Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №682/408/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/408/26

Провадження № 1-кп/682/74/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді – ОСОБА_1

за участі: секретаря судових засідань – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6

потерпілої – ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області кримінальне провадження № 12025244000002254 від 31.12.2025 року та кримінальне провадження № 12026244000000222 від 19.02.2026 року, які об`єднані в одне провадження на підставі ухвали суду від 20.03.2026 року за обвинуваченням :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Модестівка Славутського району Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121 та ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 31.12.2025 близько 12 год. 15 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за місцем проживання в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільного вживання алкогольних напоїв вступив у словесний конфлікт із своєю дружиною – потерпілою ОСОБА_7 , яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, яка постраждала від домашнього насильства, та спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження.

Під час вказаного конфлікту, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_5 перебуваючи у спальній кімнаті вказаного будинку, у зазначений день та час, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, дерев`яною палицею та металевим прутом наніс потерпілій ОСОБА_7 численні удари (не менше чотирьох ударів) в праву лобну ділянку голови, по п`ятому пальцю лівої кисті, в передню поверхню правої та лівої гомілки.

Внаслідок указаних умисних та злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 , яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, яка постраждала від домашнього насильства, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому лобної кістки справа, забійної рани лобної ділянки голови справа, які утворилися, внаслідок одноразової та вираженої по силі ударної дії видовженої твердої травмуючої поверхні, якою могла бути дерев`яна палиця, металевий прут чи інші подібні до них тверді предмети, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя.

Крім того, внаслідок указаних умисних та злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани п`ятого пальця лівої кисті, яка утворилась, внаслідок однієї ударної дії обмеженої тупої твердої травмуючої поверхні; забійних ран передньої поверхні правої та лівої гомілки, які утворилися, щонайменше від двох окремих ударних дій тупих, твердих предметів, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» безпричинно, умисно, систематично вчиняв фізичне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних страждань та розладів здоров`я.

Так, ОСОБА_5 в період часу з квітня 2024 по грудень 2025 року за місцем спільного проживання, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим його чотири рази притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Так, 20.04.2024 року близько 23:30 години ОСОБА_5 умисно бив ляпаси, стусани, штовхав, по відношенню до своєї дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним в АДРЕСА_1 , чим спричинив фізичне насилля та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.05.2024 року ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.

Крім того, 14.12.2024 року о 14:50 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_5 повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , ображав словами нецензурної лайки, шарпав за одяг, вчинив конфлікт, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.01.2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

Крім того, 21.01.2025 року о 13 год 00 хв в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , а саме ображав словами нецензурної лайки, шарпав за одяг та душив, чим завдав шкоду психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.02.2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 , 08.08.2025 року близько 21:00 години в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного, фізичного, економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , а саме: влаштував сварку, погрожував фізичною розправою на словах, спричинив тілесні ушкодження у вигляді незначного порізу ноги, вигнав із будинку, чим завдав шкоди її психологічному, фізичному, економічному здоров`ю, повторно протягом року.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.08.2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 гривень.

Крім того, 31.12.2025 продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення фізичного насильства відносно своєї дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 31.12.2025 року близько 12 год. 15 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за місцем проживання в будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи їх настання, умисно, дерев`яною палицею та металевим прутом наніс для своєї дружини ОСОБА_7 , численні удари (не менше чотирьох ударів) в праву лобну ділянку голови, п`ятому пальцю лівої кисті, в передню поверхню правої та лівої гомілки.

Внаслідок указаних умисних та злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 , яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, яка постраждала від домашнього насильства, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому лобної кістки справа, забійної рани лобної ділянки голови справа, які утворилися, внаслідок одноразової та вираженої по силі ударної дії видовженої твердої травмуючої поверхні, якою могла бути дерев`яна палиця, металевий прут чи інші подібні до них тверді предмети, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя.

Крім того, внаслідок указаних умисних та злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани п`ятого пальця лівої кисті, яка утворилась, внаслідок однієї ударної дії обмеженої тупої твердої травмуючої поверхні; забійних ран передньої поверхні правої та лівої гомілки, які утворилися, що найменше від двох окремих ударних дій тупих, твердих предметів, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у систематичному вчиненні фізичного насильства відносно подружжя, що призвели до фізичних страждань та розладів здоров`я, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 126-1 КК України.

Кримінальні правопорушення скоєні за наступних обставин.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою вину визнав, вказавши, що 31.12.2025 року вони з ОСОБА_7 поснідали, вжили при цьому алкогольні напої в невеликій кількості, вона пішла до сусідки, її довго не було. Коли повернулася він почав запитувати її, що треба робити по господарству, вона почала ображати його, між ними почалася сварка. Потерпіла пішла у спальню і сиділа на дивані, сперечалася з ним. Він взяв у праву руку дерев`яну палицю, яка стояла біля пічки "метровку", зайшов у кімнату, де була потерпіла і вдарив її палицею по голові, при цьому потерпіла повернула голову і удар прийшовся по виску, почала бігти кров. Він сказав ОСОБА_7 викликати "швидку допомогу", вона піднялася і збиралася десь йти, він розлютився і вдарив її один раз чи два рази по передній частині ніг металевим прутом, який лежав теж біля пічки. Тоді ОСОБА_7 сіла на підлогу, кров не вщухала, він подав їй рушника, щоб вона приклала до рани і приніс мобільний телефон, щоб вона викликала "швидку". ОСОБА_7 зателефонувала і через короткий проміжок часу приїхали працівники екстреної медичної допомоги, медичний працівник надала медичну допомогу його дружині, зупинила кров, перев`язала голову і забрала її до лікарні. Потім приїхали працівники поліції, які почали опитувати його і проводити слідчі дії, він їм розповів як заподіяв дружині тілесні ушкодження.

