Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №589/427/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №589/427/26

Суддя: Курбанова А. Р.

Справа № 589/427/26

Провадження № 2/589/1608/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026р. ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0670-7036 від 10.04.2021р. в розмірі 24650,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 14500 грн, заборгованість за процентами 10150 грн. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за вказаним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відправленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній». Причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надав.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 23 квітня 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2021 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) було укладено кредитний договір № 0670-7036 (далі - Договір). Згідно з умовами п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.6 договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося надати відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності кредит на споживчі (особисті) потреби в розмірі 14500 грн, строком на 70 днів. За користування кредитом відповідач зобов`язався сплачувати проценти в розмірі 1 % на день, та повернути кредит у строк до 18.06.2021р. /а.с. 46-48/.

Згідно з Додатком № 1 до кредитного договору № 0670-7036 від 10.04.2021 р., сторони погодили графік платежів, зі змісту якого вбачається, що загальна вартість кредиту складає 24650 грн 00 коп. /а.с. 49/.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З наданого позивачем моніторингу дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі /а.с. 42/ вбачається, що без ознайомлення з умовами договору, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Так, відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А509» підписав електронний договір, який містив усі істотні умови і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконано своє зобов`язання за договором. Як вбачається з довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 0670-7036 від 10.04.2021 року відповідачу було надано кредит у сумі 14500 грн на платіжну картку НОМЕР_1 через платіжну систему EASYPAY_API /а.с. 17/, що узгоджується з випискою по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» /а.с. 78/. Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0/7-260217/96322-БТ від 25.02.2026 р. картку № НОМЕР_2 емітовано саме на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 77/.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, у визначені цим договором строки суму кредиту та проценти не сплатив, внаслідок чого у відповідача згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» станом на 26.12.2024 року по договору №0670-7036 від 10.04.2021 року утворилася заборгованість за вказаним договором в розмірі 24650 грн, з яких: 14500 грн сума заборгованості за основою сумою боргу, 10150 грн сума заборгованості за процентами, нарахованими в межах строку кредитування /а.с. 27-41/.

Слід зазначити, що 26.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (Первісний кредитор) та товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», Новий кредитор) було укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, у відповідності до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» право грошової вимоги за кредитним договором № 0670-7036 від 10.04.2021 року щодо відповідача /а.с. 59-63/.

На виконання умов договору 26.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» відбулося підписання реєстру боржників №1 /а.с. 57-58/. ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» сплатило ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» плату за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів /а.с. 12-15/. Таким чином, як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 року в частині зобов`язань ОСОБА_1 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» передані вимоги до відповідача за кредитним договором № 0670-7036 від 10.04.2021 року.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, після відступлення права грошової вимоги, відповідно до довідки ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 0670-7036 від 10.04.2021 року ОСОБА_1 станом на 19.11.2025 року, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості /а.с. 16/, незважаючи на те, що строк повернення кредиту за вказаним договором настав ще 18.06.2021 року.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач в даній справі не надав суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог.

Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаному вище розмірі витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити у сумі 24650 грн 00 коп.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 р., укладеного між ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та адвокатським об`єднанням «ВЕРІТАС ЦЕНТР»; копію додаткової угоди №4 від 14 серпня 2024 р. до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 р.; копію додаткової угоди №17 від 03 квітня 2025 р. до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 р.; копію додаткової угоди №19 від 16 квітня 2025 р. до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 р.; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 22.01.2026 щодо оплати за надання правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 в розмірі 6000 грн; копію довіреності; копію звіту про виконану роботу відповідно до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року по клієнту ОСОБА_1 від 23 січня 2026 року /а.с. 19, 20, 21, 22, 26, 18, 43/.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 6000 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» /код ЄДРПОУ 43170298, адреса: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601, м. Київ, 01133/ заборгованість за кредитним договором № 0670-7036 від 10.04.2021 року в розмірі 24650 грн 00 коп. /двадцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят грн 00 коп./, судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп. /дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп./ та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн 00 коп. /шість тисяч грн 00 коп./.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua