Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №552/3265/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3265/26

Провадження № 2/552/2505/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 року Київський районний суд міста Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.,

При секретарі Дмитриченковій Ю.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням. В обґрунтування даного позову зазначав, що позивач є наймачем квартири, АДРЕСА_1 . У цій квартирі зареєстровані його дочка ОСОБА_2 , онук ОСОБА_4 та онук ОСОБА_3 , які в квартирі не проживають, їх речі відсутні, участі в утриманні житла вони не приймають. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду про усунення перешкод у здійснені своїм правом на користування та розпорядження майном шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 21.04.2026 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Нестеренко Н.М. в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи зі їх відсутності, позов підтримують та просять задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, надали заяви про визнання позову та розгляд справи без їх участі.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Крім того, враховуючи вимоги ч.3 ст.200 ЦПК України та визнання відповідачами позову, суд приходить до висновку про ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до ордеру № 523 від 19 серпня 1983 року, виданого Виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів ОСОБА_1 , є квартиронаймачем квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані:

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 03.02.1984 року, РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 10.02.2004 року, РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 11.08.2006 року, РНОКПП НОМЕР_3 , але за квазаною адресою не проживають.

Згідно довідки про офіційне підтвердження реєстрації від 30.06.2022 року, ОСОБА_2 разом зі своїм молодшим сином ОСОБА_3 з 01.07.2022 року постійно проживають за кордоном, а саме: АДРЕСА_3 .

З договору оренди нерухомого майна № 1 від 04 листопада 2025 року, ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Таким чином право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.

Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Із урахуванням положень ст.55 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.64, 65, 71, 72 ЖК України, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 20.09.2021 року, ухваленої справі № 200/17337/17.

Таким чином, враховуючи факт, що позивач правомірно вселився в житлове приміщення, як наймач квартири, зареєстрований у ньому, самостійно несе тягар його утримання, під час розгляду справи підтверджений факт відсутності відповідачів у спірному житлі понад шість місяців без поважних причин, суд приходить до висновку, що є підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування цим житлом, та право позивача, як порушене, підлягає захисту в судовому порядку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1331,20 грн. на користь позивача.

Керуючись ст. ст.3-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням задовольнити.

Усунути перешкоди у праві користування житловим приміщенням шляхом позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 права користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн. судових витрат, тобто по 443,73 грн з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення виготовлено 11.05.2026 року.

Головуючий суддя Турченко Т.В.