За епізодом вчинення домашнього насильства, ОСОБА_5 вину визнав частково, зазначив, що за час спільного проживання з потерпілою систематично вчиняв домашнє насильство, в ході якого ображав останню нецензурними словами та спричиняв їй фізичне насильство, але не душив потерпілу та не різав ногу. Сварки виникали внаслідок того,що потерпіла поверталася із села в нетверезому стані, чіплялася до нього, ображала, він не витримував і вчиняв насильницькі дії, потерпіла викликала поліцію. Не заперечував, що неодноразово притягувався до адміністратиної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, постанови суду не оскаржував, проходив програму для кривдників. Шкодує про те, що сталося, просив вибачення у потерпілої ОСОБА_7 . Просив не застосовувати до нього суворе покарання у виді позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, має проблеми зі здоров`ям, від дій обвинуваченого не настали тяжкі наслідки для потерпілої, яка перебуваючи в нетверезому стані, поводилася агресивно із чоловіком та ображала його, не має до нього претензій матеріального та морального характеру, тому просив призначити покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69, 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, врахувати думку потерпілої, та не приймати до уваги досудову доповідь.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини за ст.121 ч.1 КК України та частково за ст.126-1 КК України, його вина підтверджується показаннями потерпілої, свідків та іншими доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду кримінальних проваджень та поза "розумним сумнівом" доводять вину ОСОБА_5 .

Так, потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що 31.12.2025 року вона гоувала їжу на Новий рік, прийшла сусідка, вони випили по 100 г. горілки, потім сусідка пішла, вони почали сперечатися із чоловіком ОСОБА_5 . Він пішов курити, вона почала йому щось казати. Потім чоловік розсердився і взяв поліно, що лежало біля плити, наніс їй удар по голові в область лоба, вдарив пальця на руці, спереду по ногам бив. З рани на голові почала сильно йти кров, очі були залити кров`ю, вона нічого не бачила. ОСОБА_5 злякався і почав кричати, щоб вона викликала "швидку", приніс телефон. Вона зателефонувала і викликала швидку, чоловік подавав їй рушники, щоб вона прикладала до голови, але кров не зупинялася. Потім приїхали працівники екстреної медичної допомоги і забрали її до лікарні, де вона проходила стаціонарне лікування. Зараз почувається нормально, пробачила чоловіка, не бажає, щоб йому призначали покарання у виді позбавлення волі, бо він вже усвідомив свою провину, попросив у неї вибачення. Він надавав їй допомогу : приніс рушник, телефон, давав випити води.

За епізодом домашнього насильства потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що вона сама винна в поведінці ОСОБА_5 , бо між ними сварки виникали через її поведінку, коли вона затримувалася із подругами, приходила додому в нетверезому стані. Коли починалася сварка вона викликала поліцію, щоб налякати чоловіка. Їй відомо, що ОСОБА_5 притягувався неодноразово до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст.173-2 КУпАП, вона не була присутня на судових засіданнях, підтвердила факти домашнього насильства відносно неї, які мали місце 20.04.2024 року о 23.30 год, 14.12.2024 року о 14.50 год, 21.01.2025 року о 13.00 год. 18.08.2025 року о 21.00 год, проте заперечувала те, що ОСОБА_5 її душив та порізав ногу серпом, зазначивши, що сама серпом порізала ногу. Також потерпіла вказала, що перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ображала потерпілого, називала поганими словами, що викликало в нього гнів та між ними виникали сварки. Вважає себе винною в тому що сталося, а її чоловік є гарною людиною, постійно допомагає їй по-господарству.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що 31.12.2025 року він чергував у приймальному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , коли поступила ОСОБА_7 . Він провів обстеження ОСОБА_7 , в лобній частині голови виявив відкриту рану, яку треба було зашивати, на кисті руки також була рвана рана, яку треба було шити. У потерпілої також була закрита черепно-мозкова травма голови, пошкодження п`ятого пальця зап`ясної кисті, численні садна нижніх кінцівок. Потерпіла сказала, що посварилася з чоловіком, не повідомляла в який спосіб їй було заподіяно тілесні ушкодження. Їй було призначене стаціонарне лікування, в ході якого їй робили перев`язки, проводили лікування ЗЧМТ, в разі ненадання їй медичної допомоги, був ризик інфікування рани.

Свідок ОСОБА_9 показала суду, що є донькою ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_7 . Останнім часом її батьки, які проживають у с. Модестівка Шепетівського району зловживали спиртними напоями. 31.12.2025 року вона була в магазині, зателефонувала знайома матері і повідомила, що її маму "швидка" везе до травматологічного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вона пішла в лікарню, побачила матір, у неї була розбита голова, були тілесні ушкодження на ногах, їй накладали шви, потім робили комп`ютерну томографію, ставили крапельниці. До 09.01.2026 року ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні, потім вона забрала її до себе, і мати продовжувала лікуватися амбулаторно. Мати повідомила їй, що вони побилися з батьком, в результаті чого він заподіяв їй палицею тілесні ушкодження. Коли мати перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вона провокує конфліктні ситуації. А коли батьки тверезі, вони взагалі не сваряться. Вважає, що в тій ситуації, що склалася винні обоє її батьків. Її батько хороша людина, люблячий дідусь, вона його залишала зі своїми дітьми, коли ще проживала разом з батьками, він ніколи не проявляв агресії до неї, сестри, матері, були лише дрібні побутові сварки.

