Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №553/4337/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/4337/25

Провадження № 2/553/347/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді - Москаленко В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - Галушко А.О.,

представника відповідача ОСОБА_2 - Мирошниченко К.П.,

секретаря судового засідання - Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Полтави в режимі відеоконференціїї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки у спільному майні в натурі, визначення порядку користування спільною земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Абрамов П.С. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить:

- виділити в натурі 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в окремий об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: частину житлового будинку літ. «А-1» в складі приміщень: коридор 1-1 площею 3,9 м2, кухня 1-2 площею 10,1 м2, кімната 1-3 площею 10,8 м2, кімната 1-4 площею 16,2 м2, тамбур І площею 2,4 м2, веранда ІІ площею 9,7 м2; загальною площею 53,1 м2, в тому числі житлова - 27,0 м2; з наступними господарськими будівлями і спорудами: частина сараю літ. «Б» площею 11,1 кв.м, вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Е», погріб вхідний літ. «В», сарай літ. «Ж», частина воріт № 2;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , як на окремий об`єкт нерухомого майна, у складі приміщень в житловому будинку літ. «А-1» в складі приміщень: коридор 1-1 площею 3,9 м2, кухня 1-2 площею 10,1 м2, кімната 1-3 площею 10,8 м2, кімната 1-4 площею 16,2 м2, тамбур І площею 2,4 м2, веранда ІІ площею 9,7 м2; загальною площею 53,1 м2, в тому числі житлова - 27,0 м2; з наступними господарськими будівлями і спорудами: частина сараю літ. «Б» площею 11,1 кв.м, вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Е», погріб вхідний літ. «В», сарай літ. «Ж», частина воріт № 2;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визначити між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступний порядок користування спільною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 : в користування ОСОБА_1 виділити земельну ділянку площею 300 м2, яка описується наступними межами: з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0230) розмір складає: 19,42м; з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0115) розмір складає: 4,60м; з боку земельної ділянки комунальної власності міста розмір складає: 14,97м, 14,58м, 5,33м, 6,84м, 3,78м; з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0195) розмір складає: 2,98м, 5,18м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розмір складає: 1,52м, 3,89м, 1,00м, 5,35м, 12,53м, 1,60м, 5,39м, 2,00м, 3,60м, 3,50м, 3,34м, 6,63м, 2,68м, 6,06м.;

- в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити земельну ділянку площею 300 м2, яка описується наступними межами: з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0195) розмір складає: 7,21м, 9,08м, 8,18м; з боку земельної ділянки

комунальної власності (проїзд) розмір складає: 4,25м.; з боку земельної ділянки, що пропонується в користування ОСОБА_1 довжина межової лінії складає: 6,06 м, 2,68 м, 6,63 м, 3,34 м, 3,50 м, 3,60 м, 2,00 м, 5,39 м, 1,60 м, 12,53 м, 5,35 м, 1,00 м, 3,89 м, 1,52 м.;

- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законних представників не чинити ОСОБА_1 перешкоди у праві проходу та проїзду на транспортному засобі на земельну ділянку, що виділена їй у користування за адресою: АДРЕСА_1 .;

- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у справі, а саме: судовий збір за подачу позову; витрати за послуги з виконання інженерно-геодезичних вишукувань із складанням плану; витрати на проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи; витрати на професійну правничу допомогу адвоката у справі.

В обґрунтування позову зазначив, що позивач є власницею частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності набуто на підставі договору дарування від 23.03.1998, посвідченого державним нотаріусом третьої Полтавської державної нотаріальної контори В.В. Корневим за реєстровим номером 2-520 та зареєстровано 04.12.2020, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 235852952 від 08.12.202010:09 06.05.2026.

Співвласниками іншої частини будинку є: ОСОБА_2 - 2/6 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, №16/2025, зареєстровано в реєстрі №565 від 05.08.2025, видавник Денисенко Л.М., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області) та ОСОБА_3 - 1/6 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, №16/2025, зареєстровано в реєстрі №565 від 05.08.2025, видавник Денисенко Л.М., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 235852952 від 08.12.2020 «Актуальна інформація про об`єкт речових прав» наступна: Адреса: АДРЕСА_1 ; Реєстраційний номер: 778092753101; Об`єкт нерухомого майна: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості; Опис об`єкта: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 120,7 кв.м, житлова площа 72,0 кв.м; господарсько-побутові будівлі та споруди: сарай літ. «Б», погріб вхідний літ. «б», вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Е», погріб вхідний літ. «В», сарай літ. «Ж», гараж літ. «З», навіс літ. «З1», ворота огорожі № 2.

Відповідно до технічного паспорту від 09.11.2020, виготовленого на замовлення

ОСОБА_1 спільний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок А-1 складається: По 1 групі приміщень: коридор 3,9 кв.м, кухня 10,1 кв.м, кімната 10,8 кв.м, кімната 16,2 кв.м, тамбур 2,4 кв.м, веранда 9,7 кв.м, а всього по приміщенню: 53,1 кв.м, житлова площа - 27,0 кв.м, допоміжна - 14,0 кв.м, літні неопалювальні приміщення - 12,1 кв.м. По 2 групі приміщень: передпокій 5,1 кв.м, кімната 19,1 кв.м, санвузол 3,6 кв.м, кухня 6,8 кв.м, кімната 15,6 кв.м, кімната 10,3 кв.м, коридор 5,4 кв.м, тамбур 1,7 кв.м, а всього по приміщенню: 67,6 кв.м, житлова площа - 45,0 кв.м, допоміжна - 20,9 кв.м, літні неопалювальні приміщення - 1,7 кв.м. Всього по будинку А-1: 120,7 кв.м, житлова - 72,0 кв.м. Господарсько-побутові будівлі та споруди: сарай літ. «Б», погріб вхідний літ. «б», вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Е», погріб вхідний літ. «В», сарай літ. «Ж», гараж літ. «З», навіс літ. «З1», ворота огорожі № 2.

Згідно з технічною документацією на будинок 1973, 1978, 1981 років, житловий будинок 1971 року побудови та первісно будувався як двоквартирний житловий будинок з облаштованими окремими виходами. Вказане також вбачається з обставин, встановлених рішенням Ленінського районного суду від 04.08.1980 у справі № 2-278/1980 за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, що набрало законної сили 14.08.1980 (копія додається): рішенням виконкому Ленінського району м. Полтави від 07.02.1978 будинок (прийнятий) надано дозвіл прийняти в експлуатацію 2- квартирний будинок з подальшим відчуженням 1/2 частини будинку позивачам. Згідно з Актом № 694 від 12.11.1974 будинок введений в експлуатацію. Житловий будинок А-1 за своїми конструктивними елементами має наступну характеристику: цегляний фундамент, покрівля шиферна, перекриття дерев`яне, підлога - дошки, стіни - сторчові з пластин обкл. цеглою, комунікації: електрика, вода, каналізація, газ опалення водяне.

Між власниками домоволодіння за їх взаємною згодою вже склався та існує фактичний порядок володіння житловими та надвірними будівлями й спорудами. Житловий будинок, що належить співвласникам поділений в натурі. Кожен співвласник володіє окремою групою

приміщень будинку, які в технічному паспорті на будинок зазначені, як окремі частини, мають окремі входи до цих груп приміщень, окреме електропостачання, газопостачання та інші комунальні послуги.

Згідно з Планом садибної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка площею 600 кв.м передана у користування гр. ОСОБА_7 колишньому власнику частини будинку, яка була продана ним батькові позивачки на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.1970, на підставі рішення виконкому Ленінської районної Ради депутатів трудящих від 19.11.1968 року № 311.

Відповідно до технічного паспорту на будинок, виготовленого ПП «ПБТІ «Інвентаризатор» 11.03.1998, земельна ділянка зареєстрована за № НОМЕР_2 а, загальна площа згідно з Планом земельної ділянки: 600 кв.м. Згідно з технічним паспортом, виготовленим ПП «ПБТІ «Інвентаризатор» 09.11.2020, загальна площа земельної ділянки: 600 кв.м.

Кадастровий номер у Державному земельному кадастрі на земельну ділянку відсутній.

Для встановлення меж земельної ділянки на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_8 було проведено топографічну зйомку. Згідно з топографічною зйомкою, земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1 описується наступними межами: з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0230) розмір складає: 19,42м; з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0115) розмір складає: 4,60м; з боку земельної ділянки комунальної власності міста розмір складає: 14,97м, 14,58м, 5,33м, 6,84м, 3,78м; з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0195) розмір складає: 2,98м, 12,39м, 9,08м, 8,18м; з боку земельної ділянки комунальної власності (проїзд) розмір складає: 4,25м. Площа земельної ділянки складає 600 м2.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить до комунальної власності міста Полтави та перебуває у спільному користуванні всіх співвласників житлового будинку, якими наразі є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Договір між співвласниками щодо поділу домоволодіння та встановлення порядку спільного користування земельною ділянкою не укладався.

На замовлення позивачки ОСОБА_1 судовим експертом Авдєєвою Ніною Миколаївною була проведена будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза.

На підставі проколу автоматизованого розподілу судових справ головуючою визначено суддю Крючко Н.І.

На підставі розпорядження керівника апарату Подільського районного суд міста Полтави від 03.12.2025 №361 проведено повторний автоматизований розподіл справ та справу передано судді Москаленко В.В.

Ухвалою суду від 05.01.2026 справу прийнято до провадження судді Москаленко В.В., вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

19.01.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому вона зазначає, що вважає дану позовну заяву передчасною і такою, що порушує її права та права неповнолітньої доньки. Документи долучені до позовну не містять жодного засвідчення, що ставить під сумнів їх процесуальну належність і достовірність. Позовна заява не містить ціни позову, а тому не можливо встановити, як саме було визначено ставку судового збору при поданні позовної заяви.

Доданий до матеріалів справи технічний паспорт на спільний будинок та довідка характеристика з зазначенням інвентаризаційної вартості майна, видана ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» за №11355, виготовлені в 2020 році, а тому зазначена в них інформація не є актуальною станом на день подання позивної заяви позивачкою.

Спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняли дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 , син померлого ОСОБА_10 відмовився від своєї частки у спадщині на користь своєї матері - ОСОБА_11 .

У червні 2025 року на адресу ОСОБА_2 надійшов лист від адвоката Абрамова П.С. щодо пропозиції укласти нотаріально посвідчену угоду, щодо поділу спільного будинку за адресою АДРЕСА_1 , між співвласниками, який було адресовано відповідачці та її сину ОСОБА_10 . Позивачці було достеменно відомо, що ОСОБА_12 загинув, під час виконання ним військового обов`язку із захисту Батьківщини. Його втрата стала тяжким випробуванням для родини, особливо для неповнолітньої доньки, яка втратила батька. Незважаючи на це позивачка, не дочекавшись спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини, ще до його завершення почала надсилати відповідачці пропозиції щодо поділу домоволодіння, уникаючи належного правового та етичного підходу до вирішення питання в ситуації, яка вимагала поваги, стриманості та дотримання законної процедури спадкування.

Враховуючи той факт, шо 6 місяців після смерті ОСОБА_12 спливали лише 09 липня

2025 року, право на спадкування його майна станом на 16.06.2025 , день направлення представником позивачки пропозиції, щодо поділу майна було не визнано за жодним зі спадкоємцем, та й коло осіб спадкоємців визначено не було. Так як ОСОБА_12 від першого шлюбу мав ще доньку, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також могла реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті батька, шляхом подання заяви нотаріусу у відведені законом строки. А отже вчиняти будь які дії щодо поділу майна, яке станом на 16.06.2025 належало померлому ОСОБА_14 відповідачка права не мала, а пропозиція представника позивачки була передчасною.

05 серпня 2025 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Денисенко Л.М., видано свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 часток ОСОБА_2 та на 1/3 ОСОБА_3 .

Після отримання свідоцтв про право па спадщину за законом відповідач ОСОБА_2 повідомила позивачку, що не проти та вже має можливість укласти договір поділу майна в нотаріальному порядку та надала останній копії правовстановлюючих документів на свою та доньчину частину будинку.

Для підготовки Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, всіма замовниками (власниками майна) до БТІ подають, копії паспортів, ідентифікаційних кодів, правовстановлюючих документів на житловий будинок, що підтверджує спільну часткову власність, заяви співвласників про поділ житлових та нежитлових приміщень, а також приналежних до будинку господарських будівель чи споруд, підписи на яких засвідчені нотаріально, рішення органу опіки та піклування про надання дозволу на поділ житлового будинку, співвласником якого є неповнолітня особа. За наявності, також подаються документи стосовно кадастрового номеру на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, що підлягає поділу та схема поділу земельної ділянки засвідчена підписами власників об`єкта нерухомого майна.

У серпні позивачка запропонувала ОСОБА_2 виїхати до належного їм домоволодіння та бути присутньою при огляді домоволодіння представниками бюро технічної інвентаризації, які в подальшому нібито будуть виготовляти висновок щодо можливості поділу домоволодіння з реєстрацією в реєстрі Будівельної діяльності та виготовлятимуть технічні паспорти (паперовий та електронний з реєстрацію в реєстрі Будівельної діяльності). Також для погодження плану варіанту поділу земельної ділянки.

Позивач не отримала рішення органу опіки та піклування не впорядкувавши належним чином правову та технічну документацію необхідну для укладення договору поділу майна, передчасно звернулася до суду з позовною заявою.

Щодо судових витрат вказала, що позивач під час подання позовної заяви, понесла витрати на сплату судового збору за подачу позову, витрати на проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у справі, однак дотримавшись порядку досудового врегулювання спору позивачка б могла уникнути даних витрат.

Позивачка звертаючись до суду з вимогою визначити порядок користування земельною ділянкою не залучає відповідачем у справі власника земельної ділянки.

Крім того, у поданому до позовної заяви висновку експерта міститься опис порядку користування земельною ділянкою, при цьому конкретні ділянки користування відмічені кольорами на графічному матеріалі. Однак до матеріалів справи позивачкою додано лише копію експертного висновку у чорно-білому варіанті, що не дозволяє належним чином ідентифікувати межі запропонованого поділу, розподіл ділянок та зрозуміти логіку викладених у висновку рекомендацій. Така подача доказів унеможливлює повноцінне оцінювання їх змісту та порушує принцип змагальності сторін, а отже не може бути покладена в основу судового рішення.

