Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №398/2169/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2169/26

провадження №: 2/398/2819/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"08" травня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач з відповідачем перебувають у шлюбі з 03 серпня 2019 року. Від шлюбу подружжя має дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з позивачем. Позивач зазначає, що протягом останнього часу сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Наразі сторони проживають окремо, спільного побуту не ведуть. Позивач вказує на те, що між ними з відповідачем втрачено почуття любові, поваги, підтримки і взаєморозуміння, вони стали чужими людьми та припинили шлюбні відносини. За вказаних обставин, позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, що і зумовило звернення до суду із вказаною заявою. Також позивач у позовній заяви вказала, що після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Рух справи у суді

Ухвалою судді від 09 квітня 2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позиція учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу без її участі, проти заочного розгляду справи заперечень не висловила.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою місця поживання та розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно з положеннями ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 висловив позицію, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У відповідності з нормами ст. 280 ЦПК України, справу розглянуто без участі відповідача при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувають у шлюбі з 03 серпня 2019 року, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 1187, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 13 березня 2026 року.

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 08 листопада 2019 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 08 листопада 2019 року, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Королівством Норвегія від 19 червня 2024 року.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, вони спільно не проживають та не ведуть спільне господарство, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Враховуючи зазначені норми права та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_6 » суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки після розірвання шлюбу у позивача є право на вільний вибір прізвища та вказане право ніким не оспорюється та не обмежується, то відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Враховуючи, що позивач не заявляла вимоги щодо стягнення з відповідача суми сплаченого нею судового збору, суд вважає за можливе залишити судові витрати по фактично понесеним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 81, 137, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 03 серпня 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 1187.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 травня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , остання відома адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Суддя І.П. Шинкаренко