За епізодом вчинення ОСОБА_5 домашнього насильства свідок ОСОБА_9 (допитана за клопотанням сторони захисту) зазначила, що не проживала з батьками та не була очевидцем їх сварок та бійок, але вказала, що коли батьки перебували в тверезому стані між ними не виникало сварок, а коли мати вживала алкогольні напої, то вона постійно "мала справи" до батька, починала з`ясовувати з ним відносини, ображала його, тому між ними виникали сварки. Тоді мати викликала поліцію, працівники поліції складали відносно батька протоколи щодо домашнього насильства, їй також відомо, що батько проходив програму для кривдників. Причиною сварок є вживання обома батьками алкогольних напоїв.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що працює фельдшером екстреної медичної допомоги. 31.12.2025 року на дійшов виклик на номер НОМЕР_1 із с. Модестівка. Вони з медтехніком прибули на місце події в с. Модестівка, зайшли до будинку, чоловік сидів у одній кімнаті біля грубки, а потерпіла ОСОБА_7 була в іншій кімнаті. Жінка скаржилася на головний біль, у лобній частині голови в неї була відкрита рана, яка супроводжувалася сильною кровотечею, утворився набряк, вона сама викликала швидку допомогу. Після огляду вона надала жінці невідкладну медичну допомогу, зупинила кровотечу, зробила направлення на госпіталізацію до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки рана була відкритою і потрібне було хірургічне втручання, могли наступити негативні наслідки. Чоловік та потерпіла перебували в стані алкогольного сп`яніння. Чоловік поводився байдуже, його мова була нечіткою, повідомив, що це він наніс удар по голові своїй дружині палицею. Поведінка потерпілої теж була байдужою, вона відмовлялася від госпіталізації, повідомляла, що втрачала свідомість, говорила : "Нехай я тут подохну".

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що на номер " НОМЕР_2 " надійшов виклик із с. Модестівка Шепетівського району щодо заподіяння чоловіком тілесних ушкоджень своїй дружині. Він разом з іншим працівником поліції прибув на виклик, жінка - потерпіла перебувала у машині швидкої допомоги, у неї на голові була марлева пов`язка, їй вже надали медичну допомогу і везли до лікарні. Потім вони з напарником пішли до будинку, в якому перебував чоловік ОСОБА_5 , який розповів, що розпивав з дружиною спиртні напої, в ході сварки палицею заподіяв їй тілесні ушкодження, від чоловіка відчувався запах алкоголю. Він поводився спокійно, погроз на адресу дружини не висловлював. Потім прибула слідчо-оперативна група, яка проводила слідчі дії.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що родину ОСОБА_13 він знає з 2012 року, постійно здійснював виїзди за місцем їх проживання, проводив профілактичні бесіди з приводу конфліктів подружжя. З 2017 року ситуація погіршилася і викликів за цією адресою стало більше, він неодноразово складав протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_5 за ст.173 -2 КУпАП, а також обмежувальні приписи, йому відомо що ОСОБА_5 було неодноразово притягнуто судом до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, застосовано програму для кривдників, ОСОБА_5 штрафи не сплатив, щодо проходження ним програми для кривдників йому нічого невідомо. Очевидцем вчинення насильницьких дій зі сторони ОСОБА_5 відносно дружини він не був, бо прибував на місце події по закінченню конфлікту, але потерпіла підтверджувала факт заподіяння їй ОСОБА_5 фізичного та психологічного насильства. Конфлікти у цій родині виникали через вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Коли подружжя перебуває у тверезому стані, вони не сильно конфіктні. Під час складання протоколів, ОСОБА_5 визнавав факт вчинення фізичного насильства відносно своєї дружини. За фактом спричинення тілесних ушкоджень під час вчинення домашнього насильства потерпіла ОСОБА_14 відмовлялася від проведення судово-медичної експертизи та не бажала притягувати ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст.125, 126 КК України, а тому відносно ОСОБА_5 були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173-2 КУпАП.

Від допиту свідка ОСОБА_15 прокурор відмовився у зв`язку із неможливістю забезпечення його явки до суду.

Також вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується іншими доказами, які згідно ст. 358 КПК України досліджені судом.

За епізодом заподіяння умисного тілесного ушкодження (ст.121 ч.1 КК України) :

- витягом з ЄРДР № 12025244000002254 від 31.12.2025 р. з якого вбачається, що 31.12.2025 р. близько 12.15 год. у АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у будинку за місцем свого проживання на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час словесної суперечки, металевим прутом наніс тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, відкритого перелому лобної кістки справа, забій головного мозку, локальна пневмофецалія, рвана рана лобної частини голови, переломи роститих відростків 1 та 2 грудних хребців, численні садна нижніх кінцівок дружині ОСОБА_7 (а.п.1);

- рапортом ст.інспектора чергового ВнП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_16 від 31.12.2026 року, відповідно до якого 31.12.2025 року о 12.18 год. надійшло повідомлення зі служби НОМЕР_2 про те, що за адресою : АДРЕСА_1 чоловік вчиняє фізичне насильство відносно заявниці, зі слів -стікає кров`ю, більше інформації не надала, завершила розмову (а.п. 12);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.12.2025 року від ОСОБА_7 , відповідно до якого ОСОБА_7 зазначила, що 31.12.2025 року близько 13.00 год. ОСОБА_5 спричинив їй тілесні ушкодження;

- свідоцтвом про право на спадщину за законом, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, витягом про державну реєстрацію прав, відповідно до яких ОСОБА_5 є власником житлового будинку , розташованого в АДРЕСА_1 (а.п. 18-20);

- протоколом огляду місця події від 31.12.2025 року, проведеного на підставі заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , відповідно до якого в житловому будинку, під дверцятами грубки для приготування їжі виявлено металевий прут з наявними ознаками речовини бурого кольору, загальною довжиною 56 см. Окрім того, у верхній частині грубки наявні два фрагменти обгорілого брусу невизначеної геометричної форми із наявними ознаками речовини бурого кольору. При вході до кімнати №1, під стіною праворуч розташоване односпальне дерев`яне ліжко з елементами постелі. Над вказаним ліжком зі сторони входу, на висоті 37 см. наявні бризки речовини бурого кольору, схожі на кров. Ліжко вкрите ковдрою біло-зеленого кольору із елементами квітів, у верхній частині якої наявні плями бурого кольору. Окрім цього, на підлозі кімнати, наявний килим прямокутної форми та коричневих кольорів із зображенням геометричних фігур, посередині якого наявна пляма речовини бурого кольору зі згустками. На момент проведення огляду на висоті 24 см. від нижнього краю дерев`яної підлоги, між дерев`яним столом та ближньою частиною бильця односпального ліжка, на стіні наявна пляма бурого кольорк, схожа на кров. Ліворуч від входу до кімнати № 2, в ближньому куті розташована дерев`яна шафа, за якою розташоване дерев`яне односпальне ліжко, покрите ковдрою світло-коричневого кольору. Посередині ліжка, на висоті 19 см. від поверхні правого краю ліжка, наявна пляма бурого кольору, ззовні схожа на кров. Огляд в кімнаті № 3 не проводився у зв`язку з відсутністю порушеної в ній обстановки. (а.п. 23,48);

- постановою про визнання речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 31.12.2025 року, відповідно до якої металевий прут загальною довжиною 56 см. із наявними на поверхні плямами речовини бурого кольору, два фрагменти брусу пошкоджені полум`ям з наявними плямами на поверхні речовини бурого кольору, виріз шпалер білого кольору з плямами речовини бурого кольору, виріз з ковдри біло-зеленого кольору із зображенням квітів, на поверхні якої наявні плями бурого кольору, змив з килиму темно-коричневого кольору на поверхні якого наявні плями бурого кольору, змиви зі стіни білого кольору, на поверхні яких наявні плями бурого кольору, упаковані в конверти № 6, №7, визнані речовими доказами (а.п. 49-50);

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 06.01.2026 року, відповідно до якої визнано речовим доказом – СD-R диск із аудіо-записом розмови повідомлення ОСОБА_7 , яке надійшло на спецлінію « НОМЕР_2 » ГУНП в Хмельницькій області 31.12.2025 року із номера телефону НОМЕР_3 (електронна картка «102» № НОМЕР_4 ) (а.п. 53);

- протоколом огляду речового доказу (аудіозапису) від 06.01.2026 року, в ході якого було за допомогою медіапрогравача прослухано аудіозапис розмови та зроблено стенограму, відповідно до якої ОСОБА_7 повідомила, що чоловік її вбиває, просила про допомогу, вказала, що стікає кров`ю, а чоловік її доб`є, якщо не приїдуть працівники поліції.

Крім того, в судовому засіданні судом було прослухано звукозапис розмови ОСОБА_7 , яка відбулася 31.12.2025 року із диспетчером служби « НОМЕР_2 » (а.п. 54-55);

- картками виклику та виїзду екстреної медичної допомоги від 31.12.2025 року №261 до ОСОБА_7 , з яких слідує, що у ОСОБА_7 під час огляду фельдшером ОСОБА_10 зафіксовано черепно - мозкову травму, синець (забій) гематому, підозру на гостре отруєння алкоголем, рвану рану/поріз. (а.п. 59-60);

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 05.01.2026 року, відповідно до якої визнано речовим доказом – СD-R диск із аудіо-записом розмови надходження до центральної оперативної диспетчерської служби 103 виклику бригади екстреної медичної допомоги за повідомленням 31.12.2025 року оператора служби « НОМЕР_2 » щодо надання медичної допомоги ОСОБА_7 (а.п. 61);

- протоколом огляду речового доказу (аудіозапису) від 05.01.2026 року, в ході якого було за допомогою медіапрогравача прослухано аудіозапис розмови та зроблено стенограму, відповідно до якої оператором 102 було здійснено виклик бригади екстреної медичної допомоги для надання медичної допомоги ОСОБА_7 . Крім того, в судовому засіданні судом було прослухано звукозапис розмови оператора « НОМЕР_2 », яка відбулася 31.12.2025 року із диспетчером служби « НОМЕР_1 » (а.п. 62-63);

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 09.02.2026 року, відповідно до якої визнано речовим доказом оптичний диск із відеозаписом з портативих відеореєстраторів наряду ІНФОРМАЦІЯ_6 , по повідомленню зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.п. 66);

- протоколом огляду речового доказу (відео-запису) від 09.02.2026 року, в ході якого було переглянуто відеозаписи, на яких зафіксовано як працівники наряду ІНФОРМАЦІЯ_6 по повідомленню, зареєстрованому в ЄО ВнП № 1 (м.Славута) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області за № 12783 від 31.12.2025 року приїхали до домоволодіння, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , де знаходилася ОСОБА_7 в автомобілі швидкої допомоги, у якої була розбита голова та пошкоджений палець, медичні працівники надавали їй медичну допомогу. Вона повідомила, що в будинку знаходиться її чоловік, який її побив і сказав, що все рівно її вб`є. Судом під час судового розгляду було переглянуто означені відеозаписи із відеореєстраторів працівників поліції (а.п. 67-68);

- ухвалою про тимчасовий доступ до документів від 15.01.2026 року слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, якою слідчому надано тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у КП « ІНФОРМАЦІЯ_8 », а саме оригіналу медичної картки ОСОБА_7 з можливістю її вилучення. (а.п. 78-79);

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.01.2026 року, в ході якого у КП « ІНФОРМАЦІЯ_8 », вилучено оригінал медичної картки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п. 80-81);

- протоколом комп`ютерної томографії ОСОБА_7 від 31.12.2025 року, відповідно до якої у ОСОБА_7 виявлені КТ- ознаки неконсолідованого уламкового перелому лобної кістки праворуч, локальний забій ГМ, локальна пневмоцефалія, забій м`яких тканин обличчя праворуч (периорбітально, орбітально). Неконсолідовані лінійні переломи оститих відростіків Th1 без зміщення (а.п. 86-90);

- висновком судово-медичної експертизи від 19.01.2026-04.02.2026, відповідно до якого в представленій для дослідження медичній картці стаціонарного хворого № 11004 КП « ІНФОРМАЦІЯ_9 » в ОСОБА_7 відмічені наступні тілесні ушкодження : рвана рана лобної ділянки голови, відкритий перелом лоної кістки справа, забій головного мозку, струс головного мозку, рвана рана п`ятого пальця лівої кисті, чисельні рани, садна обох гомілок, перелом оститих відростків першого і другого хребців грудного відділу хребта.

На час проведення огляду потерпілої ОСОБА_7 02.02.2026 року виявлено рубці шкіри в ділянці лобу справа, п`ятого пальця лівої кисті, передньої поверхні лівої та правої гомілки. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, на що вказує характер ушкодження м`яких тканин та внутрішньо-черепних ушкоджень, характер загоювання ран шкіри з формуванням рубців. Місцями прикладання травмуючої сили до голови ОСОБА_7 явилась лобна ділянка голови справа в напрямку спереду назад і справа наліво, із врахуванням характеру вдавленого перелому, наявності забою лобної частки голови справа, з включенням повітря, має ознаки одноразової та вираженої по силі ударної дії видовженої твердої травмуючої поверхні, якою могла бути дерев`яна палиця, металевий прут чи інші подібні до них тверді предмети.

Місцем прикладення травмуючої сили до лівої руки потерпілої ОСОБА_7 явилася внутрішня поверхня п`ятого пальця лівої кисті, із врахуванням характеру рубця на шкірі, вказане тілесне ушкодження могло бути заподіяне від ударної дії обмеженої тупої травмуючої поверхні.

Місцем прикладення травмуючої сили до поверхні правої і лівої гомілки потерпілої ОСОБА_7 явилася їх передня поверхня із врахуванням характеру рубців на шкірі, може відповідати механізму ударної дії тупих, твердих предметів.

Відповідно до вимог п.п. 2.1.3 б, 2.2, 2.3, 4.6,4.13 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» заподіяні ОСОБА_7 відкритий перелом лобної кістки справа, забійна рана лобної ділянки голови справи відноситься до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня за кваліфікуючими критеріями небезпеки для життя; закритий перелом остистого відростка першого грудного хребця відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, за кваліфікуючим критерії тривалого розладу здоров`я (загоєння переломів відростків хребців триває більше 3 тижнів); забійні рани п`ятого пальця лівої кисті, передньої поверхні правої та лівої гомілки можуть бути віднесені до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричиняє короткочасний розлад здоров`я.

Властивості та локалізація тілесних ушкоджень ОСОБА_7 не виключає механізму їх походження за обставин викладених в постанові про призначення експертизи та повідомлених обстежуваною.

Ушкодження голови ОСОБА_7 спричинено внаслідок однієї травмуючої дії, ушкодження п`ятого пальця лівої кисті спричинено однією травмуючою дією, ушкодження передньої поверхні правої та лівої гомілки спричинені щонайменше від двох окремих травмуючих дій.

Властивості та локалізація наявних тілесних ушкоджень ОСОБА_7 не відображають морфологічних ознак для відповіді на питання про можливість встановлення послідовності їх нанесення, характер наявних на тілі ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не відповідає механізму їх походження внаслідок самоспричинення.

Рана п`ятого пальця лівої кисті ОСОБА_7 за своїм характером може відповідати механізму виникнення внаслідок самозахисту. В момент нанесення тілесних ушкоджень в ділянці голови, лівої руки та обох гомілок потерпіла ОСОБА_7 перебувала в положенні передньої поверхні тіла по відношенню до напрямку дії травмуючих об`єктів.

Властивості та локалізація ушкоджень на тілі ОСОБА_7 не відповідають механізму їх виникнення від дії рук, кулаків, ніг, могли виникнути від дії дерев`яної палиці, металевого прута, інших твердих предметів з аналогічними властивостями. (а.п. 93-96);

- довідкою КП ІНФОРМАЦІЯ_9 від 01.01.2026 року, з якої слідує, що ОСОБА_5 був освідчений на наявність алкогольного сп`яніння методом алкотесту, Алкофор-307 -1,98 проміле (а.п. 121);

- протоколом затримання ОСОБА_5 від 31.12.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_5 затриманий о 21.15 год. 31.12.2025 року. Підстави затримання, згідно ст. 208 КПК України : особу застали під час вчинення кримінального правопорушення, безпосередньо після вчинення злочину свідки, сукупність очевидних ознак на місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила кримінальне правопорушення. Під час затримання ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_6 проведено обшук ОСОБА_5 , під час якого у нього вилучено : спортивні штани чорного кольору зі смугами білого кольору з обох боків, светр темно-сірого кольору, які поміщені до двох окремих паперових пакетів, належним чином опечатаних (а.п. 124-128);

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 31.12.2025 року, відповідно до якої визнано речовим доказом спортивні штани чорного кольору зі смугами білого кольору з обох боків, светр темно-сірого кольору (а.п. 129);

- ухвалою про накладення арешту на майно від 02.01.2026 року слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 , відповідно до якої накладено арешт на майно : металевий прут загальною довжиною 56 см. із наявними на поверхні плямами речовини бурого кольору, два фрагменти брусу пошкоджені полумям з наявними плямами на поверхні речовини бурого кольору, виріз шпалер білого кольору з плямами речовини бурого кольору, виріз з ковдри біло-зеленого кольору із зображенням квітів, на поверхні якої наявні плями бурого кольору, змив з килиму темно-коричневого кольору на поверхні якого наявні плями бурого кольору, змиви зі стіни білого кольору, на поверхні яких наявні плями бурого кольору, упаковані в конверти № 6, №7, спортивні штани чорного кольору зі смугами білого кольору з обох боків, светр темно-сірого кольору, яке вилучене під час огляду місця події 31.12.2025 року та під час затримання ОСОБА_5 (а.п. 135-136);

- протоколом отримання біологічних зразків для екпертизи від 01.01.2026, відповідно до якого у ОСОБА_5 проведено відбір експериментальних зразків букального епітелію з внутрішньої поверхні лівої та правої щоки (а.п. 157-158);

- протоколом отримання біологічних зразків для екпертизи від 01.01.2026, відповідно до якого у ОСОБА_7 проведено відбір біологічних зразків крові об`ємом 5 мл (а.п. 166 -167);

- протоколом про відібрання екпериментальних зразків крові від 01.01.2026, відповідно до якого у ОСОБА_5 проведено відбір експериментальних зразків крові об`ємом 10 мл (а.п. 169);

- висновком судової медичної токсикологічної експертизи від 07.01.2026 року, відповідно до якої пsд час судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_5 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості – 1,45 проміле (а.п.173);

- висновком судової імунологічної експертизи № 25 від 05.01.2026 року, відповідно до якої рідка кров підозрюваного ОСОБА_5 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (а.п. 177-178);

- висновком судової імунологічної експертизи № 24 від 05.01.2026 року, відповідно до якої рідка кров потерпілої ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютеніном анти -В за ізосерологічною системою АВ0 (а.п. 182-183);

- висновком судової імунологічної експертизи № 32 від 30.01.2026 року, відповідно до якої на металевому пруті , який вилучили під час огляду місця події, а саме домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 виявлена кров людини при визначенні групової належності якої виявлений антиген А.

Отже : ця кров може належати особі (особам) в крові яких міститься антиген А , в тому числі і потерпілій ОСОБА_7 (а.п. 188-190);

- висновком судової імунологічної експертизи № 30 від 30.01.2026 року, відповідно до якої на двох фрагментах деревини (за постановою – два обгорілих відрізка) , які вилучили під час огляду місця події, а саме домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 виявлена кров людини при визначенні групової належності якої виявлений антиген А.

Отже : ця кров може належати особі (особам) в крові яких міститься антиген А , в тому числі і потерпілій ОСОБА_7 (а.п. 195-197);

- висновком судової імунологічної експертизи № 31 від 30.01.2026 року, відповідно до якої на 3 фрагментах шпалер (об`єкти № 1-7), які вилучили під час огляду місця події, а саме домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 виявлена кров людини при визначенні групової належності якої виявлений антиген А, а в об`єктах № 3-5 ще ізогемаглютинін анти-В.

Отже : ця кров може належати особі (особам) в крові яких міститься антиген А, з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і потерпілій ОСОБА_7 (а.п. 202-204);

- висновком судової імунологічної експертизи № 28 від 30.01.2026 року, відповідно до якої на марлевому тампоні зі змивом з килима пілоги (об`єкт № 1), який вилучили під час огляду місця події, а саме домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 виявлена кров людини при визначенні групової належності якої виявлений антиген А.

Отже : ця кров може належати особі (особам) в крові яких міститься антиген А, в тому числі і потерпілій ОСОБА_7 (а.п. 209-211);

- висновком судової імунологічної експертизи № 29 від 30.01.2026 року, відповідно до якої на фрагменті тканини (вирізу з ковдри) (об`єкт № 1-4), який вилучили під час огляду місця події, а саме домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 виявлена кров людини при визначенні групової належності якої виявлений антиген А, а в об`єкті № 3 ще ізогемаглютинін анти-В.

Отже : ця кров може належати особі (особам) в крові яких міститься антиген А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і потерпілій ОСОБА_7 (а.п. 216-218);

- висновками судової імунологічних експертиз № 27, 26 від 30.01.2026 року, відповідно до яких на марлевому тампоні зі змівом зі стіни (об`єкт № 1), на марлевому тампоні зі змівом зі стіни (об`єкт № 1), які вилучили під час огляду місця події, а саме домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 виявлена кров людини при визначенні групової належності якої виявлений антиген А. Отже ця кров може належати особі (особам) в крові яких міститься антиген А, в тому числі і потерпілій ОСОБА_7 (а.п. 223-225, 230-232);

- висновками судової імунологічних експертиз № 34,33 від 30.01.2026 року, відповідно до яких на штанах спортивних чорного кольору та светрі , які вилучені під час затримання ОСОБА_5 знайдена кров людини при визначенні групової належності якої виявлений антиген А. Отже, ця кров може належати особі (особам) в крові яких міститься антиген А, в тому числі і потерпілій ОСОБА_7 (а.п. 236-238, 242-244);

- протоколом слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_7 від 28.01.2026 року, в ході якого вона розказала та показала за яких обставин ОСОБА_5 наніс їй тілесні ушкодження в область лобної частини голови, по лівій та правій гомілці обох ніг (а.п. 247-252), судом також під час судового розгляду переглянуто відеозапис слідчої дії;

- протоколом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_5 за участю його захисника – адвоката ОСОБА_6 від 28.01.2026 року, в ході якого він розказав та показав за яких обставин наніс потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження в область голови дерев`яною палицею (метровкою) та по лівій і правій гомілці ніг металевим прутом (а.п. 256-260), судом також під час судового розгляду переглянуто відеозапис вказаної слідчої дії;

За епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України винуватість обвинуваченого підтверджується наступними письмовими доказами :

- витягом з ЄРДР № 12026244000000222 від 19.02.2026 року, з якого вбачається, що 18 лютого 2026 року до чергової частини ВнП № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшов рапорт старшого слідчого ВРЗСПЖЗО СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_17 , про те, що в ході розслідування кримінального провадження № 12025244000002254 було встановлено, що впродовж 2024-2025 років АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 вчиняв домашнє насильство стосовно своєї дружини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п. 1 т.2);

- рапортом ст.слідчого ВРЗСПЖЗОСВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_18 , відповідно до якого ним під час розслідування кримінального провадження № 12025244000002254 від 31.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України встановлено, що впродовж 2024-2025 років ОСОБА_5 за місцем проживання в будинку, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 , вчиняв домашнє насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п. 10 т.2);

- постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.05.2024 року, з якої слідує, що ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_7 , 20.04.2024 року близько 23.30 год. умисно бив ляпаси, стусани, штовхав дружину ОСОБА_7 , з якою разом проживає за однією адресою : с. Модестівка Шепетівського району Хмельницької області (а.п. 21 т.2);

- постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.01.2025 року, з якої слідує, що ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства повторно протягом року відносно потерпілої ОСОБА_7 , 14.12.2024 року близько 14.50 год. в АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 : ображав словами нецензурної лайки, шарпав за одяг, вчинив конфлікт (а.п. 22-23 т.2);

- постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.02.2025 року, з якої слідує, що ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства повторно протягом року відносно потерпілої ОСОБА_7 : 21.05.2025 року о 13.00 год. в АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 : ображав словами нецензурної лайки, шарпав за одяг та душив, чим завдав шкоду психічному та фізичному здоров`ю потерпілої (а.п. 24-25 т.2);

- постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.08.2025 року, з якої слідує, що ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства повторно протягом року відносно потерпілої ОСОБА_7 : 08.08.2025 року близько 21.00 год. в АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного, фізичного, економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 : влаштував сварку, погрожував фізичною розправою на словах, спричинив тілесні ушкодження у виді незначного порізу ноги, вигнав з будинку, чим завдав шкоду її психічному, фізичному, економічному здоров`ю (а.п. 26-27 т.2);

- постановою про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- , кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 01.03.2026 року, протоколом зняття показань з технічного приладу та технічного засобу, що має функції фото- , кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 01.03.2026 року, відповідно до яких здійснено зняття показань з персональних нагрудних відеореєстраторів, які були закріплені на форменному одязі поліцейських ОСОБА_11 та ОСОБА_19 (а.п. 40-43 т.2);

- протоколом огляду речового доказу від 01.03.2026 року, в ході якого було оглянуто відеозаписи з персональних нагрудних відеореєстраторів, які були закріплені на форменному одязі поліцейських ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , на яких зафіксовані події 31.12.2025 року, після прибуття поліцейських ІНФОРМАЦІЯ_11 до будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.п. 44 т.2);

- постановою про визнання речовим доказом від 01.03.2026 року, відповідно до якої оптичний диск DVD-R з вмістом відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників ІНФОРМАЦІЯ_6 визнано речовим доказом (а.п. 45 т.2);

- ухвалою про тимчасовий доступ до документів слічого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.03.2026 року, відповідно до якої надано дозвіл слідчому відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_20 тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 12025244000002254 від 31.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, які фактично перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_12 , що за адресою : АДРЕСА_2 , з можливістю зробити завірені копії процесуальних документів, що перебувають у матеріалах даного кримінального провадження : протоколу заяви про вчинення кримінального правопорушення чи іншу подію від 31.12.2025 року щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ОСОБА_7 , постанови про призначення судово-медичної експертизи, висновку експерта № 6 судово-медичної експертизи від 04.02.2026 року, висновку експерта № 52 судово-медичної токсикологічної експертизи від 09.01.2026 року, інші копії матеріалів кримінального провадження № 12025244000002254 від 31.12.2025 року, що можуть мати доказове значення для кримінального провадження № 12026244000000222 від 19.02.2026 року (а.п. 59-60 т.2);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.03.2026 року, відповідно до якого з матеріалів кримінального провадження № 12025244000002254 від 31.12.2025 року, вилучено копії заяви про вчинення кримінального правопорушення чи іншу подію від 31.12.2025 року щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ОСОБА_7 , постанови про призначення судово-медичної експертизи, висновку експерта № 6 судово-медичної експертизи від 04.02.2026 року, висновку експерта № 52 судово-медичної токсикологічної експертизи від 09.01.2026 року, витягу з ЄРДР № 12025244000002254 від 31.12.2025 року, рапорту ЄО 12796 від 31.12.2025 року, рапорту ЄО 127983 від 31.12.2025, паспорту громадянина України ОСОБА_5 , а також вказаними доказами, які були досліджені судом (а.п. 63-64 т.2);

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з приписами ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд, оцінивши здобуті у судовому засіданні докази, визнає їх, відповідно до ст. 85,86 КПК України, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у порядку ст. 93 КПК України, тому суд покладає їх в обґрунтування вироку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків та дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах доведена "поза розумним сумнівом".

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.121 ч.1, 126-1 КК України, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та домашнє насильство, тобто систематичне вчинення фізичного насильства відносно подружжя, що призвело до фізичних страждань та розладів здоров`я,

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставин вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також враховує роз`яснення, які містяться у Постанові Пленуму ВСУ №7від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, які вчинив обвинувачений ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України є злочином невеликої тяжкості та за ч.1 ст. 121 КК України є тяжким злочином.

До пом`якшуючих покарання обставин обвинуваченого за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

За епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України пом`якшуючі обставини відсутні.

До обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_5 суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, вчинення злочину особою у стані алкогольного сп`яніння за епізодом вчинення домашнього насильства, передбаченого ст.126-1 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, скарг на його поведінку до селищної ради не надходило.

В досудовій доповіді орган пробації зазначив, що вивченням особи обвинуваченого встановлено високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик його небезпеки для суспільства оцінюється як дуже високий, а тому виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, не можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Ознакою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України є систематичність, яка характеризується як кількісним критерієм, тобто багаторазовістю періодично здійснюваних дій, так і якісним, яким є взаємозв`язок, внутрішня єдність, що утворює наполегливу протиправну поведінку винуватої особи стосовно певного потерпілого чи потерпілих.

Кількісний критерій систематичності, як ознаки домашнього насильства полягає в учиненні трьох і більше актів насильства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх рішеннях (постанова від 13 лютого 2025 року у справі № 491/1073/22, провадження № 51-4095км24).

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду у складі ІНФОРМАЦІЯ_13 відображеної, зокрема, у постанові від 28 лютого 2023 року у справі № 725/4683/20, провадження № 51-6067 км 21, зазначається, що для доведення систематичності домашнього насильства важливими є сам факт і обставини вчинення окремих його епізодів.

Рішення суду у справі про адміністративне правопорушення не є предметом оцінки суду щодо законності та обґрунтованості цього судового рішення.

При цьому, те, що особу раніше притягували до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, не виключає наявності в її діях складу кримінального правопорушення, якщо вона продовжує вчиняти домашнє насильство, кількість епізодів яких загалом не менше трьох і ці систематичні дії потягли наслідки, визначені ст. 126-1 КК.

Тому суд не приймає до уваги покази потерпілої ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_5 щодо не згоди частково із постановами суду про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП в частині вчинення обвинуваченим дій відносно потерпілої : поріз ноги, душіння руками, оскільки вказані постанови не оскаржувалися та набрали законної сили.

В своєму рішенні у справі "Левчук проти України" (Заява №17496/19) Європейський суд з прав людини, зазначив, що коли національні органи влади розглядають достовірні твердження про домашнє насильство, вони мають оцінити ситуацію в цілому, у тому числі ризик вчинення насильства у майбутньому. Суд зазначає, що через специфіку домашнього насильства випадки, коли потерпілі відмовляються від своїх скарг, є поширеним явищем (див., зокрема, згадані рішення у справах «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey), пункти 138 і 139, «Володіна проти Росії» (Volodina v. Russia), пункт 99, та «Б. проти Молдови» (B. v. Moldova), пункт 54).

Суд вважає, що така відмова не має звільняти національні органи влади від обов`язку оцінювати тяжкість ситуації з метою пошуку належного її врегулювання. До того ж автоматичне посилання на факт, що стверджувані потерпілі відмовилися від своєї скарги без здійснення всебічного аналізу ризиків, з якими вони продовжують жити, є несумісним із обов`язком держав враховувати вразливість потерпілих від домашнього насильства під час виконання своїх позитивних обов`язків у цій сфері за статтями 3 та 8 Конвенції.

Суд при розгляді справ про домашнє насильство повинен забезпечити справедливий баланс між усіма відповідними конкуруючими приватними інтересами, реакція судів повинна відповідати позитивному обов`язку держави забезпечити ефективний захист від домашнього насильства.

Тому суд критично ставиться до показів потерпілої ОСОБА_7 щодо невчинення обвинуваченим ОСОБА_5 відносно неї домашнього насильства, що вона сама винна в діях ОСОБА_5 , бо провокувала його на вчинення конфліктів, вважає, що ОСОБА_5 може виправитися без ізоляції від суспільства, оскільки вони спростовуються постановами суду про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, показами свідка ОСОБА_12 , який вказав, що під час складання протоколів відносно ОСОБА_5 за домашнє насильство потерпіла підтверджувала факти вчинення відносно неї фізичного насильства.

Враховуючи наявність зазначених обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, характеру та тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, його способу життя, відношення до вчиненого, враховуючи наведені пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, думку потерпілої щодо міри покарання обвинуваченому, у суду є підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкцій ст. 121 ч.1, 126-1 КК України у виді позбавлення волі, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

При визначенні виду і розміру покарання необхідно також враховувати й те, що одним із європейських стандартів кримінального судочинства є принцип «пропорційності» (остаточне рішення ЄСПЛ від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12), а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання. При цьому суд дотримується автономної концепції поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (EzehandConnors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України і роз`яснень п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченого законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох обставин), що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної.

При цьому, у кожному випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і впливають на пом`якшення покарання.

Відповідно до ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд не погоджується з позицією сторони захисту в частині покарання, яке слід призначити ОСОБА_5 та не вбачає підстав для застосування під час призначення покарання обвинуваченому ст.69 КК та 75 КК України, оскільки обвинувачений вчинив тяжке кримінальне правопорушення відносно своєї дружини, яка стала жертвою домашнього насильства, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а також систематично вчиняв насильницькі дії по відношенню до дружини, що становлять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, тому не зможе виправитися без ізоляцї від суспільства, покарання із застосуванням ст.75 КК України, шляхом звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням не зможе запобігти ризику скоєння ним повторних кримінальних правопорушень, пов`язаних із насильством у сім`ї, та не буде справедливим по відношенню до потерпілої, яка тривалий час потерпала від насильницької поведінки чоловіка ОСОБА_5 . При цьому суд не приймає до уваги позицію потерпілої ОСОБА_7 , що вона винна у тому, що сталося, бо вона провокувала чоловіка на конфлікти і ображала його, оскільки така її поведінка є поведінкою жертви, яка є вразливою категорією і в подібних ситуаціях потерпілі часто відмовляються від своїх слів та вигороджують насильника.

Суд вважає, що запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком суду законної сили, зарахувавши ОСОБА_5 в строк відбування покарання за цим вироком на підставі ст.72 ч.5,7 КК України, термін його попереднього ув`язнення з 21 січня 2026 року до дня набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також строк перебування під цілодобовим домашнім арештом на підставі ухвали слідчого судді Шепетівського районного суду від 02.01.2026 року, з 02 січня 2026 року до 20 січня 2026 року включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України, скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.01.2026 року.

Керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 121 ч.1 та ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

- за ст. 126-1 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його фактичного затримання, тобто з 21 січня 2026 року.

Відповідно до ст. 72 ч.5,7 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_5 за цим вироком, зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 21 січня 2026 року до дня набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом, з 02 січня 2026 року до 20 січня 2026 року включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.01.2026 року - скасувати.

Речові докази:

- металевий прут загальною довжиною 56 см. із наявними на поверхні плямами речовини бурого кольору, два фрагменти брусу пошкоджені полум`ям з наявними плямами на поверхні речовини бурого кольору, виріз шпалер білого кольору з плямами речовини бурого кольору, виріз з ковдри біло-зеленого кольору із зображенням квітів, на поверхні якої наявні плями бурого кольору, змив з килиму темно-коричневого кольору на поверхні якого наявні плями бурого кольору, змиви зі стіни білого кольору, на поверхні яких наявні плями бурого кольору - знищити (а.п. 49-50);

- оптичний СD-R диск із аудіо-записом розмови повідомлення ОСОБА_7 , яке надійшло на спецлінію « НОМЕР_2 » ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.п. 53); СD-R диск із аудіо-записом розмови надходження до центральної оперативної диспетчерської служби 103 виклику бригади екстреної медичної допомоги за повідомленням 31.12.2025 року оператора служби « НОМЕР_2 » щодо надання медичної допомоги ОСОБА_7 (а.п. 61); оптичний диск із відеозаписом з портативих відеореєстраторів наряду ІНФОРМАЦІЯ_6 , по повідомленню зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.п. 66, 45 т.2) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- спортивні штани чорного кольору зі смугами білого кольору з обох боків, светр темно-сірого кольору повернути за належністю ОСОБА_5 (а.п. 134);

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до ІНФОРМАЦІЯ_15 через ІНФОРМАЦІЯ_16 у строк 30 днів з моменту його проголошення, а для засудженого, що тримається під вартою, у той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1