Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №554/2979/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №554/2979/26

Суддя: Сініцин Е. М.

Дата документу 11.05.2026Справа № 554/2979/26

Провадження № 2/554/2723/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді: Сініцина Е.М.

за участю секретаря: Кувіти М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача – ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона 19 грудня 2015 року уклала шлюб із ОСОБА_2 , про що відділом ЗАГС Адлерського району міста-курорту Сочі управління ЗАГС Краснодарського краю Російської Федерації було складено відповідний актовий запис № 1316 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , копія якого із нотаріально посвідченим перекладом на українську мову додано до позовної заяви.

Після укладання шлюбу чоловік та дружина прізвища не змінювали.

Під час шлюбу у подружжя народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте спільне життя позивачки з відповідачем не склалося, подружжя майже не проживало разом. Сторони шлюбні відносини не підтримують значний проміжок часу. Спільного господарства не ведуть, будь-яка комунікація між ними відсутня. Відтак, шлюб між сторонами фактично розпався та носить формальний характер. Тож позивачка вважає факт перебування у шлюбі недоречним та таким, що суперечить її інтересам, збереження шлюбу є неможливим та підлягає розірванню і строк для примирення просить не надавати.

Шлюб укладений між громадянином України і громадянином Російської Федерації на території останньої до виходу України з Мінської конвенції, визнається Україною, а відповідне свідоцтво про укладення шлюбу не підлягає обов`язковій легалізації.

При вирішенні цієї справи до спірних відносин підлягає застосуванню право України як право держави, в якій сторони мали останнє спільне місце проживання і де позивач, як громадянка України, має місце проживання, зареєстроване у визначеному законодавством порядку.

В умовах припинення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією для громадянина України єдино можливим способом розірвати шлюб є звернення до суду України із застосуванням права України.

Враховуючи викладене, позивачка звернулася до суду з вимогою про розірвання шлюбу.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09 березня 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд даної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач та представник позивача про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідач належним чином повідомлялася про дату та час засідання, відзиву та заяв на адресу суду не направляв.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст.223,280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Шлюб між сторонами зареєстровано 19 грудня 2015 року у відділі ЗАГС Адлерського району міста-курорту Сочі управління ЗАГС Краснодарського краю Російської Федерації, за актовим записом № 1316, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу мають спільну доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спір щодо проживання якої - відсутній.

Позивачка вказує на те, що сімейне життя із відповідачем не склалось, шлюбні відносини не підтримують значний проміжок часу, спільне господарства не ведеться, будь-яка комунікація відсутня, шлюб носить формальний характер.

Згідно ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

При цьому, ч.1 ст. 105 СК України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього кодексу, положення якої зазначають, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Положенням ч.2 ст.112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що позивач подав позов до суду та наполягає на розірванні шлюбу, зазначивши вагомі причини на обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі ст.ст.110, 112,113-115 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.4,10,141, 263-265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб укладений 19 грудня 2015 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Дудкіно Чучковського району Рязанської області РФ, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м. Полтави, зареєстрований у відділі ЗАГС Адлерського району міста-курорту Сочі управління ЗАГС Краснодарського краю Російської Федерації, за актовим записом № 1316.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 гривень.

Згідно зі ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП – не відомий, адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Е.М. Сініцин.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua