Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №569/5787/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №569/5787/26

Суддя: Галінська В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа №569/5787/26

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з нього на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25 листопада 2011 року вона уклала шлюб з відповідачем, який вони зареєстрували у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №1919. Від даного шлюбу у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, життєві обставини склалися таким чином, що вона змушена звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів. Відповідач про матеріальне становище їхньої дитини не дбає. Усім необхідним вона змушена забезпечувати дитину самостійно, однак її коштів на все не вистачає. Відповідно до довідки виданої Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «ГАГАРІНА» 14-Рівне» син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає із нею і знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної підтримки для утримання їхньої дитини не надає. Їхня дитина потребує постійного лікування, так як у нього хронічне захворювання – Бронхіальна астма, що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Згоди на надання матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку між нею та відповідачем не досягнуто.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 квітня 2026 року з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді та заперечень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, пояснивши, що відповідач матеріальної підтримки для утримання їхньої дитини не надає, а також, що дитини потребує постійного лікування, вона змушена забезпечувати дитину самостійно.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Рудика С.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі в розмірі 1/8 частки доходу платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Пояснила, що відповідач перебуває в ЗСУ, має від першого шлюбу сина, який перебуває на його утриманні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з"ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 листопада 2011 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, за актовим записом №1919 між сторонами було зареєстровано шлюб, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 25 листопада 2011 року.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про фактичне місце проживання №14 від 26.02.2026 р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГАГАРІНА 14-РІВНЕ» виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що вона фактично проживає разом з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади № 2022/001017533 від 07.11.2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 13.08.2018 року.

Згідно із копії Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , діагноз: (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Бронхіальна астма, ВВС, двостулковий АК.

Відповідно із копії Консультаційного висновку спеціаліста №124272 від 18.03.2026 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: В34.9 – Вірусна інфекція, не уточнена, супутні діагнози: J45.8 – Змішана астма, Бронхіальна астма змішана форма, легкого ступеня тяжкості, контрольована. ДН 0 ст.

Згідно із копії Консультаційного висновку спеціаліста №134961723 від 14.04.2026 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: J02.9 – гострий фарингіт, не уточнений Гострий ринофарингіт. Супутні діагнози: J45.8 – Змішана астма.

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «РІВНЕАЗОТ» виданої ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , засвідчує те, що їй на ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» за період 2025.10-2026.03 було нараховано в розмірі 171314,96 грн, з якої оподаткований дохід і утримано з нього податку, обов`язкові платежі та інші утримання.

Як стверджує позивач дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Отже, з досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що позивач та відповідач разом не проживають, їхня дитина проживає з позивачем, між батьками не досягнуто домовленості щодо порядку, способу, форми та розміру участі відповідача в утриманні дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов"язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов"язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов"язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За змістом ст. 18 Конвенції суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні "М.С. проти України" повторює, що існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси (див. справу "Нойлінґур і Шурук", № 41615/07, § 135, 06.07.2010 року, і "X проти Латвії", заява №. 27853/09, § 96, ЄСПЛ 2013 р.). Найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків (див. справу "Сахін проти Німеччини", заява № 30943/96, §66, ЄСПЛ 2003 р.VIII).

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов"язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов"язків щодо дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров"я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Як встановлено судом із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , що видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, від 25 листопада 2008 року, актовий запис №2383, ОСОБА_2 має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно копії рішення Рівненського міського суду Рівненської області, від 24 жовтня 2017 року, по справі №569/10311/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів, позовні вимоги ОСОБА_2 – задоволено змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Рівне, Рівненської області , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня постановлення рішення і до досягнення сином повноліття.

Відповідно до копії довідки №87 від 16 березня Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Навчально –науковий інститут прикладного системного аналізу IV рівень акредитації, видана ОСОБА_4 у тому, що він є студентом КПІ ім.. Ігоря Сікорського 1 курсу, групи КІ-51 Навчально-наукового інституту прикладного системного аналізу. Форма навчання: денна, за кошти державного бюджету. На дату видачі довідки ОСОБА_4 є студентом згідно наказу №2836-с від 14.08.2025 р. про зарахування. Закінчує університет 30.06.2029 р.

Як зазначає представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Рудика С.Ю., відповідачем сплачуються аліменти на утримання сина від першого шлюбу в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але е менші 50% прожиткового мінімуму на диту відповідного віку, щомісячно, що підтверджує копія рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 жовтня 2017 року та довідкою про доходи ОСОБА_2 , про те що він справді працює у в/ч НОМЕР_6 , форма працевлаштування основне, займає посаду військовослужбовця, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , загальна сума доходу за період з жовтня 2025 р. по березень 2026 р. без урахування аліментів становить 174386 грн. 49 коп. Із довідки вбачається, що аліменти сплачені з жовтня 2025 р. по березень 2026 року в сумі 21487,69 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду докази того, що він сплачує аліменти на утримання свого старшого сина ОСОБА_4 , що підтверджується рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 жовтня 2017 року та довідкою про доходи.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред"явлення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Беручи до уваги, що позивач при подачі до суду позовної заяви була звільнена від сплати судового збору, та враховуючи положення ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя -

Оригінал: reyestr.court.gov.ua