Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №404/4451/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/4451/26

Номер провадження 1-кп/404/175/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №62025150030000859 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мошурів Тальнівського району Черкаської області, українця, громадянина України, з професійною освітою, одруженого, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 21.08.2023 року вироком Тальнівського районного суду Черкаської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 приблизно о 16:00 год. 06.02.2025 року, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді солдата резерву 4 взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася на території АДРЕСА_3 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання працівниками правоохоронних органів біля приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , а саме до 10:30 год. 18.03.2026 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтвердив та погодився із усіма обставинами вчинення кримінального правопорушення, вказаними у висунутому обвинуваченні, оскільки як військовослужбовець 06.02.2025 о 16 год. 00 хв. в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частині та ухилявся від проходження військової служби до 18.03.2026 року, проводячи час на власний розсуд, розкаявся і висловив жаль з приводу вчиненого, обіцяв виправитися, просив суворо не карати.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні, дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його показань, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення і його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, віднесене до категорії умисних тяжких злочинів, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, на обліках в закладах з надання наркологічної або психіатричної допомоги не перебуває, осудний, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Таким чином, враховуючи раніше наведені обставини, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 , дані про особу винного, який вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення під час іспитового строку, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах передбаченої санкції з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.

Беручи до уваги те, що 21.08.2023 року вироком Тальнівського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 засуджений до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, він вчинив нове кримінальне правопорушення протягом іспитового строку, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.78 КК України призначити йому покарання за правилами, передбаченими ст.71 КК України.

Оскільки судом призначається покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст.ст.177, 178 КПК України, до набрання вироком законної сили суд залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.08.2023 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, тобто з 18.03.2026.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м.Кропивницького ОСОБА_1