Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №495/4931/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 495/4931/25

Номер провадження 2/495/2012/2026

07 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд в складі

головуючої судді Топалової А.Л.,

із секретарем судового засідання Кісьовою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке розташоване по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 являється власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування №2-3946 від 23.10.1992.

Інша частина житлового будинку АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.2024, актовий запис №617.

З відповіді нотаріуса Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори №398/01-16 від 12.03.2026 вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.

В належній позивачу частині житлового будинку з 07.06.2021 зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється онуком позивача. Проте відповідач тривалий час не мешкає в спірному приміщенні, комунальні послуги не сплачує, участі в утриманні житла не бере, особистих речей в будинку не має та взагалі ним не цікавиться, тому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.08.2025 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.02.2026 з Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори витребувана інформація щодо спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2026 підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не зявилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просила задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило, правом на відзив не скористався.

Відповідно до ч.1, 2 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Позивач ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування №2-3946 від 23.10.1992.

Інша частина житлового будинку АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.2024, актовий запис № 617.

З відповіді нотаріуса Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори №398/01-16 від 12.03.2026 вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

В належній позивачу частині житлового будинку з 07.06.2021 зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється онуком позивача.

Відповідач хоча й зареєстрований в житловому будинку, проте фактично не проживає з 2020 року, що підтверджується актом КП «ЖЕО №1» від 19.06.2025.

Водночас, позивач здійснює самостійно оплату комунальних послуг, які нараховуються виходячи з кількості зареєстрованих у житловій квартирі фізичних осіб, в тому числі відповідача, який житлом не користується.

З метою зняття відповідача з зареєстрованого місця проживання, позивач звернулась до Управління з питань надання адміністративних послуг Білгород-Дніствроської міської ради з відповідною заявою, проте позивачу було відмовлено з підстав відсутності згоди іншого співвласника житлового будинку.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст.ст.386, 391 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначаються власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом (частини перша та друга статті 71 ЖК України).

Згідно зі статтею 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, що мають в приватній власності житло, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

При розгляді справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку понад один рік без поважних причин, тому. відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, втратив право на користування спірним житлом.

Враховуючи викладене, з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та визнати відповідача, таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 128, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Анна ТОПАЛОВА