка обвинуваченого ОСОБА_12 – односельці. Стосовно подій, свідком яких вона була в ніч з 19 лютого 2025 року на 20 лютого 2025 року зазначила наступне. Вночі, близько третьої години до неї додому прийшов ОСОБА_2 , був без верхнього одягу, сказав, що загубив велосипед, бушлат, у якому був телефон, змерз та попросився зайти в дім погрітися. Впустила ОСОБА_2 в дім, спитала у нього: «Де ОСОБА_32 », ОСОБА_34 відповів: «Вдома, або у куми ОСОБА_35 ». ОСОБА_2 перебував у неї (свідка ОСОБА_27 ) близько 15 хвилин та коли покидав будинок, то сказав, що піде до будинку свого тестя. Близько четвертої години від односельця вона дізналась, що співмешканка ОСОБА_2 – ОСОБА_36 , померла.

Свідок ОСОБА_15 надала показання про те, що ОСОБА_2 – її син. Син співмешкав із ОСОБА_12 , між ними були гарні стосунки, але вони інколи зловживали алкоголем. 19 лютого 2025 року вона була на похороні батька ОСОБА_12 20 лютого 2025 року, близько 3 години син прийшов до неї додому, був у бушлаті. Син сказав, що він ночував у будинку, де проживала ОСОБА_28 , а у будинку тестя залишались ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , коли вночі прийшов до будинку тестя, то побачив, що хтось зарізав Ірину. Вона ( ОСОБА_15 ) та ОСОБА_2 прийшли до будинку батьків ОСОБА_12 , де побачила на підлозі тіло ОСОБА_12 , на її тулубі в області грудей лежав ніж, у будинку перевернутий стілець. Вона зателефонувала до лікаря о 3 годині 16 хвилині, також зателефонувала до поліції і повідомила про жінку із ножовими пораненнями. ОСОБА_2 не повідомляв, що загубив велосипед та верхній одяг з телефоном. Перед похороном ОСОБА_12 та ОСОБА_2 залишили свої велосипеди у неї в дворі.

Свідок ОСОБА_16 надав показання про те, що ОСОБА_2 – його пасинок. Уночі (після похорону батька ОСОБА_12 ), близько 3 години до його будинку прийшов ОСОБА_2 та повідомив, що після поминок близько 16 години він пішов з будинку батьків ОСОБА_12 , у будинку залишились ОСОБА_23 та ОСОБА_12 , а він ( ОСОБА_2 ) заночував у іншому своєму будинку, а коли прийшов до ОСОБА_37 , то побачив, що вона померла, на тілі різані рани. ОСОБА_2 був у верхньому одязі – бушлаті, не повідомляв, що загубив велосипед. Перед похороном ОСОБА_12 та ОСОБА_2 залишили свої велосипеди у нього ( ОСОБА_16 ) в дворі.

Свідок ОСОБА_24 надала показання про те, що вона та ОСОБА_12 двоюрідні сестри. Охарактеризувала ОСОБА_12 як спокійну неагресивну людину. 19 лютого 2025 року вона ( ОСОБА_24 ) була в селі Куковичі на похоронах батька ОСОБА_12 . Поминальний обід був у будинку батьків ОСОБА_12 . Близько 14 години 30 хвилин вона та ОСОБА_10 пішли з будинку. ОСОБА_2 , ОСОБА_23 та ОСОБА_12 залишалися на той час у будинку, були в стані алкогольного сп`яніння. 20 лютого 2025 року їй зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила про вбивство ОСОБА_12 .

Свідки ОСОБА_38 та ОСОБА_39 надали аналогічні за змістом показання про те, що вони були залучені слідчим як поняті під час огляду будинку, де проживали батьки ОСОБА_12 . Під час огляду було виявлено на підлозі тіло ОСОБА_12 з ножовими пораненнями. У будинку безлад, розірвана подушка, на столі пляшка з-під горілки, чарки. На умивальнику плями крові. Слідчий склав протокол, оголосив протокол, надав протокол на підпис. Ніж та інші вилучені речі були запаковані у пакети.

5.1.4.Документи, висновки експертів, надані стороною обвинувачення.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120257270360000069 від 20 лютого 2025 року, яким підтверджується внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 115 КК України за заявою ОСОБА_15 (том 1 арк. с. 85-86).

Рапорт старшого інспектора -чергового ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП ОСОБА_40 від 20 лютого 2025 року, у якому зазначено, що 20 лютого 2025 року о 03 годині 28 хвилині зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_15 про виявлення у будинку по АДРЕСА_4 ОСОБА_12 без ознак життя (том 1 арк. с. 87).

Заява ОСОБА_10 від 20 лютого 2025 року, у якій ОСОБА_10 повідомляє, її матір`ю є ОСОБА_12 , ОСОБА_10 просить залучити її до провадження як потерпілу (том 1 арк. с 161-164).

Копія свідоцтва про народження НОМЕР_6 від 14 квітня 2003 року, з якого слідує, що матір`ю ОСОБА_10 є ОСОБА_12 (том 1 арк. с. 163).

Протокол огляду місця події від 20 лютого 2025 року, у якому зафіксовано, що під час огляду будинку по АДРЕСА_4 виявлено труп ОСОБА_12 з колото-різаними пораненнями в області шиї, грудної клітини, живота; обстановка в будинку порушена зі слідами кримінального характеру: біля трупа ОСОБА_12 виявлено ніж, на лезі якого наявні плями речовини бурого кольору; у будинку безлад – розкидані речі, перекинутий стілець; подушка розірвана; розкидані речі; плями речовини бурого кольору виявлені на дивані, на покривалі, алюмінієвій мисці, в умивальнику та ручці з-під крана умивальника; під умивальником знаходилось відро пластикове з водою світло бурого кольору; у шафі виявлено мобільний телефон кнопковий «Нокіа» IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_7 з сім картами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 та мобільний телефон сенсорний «Самсунг» IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 з сім картою НОМЕР_12 . Під час огляду місця події вилучено: сліди рук, чотири скляні чарки, два скляні стакани, ніж, ручку з крана умивальника, виріз з покривала, виріз із тканинної обшивки дивану, резинку для волосся з залишками волосся, жмут волосся, змиви з плями речовини бурого кольору з поверхні умивальника, мобільний телефон кнопковий «Нокіа» IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_7 з сім картами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; мобільний телефон сенсорний «Самсунг» IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 з сім картою НОМЕР_12 (том 1 арк. с. 101-110).

Протокол огляду трупа від 20 лютого 2025 року, у якому зафіксовано, що у приміщенні моргу КНП «Корюківська ЦРД» було оглянуто труп ОСОБА_12 , під час огляду трупа: виявлено тілесні ушкодження, у тому числі різані рани; на одязі з трупа – щілиноподібні пошкодження тканини одягу зі слідами речовини, схожої на кров; зроблено нігтьові зрізи з рук трупа та змиви з рук, відібрано зразки крові (том 1 арк. с. 121-131).

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20 лютого 2025 року, у якому зазначено, що 20 лютого 2025 о 18 годині 56 хвилині затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України ОСОБА_2 , при затриманні проведено особистий обшук ОСОБА_2 та вилучено одяг: камуфльовану куртку зеленого кольору, светр чорного кольору, флісову кофту зеленого кольору, футболку білого кольору, шкіряний ремінь чорного кольору, джинсові штани чорного кольору, камуфльовані штани, шкарпетки сіро-синього кольору, зимові черевики, фрагмент тканини червоного кольору з написом; на светрі чорного кольору виявлено плями бурого кольору – на правому рукаві в області ліктя, на тілі ОСОБА_2 – на лівому грудному м`язі наявне тілесне ушкодження у виді садна, розміром близько 3 мм, на правому грудному м`язі – садно, розміром близько 7 мм. Зі слів ОСОБА_2 ці тілесні ушкодження він отримав від нагрудного хрестика (том 1 арк. с. 155-169).

Протокол відібрання зразків для проведення експертизи від 20 лютого 2025 року, у якому зафіксовано відібрання у ОСОБА_2 біологічних зразків: зрізи нігтьових пластин, зразки букального епітелію, змиви з рук (том 1 арк. с. 173).

Протокол освідування особи від 21 лютого 2025 року, згідно з яким під час освідування ОСОБА_2 на його тілі виявлені тілесні ушкодження: поверхневе садно передньої поверхні правої половини грудної клітки, рубці лівого плеча, стегна, гомілки, та гомілково-ступневого суглобу зліва (том 1 арк. с. 175-176).

Лікарське свідоцтво про смерть № 39 від 20 лютого 2025 року, у якому зазначено, що смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті: проникаюче поранення лівої половини грудної клітки із ушкодженням серця, яке призвело до гострої крововтрати (том 1 арк. с. 158).

Висновок експерта № 39 від 30 березня 2025 року, згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , надані відповіді на такі питання:

1.Чи є на трупі ОСОБА_12 будь-які тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, механізм утворення, ступінь тяжкості кожного окремо? Яка локалізація виявлених тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_12 .? Яка безпосередня причина смерті ОСОБА_12 .? Чи перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку настання смерті ОСОБА_12 з наявними у неї тілесними ушкодженнями, якщо так, то з якими саме? Яка давність виявлених тілесних ушкоджень? Чи однакова давність утворення всіх виявлених тілесних ушкоджень? Від якої кількості травмуючи дій можливе утворення виявлених тілесних ушкоджень в комплексі та кожного окремо? Чи є ознаки колотих, різаних ран при внутрішньому дослідженні трупу, якщо так, то які саме? Чи є ознаки колотих, різаних ран при зовнішньому дослідженні на шкірі трупу, якщо так, то які? Яку направленість мають ранові канали на трупі ОСОБА_12 ? Яку глибину та ширину мають ранові канали на трупі ОСОБА_12 ?

Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок проникаючого поранення лівої половини грудної клітки із ушкодженням серця, що привело до гострої крововтрати. Цей висновок підтверджується:

- виявленням в 4-му міжребер`ї по лівій передній пахвовій лінії рани із рівними краями та гострими кінцями, яка продовжується в рановий канал, довжиною біля 8,8 см, котрий проходить через підшкірну клітковину, міжреберні м`язи, тканину нижньої долі лівої легені, серцеву сорочку, міжшлуночкову перетинку, стінку правого шлуночка;

- великої за об`ємом кількості рідкої крові в серцевій сорочці та плевральній порожнині із згортками, наявністю характерних для гострої крововтрати плямистих, блідо-червоного кольору крововиливів під внутрішньою оболонкою лівого шлуночка серця (плями Мінакова);

- малокрів`я внутрішніх органів.

Виявлені наступні тілесні ушкодження:

-синець в ділянці нижньої губи зліва - це ушкодження утворилося незадовго до настання смерті від дії твердого тупого предмету та не має прямого причинного зв`язку із настанням смерті;

-рана в ділянці шиї зліва - це ушкодження утворилось незадовго до настання смерті від дії предмету, що має ріжучі властивості та не має прямого причинного зв`язку із настанням смерті; рановий канал проходить зліва направо, дещо зверху вниз, через шкіру, підшкірно-жирову клітковину де і закінчується сліпо, загальна довжина ранового каналу близько 3 мм;

-рана, що переходить в проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним ушкодженням міжреберних м`язів, пристінкової плеври, лівої легені, серцевої сорочки, міжшлуночкової перетинки та стінки правого шлуночка серця - утворились прижиттєво незадовго до настання смерті від дії предмету із колюче-ріжучими властивостями, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті; рановий канал в ділянці грудної клітки із проникненням в грудну порожнину проходить спереду-назад, дещо справа-наліво та незначно зверху-вниз; через шкіру, підшкірну клітковину, міжреберні м`язи в 4 міжребер`ї між середньо-ключичною та передньою пахвинною лініями, нижню долю лівої легені, серцеву сорочку, міжшлуночкову перетинку і закінчується в порожнині правого шлуночка, загальна довжина ранового каналу складає близько 8,8 см.;

-рана в ділянці живота зліва - це ушкодження утворилось незадовго до настання смерті від дії предмету, що має колюче-ріжучі властивості та не має прямого причинного зв`язку із настанням смерті, рановий канал проходить дещо спереду-назад та зверху-вниз, через шкіру, підшкірно-жирову клітковину де і закінчується сліпо, загальна довжина ранового каналу близько 2,7 см.

2.Який час пройшов між заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_12 та настанням смерті останньої? Який час та дата настання смерті ОСОБА_12 .?

Після отриманих тілесних ушкоджень, що призвели до смерті, остання могла жити певний проміжок часу, що вимірюється хвилинами до втрати свідомості внаслідок наростання явищ гострої крововтрати.

Виходячи з вираженості трупних явищ, а саме: труп охолоджений рівномірно, шкірні покриви бліді, трупне заклякання добре виражене у всіх групах м`язів, які звичайно підлягають дослідженню (жувальні м`язи, м`язи верхніх та нижніх кінцівок, тулубу), трупні плями розміщені на задній поверхні тіла, острівчаті, слабо виражені багрово-синюшного кольору, при натискуванні на них пальцем в ділянці попереку блідніють і відновлюють свій колір протягом 2 хвилин 11 секунд, а явища гниття на трупі відсутні, тому смерть її настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3.Яка давність виявлених тілесних ушкоджень? Чи однакова давність утворення всіх виявлених тілесних ушкоджень?

Усі виявлені тілесні ушкодження утворились від дій кількох чинників травматичного впливу незадовго до настання смерті.

4.Яким було взаємне розташування нападника/нападників та потерпілої ОСОБА_12 в момент заподіяння останній тілесних ушкоджень? Чи змінювалося взаємне розташування нападника та потерпілої ОСОБА_12 в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень? У якому найбільш імовірному положенні (вертикальному, горизонтальному, наближеному до нього) знаходилася потерпіла ОСОБА_12 в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень?

Розташування потерпілої і нападника в момент спричинення останній тілесних ушкоджень могло бути будь-яким, потерпіла в момент отримання тілесних ушкоджень могла перебувати в будь-якому положенні.

5.Чи переміщувався труп (тіло) ОСОБА_12 , після заподіяння останній тілесних ушкоджень?

На тілі потерпілої немає достовірних ознак, котрі б свідчили про активне або пасивне переміщення останньої після заподіяння ушкоджень.

6.Чи є ознаки волочіння на трупі ОСОБА_12 .?

Під час дослідження трупу не виявлено слідів волочіння.

7.Якого типу предметом (предметами) заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_12 та які індивідуальні ознаки зазначеного предмету (предметів)? Одним предметом, чи декількома, спричинені тілесні ушкодження, наявні у ОСОБА_12 .?

Тілесні ушкодження утворились від дій кількох чинників травматичного впливу:

-ушкодження у вигляді ран утворились від травматичного чинника, що має ріжучі властивості;

-ушкодження у вигляді синця утворилось від дії травматичного чинника, яким був тупий предмет.

8.Чи наявні та трупі ОСОБА_12 тілесні ушкодження, характерні для самооборони?

Синець в ділянці нижньої губи зліва, вирване волосся з волосяними цибулинами з тім`яно-потиличної ділянки - ці ушкодження утворились від дії тупих предметів, незадовго до настання смерті та найбільш імовірне їх утворення під час самозахисту.

9.Чи могла після заподіяння тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_12 виконувати цілеспрямовані дії, якщо так то які саме і упродовж якого часу?

Після отримання тілесних ушкоджень не виключено, що потерпіла могла самостійно пересуватись та чинити опір невеликий проміжок часу, що вимірюється хвилинами.

10.До якої групи відноситься кров потерпілої ОСОБА_12 .?

Кров трупа ОСОБА_12 відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АБ0.

11.Чи вживала ОСОБА_12 до смерті алкогольні напої або наркотичні речовини, якщо так, то в якому ступені сп`яніння вона перебувала?

У крові, жовчі від трупа громадянки ОСОБА_12 етанол виявлений в концентрації 2.4 г/л., що по відношенню до живої людини може відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння; морфін, кодеїн не виявлені.

12.Смерть настала відразу після заподіяння їй тілесних ушкоджень чи через проміжок часу (який проміжок часу в годинах)?

Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілій, остання могла жити на протязі невеликого проміжку часу, що вимірюється хвилинами.

13. Яка послідовність заподіяння тілесних ушкоджень?

Послідовність заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій могла бути будь-яка.

14. Чи можливо було врятувати життя ОСОБА_12 , при наданні своєчасної медичної допомоги ?

Відповідь на дане питання не входить до компетенції судово-медичного експерта.

15.Чи могли утворитися виявлені колоті, різані рани від дії предмету типу ніж ?

Тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці шиї, рани в ділянці грудної клітки із проникненням в порожнину грудної клітки, ушкодженням легені та серця, рани в ділянці живота утворилися від дії предмету, що має колюче-ріжучі властивості по типу ножа.

16.Чи наявні в ділянці статевих органів будь-які тілесні ушкодження, синці, рани, садна?

У ділянці статевих органів тілесні ушкодження не виявлені (том 1 арк. с. 134-141).

Експерт ОСОБА_41 , який проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_12 та склав Висновок експерта № 39 від 30 березня 2025 року, був допитаний в суді, роз`яснив складений ним висновок, та, відповідаючи на запитання сторін судового провадження та суду, пояснив зміст висновку загалом та окремих частин. Зокрема експерт ОСОБА_42 зазначив, що усі тілесні ушкодженні, які були виявлені у потерпілої, були спричинені потерпілій 19 лютого 2025 року приблизно у проміжок часу з 15 години до 16 години; смерть потерпілої настала 19 лютого 2025 року приблизно у проміжок часу з 15 години до 16 години. Для роз`яснення висновку експерта в частині часу заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій та часу смерті потерпілої немає потреби проводити додаткові дослідження. Предмет (не виключено – ніж), яким була спричинено проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням серцевої сорочки, міжшлуночкової перетинки та стінки правого шлуночка серця, не був залишений у тілі потерпілої – у рановому каналі, а відразу після нанесення поранення – предмет (не виключено ніж) був вийнятий з ранового каналу, тобто у даному випадку відсутня ситуація, коли ніж залишається в тілі.

Висновок експерта № 458 від 06 березня 2025 року, згідно з яким при судово-медичній гістологічній експертизі шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_12 : крововиливи без реактивних змін в м`яких тканинах з ділянки рани та тканині серця, вогнищевий кардіосклероз (том 1 арк. с. 142-144).

Висновок експерта № 37-МК від 24 березня 2025 року, згідно із яким на клапті шкіри від трупа ОСОБА_12 виявлене одиничне, наскрізне ушкодження (рана), яке має ознаки колото-різаного (лінійна щілиновидна форма рани, рівні, неосаднені краї, наявність загостреного та П-подібного кінців, дрібнобугристисть і скошеність стінок та додатковий розріз), яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обушок з добре вираженими ребрами, по краях рани виявлені сліди заліза (том 1 арк. с. 145-147).

Висновок експерта № 201 від 28 лютого 2025 року, згідно з яким кров трупа ОСОБА_12 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (том 1 арк. с. 148).

Висновок експерта № 634 від 28 лютого 2025 року, згідно з яким у крові, жовчі від трупа ОСОБА_12 виявлений етанол в концентрації 2,4 г/л (том 1 арк. с. 149-150).

Заява ОСОБА_2 від 24 березня 2025 року, адресована слідчому, у якій ОСОБА_2 повідомляє про відмову від участі у слідчому експерименті (том 1 арк. с. 155).

Довідка – характеристика № 5 358/18-16/06 від 20 лютого 2025 року, видана Менською міською радою, у якій зазначено, що ОСОБА_12 зареєстрована по АДРЕСА_4 , проживала з батьком, братом та донькою, за місцем проживання характеризувалася як спокійна, тиха, періодично зловживала спиртними напоями (том 1 арк. с. 159-160).

Висновок експерта № 20 від 21 лютого 2025 року, згідно із яким у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці шиї, грудної клітки, лівого зап`ястя, правого плеча, які утворились 19 лютого 2025 року від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, могли утворитися від дії не менш як від п`яти чинників травматичного впливу (том 1 арк. с. 179-181).

Експерт ОСОБА_41 , який проводив судово-медичну експертизу ОСОБА_2 та склав Висновок експерта № 20 від 21 лютого 2025 року, був допитаний в суді, роз`яснив складений ним висновок, та, відповідаючи на запитання сторін судового провадження та суду, пояснив зміст висновку загалом та окремих частин. Зокрема експерт ОСОБА_42 зазначив, що садна в ділянці шиї, грудної клітки, лівого зап`ястя, правого плеча, які були виявлені у ОСОБА_2 , були спричинені йому саме 19 лютого 2025 року, та не виключається отримання цих тілесних ушкоджень під час бійки від особи, яка оборонялася. Заперечує виникнення саден від натільного хрестика.

Висновок експерта № 303 від 22 квітня 2025 року, згідно із яким на светрі чорного кольору, вилученому під час затримання ОСОБА_2 (об`єкт № 1 - помарка бурувато - коричневого кольору розміром 2,5 см х 1,5 см, яка розташована на светрі на передній лицьовій поверхні в 2-х см від правого плечового шва та в 1 см від правого втачного шва; об`єкт № 2 – ділянка розміром 9,0 см х 14,0 см, вкрита речовиною бурого кольору, яка розташована на светрі на задній лицьовій поверхні правого рукава з переходом на передню лицьову поверхню в 22 см від нижнього вільного краю рукава та в 14 см від внутрішнього бокового шва) - знайдено кров людини, яка може походити від трупа ОСОБА_12 (том 1 арк. с. 210-212).

Висновок експерта № 302 від 22 квітня 2025 року, згідно із яким на фрагментах з обшивки дивана, покривала, у змивах речовини бурого кольору з алюмінієвої миски, вилучених під час огляду місця події - з будинку по АДРЕСА_4 знайдено кров людини, яка може походити від трупа ОСОБА_12 (том 1 арк. с. 214-215).

Висновок експерта № 304 від 17 квітня 2025 року, згідно із яким у змивах з рук ОСОБА_2 кров не виявлено (том 1 арк. с. 216).

Висновок експерта № КСЕ-19-25/17002-Д від 01 квітня 2025 року, згідно із яким на поверхнях ножа, ручці з-під крану, вилучених під час огляду місця події - з будинку по АДРЕСА_4 - слідів папілярних узорів, придатних для ідентифікації не виявлено (том 1 арк. с. 219-242).

Висновок експерта № СЕ-19/125-25/3245-Д від 10 березня 2025 року, згідно з яким за результатом судової трасологічної експертизи, п`ять слідів пальця рук, які були виявлені на поверхнях чарки та стаканів, вилучених під час огляду місця події – з будинку по АДРЕСА_4 – є непридатними для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили) (том 1 арк. с. 189-195).

Висновок експерта № СЕ-19/125-25/3246-Д від 07 березня 2025 року, згідно з яким за результатом судової трасологічної експертизи, сліди пальців рук, розмірами 16х23 мм, 15х28 мм, 16х21 мм, 15х28 мм, 13х27 мм, 14х31 мм, 16х28 мм, 17х20 мм, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події – в будинку по АДРЕСА_4 – є придатними для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили) (том 1 арк. с. 198-206).

Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відео контроль особи від 13 березня 2025 року з додатками, на яких зафіксовано розмову, що відбулася між ОСОБА_2 та невідомою особою, під час якої ОСОБА_2 повідомляє, що він повідомив слідчому і адвокату про непричетність до загибелі співмешканки, бачив ніж, поранення в області живота (том 1 арк. с. 249-252).

Протокол огляду відеозапису від 20 лютого 2025 року, з якого слідує, що об`єктом огляду є відеозапис з нагрудної цифрової боді-камери (нагрудного відеореєстратора), яка знаходилась на слідчому під час прибуття до будинку по АДРЕСА_4 20 лютого 2025 року. Так, на відеозапису зафіксовано, що у кімнаті будинку безлад: перевернутий стілець, розірвана подушка, пір`я розкидане. Також зафіксовано спілкування слідчого із ОСОБА_2 щодо обставин загибелі ОСОБА_12 , при цьому ОСОБА_2 одягнений у куртку, перебуває в емоційному стані, плаче, повідомив: «Я не знаю, що то було. Вживав спиртне, був на похоронах. Вона сказала, що жити не хоче, може сама себе зарізала.», також ОСОБА_2 розповів, що побачив у будинку свою співмешканку з ножем у тілі, вийняв ножа з її тіла та поклав ніж поряд з тілом, торкався рук трупа, після цього пішов до матері та розповів про побачене. На запитання слідчого: «Чому у будинку розкидані речі?», ОСОБА_2 відповів: «Не знаю, це самогубство.» (том 2 арк. с. 2-6).

Повідомлення про підозру від 21 лютого 2025 року, у якому зазначено про висунуту ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України (том 1 арк. с. 177-178).

Висновок експерта від 19 грудня 2025 року № КСЕ-19-25/17002-БД, згідно з яким на предметі, схожому на ніж, у піднігтьовому вмісті зрізу нігтьової пластини з лівої руки ОСОБА_12 виявлено кров людини та клітини з ядрами, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_12 (том 3 арк. с. 5-26).

З метою оцінки вищезазначених доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, суд дослідив надані прокурором документи, якими оформлені процесуальні рішення прокурора, керівників органу досудового розслідування, слідчих щодо підслідності кримінального провадження, повноважень процесуальних прокурорів, слідчих, доручень, запитів та інші документи, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження: у томі 1 на аркушах справи 33-46, 68-69, 88-99, 111-115, 153-154, 170-172, 14, 177-178, у томі 2 на аркушах справи 7, 10, 20-23, 30.

5.1.5.Речові докази.

Під час судового розгляду суд оглянув речові докази, які подав прокурор та які були отримані і вилучені слідчим під час досудового розслідування.

Речові докази також були надані для огляду учасникам судового провадження.

Так, суд оглянув такі речові докази:

-чотири скляні чарки, два скляні стакани – обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_10 під час огляду цих речей вказали, що чарки та склянки були у будинку батьків ОСОБА_12 ;

-ніж – обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_10 під час огляду ножа вказали, що ніж належав батьку ОСОБА_12 , знаходився у будинку батьків ОСОБА_12 , ОСОБА_2 зазначив, що ніж схожий на ножа, який він побачив на трупі ОСОБА_12 ;

-резинку для волосся з залишками волосся, жмут волосся – потерпіла ОСОБА_10 під час огляду зазначила, що резинка для волосся могла належати ОСОБА_12 , а жмут волосся за кольором схожий на волосся ОСОБА_12 ;

-мобільні телефони «Нокіа», «Самсунг» обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_10 під час огляду телефонів зазначили, що ті належали ОСОБА_12 .

6.Висновки суду.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду не заявляли клопотання про визнання наданих прокурором доказів недопустимими, відповідно до положень частини третьої статті 89 КПК України.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду вищезазначені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України.

Проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складів кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає існування будь-яких інших подій, ніж ті, що викладені в обвинувальному акті.

6.1.Висновки суду щодо обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України.

Сторона обвинувачення стверджувала, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 407 КК України.

Версія сторони захисту стосовно обставин кримінального провадження у частині обвинувачення за частиною п`ятою статті 407 КК України зводилась до того, що докази винуватості ОСОБА_2 відсутні, оскільки командування військової частини до лютого 2025 року не припиняло виплачувати ОСОБА_2 грошові кошти за проходження ним військової служби, тобто тим самим не вважало ОСОБА_2 таким військовослужбовцем, що не з`явився вчасно на службу без поважних причин.

Під час розгляду провадження суд встановив, що докази, які б спростували висунуте обвинувачення за частиною п`ятою статті 407 КК України відсутні, а версія сторони захисту побудована на невірному розумінні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України.

Станом на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , тобто станом на 07 липня 2023 року (згідно із висунутим обвинуваченням) диспозиція частини п`ятої статті 407 КК Україна була викладена так: «Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці».

Згідно із Законом України № 3233-IX від 13 липня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» (далі - Закон), який набув чинності 11 серпня 2023 року, були внесені зміни до частини 5 статті 407 КК України та зазначено про відповідальність військовослужбовця за: «Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану».

Суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати як нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану без поважних причин в умовах воєнного стану, тобто відповідно до диспозиції частини п`ятої статті 407 КК України в редакції, що діяла до внесення змін Законом від 13 липня 2023 року.

Самовільне залишення військової частини - це самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин в умовах воєнного стану.

Нез`явлення вчасно на службу полягає в тому, що, залишивши військову частину або місце служби на законній підставі та маючи об`єктивні можливості для повернення в установлений час, військовослужбовець своєчасно в частину не з`являється і перебуває поза її розташуванням понад установлений строк. У цьому випадку ухилення від несення обов`язків військової служби здійснюється шляхом бездіяльності.

Якщо військовослужбовець своєчасно не з`явився в частину з поважних причин, то таке запізнення не розглядається як військовий злочин.

Поважними причинами нез`явлення в строк на службу слід вважати такі об`єктивні фактори, що перешкоджають військовослужбовцю своєчасно з`явитися в частину, якими можуть бути стихійне лихо, затримання органами влади, перерва в русі транспорту тощо.

Початком нез`явлення на службу вважається закінчення установленого строку з`явлення, а кінцем - час повернення в частину або затримання.

Суб`єктивна сторона нез`явлення вчасно на службу без поважних причин може характеризуватися як прямим умислом так і необережною формую вини.

Суб`єктом злочину є всі категорії військовослужбовців.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань, 24.02.2022 року Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Наступними указами Президента України дія воєнного стану було неодноразово продовжено, у тому числі й станом на 20 лютого 2025 року (дата затримання обвинуваченого ОСОБА_2 ).

Так, суд встановив, що ОСОБА_2 з 14 січня 2023 року проходив військову службу, як військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частини НОМЕР_1 .

14 червня 2023 року ОСОБА_2 було видане направлення у військову частину (шпиталь) НОМЕР_3 на консультацію до спеціаліста хірурга.

Натомість ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_3 протягом періоду з 14 червня 2023 року до 24 лютого 2025 року на лікуванні не перебував, до лікарів за консультацією не звертався, що підтверджується повідомленням керівника військової частини НОМЕР_3 (том 2 арк. с. 88).

Матеріали службового розслідування по факту неповернення до військової частини ОСОБА_2 , підтверджують факт незаконного перебування поза межами військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , протягом періоду з 15 червня 2023 року до 20 лютого 2025 року.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував, що отримавши направлення на консультацію до лікаря, він не звернувся до лікаря, який був вказаний у направленні, а також не з`явився до військової частини, повернувся додому та перебував в селі Куковичі Корюківського району Чернігівської області, оскільки вважає себе таким, що за станом здоров`я не може виконувати обов`язки військової служби.

Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 надали показання про те, що ОСОБА_2 з літа 2023 року до дня його затримання – 20 лютого 2025 року перебував у селі Куковичі Корюківського району Чернігівськоїобласті.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_17 – військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 надали показання про те, що ОСОБА_2 14 червня 2023 року залишив військову частину за направленням на консультацію до лікаря, але фактично до шпиталю не прибув та у військову частину не з`явився.

Згідно із Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11 квітня 2025 року «Про результати службового розслідування по факту залишення місця служби військовослужбовцем рядовим ОСОБА_2 » та Актом службового розслідування від 11 квітня 2025 року, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 з 15 червня 2023 року до 11 квітня 2025 року дозволи на перебування поза межами військової частини не отримував, повідомлення про перебування на лікуванні не надходили, поважні причини відсутності з 15 червня 2023 року до 19 лютого 2025 року – відсутні; на ОСОБА_2 за відсутність на військовій службі без поважних причин накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана»; ОСОБА_2 припинено виплату грошового забезпечення, позбавлено премії за весь період відсутності на військовій службі; ухвалено рішення про здійснення перерахунку виплаченого грошового забезпечення за період безпідставної відсутності ОСОБА_2 з 15 червня 2023 року до 31 січня 2025 року.

Сторона захисту не надала суду докази, які б підтверджували, що ОСОБА_2 протягом періоду з 14 червня 2023 року до 20 лютого 2025 року звертався на консультацію чи лікування до будь-яких інших закладів охорони здоров`я, а також інших доказів щодо поважних причин не з`явлення до військової частини та не виконання обов`язків військової служби протягом цього періоду, у тому числі й такі, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод для повернення ОСОБА_2 до військової частини.

Отже, суд встановив, що військовослужбовець ОСОБА_2 14 червня 2023 року, залишивши військову частину на законній підставі та маючи об`єктивні можливості для повернення в установлений час, своєчасно в частину не з`явився і перебував поза її розташуванням з 07 липня 2023 року до 20 лютого 2025 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурор надав допустимі, належні, достовірні та достатні докази для визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України, а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану.

6.2.Висновки суду щодо обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

Сторона обвинувачення стверджувала, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 115 КК України.

Сторона захисту стверджувала, що докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні вбивства ОСОБА_12 відсутні. Обвинувачений не визнав вину у вчиненні вбивства ОСОБА_12 .

Під час судового розгляду суд встановив, що докази, які б спростували висунуте обвинувачення за частиною першою статті 115 КК України відсутні.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_12 були співмешканцями, могли періодично зловживати алкоголем.

19 лютого 2025 року відбувалися похорони батька ОСОБА_12 .

Під час поминального обіду, який проходив у будинку батьків ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 вживали алкоголь.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 виник словесний конфлікт з приводу відсутності грошових коштів на мобільний зв`язок, про що вказала свідок ОСОБА_23 .

Близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_43 пішла з будинку, а ОСОБА_2 та ОСОБА_12 залишилися та повинні були прибратися у будинку.

У період часу з 14 години 30 хвилин до 16 години між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження своїй співмешканці ОСОБА_12 , а ОСОБА_12 оборонялася.

Під час конфлікту ОСОБА_2 наніс ОСОБА_12 три удари ножем: в ділянку шиї зліва, у ділянку грудної клітини зліва та у ділянку живота зліва.

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у проміжок часу з 15 години до 16 години, внаслідок проникаючого поранення лівої половини грудної клітки із ушкодженням серця, яке призвело до гострої крововтрати.

ОСОБА_2 залишив ніж, яким заподіяв поранення ОСОБА_12 , на тілі потерпілої.

ОСОБА_2 намагався створити собі штучне алібі, а саме зрозумівши, що ОСОБА_12 померла, ОСОБА_2 близько 17-18 години пішов до будинку ОСОБА_28 , де під вигаданим приводом повідомив ОСОБА_28 , що залишиться ночувати.

Свідок ОСОБА_28 надала показання про те, що ОСОБА_2 прийшов без верхнього одягу був стривожений, залишився ночувати, при цьому вона хвилювалася за себе та своїх дітей, бо ОСОБА_2 раніше ніколи не ночував у її будинку, а його співмешканка так і не прийшла.

20 лютого 2025 року близько 1-2 години ОСОБА_2 прокинувся та пішов з будинку ОСОБА_28 , заходив до будинку ОСОБА_27 , у якої просив верхній одяг та повідомив, що загубив одяг та велосипед.

20 лютого 2025 року близько 2 години ОСОБА_2 прийшов до будинку своєї матері ОСОБА_15 та вітчима ОСОБА_16 та повідомив, що він ночував в іншому будинку, а коли повернувся до будинку батьків ОСОБА_12 , то побачив, що та померла.

Щодо характеру тілесних ушкоджень, причини смерті потерпілої ОСОБА_12 , щодо тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_2 , щодо наявності слідів крові на светрі ОСОБА_2 та на ножі, який виявлено біля тіла ОСОБА_12 , сторона обвинувачення надала висновки експертів, які є належними, допустимими та достовірними, зокрема висновки експертів є логічними, науково обґрунтованими та узгоджуються з іншими доказами у справі.

Зокрема, згідно із висновком експерта у ОСОБА_2 наявні тілесні ушкодження, які були спричинені йому 19 лютого 2025 року. Експерт ОСОБА_42 , роз`яснюючи цей висновок, зазначив, що садна в ділянці шиї, грудної клітки, лівого зап`ястя, правого плеча, які були виявлені у ОСОБА_2 , були спричинені йому саме 19 лютого 2025 року, та не виключається отримання цих тілесних ушкоджень під час бійки від особи, яка оборонялася.

Згідно із висновком експерта щодо тілесних ушкоджень у потерпілої, тілесні ушкодження: синець в ділянці нижньої губи зліва, вирване волосся з волосяними цибулинами з тім`яно-потиличної ділянки - утворились від дії тупих предметів, незадовго до настання смерті та найбільш імовірне їх утворення під час самозахисту.

Так, згідно із висновками експертиз на светрі ОСОБА_2 , на ножі, який був виявлений біля тіла потерпілої, виявлено кров та клітини, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_12 .

Під час судового розгляду знайшло підтвердження, що ОСОБА_2 під час конфлікту із ОСОБА_12 завдав потерпілій ножові поранення у тому числі й у життєво - важливий орган – ліву половину грудної клітки, спричинивши тим самим проникаюче поранення лівої половини грудної клітки із ушкодженням серця, яке призвело до гострої крововтрати та яке є тяжким тілесним ушкодженням, за ознакою небезпеки для життя, від якого ОСОБА_12 померла. При цьому, ОСОБА_2 , усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_12 , бажав їх настання і такі наслідки настали, оскільки ОСОБА_12 померла на місці події.

Отже, суд дійшов висновку, що прокурор надав допустимі, належні, достовірні та достатні докази для визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, а саме вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

7.Обставини, які пом`якшують, обтяжують покарання.

У обвинувальному акті зазначено про наявність щирого каяття у ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про наявність у обвинуваченого щирого каяття, як обставини, що пом`якшує покарання, суд дійшов наступних висновків.

Щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінально-карних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків кримінального правопорушення для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Під час судового розгляду суд встановив, що обвинувачений не визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за висунутим обвинуваченням, заперечував заподіяння смерті своїй співмешканці, а також заперечував те, що вчинив нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважної причини тривалістю понад три доби. Протягом судового розгляду ОСОБА_44 проявляв байдужість, не висловлював, а ні жалю, тобто шкодування про негативні наслідки вчинку, а ні каяття, що свідчить про відсутність глибокого усвідомленням провини, зміни мислення та відсутність щирого шкодування про вчинене. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, у тому числі й шкодував про те, що внаслідок його дій загинула людина сторони не надали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність щирого каяття, як обставини, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , а також відсутність інших обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 .

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_45 є вчинення кримінального правопорушення (передбаченого частиною першою статті 115 КК України) особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

8.Мотиви призначення покарання обвинуваченому.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 є особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, громадського порядку та моральності, вчинив умисний тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби та особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, до адміністративної відповідальності не притягувався, неодружений, військовослужбовець, на обліках у лікаря–психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за станом здоров`я має захворювання, за місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 характеризується негативно, за місцем проживання характеризується негативно, як такий, що зловживає спиртними напоями (том 2 арк. с. 35, 36, 104-135).

Окрім цього, суд враховує, що обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 – відсутні, обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Досудова доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не складалась, оскільки ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні особливо тяжкого злочину, нижня межа санкції якого перевищує п`ять років позбавлення волі (частина друга статті 314-1 КПК України).

З урахуванням обставин справи, особи винного, суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання:

- у виді позбавлення волі у межах строку, який визначений у санкції частини першої статті 115 КК України – одинадцять років позбавлення волі;

- у виді позбавлення волі у межах строку, який визначений у санкції частини п`ятої статті 407 КК України – п`ять років позбавлення волі.

На підставі статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань – дванадцять років позбавлення волі.

Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових кримінальних правопорушень. Також суд вважає, що призначення такого покарання є співмірним протиправному діянню, і таким, що не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Також суд дійшов висновку, що підстави для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, а також підстави для застосування положень статтей 69, 75 КК України відсутні.

У цьому провадженні суд установив, що обставини, які пом`якшують покарання відсутні, наявна обставина, яка обтяжує покарання, а також суд установив відсутність виключних обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, тому суд дійшов висновку призначити покарання у виді позбавлення волі строком дванадцять років, що у свою чергу унеможливлює застосування як положень статті 69 КК України так і положень статті 75 КК України.

9.Мотиви ухвалення рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Під час досудового розслідування ОСОБА_2 був затриманий 20 лютого 2025 року, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20 лютого 2025 року.

Під час досудового розслідування та судового розгляду до ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався та діє станом на час ухвалення вироку.

Суд призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, тому наявні підстави для зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання у виді позбавлення волі день за день, відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України.

Отже, суд дійшов висновку, відповідно до положень частини п`ятої статті 72 КК України, ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі з 20 лютого2025 року до 10 травня 2026 року, виходячи із співвідношення день за день.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 необхідно обчислювати з 11 травня 2026 року, тобто з дати ухвалення вироку.

Суд дійшов висновку, до набрання вироком законної сили продовжити строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 .

10. Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів і документів.

Суд вирішує питання щодо речових доказів відповідно до положень частини дев`ятої статті 100 КПК України, а саме речові докази: кофту синього кольору, кофту фіолетового кольору, футболку білого кольору, бюстгальтер чорного кольору, штани джинсові сірого кольору, черевики шкіряні, штани чорні вовняні, труси червоного кольору, шкарпетки смугасті, зрізи з нігтьових пластин з рук трупа ОСОБА_12 , змиви з рук трупа ОСОБА_12 , відбитки пальців трупа ОСОБА_12 , клапоть шкіри з трупа ОСОБА_12 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – знищити; підвіску з металу срібного кольору, яка знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – передати ОСОБА_10 (том 1 арк. с. 132-133, 151-152).

Суд вирішує питання щодо речових доказів, на які під час досудового розслідування накладений арешт, відповідно до положень частини дев`ятої статті 100 КПК України з урахуванням положень частини четвертої статті 174 КПК України, а саме: арешт, що був накладений на підставі ухвали слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року необхідно скасувати, речові докази: сліди рук, які оформлені у вигляді таблиці; чотири скляні чарки; два скляні стакани; ніж; ручку з крана умивальника; виріз з покривала; виріз із тканинної обшивки дивана; резинку для волосся з залишками волосся; жмут волосся; змив РБК з поверхні алюмінієвої миски; змив РБК з поверхні умивальника; фрагмент тканини червоного кольору з написом які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – знищити; мобільний телефон кнопковий «Нокіа» IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_7 з сім картами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; мобільний телефон сенсорний «Самсунг» IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 з сім картою НОМЕР_12 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – передати ОСОБА_10 ; камуфльовану куртку зеленого кольору; светр чорного кольору, флісову кофту зеленого кольору; футболку білого кольору; шкіряний ремінь чорного кольору; джинсові штани чорного кольору; камуфльовані штани; шкарпетки сіро-синього кольору; зимові черевики, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – повернути ОСОБА_2 (том 1 арк. с. 116-120).

11.Мотиви ухвалення рішення щодо процесуальних витрат.

У цьому кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, розмір яких підтверджений документально у загальній сумі 29 100,64 грн та які, відповідно до положень частини другої статті 124 КПК України, необхідно стягнути на користь держави із ОСОБА_2 .

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373-374 КПК України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407, частиною першою статті 115 КК України та призначити йому покарання:

-за частиною п`ятою статті 407 КК України – п`ять років позбавлення волі;

-за частиною першою статті 115 КК України – одинадцять років позбавлення волі.

На підставі статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань – дванадцять років позбавлення волі.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного ОСОБА_2 обчислювати з 11 травня 2026 року.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України, ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі з 20 лютого 2025 року року до 10 травня 2026 року, виходячи із співвідношення день за день.

Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 - продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів у сумі 29 100,64 грн.

Речові докази:

-кофту синього кольору, кофту фіолетового кольору, футболку білого кольору, бюстгальтер чорного кольору, штани джинсові сірого кольору, черевики шкіряні, штани чорні вовняні, труси червоного кольору, шкарпетки смугасті, зрізи з нігтьових пластин з рук трупа ОСОБА_12 , змиви з рук трупа ОСОБА_12 , відбитки пальців трупа ОСОБА_12 , клапоть шкіри з трупа ОСОБА_12 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – знищити;

-підвіску з металу срібного кольору, яка знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – передати ОСОБА_10 .

Арешт, що був накладений на підставі ухвали слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року – скасувати та речові докази:

-сліди рук, які оформлені у вигляді таблиці; чотири скляні чарки; два скляні стакани; ніж; ручку з крана умивальника; виріз з покривала; виріз із тканинної обшивки дивана; резинку для волосся з залишками волосся; жмут волосся; змив РБК з поверхні алюмінієвої миски; змив РБК з поверхні умивальника; фрагмент тканини червоного кольору з написом які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – знищити;

-мобільний телефон кнопковий «Нокіа» IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_7 з сім картами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; мобільний телефон сенсорний «Самсунг» IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 з сім картою НОМЕР_12 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – передати ОСОБА_10 ;

-камуфльовану куртку зеленого кольору; светр чорного кольору, флісову кофту зеленого кольору; футболку білого кольору; шкіряний ремінь чорного кольору; джинсові штани чорного кольору; камуфльовані штани; шкарпетки сіро-синього кольору; зимові черевики, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – повернути ОСОБА_2 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1