ОСОБА_1 маючи намір виділити належну їй 1/2 частину спільного житлового будинку та оформити право власності на неї, як на окремий об`єкт нерухомого майна, з присвоєнням у подальшому окремої адреси, та встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою, передчасно, без завершення спадкової процедури, належного правового оформлення часток у спільній власності, без отримання дозволу органу опіки та піклування, а також без вжиття достатніх заходів для досудового врегулювання спору почала підготовку відповідної позовної заяви, яку в подальшому подала до суду, і повністю ігноруючи той факт, що відповідачка неодноразово повідомляла позивачку про свою готовність до врегулювання спору в позасудовому порядку, шляхом нотаріального оформлення договору про поділ домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою. Однак, з боку позивачки не було здійснено належної правової підготовки, не надано всіх необхідних документів, зокрема висновку про технічну можливість поділу, та не отримано рішення органу опіки й піклування щодо участі

неповнолітньої особи у відповідному договорі. Враховуючи зазначене, подання позову до суду відбулося без належних підстав та без використання наявного досудового способу врегулювання спору, шо суперечить принципу добросовісності та процесуальної економії, і має бути враховано судом при вирішенні даної справи.

Водночас, сам факт, що позивачка додала до матеріалів позову копії свідоцтв про право на спадщину, виданих на ім`я відповідачки та її неповнолітньої доньки, свідчить про обізнаність позивачки щодо належних прав відповідачів та про наявність усіх правових підстав для досудового врегулювання спору. Це підтверджує, що відповідачка не уникала співпраці, а, навпаки, після завершення спадкової процедури була готова до врегулювання ситуації у нотаріальному порядку, що відповідає нормам цивільного то сімейного законодавства.

Як наслідок, позивачка свідомо обрала судовий спосіб захисту без вичерпання досудових механізмів, що призвело до понесення нею витрат (на оплату судового збору, експертиз, правничої допомоги), яких можна було уникнути за умови належного дотримання передбаченого порядку поділу майна у досудовому порядку. Водночас, у разі задоволення позову, судовими витратами можуть бути необґрунтовано обтяжені відповідачі, попри їхню відкритість до співпраці та конструктивного вирішення спору, що вважаємо недопустимим і несправедливим з огляду на принципи добросовісності, змагальності у судовому процесі.

Просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.02.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася доручивши представляти свої інтереси адвокату Галушко А.О.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Галушко А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні з підстав викладених у позові.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, відповідач ОСОБА_2 доручила представляти свої інтереси адвокату Мирошниченко К.П.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мирошниченко К.П. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 04.08.1980 в справі № 2-278/1980 з позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_15 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частку домоволодіння, визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_15 право власності на 1/2 частину домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Згідно з технічних паспортів на будинок в АДРЕСА_1 , виготовленої 21.07.1978, 11.03.1998 років, житловий будинок 1971 року побудови будувався як двоквартирний житловий будинок з облаштованими окремими виходами (а.с. 24-31).

Згідно договору дарування від 23.03.1998, посвідченого державним нотаріусом 3-ї Полтавської державної нотаріальної контори Корневим В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2-519, ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_16 прийняла у дар належну дарівнику на праві особистої власності 1/2 частку житлового будинку з надвірними її будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , частина житлового будинку з будівлями розташована на землі розмір якої становить 600 кв.м. Право власності на вищезазначене нерухоме майно було зареєстроване за позивачем у встановленому законом порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 235852952 від 08.12.2020 року, сформованим виконавчим комітетом Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 14, 15).

Позивач ОСОБА_16 23 лютого 2002 зареєструвала шлюб з ОСОБА_17 , її прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_18 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00027932439 від 25.09.2020 (а.с. 13).

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 431115919 від 12.06.2025, житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_12 - 1/4 на підставі договору дарування № 1143 від 21.12.2023, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу

Денисенко Л.М.; ОСОБА_1 - 1/2 на підставі договору дарування № 2-519, посвідченого 23.03.1998 Третьою Полтавською державною нотаріальною конторою; ОСОБА_12 - 1/4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1612 від 17.11.2015, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Денисенко Л.М. (а.с. 16).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.08.2025, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Денисенко Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 563, свідоцтво видано дружині ОСОБА_2 на 2/6 часток спадкового майна ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво складається з: 1/2 частки житлового будинку з відповідними господарсько-побутових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 52).

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.08.2025, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Денисенко Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 565, свідоцтво видано доньці ОСОБА_3 на 1/6 часток спадкового майна ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво складається з: 1/2 частки житлового будинку з відповідними господарсько-побутових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 52 зворт. стор.).

Судом враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою лише при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним.

Згідно листа виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради за вих. № 02.1-15/372 від 20.06.2025 адресованого адвокату Абрамову Петру, стосовно надання інформації щодо виділення (надання) земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , зокрема копії рішень виконкому щодо виділення земельної ділянки виконком Подільської районної у м. Полтаві ради, повідомлено наступне. Відповідно до «Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. №348, відомості про звернення громадян у виконкомі зберігаються протягом 5-ти років. За вказаний термін до районної ради звернень щодо передачі у власність земельної ділянки за вказаною адресою не надходило, рішення щодо передачі у власність земельної ділянки не приймалися. Раніше прийняті рішення виконавчого комітету та районної ради передані на зберігання до архівного відділу Полтавської міської ради. Інша інформація у виконкомі відсутня (а.с. 17).

Відповідно до листа виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради за вих. № 02.1-20/389 від 26.06.2025 адресованого адвокату Абрамову Петру, розглянувши запит щодо наявної інформації про виділення (надання) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема, надання копій наявних рішень виконкому Ленінської районної ради від 19.11.1968р. №311, повідомлено, що запитувані документи передані на зберігання до Архіву Полтавської міської ради разом із документами, що слугували підставою для прийняття зазначеного рішення. Інша інформація у виконкомі відсутня (а.с. 18).

Листом Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за вих. № Л-181/0-0.161-502/310-25 від 23.04.2025 повідомлено ОСОБА_1 про розгляд її звернення від 15.04.2025 про надання інформації щодо правового статусу земельної ділянки та наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами розгляду повідомлено наступне. Відповідно до книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 01.01.2013 , правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 не обліковуються. Також слід зазначити, що з 01.01.2013 реєстрація речових прав на земельні ділянки та їх обтяжень відповідно до Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не

відноситься до компетенції територіальних органів Держгеокадастру України (а.с. 19).

На адвокатський запит Абрамова П. Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради листом за вих. № 01-04-01.2-14/1414 від 17.06.2025 повідомлено, що станом на 17.06.2025 інформація щодо передачі в користування або у власність вищевказаної земельної ділянки в Департаменті відсутня. Документація із землеустрою на зазначену земельну ділянку в Департамент не надходила. Державний акт на право власності на земельну ділянку для перевірки та реєстрації в Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру не надходив і відповідно не видавався. Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Одночасно повідомлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, в тому числі і прав на земельну ділянку, проводиться органом державної реєстрації прав (а.с. 20).

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , виготовленого ПП ПБТІ «Інвентаризатор» станом на 09.11.2020, він складається з: житлового будинку літ. «А-1» в складі наступних приміщень: квартира АДРЕСА_4 : 1 коридор площею 3,9 кв.м, 2 кухня площею 10,1 кв.м, 3 кімната площею 10,8 кв.м, 4 кімната площею 16,2 кв.м, І тамбур площею 2,4 кв.м, ІІ веранда площею 9,7 кв.м, загальною площею 53,1 кв.м, житловою плошею 27,0 кв.м; квартира АДРЕСА_5 : 1 передпокій площею 5,1 кв.м, 2 кімната площею 19,1 кв.м, 3 санвузол площею 3,6 кв.м., 4 кухня площею 6,8 кв.м, 5 кімната площею 15,6 кв.м, 6 кімната площею 10,3 кв.м, 7 коридор площею 5,4 кв.м, ІІІ тамбур площею 1,7 кв.м, загальною площею 67,6 кв.м, житловою плошею 45,0 кв.м., а також господарських будівель: сарай літ. Б, погріб вхідний літ. б, погріб вхідний літ. В, вбиральня літ. Г, вбиральня літ. Е, сарай літ. Ж, гараж літ. З, навіс літ. З1, ворота огорожі № 2 (а.с. 32-34).

Із листа ПП ПБТІ «Інвентаризатор» за вих. 11355 від 20.11.2020 адресованого ОСОБА_1 вбачається, що згідно матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» та проведеного обстеження станом на 09 листопада 2020 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 відповідає наступним характеристикам: житловий будинок літ. А-1, сарай літ. Б, погріб вхідний літ. б, погріб вхідний літ. В, вбиральня літ. Г, вбиральня літ. Е, сарай літ. Ж, гараж літ. З, навіс літ. З1, ворота огорожі № 2. Відповідно до матеріалів ПП ПБТІ «Інвентаризатор» та проведеного обстеження станом на 09.11.2020 нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація відсутні. Згідно матеріалів ПП ПБТІ «Інвентаризатор» станом на 31.12.2012 в реєстровій книзі № 85 за реєстровим № 11548 зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_6 (а.с. 35).

16.06.2025 за вих. № 1 адвокатом Абрамовим П.С. направлено поштовим зв`язком

ОСОБА_2 у власних інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_10 письмову пропозицію у позасудовому порядку (шляхом укладення нотаріально посвідченої угоди) здійснити поділ (виділ у натурі) спільного будинку за адресою: АДРЕСА_1 між всіма співвласниками (а.с. 56).

Матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачами пропозиції щодо поділу (виділу в натурі) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у позасудовому порядку.

З висновку експерта Авдєєвої Н.М. за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 38, виконаної 26.09.2025 вбачається, що експерт прийшов до наступних висновків: 1. Виділити ОСОБА_1 в натурі в порядку виділу 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, як на окремий об`єкт нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що має окремий вхід, необхідну сукупність житлових та підсобних приміщень, окремі джерела та лічильники отримання електроенергії, газу та інших комунальних послуг, які відповідають нормативно-технічним вимогам в розумінні ст. 181 ЦКУ можливо, а саме: - частину житлового будинку літ. «А-1» в складі приміщень: коридор 1-1 площею 3,9 кв.м, кухня 1-2 площею 10,1 кв.м, кімната 1-3 площею 10,8 кв.м, кімната 1-4 площею 16,2 кв.м, тамбур І площею 2,4 кв.м, веранда II площею 9,7 кв.м; загальною площею 53,1 кв.м, в т.ч. житлова -27,0 кв.м; та частина сараю літ. Б площею 11,1 кв.м., вбиральня літ. Г, вбиральня літ. Е, погріб вхідний літ. В, сарай літ. Ж, частина воріт №2. При цьому об`єкт не втрачає свого цільового призначення та за розміром відповідає розміру частки у праві власності. Даний об`єкт має окремий вхід, необхідну сукупність житлових та підсобних приміщень, окремі джерела та лічильники отримання електроенергії, газу та інших комунальних послуг, які відповідають нормативно-технічним вимогам в розумінні ст. 181 ЦКУ. При цьому об`єкт не втрачає свого цільового призначення та за розміром відповідає розміру частки у праві власності.

На об`єднану частку ОСОБА_2 2/6 та ОСОБА_3 1/6 виділити в натурі в порядку виділу 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, як на окремий об`єкт нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що має окремий вхід, необхідну сукупність житлових та підсобних приміщень, окремі джерела та лічильники отримання електроенергії, газу та інших комунальних послуг, які відповідають нормативно-технічним вимогам в розумінні ст. 181 ЦКУ можливо, а саме: - частину житлового будинку літ. «А-1» приміщеннями: передпокій 2-1 площею 5,1 кв.м, кімната 2-2 площею 19,1 кв.м, санвузол 2-3 площею 3,6 кв.м, кухня 2-4 площею 6,8 кв.м, кімната 2-5 площею 15,6 кв.м, кімната 2-6 площею 10,3 кв.м, коридор 2-7 площею 5,4 кв.м, тамбур III площею 1,7 кв.м; загальною площею 67,6 кв.м, в тому числі - 45,0 кв.м та - частина сараю літ. Б площею 20,9 кв.м, - гараж літ. «З», навіс літ. «31», частина воріт №2. Даний об`єкт має окремий вхід, необхідну сукупність житлових та підсобних приміщень, окремі джерела та лічильники отримання електроенергії, газу та інших комунальних послуг, які відповідають нормативно-технічним вимогам в розумінні ст. 181 ЦКУ. При цьому об`єкт не втрачає свого цільового призначення та за розміром відповідає розміру частки у праві власності.

ОСОБА_1 пропонується надати в користування земельну ділянку (на плані зафарбована в синій колір). Земельна ділянка описується наступними межами з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0230) розмір складає: 19,42м; з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0115) розмір складає: 4,60м; з боку земельної ділянки комунальної власності міста розмір складає: 14,97м, 14,58м, 5,33м, 6,84м, 3,78м; з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0195) розмір складає: 2,98м, 5,18м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розмір складає: 1,52м, 3,89м, 1,00м, 5,35м, 12,53м, 1,60м, 5,39м, 2,00м, 3,60м, 3,50м, 3,34м, 6,63м, 2,68м, 6,06м. Площа безпосередньо відокремленої частини земельної ділянки складає 300 кв.м. В користування ОСОБА_1 пропонується земельна ділянка площею 300 кв.м, що відповідає 1/2 частині.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пропонується надати в користування - земельну ділянку (на плані зафарбована в червоний колір). Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0195) розмір складає: 7,21м, 9,08м, 8,18м; з боку земельної ділянки комунальної власності (проїзд) розмір складає: 4,25м.; з боку земельної ділянки, що пропонується в користування ОСОБА_1 довжина межової лінії складає: 6,06м, 2,68м, 6,63м, 3,34м, 3,50м, 3,60м, 2,00м, 5,39м, 1,60м, 12,53м, 5,35м, 1,00м, 3,89м, 1,52м. Площа безпосередньо відокремленої частини земельної ділянки складає 300 кв.м. В користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пропонується земельна ділянка площею 300 кв.м, що відповідає ідеальній частці. На частину земельної ділянки площею 300 кв.м, що пропонується у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 може бути поширена дія земельного сервітуту площею 29 кв.м (на плані заштриховано по червоному кольору), передбаченого пунктом «а» «право проходу та проїзду» та «б» «право проїзду на транспортному засобі» ст. 99 Земельного кодексу України, межі якого графічно зображено у додатку (а.с. 36-43).

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно зі статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.

Статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі №357/3145/20 вказала, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Щодо порядку користування земельною ділянкою, то ч. 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення.

Відповідно до п. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Положення статті 120 ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, при переході права власності на будівлі та споруди з 1 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р.

Частинами 1, 3, 4 ст. 88 ЗК України передбачає, що в володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 489/2029/17 (провадження № 61-7504св19) зроблено висновок про те, що при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного із співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд встановлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 15 травня 2017 року в справі № 6-841цс16, від 01 листопада 2017 року в справі № 6-2454цс16 та Верховного Суду, викладеними у постановах від 05 лютого 2020 року в справі № 497/1137/17, від 03 листопада 2020 року в справі № 653/1760/16.

Щодо посилання сторони відповідача на те, що до участі в справі не був залучений орган

опіки та піклування,суд зазначає, що в даному випадку залучення органу опіки та піклування не є обов`язковим, оскільки предметом позову є виділ частки майна (в натурі) позивача, а не дитини, і права дитини на майно чи проживання не порушуються та залишаються незмінними.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що частина житлового приміщення, яка належить позивачу, може функціонувати самостійно і окреме користування не буде порушувати права та інтереси інших співвласників, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір за позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою в сумі 1211,20, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.352386703.1 від 13.10.2025 та за позовні вимоги про виділ частки в сумі 1560,25 грн., що підтверджується, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.346436791.1 від 09.10.2025.

Разом з тим, позивач оплатив ФОП ОСОБА_8 по договору № 53-07/25 на послуги з виконання інженерно-геодезичних вишукувань із складанням плану в масштабі 1:500 від 14 липня 2025 - 4000 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 2.222556449.1 від 18.07.2025, дана зйомка була використана судовим експертом Авдєєвою Н.М. для виготовлення висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 38 від 26.09.2025 про що зазначено експертом в даному висновку.

Крім того, позивач оплатив судовому експерту Авдєєвій Н.М. послуги по виконанню будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 38 від 26.09.2025 в сумі 5000,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання про розподіл у цій справі витрат на правничу допомогу, суд враховує, наявні в матеріалах справи докази надані на підтвердження понесених сторонами витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. позивачем надано:

- договір про надання правничої (правової) допомоги б/н від 04.06.2025, укладений між адвокатом Абрамовим Петром Станіславовичем та ОСОБА_1 ;

- ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1309516;

- копію акту приймання передачі правничої (правової) допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 04.06.2025, складений 13.10.2025;

- копію квитанції від 13.10.2025 на суму 20000 грн.

Договором про надання правничої (правової) допомоги б/н від 04.06.2025 визначено, що предметом даного Договору є надання Адвокатом правової допомоги (далі - послуги) Клієнту з вирішення спору щодо поділу (виділу) між співвласниками спільного нерухомого майна - будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частина якого належить Клієнту, а також визначення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги. Під послугами у цьому Договорі розуміється представництво інтересів Клієнта та надання інших видів правової допомоги: надання консультацій, роз`яснень з правових питань, правового супроводу справи у порядку досудового врегулювання спору, складення позову, заяв, звернень, у тому числі з процесуальних питань та інших документів правового характеру, проведення досудових переговорів, пред`явлення позову до суду та інші правничі послуги, спрямовані на виконання доручення Клієнта в межах предмету даного Договору).

Згідно п. 3.3 договору адвоката за даним договором становить 20 000 грн (фіксований гонорар) за надання правничих послуг в межах предмета даного Договору (а.с.46-47).

Відповідно до акту приймання передачі правничої (правової) допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 04.06.2025, складеного 13.10.2025 Адвокат виконав, а Клієнт прийняв наступні послуги за Договором про надання правничої (правової) допомоги б/н від 04.06.2025 року № б/н вчинені Адвокатом: аналіз наданої Клієнтом документації та надання усної консультації; складення досудової вимоги № 1 від 16.06.2025 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; складення адвокатського запит у № 1 від 18.06.2025 до ПП «ПБТІ «Інвентаризатор»; складення адвокатського запиту № 2 від 18.06.2025 до виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради; складення адвокатського запиту № 1 від 13.06.2025 до архівного відділу Полтавської міської ради; складення та подання до Подільського районного суду м. Полтави позовної заяви про виділ частки у спільному майні в натурі, визначення порядку користування спільною земельною ділянкою - гонорар 20000 грн. (а.с. 48 звор.стор).

Відповідно до квитанції від 13.10.2025 ОСОБА_1 сплатила 20000,00 грн адвокату Абрамову П.С. на виконання договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 04.06.2025 (а.с. 49).

У разі встановлення у договорі фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Водночас, слід звернути увагу, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

У справі № 755/10947/17 Великою Палатою Верховного Суду висловлено правову позицію, згідно якої, суди підчас вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року справа № 686/5757/23 провадження № 14-50цс24 наведено наступний правовий висновок.

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Оцінюючи співмірність заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу

допомогу, суд, перш за все, виходить з того, що спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним. Заявлені позивачем витрати складаються із: надання консультації, складання досудової вимоги, адвокатських запитів, а також складання та подання позовної заяви до суду.

На підставі викладеного та враховуючи принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що до стягнення на користь позивача ОСОБА_1 належить 5000 грн., які визначені з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи.

Разом з тим, згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.08.2025, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області, відповідач ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є малолітньою особою.

Відповідно до ст. 24, 30, 34 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Згідно ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 177 СК України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Право батьків на управління майном дитини виникає на підставі прямої вказівки закону. При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах неповнолітньої особи, яка є власником майна. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.

При цьому, згідно з п. 99.2 ст. 99 Податкового Кодексу України грошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що судові витрати в даній справі підлягають стягненню з ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 247, 258, 259, 273, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки у спільному майні в натурі, визначення порядку користування спільною земельною ділянкою - задовольнити.

Виділити в натурі 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в окремий об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: частину житлового будинку літ. «А-1» в складі приміщень: коридор 1-1 площею 3,9 м2, кухня 1-2 площею 10,1 м2, кімната 1-3 площею 10,8 м2, кімната 1-4 площею 16,2 м2, тамбур І площею 2,4 м2, веранда ІІ площею 9,7 м2; загальною площею 53,1 м2, в тому числі житлова - 27,0 м2; з наступними господарськими будівлями і спорудами: частина сараю літ. «Б» площею 11,1 кв.м, вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Е», погріб вхідний літ. «В», сарай літ. «Ж», частина воріт № 2.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , як на окремий об`єкт нерухомого майна, у складі приміщень в житловому будинку літ. «А-1» в складі приміщень: коридор 1-1 площею 3,9 м2, кухня 1-2 площею 10,1 м2, кімната 1-3 площею 10,8 м2, кімната 1-4 площею 16,2 м2, тамбур І площею 2,4 м2, веранда ІІ площею 9,7 м2; загальною площею 53,1 м2, в тому числі житлова - 27,0 м2; з наступними

господарськими будівлями і спорудами: частина сараю літ. «Б» площею 11,1 кв.м, вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Е», погріб вхідний літ. «В», сарай літ. «Ж», частина воріт № 2;

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

Визначити між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступний порядок користування спільною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 :

- в користування ОСОБА_1 виділити земельну ділянку площею 300 м2, яка описується наступними межами: з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0230) розмір складає: 19,42м; з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0115) розмір складає: 4,60м; з боку земельної ділянки комунальної власності міста розмір складає: 14,97м, 14,58м, 5,33м, 6,84м, 3,78м; з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0195) розмір складає: 2,98м, 5,18м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розмір складає: 1,52м, 3,89м, 1,00м, 5,35м, 12,53м, 1,60м, 5,39м, 2,00м, 3,60м, 3,50м, 3,34м, 6,63м, 2,68м, 6,06м.;

- в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити земельну ділянку площею 300 м2, яка описується наступними межами: з боку земельної ділянки (кад. №5310136700:12:002:0195) розмір складає: 7,21м, 9,08м, 8,18м; з боку земельної ділянки комунальної власності (проїзд) розмір складає: 4,25м.; з боку земельної ділянки, що пропонується в користування ОСОБА_1 довжина межової лінії складає: 6,06 м, 2,68 м, 6,63 м, 3,34 м, 3,50 м, 3,60 м, 2,00 м, 5,39 м, 1,60 м, 12,53 м, 5,35 м, 1,00 м, 3,89 м, 1,52 м.;

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законних представників не чинити ОСОБА_1 перешкоди у праві проходу та проїзду на транспортному засобі на земельну ділянку, що виділена їй у користування за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 2771,45 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят одну грн. 45 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по договору № 53-07/25 на послуги з виконання інженерно-геодезичних вишукувань із складанням плану в масштабі 1:500 від 14 липня 2025 в сумі 4000 грн. (чотири тисячі грн.), витрати на проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 38 від 26.09.2025 в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн.), а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч грн.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

Представник позивача - адвокат: Галушко Анна Олексіївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: 36002, м. Полтава, вул. Р.Кириченко, буд. 72, корп. 2, оф. 453.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко