Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №589/5287/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №589/5287/25

Суддя: Курбанова А. Р.

Справа № 589/5287/25

Провадження № 2/589/929/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 126273 від 26.12.2023р. в розмірі 10326,25 грн, з яких 5556 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4369,25 грн – сума заборгованості за процентами, 401 грн – сума заборгованості за комісією. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за вказаним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відправленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній». Причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надав.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 14 квітня 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.12.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 126273 (далі- договір). У відповідності до п.2.1, 2.2, 2.2.1, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.6.1 цього договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором з метою задоволення потреб Позичальника надати Позичальнику грошові кошти у сумі 5556 грн: в розмірі 4000,32 грн на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , у розмірі 1555,68 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, що нараховується одноразово в день укладення договору, строком на 70 днів з 26.12.2023 року по 05.03.2024 року. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 600% річних, також договором встановлена комісія за управління та обслуговування кредиту за зниженим тарифом 1 грн, стандартним (базовим) тарифом 100 грн. Періодичність виплат кредиту, процентів, комісії за кредитом 1 раз на два тижні /а.с. 6-9/.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Даний договір був укладений в електронному вигляді в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua та підписання ним угоди електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника визначений розділом V договору.

Так, відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «686сае46» підписав електронний договір, який містив усі істотні умови і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Наведене у сукупності свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами вищевказаного договору, укладеного в електронній формі, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Факт укладення договору в електронній формі також узгоджується і з інформацією, наданою ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (лист вих.№ 1652/09-04 від 09 квітня 2026 року) на виконання ухвали суду /а.с. 74/.

Відповідно до п.2.2.1 договору кредит надається на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті.

На виконання умов цього договору ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відповідачу було надано кредит у сумі 4000,32 грн., що підтверджується довідкою 2 ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (ЄДРПОУ 40474269) про успішність операцій, згідно договору № 1412/22-1 від 14.12.2022 року, укладеного з «Фінансова компанія «Контрактовий дім», відповідно до якої ОСОБА_1 отримав на номер картки НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 4000,32 грн 26.12.2023 року 15:32 /а.с. 12/, та рухом коштів по цій картці від 05.12.2025 року за період з 26.12.2023 по 31.12.2023 /а.с. 67-68/. Також відповідно до інформації, наданої АТ «Універсал Банк» на запит суду (вих. № БТ/Е-20615 від 08.12.2025), платіжна картка № НОМЕР_2 була емітована саме на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 66/.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлеґних ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договором не виконував, у визначені цим договором строки кредитні кошти та проценти не сплатив.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» по договору про споживчий кредит № 126273 від 26.12.2023 року заборгованість складає 10326,25 грн, з яких 5556 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4369,25 грн – сума заборгованості за процентами, 401 грн – сума заборгованості за комісією /а.с. 14/.

Слід зазначити, що 14.06.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 14062024, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за договором про споживчий кредит № 126273 від 26.12.2023 року щодо відповідача /а.с. 16-18/.

Згідно з п. 1.1, 1.2 цього договору, на виконання його умов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» фінансування за договором факторингу № 14062024 від 14.06.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 21479 від 18.06.2024 року /а.с. 20/ та 14.06.2024р. між Клієнтом і Фактором відбулося підписання Акту прийому-передачі реєстру боржників /а.с. 19/. Таким чином, як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 14062024 від 14.06.2024 /а.с. 21/ ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» передані вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 126273 від 26.12.2023 року.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманого за цим договором кредиту та нарахованих процентів матеріали справи не містять, зважаючи на те, що строк повернення кредиту настав ще 05.03.2024 року, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 5556 грн за основною сумою боргу та заборгованості в сумі 4369,25 грн за процентами, є обґрунтованими.

Щодо стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту за договором про споживчий кредит № 126273 від 26.12.2023 року, яка встановлена п. 2.4. цього договору, в розмірі 401 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Закону України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У силу вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача комісії у сумі 401 грн 00 коп. за договором про споживчий кредит № 126273 від 26.12.2023 року.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання заперечень на позовну заяву, доказів на їх підтвердження.

Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаних вище розмірах витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково у сумі 9925 грн 25 коп.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог на суму 2912 грн 03 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1054, 1056-1, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /розташованого за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014/ заборгованість за договором про споживчий кредит № 126273 від 26.12.2023 року в розмірі 9925 грн 25 коп. /дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять грн 25 коп./, судовий збір в сумі 2912 грн 03 коп. /дві тисячі дев`ятсот дванадцять грн 25 коп./.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua